Рішення

від 09.11.2020 по справі 905/1474/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.2020р. м. Харків Справа №905/1474/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/1474/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Браун Плюс

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Версенс

про стягнення 32 746,51 грн.,

без повідомлення (виклику) сторін,

Суть спору: ТОВ Браун Плюс звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ Версенс про стягнення 32 746,51 грн., з яких: 28 937,55 грн. - основний борг, 1 504,43 грн. - 3% річних, 2 304,53 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем отриманого товару, який поставлений позивачем згідно видаткових накладних №89 від 26.09.2018р. та №145 від 17.12.2018р.

07.09.2020р. господарським судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.

Позивач про розгляд даної справи повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали суду від 07.09.2020р. на його юридичну адресу: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Межигірського спасу, буд. 6-Д, що зазначена у позові та витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Копія ухвали суду від 07.09.2020р. одержана позивачем 14.09.2020р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6102252844235.

Відповідач про розгляд даної справи повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали суду від 07.09.2020р. на його юридичну адресу: 85503, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Київська, буд. 3, корп. 2, кв. 8, що зазначена у позові та витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Копія ухвали суду від 07.09.2020р повернута до суду з відміткою поштової установи за закінченням терміну зберігання .

Також, ухвала суду від 07.09.2020р. розміщена у ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Одночасно, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом здійснено дії щодо передання йому телефонограм за номерами засобів зв`язку, що зазначені позивачем у позові, заяві про усунення недоліків та витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але встановити зв`язок з ним не вдалося.

Відзив на позов відповідачем до суду не подано.

Враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для забезпечення реалізації відповідачем права на судовий захист своїх прав та інтересів, приймаючи до уваги, що подання відзиву на позов є правом відповідача, а не його обов`язком, з огляду на закінчення строку розгляду справи, відповідно до приписів ч.9 ст.165 ГПК України справа вирішена за наявними у ній матеріалами.

09.11.2020р. судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення (з урахуванням перебування судді Ніколаєвої Л.В. у відпустці з 02.11.2020р. по 06.11.2020р. включно).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

26.09.2018р. на підставі замовлення відповідача (покупця) №97 від 25.09.2018р. позивачем (постачальником) поставлено, а відповідачем (покупцем) прийнято товар (куток пакувальний (2 700 х 4), 4 шт.; проф. ал. Браун -Е верт. відкр. В - 0073, золото, 10,6 м; проф. ал. Браун -Е напр. верх. В - 0309, золото, 5,1 м; проф. ал. Браун -Е напр. ниж. В - 0296, золото, 5,1 м; проф. ал. Браун -Е верт. відкр. В - 0073, срібло, 63,6 м; проф. ал. Браун -Е верх. В - 0304, срібло, 10,2 м; проф. ал. Браун -Е гор. ниж. В - 0306, срібло, 10,2 м; проф. ал. Браун -Е напр. верх. В - 0309, срібло, 10,2 м; проф. ал. Браун -Е напр. верх. один В - 2539, срібло, 5,1 м; проф. ал. Браун -Е напр. ниж. В - 0296, срібло, 10,2 м; проф. ал. Браун -Е напр. ниж. один В - 2538, срібло, 5,1 м; проф. ал. Браун -Е сполучний В - 2245, срібло, 5,1 м) на суму 12 538,66 грн., що підтверджується видатковою накладною №89 від 26.09.2018р. Одночасно, 25.09.2018р. позивачем (постачальником) виставлено відповідачу (покупцю) рахунок № 97 на оплату товару на суму 12 538,66 грн.

17.12.2018р. на підставі замовлення відповідача (покупця) №154 від 12.12.2018р. позивачем (постачальником) поставлено товар (ролики компл. Класик - Е, 6 компл.; ролики компл. відкр. Браун - Е, 20 компл.; стопор Браун, 50 шт.; ущільнювач Браун УП - 1109, 300 м; щітка Браун кор. ворс. сіра 7 х 6, 250 м; проф. ал. Браун - Е верт. відкр. В - 007, срібло, 63,6м; куток пакувальний (2 700 х 4), 2 шт.) на суму 16 398,89 грн., що підтверджується видатковою накладною №145 від 17.12.2018р. Одночасно, 12.12.2018р. позивачем (постачальником) виставлено відповідачу (покупцю) рахунок №154 на оплату товару на суму 16 398,89 грн.

Видаткові накладні підписані обома сторонами та засвідчені їх печатками.

18.10.2019р. позивачем направлено відповідачу претензію №1 від 17.10.2019р. щодо заборгованості за несплачений товар разом з видатковими накладними №89 від 26.09.2018р., №145 від 17.12.2018р., рахунками №97 від 25.09.2018р., №154 від 12.12.2018р. на оплату товару, розрахунками інфляційних втрат та 3% річних, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 18.10.2019р., фіскальним чеком від 18.10.2019р., поштовою накладною №0407136278064 від 18.10.2019р., рекомендованим повідомленням про вручення потового відправлення №0407136278064. Вказана претензія повернута поштою за закінченням встановленого строку зберігання , що підтверджується конвертом з довідкою пошти.

Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача, крім суми основного боргу у розмірі 28 937,55 грн., також і 3% річних у розмірі 1 504,43 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 304,53 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 202 та 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю на настання відповідних наслідків.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ч.1 ст.181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, у даному випадку, має бути забезпечено дотримання вимог ст.ст.641, 642 ЦК України відносно надсилання оферти з усіма істотними умовами договору та її акцепту.

Частиною 1 ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічні визначення містить й ч.2 ст.180 ГК України, при цьому ч.3 цієї норми вказує на обов`язковість погодження сторонами предмету, ціни і строку дії договору. Ціну, як істотну умову договору визначає і ч.2 ст.189 ГК України.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

В силу приписів ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

Як вище встановлено судом, на підставі замовлень відповідача №97 від 25.09.2018р., №154 від 12.12.2018р. позивачем виставлено рахунки на оплату товару №97 від 25.09.2018р., №154 від 12.12.2018р. та поставлено відповідачу товар на загальну суму 28 937,55 грн., який прийнято останнім без зауважень та заперечень, про що свідчать видаткові накладні №89 від 26.09.2018р., №145 від 17.12.2018р.

Тобто, між сторонами у справі укладено договори поставки у спрощений спосіб шляхом прийняття позивачем до виконання замовлень відповідача, виставлення позивачем рахунків на оплату товару, передачі позивачем та прийняття відповідачем товару за видатковими накладними, які підписані ними та засвідчені їх печатками.

Отже, з урахуванням приписів ч.1 ст.692 ЦК України, у відповідача виник обов`язок щодо оплати одержаного товару за видатковою накладною №89 від 26.09.2018р. - 26.09.2018р., за видатковою накладною №145 від 17.12.2018р. - 17.12.2018р.

При цьому, господарський суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду України у справі №927/1232/13 (3-121гс140) від 30.09.2014р., №925/1332/13 (3-78гс 14) від 19.08.2014р., за змістом яких загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не застосовуються до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений спеціальною нормою права - ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Між тим, відповідачем не виконані зобов`язання щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого у нього утворився борг у розмірі 28 937,55 грн. Жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність, відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 28 937,55 грн., а отже і про їх задоволення в цій частині.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3% річних, нарахованих за загальний період з 26.09.2018р. по 04.08.2020р. за видатковими накладними №89 від 26.09.2018р., №145 від 17.12.2018р., становить 1 504,43 грн., перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем невірно визначені початкові дати нарахування 3% річних (з урахуванням того, що прострочення відповідача почалось з дня, наступного за днем прийняття товару, а саме: за видатковою накладною №89 від 26.09.2018р. - 27.09.2018р., за видатковою накладною №145 від 17.12.2018р. - 18.12.2018р.).

Тому, господарським судом самостійно, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок 3% річних, згідно з яким розмір 3% річних становить 1 500,64 грн.:

- 698,12 грн., які нараховані за період з 27.09.2018р. по 04.08.2020р. на суму 12 538,66 грн. за видатковою накладною №89 від 26.09.2018р.;

- 802,52 грн., які нараховані за період з 18.12.2018р. по 04.08.2020р. на суму 16 398,89 грн. за видатковою накладною №145 від 17.12.2018р.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат, нарахованих за загальний період жовтень 2018р. - червень 2020р. за видатковими накладними №89 від 26.09.2018р., №145 від 17.12.2018р., складає 2 304,53 грн., перевірений господарським судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача та є арифметично правильним.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 500,64 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2 304,53 грн., а отже і про їх задоволення в цих частинах.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

У позові позивачем заявлено про стягнення з відповідача судових витрат, які за попереднім розрахунком складаються з: 2 102 грн. - судовий збір, 3 500 грн. - правнича допомога.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч.4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. (ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано договір про надання правової допомоги №20-22/05 від 22.05.2020р., укладений між ТОВ Браун Плюс (позивач, клієнт) та АО Адвокатська компанія Лаурус .

Предметом даного договору є надання адвокатським об`єднанням усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у справі, яка пов`язана із захистом та відновленням порушених його прав та законних інтересів клієнта та ТОВ Версенс , а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору).

На виконання п. 1.1. даного договору клієнт надає право (уповноважує) адвокатське об`єднання при здійсненні своїх повноважень представляти клієнта в правоохоронних та контролюючих органах, судах загальної юрисдикції всіх інстанцій з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі процесуальними законами. Для вчинення вищезазначених дій адвокатському об`єднанню надається право: одержувати необхідні довідки та документи, підписувати та подавати претензії, вимоги, заяви, листи, клопотання, позовні заяви, заяви про видачу судових наказів та виконавчих листів, скарги, апеляційні та касаційні скарги, розписуватись на них від імені клієнта, сплачувати від імені клієнта судовий збір, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати фотокопії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання та відводи та інші права, що передбачені процесуальними законами України. (п. 1.2. договору).

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами у наступному розмірі: вартість 1 людино-години при складанні позовної заяви, проведенні розрахунків та складанні відповідних документів, що долучаються до позовної заяви, складання позовної заяви - 1 000 грн.; вартість 1 години надання послуг при представництві та захисті інтересів клієнта в суді будь-якої інстанції - 500 грн.; вартість надання послуг при складанні процесуальних документів (заяв, клопотання, повідомлення тощо) - 500 грн. за кожний документ. (пп. 4.1.1. п. 4.1. договору).

Факт наданих послуг та фактичних витрат підтверджується актом наданих послуг, що підписуються обома сторонами. (п. 4.3. договору).

Підставою для сплати гонорару та фактичних витрат є рахунок-фактура (п. 4.4. договору).

Клієнт сплачує гонорар та фактичні витрати після завершення судового розгляду справи (п. 4.5 договору).

Даний договір укладений на строк до 31.12.2020р. та набирає чинності з моменту його підписання. (п. 7.1 договору).

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням, їх вартість складає 3 500 грн., а саме: усна консультація - 250 грн. (0,5 год. х 500 грн.), ознайомлення з виконанням ТОВ Версенс своїх зобов`язань - 250 грн. (0,5 год. х 500 грн.), робота зі збору необхідних доказів для підтвердження позовних вимог - 500 грн. (1 год. х 500 грн.), розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань щодо сплати за поставлений товар - 500 грн. (1 год. х 500 грн.), складання позовної заяви - 2 000 грн. (2 год. х 1 000 грн.). При цьому, у детальному описі вказано на те, що позивач залишає за собою право уточнювати розмір понесених судових витрат до завершення розгляду справи у відповідності до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Приймаючи до уваги не надання до суду акту наданих послуг, який підтверджує факт надання адвокатським об`єднанням послуг, а також рахунку-фактуру, який є підставою для проведення розрахунків за договором, та складання яких передбачено умовами п. п. 4.4, 4.5 договору, з урахуванням того, що позовну заяву підписано та документи, додані до матеріалів справи, засвідчені генеральним директором ТОВ Браун Плюс І.В. Чернявським (а не учасником адвокатського об`єднання, який діє від імені позивача на підставі довіреності/ордеру), заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. є документально не підтвердженими.

При цьому, зазначення у детальному описі про можливість уточнення розміру понесених судових витрат до завершення розгляду справи не є тотожним вчиненню заяви про намір подати відповідні докази після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Сам по собі детальний опис робіт (наданих послуг) не є доказом, що підтверджує фактичне надання адвокатським об`єднанням та прийняття позивачем послуг за договором, в силу положень ст. 126 ГПК України він подається до суду для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою їх розподілу, для надання можливості іншій стороні спростовувати ймовірну неспівмірність таких витрат.

За таких обставин, зважаючи на те, що на підставі наявних у справі доказів вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу є неможливим, а відповідної заяви про намір подати докази після ухвалення рішення суду не зроблено, витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. відшкодуванню не підлягають.

Згідно з квитанцією №ПН3436 від 04.08.2020р. позивачем сплачено за подання даного позову судовий збір у розмірі 2 102 грн., який відповідно до ст.129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на відповідача - 2 101,76 грн., на позивача - 0,24 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Браун Плюс задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Версенс (87503, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Київська, буд. 3, корп. 2, кв. 8; ідент. код ЄДР 41958729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Браун Плюс (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Межигірського спасу, буд. 6-Д; ідент. код ЄДР 41524996) основний борг у розмірі 28 937 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн. 55 коп., 3% річних у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 304 (дві тисячі триста чотири) грн. 53 коп., судовий збір у розмірі 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 76 коп.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 16.11.2020р.

Суддя Л.В. Ніколаєва