Рішення

від 22.12.2020 по справі 917/1222/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 р. Справа № 917/1222/20

м. Полтава

за позовною заявою Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, вул. Я.Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавської області, 37500

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс 7 плюс", пл. Вокзальна, 7, м. Лубни, Полтавської області, 37500

про визнання нежитлової будівлі безхазяйною

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про визнання нежитлової будівлі загальною площею 26,5 м. кв. за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна,7А безхазяйною та передачі у власність територіальної громади м. Лубни в особі Лубенської міської ради.

Ухвалою суду від 31.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 01.09.2020р. на 11-45 год.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що на нежитлову будівлю за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна,7А право власності не зареєстроване. Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради в 2018 році розпочато процедуру визнання майна безхазяйним. 22.12.2018 року взято на облік безхазяйне нерухоме майно - нежитлову будівлю за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7 А. 28.12.2018 року в газеті Лубенщина Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин розміщено оголошення про взяття вищевказаної нежитлової будівлі на облік, як безхазяйної.

В січні 2020 року Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до Лубенського міськрайонного суду в порядку окремого провадження було подано заяву про визнання нежитлової будівлі загальною площею 26,5 м 2 за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7 А безхазяйною та передачу її у власність територіальній громаді м. Лубни в особі Лубенської міської ради.

23.03.2020 року Лубенський міськрайонний суд по справі № 539/206/20 виніс ухвалу, згідно якої заяву Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради про визнання нежитлової будівлі безхазяйною залишено без розгляду.

Своє рішення суд мотивував тим, що під час розгляду справи було виявлено спір про право на дану нежитлову будівлю, оскільки представник ОСББ Фенікс 7 плюс звернувся до суду з клопотанням про залишення заяви без розгляду. Заява була мотивована тим, що між Управлінням та ОСББ Фенікс 7 плюс існує спір про право відносно нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі площею 26,5 м 2 за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7 А, оскільки ОСББ Фенікс 7 плюс є законним користувачем земельної ділянки, на якій розташована зазначена вище будівля.

Крім того, в ухвалі суд зазначив, що Управління з питань комунального майна та земельних відносин має право звернутись з позовом до суду в загальному порядку.

09.04.2020 року Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до Лубенського міськрайонного суду в порядку загального провадження було подано позовну заяву до ОСББ Фенікс 7 плюс про визнання нежитлової будівлі загальною площею 26,5 м 2 за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7А безхазяйною та передачу її у власність територіальній громаді м. Лубни в особі Лубенської міської ради.

14.04.2020 року Лубенський міськрайонний суд по справі № 539/1096/20 виніс ухвалу, згідно якої відмовлено у відкритті провадження за позовом Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фенікс 7 плюс про визнання нежитлової будівлі безхазяйною.

Своє рішення суд мотивував тим, що Управління з питань комунального майна та земельних відносин та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фенікс 7 плюс є дві юридичні особи, а спір, що виник між останніми не підлягає розгляду в і порядку цивільного судочинства, оскільки належить до юрисдикції господарського суду.

Позивач зазначає, що до березня 2020 року ніхто не заявляв про своє право на нежитлову будівлю за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7А. Дана нежитлова будівля на даний час обліковується на балансі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Посилаючись на частину 2 статті 335 ЦК України та вищезазначені обставини, позивач просить господарський суд визнати нежитлову будівлю загальною площею 26,5 м. кв. за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна,7А безхазяйною та передати у власність територіальної громади м. Лубни в особі Лубенської міської ради.

Відповідач у відзиві (вх. № 8614 від 11.08.2020р.) позов не визнає, посилаючись на те, що нежитлова будівля загальною площею 26,5 кв.м. у м. Лубни на площі Вокзальна, 7А, розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 5310700000:02:045:0029 є самочинно збудованою, цільове призначення вказаної земельної ділянки: 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Розглядаючи позов слід врахувати наступні юридично значимі обставини: об`єкт нежитлова будівля загальною площею 26,5 м 2 за адресою м. Лубни, площа Вокзальна, 7А:

- на момент розгляду справи ніким не був введений в експлуатацію;

- жодних дозвільних документів на його проектування та чи будівництво компетентні органи не надавали;

- об`єкт розташований на земельній ділянці з іншим функціональним призначенням.

Єдиний законний користувач земельної ділянки, як зазначає відповідач, це відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фенікс 7 плюс .

ОСББ Фенікс 7 плюс категорично заперечує можливість вилучення частин земельної ділянки з розпорядження об`єднання, оскільки жодних правових підстав для позбавлення мирного володіння отриманого в оренду майна в позивача немає.

Відповідач зазначає, що у справі, яка розглядається, слід врахувати, що об`єкт нерухомості збудований невстановленим забудовником самочинно на земельній ділянці, яка не була відведена у встановленому порядку для цієї мети.

При розгляді справ про самочинне будівництво суду необхідно з`ясувати такі обставини, як правовий статус земельної ділянки.

В справі, що розглядається позивач намагається підмінити правовідносини, а саме: питання права власності на самочинну забудову, питання земельних відносин і звільнення земельної ділянки від незаконного використання підмінити питанням прийняття в комунальну власність безхазяйного майна, тим самим позбавивши відповідача права на мирне володіння частиною земельної ділянки.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Кодексу.

При вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва зазначені в цих пунктах особи можуть вимагати від особи, яка здійснила самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення його перебудови власними силами або за її рахунок, приведення земельної ділянки у попередній стан або відшкодування витрат.

За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва зазначені в цих пунктах особи можуть вимагати від особи, яка здійснила самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення його перебудови власними силами або за її рахунок, приведення земельної ділянки у попередній стан або відшкодування витрат.

Належним способом порушеного права позивача, як зазначає відповідач, мало б бути звернення з вимогою знести самочинну забудову, але не намагання легалізувати незаконне будівництво у комунальну форму власності.

Об`єкт незавершеного будівництва за визначенням частини 3 статті 331 ЦК України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

Враховуючи вищевикладене, як зазначає відповідач, сукупність будівельних матеріалів, які позивач називає нежитловим приміщенням не можуть бути передані в комунальну власність з кваліфікацією нежитлова будівля, оскільки таким чином, суд фактично підмінить собою орган державного контролю до компетенції якого віднесено питання незаконної забудови.

Із аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм статті 42 ЗК України випливає, що в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 Про реалізацію Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідач також звертає увагу на звіт №1535 про оцінку вартості об`єкту нерухомості: нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Полтавська область м. Лубни пл. Вокзальна, 7 (додаток №8 до позовної заяви) та зазначив, що в розділі 6 Об`єкт оцінки п. 6.1 Загальні відомості, опис об`єкту оцінки. Аналіз ринку оцінювач зазначив На момент оцінки об`єкт зданий в оренду, і не використовується за призначенням - як офісне приміщення. Відсутні обмеження використання об`єкту оцінки . Вказані твердження оцінювача є оманливими, неправдивими і протизаконними.

Відповідач також вважає, що оцінювачем порушено вимоги Постанови КМУ від 10 вересня 2003 p. N 1440 Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та зазначив, що оцінювач вочевидь особисто не обстежував не введений в експлуатацію об`єкт самочинної забудови, не володів належним обсягом інформацію про цей об`єкт, адже, висновок містить твердження, які вказують на абсолютну помилковість. Зокрема, самочинно зведена цегельна коробка ні зараз, ні раніше не перебувала в оренді, абсолютно помилковим є твердження щодо використання самочинного об`єкта як офісного приміщення , неправдивим є висновок щодо відсутності перешкод у використанні майна.

Відповідач вважає, що оцінювач, як суб`єкт оціночної діяльності не здійснював фактичного обстеження нерухомого майна, крім того до звіту про оцінку майна додано лише фотографії зовнішнього вигляду будівлі, без жодного зазначення про склад, технічні та інші характеристики об`єкту.

Таким чином, як зазначає відповідач, вказаний звіт про оцінку не може бути визнаний судом, як належний, достатній і допустимий доказ, оскільки при його складенні були використані невірні дані. Легалізація незавершеного об`єкту самочинної забудови суперечить вимогам законодавства і порушує право відповідача на мирне володіння земельною ділянкою.

У відповіді на відзив (вх. №9110 від 25.08.2020р.) позивач зазначає, що Управлінням, як позивачем по справі, проведені всі необхідні заходи, що передбачені Цивільним кодексом України.

Самочинне будівництво, про яке відповідач зазначає у відзиві на позов, ніяким чином не стосується предмету даного позову. Предметом позову є визнання майна безхазяйним, а тому брати до уваги питання введення нежитлової будівлі в експлуатацію, наявність проектної документації, отримання дозволів на його будівництво є недоцільним.

Щодо звіту № 1535 про оцінку вартості об`єкту нерухомості, нежитлової будівлі за адресою: м. Лубни, пл. Вокзальна, 7 позивач повідомляє, що Управлінням дійсно було залучено суб`єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості даної нежитлової будівлі та постановки його на облік як безхазяйної.

Ухвалою суду від 01.09.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 20.10.2020р. на 10-00 год.

У запереченні на відповідь на відзив (вх. № 10340 від 21.09.2020р.) відповідач зазначає, що позивач намагається легалізувати незаконне будівництво через визнання безхазяйним майна з характеризуючою ознакою - нежитлова будівля.

Якби позивач жадав визнання права на будівельні матеріали, з яких складається незаконна забудова, то відповідач звісно б не заперечував проти такого логічного і правильного способу захисту права. Однак, у вказаному спорі позивач обрав невірний спосіб захисту прав власника земельної ділянки.

Позивач, намагаючись реалізувати право на безхазяйну річ одночасно допускає порушення загального порядку володіння земельними ділянками.

Відповідач весь час сплачував податок за користування земельною ділянкою, в тому числі і під незаконною забудовою.

Єдиний допустимий спосіб захисту права, - це визнання за позивачем права на будівельні матеріали, а будь-який інший спосіб порушить принцип рівності усіх перед законом і фактично стане способом легалізації незаконних забудов.

Відповідач також зазначає, що звіт про оцінку вартості об`єкту нерухомості не може бути визнаний судом, як належний, достатній і допустимий доказ, оскільки при його складенні були використані невірні дані.

Легалізація незавершеного об`єкту самочинної забудови та визнання права на не введену в експлуатацію самочинну забудову, суперечить вимогам законодавства і порушує право відповідача на мирне володіння земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 20.10.2020р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2020р. на 11-45 год.

Ухвалою суду від 11.12.2020р. призначено розгляд справи на 22.12.2020р. на 13-30 год., оскільки судове засідання, призначене на 10.12.2020р. на 11-45 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 14116 від 22.12.2020р.) про розгляд справи без участі представника позивача, в якому позивач на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

В судовому засіданні увалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно листа Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління № 01-02/387 від 21.06.2017 року (а.с.7) нежитлова будівля, що розташована на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку за адресою м. Лубни, площа Вокзальна,7 на балансі ЛКЖЕУ не перебуває. Додатково позивачу повідомлено, що багатоквартирний житловий будинок з прибудинковою територією по пл. Вакзальна,7 був переданий на баланс ОСББ Фенікс 7 плюс актом про передачу від 15.11.2016 р. та рішенням Лубенської міської ради Полтавської області (14 сесія шостого скликання) від 22.12.2016 р. списаний з балансу Лубенського комунального житлово-експлуатаційного управління.

Згідно інформації, наданої Комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» позивачу (листи № 1281 від 29.11.2018 року та № 15 від 13.01.2020 року) право власності на нежитлову будівлю загальною площею 26,5 кв.м. за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7А не зареєстровано (а.с.8-9).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 196565253 від 16.01.2020 року (а.с.10) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості щодо зареєстрованого права власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7А. Підстава взяття на облік: технічний паспорт, виданий 29.11.2018 р. КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації (а.с.10).

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, Реєстраційною службою виконавчого комітету Лубенської міської ради 22.12.2018 року взято на облік безхазяйне нерухоме майно - нежитлову будівлю за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7 А, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна № 150777165 від 22.12.2018 року (а.с.11).

28.12.2018 року в газеті «Лубенщина» Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин розміщено оголошення про взяття вищевказаної нежитлової будівлі на облік, як безхазяйної (а.с.12).

Відповідно до пункту 31 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада може прийняти рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Рішенням Лубенської міської ради від 24.06.2011 року «Про визначення повноважень щодо управлінням майном» Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради передані повноваження щодо здійснення представництва інтересів територіальної громади міста при зверненні до суду з заявами про визнання спадщини відумерлою та майна безхазяйним (а.с.14).

Згідно ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.

З матеріалів справи вбачається, що з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі (майна) - 22.12.2018р. минуло більше одного року, права на нежитлову будівлю загальною площею 26,5 кв.м. за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7А будь-які інші особи не заявили та не зареєстрували. Позивачем у відповідності до ст. 335 ЦК України з 2018р. розпочато процедуру визнання майна безхазяйним, про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік зроблено оголошення у друкованих засобах масової інформації, дана нежитлова будівля обліковується на балансі Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Згідно розділу 6 звіту про оцінку об`єкту нерухомості: нежитлової будівлі за адресою: м. Лубни, пл. Вокзальна, 7 за № 1535 від 01.11.2018 року (а.с.15-16) фізичний стан нежитлової будівлі внаслідок зношеності окремих конструктивних елементів та не проведення своєчасних капітальних та поточних ремонтів є незадовільним.

Відповідно до фотодокументів об`єкту оцінки станом на 01.11.2018р. прилегла територія до будівлі є захаращеною та в чагарниках.

Посилання відповідача у відзиві на те, що спірна нежитлова будівля є самочинним будівництвом і суду необхідно з`ясувати питання щодо введення нежитлової будівлі в експлуатацію, наявності проектної документації та отримання дозволів на її будівництво, суд вважає безпідставним, оскільки предметом позову є визнання майна безхазяйним, а не визнання права власності на самочинне будівництво.

Відповідно до акта про передачу багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: м. Лубни, пл. Вокзальна,7 на баланс ОСББ Фенікс 7 Плюс від 15.11.2016 р. (а.с.57-59) з балансу Лубенського комунального житлово-есплуатційного управління на баланс відповідача передано багатоквартирний будинок. Інші будівлі на баланс відповідача не передавались.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтвердили право відповідача на спірне майно (створення, будівництва, придбання, реєстрації права власності).

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що даним позовом порушується його право на земельну ділянку, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5310700000:02:045:0029 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку знаходиться за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7. Власником багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7 є відповідач.

Спірне нерухоме майно - нежитлова будівля, загальною площею 26,5 кв.м. розташоване за іншою адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7А, що підтверджується витягом з рішення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 28.11.2018 р. за №287 (а.с.51).

Враховуючи вищезазначене, даним позовом ніяким чином не порушується право відповідача на користування земельною ділянкою за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7.

Суд вважає безпідставним і посилання відповідача на ч.ч.4,7 ст. 376 ЦК України, оскільки відсутня особа, що здійснила будівництво спірного об`єкту, нежитлова будівля, загальною площею 26,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7А, власника не має і власник будівлі невідомий.

Заперечення відповідача щодо звіту № 1535 про оцінку вартості об`єкту нерухомості, нежитлової будівлі за адресою: м. Лубни, пл. Вокзальна, 7 суд зазначає, що Управлінням було залучено суб`єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості даної нежитлової будівлі та постановки його на облік як безхазяйної. Вищезазначений звіт не спростовує вимог позивача, а навпаки, підтверджує статус нежитлової будівлі, як безхазяйної.

З врахуванням вищевикладеного, вимоги позивача про визнання нежитлової будівлі загальною площею 26,5 м. кв. за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна,7А безхазяйною та передачі у власність територіальної громади м. Лубни в особі Лубенської міської ради обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нежитлову будівлю загальною площею 26,5 кв.м. за адресою: м. Лубни, площа Вокзальна, 7А безхазяйною та передати у власність територіальної громади м. Лубни в особі Лубенської міської ради.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс 7 плюс", пл. Вокзальна, 7, м. Лубни, Полтавської області, 37500, код ЄДРПОУ 40751740 на користь Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, вул. Я. Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавської області, 37500, код ЄДРПОУ 37504366 - 2 102,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.