Рішення

від 11.01.2021 по справі 910/17254/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.01.2021Справа № 910/17254/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК1" до приватного підприємства "Кларк" про стягнення 3 780,00 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТВК1" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Кларк" (далі - Підприємство) заборгованості за спожиті комунальні послуги у розмірі 3 780,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2020 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17254/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 9 листопада 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/17254/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 10.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Підприємству.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 9 листопада 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2019 року між Товариством та Підприємством було укладено договір № 55 про відшкодування вартості комунальних послуг, відповідно до умов якого останнє взяло на себе обов`язок щомісячно відшкодовувати позивачу витрати на оплату вартості спожитих комунальних послуг.

Наведений договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 цієї угоди Підприємство є користувачем нежитлових приміщень загальною площею 110,9 кв.м, а саме: приміщення № 111, площею 16,1 кв.м, приміщення № 112, площею 10,8 кв.м, приміщення № 113, площею 84,0 кв.м, що розташовані на 1 поверсі будівлі (літера А-3), яка знаходиться за адресою: Київська область, місто Вишневе, вулиця Залізнична, будинок 92.

Пунктом 2.1 даного договору встановлено, що відповідач щомісячно відшкодовує витрати на оплату вартості спожитих комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, водовідвід тощо).

Згідно з пунктом 2.2 вказаного правочину протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами цього договору та надання Товариством відповідного рахунку, відповідач зобов`язується сплатити аванс у розмірі планових витрат позивача на оплату вартості комунальних послуг, що будуть спожиті Підприємством на об`єкті за перший місяць дії договору. Починаючи з другого календарного місяця, відповідач здійснює відшкодування витрат Товариства на оплату вартості комунальних послуг за формою попередньої оплати до 10 числа кожного поточного місяця.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що приймання-передачі наданих послуг за цим правочином здійснюється сторонами кожного календарного місяця шляхом підписання сторонами відповідного акта.

Обов`язок зі складання акта приймання-передачі наданих послуг покладається на Товариство (пункт 2.4 договору).

Згідно з пунктом 2.5 вказаної угоди Підприємство протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта повинно повернути позивачу один підписаний його примірник.

Підприємство зобов`язується відшкодувати витрати Товариства на оплату вартості спожитих комунальних послуг у розмірі, обсягах та у строки, що встановлені цією угодою (пункт 3.1.2 договору).

Відповідно до розділу 9 даного правочину він набирає чинності з 1 січня 2020 року та діє по 31 грудня 2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство виставило відповідачу рахунки на оплату: від 25 січня 2020 року № 1 на суму 1 600,00 грн., від 25 лютого 2020 року № 61 на суму 1 920,00 грн., від 25 березня 2020 року № 98 на суму 1 840,00 грн., від 25 квітня 2020 року № 139 на суму 2 000,00 грн., від 25 травня 2020 року № 175 на суму 1 940,00 грн., за спожиті Підприємством комунальні послуги, які були прийняті останнім за актами надання послуг: від 31 січня 2020 року № 3, від 29 лютого 2020 року № 62, від 31 березня 2020 року № 99, від 30 квітня 2020 року № 142 та від 31 травня 2020 року № 174.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за вказаним правочином також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Товариством умов даної угоди.

Проте всупереч положенням вищенаведеного договору Підприємство взятий на себе обов`язок по оплаті вартості наданих йому комунальних послуг виконало лише частково, сплативши позивачу 5 520,00 грн. та заборгувавши таким чином останньому 3 780,00 грн. Зокрема, у відповідача наявна заборгованість за березень 2020 року в розмірі 1 840,00 грн. та за травень 2020 року в розмірі 1 940,00 грн.

У матеріалах справи також наявна претензія позивача від 25 травня 2020 року № 01 про здійснення Підприємством оплати вищевказаної заборгованості.

Однак зазначена сума боргу в добровільному порядку відповідачем сплачена не була.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не спростовано факту надання вказаних комунальних послуг у спірний період. Відтак, в силу наведених норм Підприємство зобов`язане було оплачувати ці послуги.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем згідно з наданим останнім розрахунком становить 3 780,00 грн. Слід зазначити, що відповідачем належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спростовано не було.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Враховуючи те, що сума боргу відповідача за надані останньому комунальні послуги, яка складає 3 780,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Підприємство на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства до відповідача про стягнення вказаної суми заборгованості, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Кларк" (01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 10; ідентифікаційний код 32309429) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК1" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Залізнична, будинок 92; ідентифікаційний код 40709373) 3 780 (три тисячі сімсот вісімдесят) грн. 00 коп. заборгованості, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11 січня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко