Рішення

від 19.10.2020 по справі 905/1515/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2020р. м. Харків Справа №905/1515/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/1515/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спец-Буд

до відповідача Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь

про стягнення 107 692,12 грн.,

без повідомлення (виклику) сторін,

Суть спору: ТОВ Спец-Буд звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ПАТ Енергомашспецсталь заборгованості у розмірі 107 692 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №15/92 від 30.01.2020р. щодо оплати товару.

18.08.2020р. господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1515/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.09.2020р. за вх. №17176/20 господарський суд одержав відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що згідно заявки від 07.04.2020р. №15/105 постачання товару: вапно комове негашене у кількості 946,24 тон згідно специфікації №1 від 30.01.2020р. мало здійснюватися щотижня рівними партіями у строк до 30.04.2020р. Однак, поставка товару у кількості 917,9 т взагалі не була здійснена, у зв`язку з чим на підставі п. 10.1. договору відповідачем нараховано позивачу пеню за прострочення поставки товару за період з 01.05.2020р. по 10.05.2020р. у розмірі 348 802,40 грн., яка утримана відповідачем із суми, що підлягає сплаті позивачу. З огляду на таке утримання, зобов`язання відповідача щодо оплати товару у розмірі 107 692,12 грн. є припиненим, про що надіслано позивачу відповідне повідомлення №17/751-2047 від 28.08.2020р.

Відповідь на відзив, подання якої в силу норм ч.4 ст.161 ГПК України є правом, а не обов`язком позивача, до господарського суду не надходила.

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також закінчення строку розгляду справи, остання вирішена за наявними у ній матеріалами.

19.10.2020р. судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

30.01.2020р. між ТОВ Спец-Буд (позивач, постачальник) та ПАТ Енергомашспецсталь (відповідач, покупець) укладено договір постачання №15/92, за умовами п. 1.1. якого постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає і оплачує товар (продукцію), загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначені сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (п. 2.1. договору).

Загальна сума договору є величиною змінною і складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього договору, але не може перевищувати 20 833 333,33 грн. без ПДВ, 4 166 666,67 грн. ПДВ, а всього 25 000 000 грн. з урахуванням ПДВ (п. 2.2. договору).

Строк та умови постачання товару вказуються в специфікаціях. Умовами специфікації сторони можуть передбачити постачання продукції на підставі відповідної заявки покупця. У такому разі заявка на постачання продукції буде направлятися покупцем на адресу постачальника в електронному вигляді з е-maіl: а.girich@emss.dn.ua на е-maіl: ІНФОРМАЦІЯ_1 Сторони погодили, що датою відправлення заявки буде вважатись дата, вказана у скріншоті поштової програми покупця, за допомогою якої направлена заявка. Належним доказом направлення заявки буде вважатись скріншот поштової програми покупця, за допомогою якої направлена заявка. Датою постачання товару вважається дата його передачі покупцеві постачальником у встановленому в специфікаціях місці (п.п. 5.1, 5.2 договору).

Постачальник зобов`язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок, документ про якість, накладну (в накладній обов`язкове посилання на одержувача продукції), товарно - транспортну накладну (п. 6.1 договору).

Дата переходу права власності є дата, поставлена представником покупця в товарно - транспортній накладній (видатковій накладній), документом, що підтверджує такий перехід, є накладна (видаткова накладна) (п. 6.3 договору).

Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, зазначеного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату і документа про якість, якщо інше не передбачено специфікацією (п. 9.3. договору).

Сторони відповідно до ст. 598 ЦК України погодили, що зобов`язання покупця по оплаті поставленої постачальником продукції за цим договором можуть бути припинені шляхом одностороннього безумовного утримання (в тому числі після закінчення строку дії цього договору). Утриманню покупцем з суми, що підлягає оплаті постачальнику, підлягає неустойка, нарахована постачальнику за невиконання та/або неналежне виконання умов договору, а також понесені покупцем витрати і збитки, що підлягають відшкодуванню постачальником. Розрахунок неустойки, витрат і збитків здійснюється покупцем в порядку, визначеному цим договором і чинним законодавством України. Зазначене утримання оформляється покупцем у вигляді відповідного повідомлення постачальника із зазначенням суми неустойки, розрахунку витрат і збитків і направляється на адресу останнього за реквізитами, вказаними в цьому договорі. Зобов`язання покупця з оплати поставленої постачальником продукції вважається припиненими з наступного дня після отримання постачальником вищевказаного повідомлення (п. 9.5 договору).

За прострочення постачання або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 1% вартості, не поставленої в строк продукції за кожен день прострочення її постачання (п. 10.1. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2020р. (п. 13.1. договору).

Згідно зі специфікацією №1 від 30.01.2020р. до договору №15/92 від 30.01.2020р. сторонами визначено найменування, кількість, ціну товару, що постачається, умови поставки, умови оплати, термін його поставки: вапно ВК-1, 1 000 т, 3 800 004 грн.; DDP - м. Краматорськ, склад покупця, ПАТ ЕМСС (згідно з редакцією Інкотермс 2010); протягом 1 робочого дня за фактом поставки товару на склад покупця; протягом 1-2х календарних днів з моменту заявки покупця, але не пізніше 30.04.2020р. відповідно.

27.04.2020р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар: вапно марки ВК-1 у кількості 28,340 т на суму 107 692,12 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000162 від 27.04.2020р., товарно - транспортною накладною №42 від 27.04.2020р., які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Повноваження представника відповідача Гирич А.С., яким прийнято товар, підтверджуються довіреністю на одержання ТМЦ №564 від 27.04.2020р.

За наслідками здійснення господарської операції з даної поставки товару позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №50 від 27.04.2020р. на суму 89 743,43 грн. (ПДВ 17 948,69 грн.), про що свідчить квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 07.05.2020р.

Невиконання відповідачем умов договору в частині оплати товару зумовило звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача боргу у розмірі 107 692 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів:

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

За приписами ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу норми ч.1 ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.664 ЦК України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

Як вище встановлено судом, між сторонами укладено договір постачання №15/92 від 30.01.2020р. та специфікацію №1 від 30.01.2020р. до нього, за умовами яких позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар не пізніше 30.04.2020р., а відповідач - прийняти і оплатити його протягом 1 робочого дня за фактом поставки на склад відповідача.

Також, встановлені обставини справи свідчать, що за товар, який поставлений позивачем згідно видаткової накладної №РН-0000162 від 27.04.2020р., відповідачем оплату не здійснено, внаслідок чого у нього утворився борг у розмірі 107 692,12 грн.

Посилання відповідача щодо припинення зобов`язання з оплати товару на суму 107 692,12 грн. у зв`язку із утриманням суми пені за порушення строку поставки товару в залишковій частині із суми, що підлягає сплаті позивачу, застосованого на підставі п. п. 9.5, 10.1 договору, судом до уваги не прийняті з огляду на наступне.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. При цьому, такого способу припинення зобов`язання як утримання в односторонньому безумовному порядку закон не містить.

Виходячи з суті утримання, яка випливає з умов п.9.5 договору, сторони фактично дійшли згоди щодо зарахування зустрічних вимог.

За положеннями ст. 601 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ст. 203 ГК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом цих норм вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

На підставі комплексного аналізу зазначеного та норм ч.1 ст.173 ГК України, ч.1 ст.509, ст. 530, ч.1 ст.546, ч.1 ст.549 ЦК України, за загальним правилом, зараховані, як зустрічні, в порядку ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України, можуть бути основні зобов`язання.

Основне зобов`язання, як правило, носить ясний та безспірний характер, оскільки зазвичай підтверджується первинними документами, підписаними обома сторонами, та строк виконання основного зобов`язання детально регламентований ст.530 ЦК України.

Вимоги про сплату пені у зв`язку з порушенням зобов`язання хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язання, а відтак, за загальним правилом, ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України.

Одночасно, зарахування вимог про сплату пені може мати місце у випадку наявності судового рішення, яке набрало законної сили, про стягнення такої пені, оскільки в такому випадку буде чітко зафіксований розмір відповідної грошової суми, тобто її розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до п.9 ч.3 ст.129 та ч.1 ст.129-1 Конституції України воно підлягатиме обов`язковому виконанню.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.11.2019р. у справі №910/16135/18.

Оскільки вимоги позивача направлені на стягнення основного боргу (основне зобов`язання), а судове рішення про стягнення нарахованої відповідачем пені за порушення позивачем строку поставки товару (відповідальність за порушення основного зобов`язання) відсутнє і такі вимоги не є предметом розгляду даної справи, суд вважає, що вони не є зустрічними, однорідними, безспірними та не можуть бути зараховані в порядку ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України, а отже і зобов`язання відповідача з оплати товару не може вважатись припиненим.

За таких обставин, суд дійшов про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 107 692,12 грн., а отже і про їх задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спец-Буд задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, ПАТ Енергомашспецсталь ; ідент. код ЄДР 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спец-Буд (61072, Харківська обл., м. Харків, вул. Тобольська, 42; ідент. код ЄДР 32676473) заборгованість у розмірі 107 692 (сто сім тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 12 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 26.10.2020р.

Суддя Л.В. Ніколаєва