Ухвала

від 11.01.2021 по справі 925/806/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" січня 2021 р. м. Черкаси справа № 925/806/18

Господарський суд Черкаської області в складі судді Грачова В.М., без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, розглянувши подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника приватного підприємства «Магас» за кордон без вилучення паспорту громадянина України у справі № 925/806/18 за позовом Черкаської міської ради до приватного підприємства «Магас» про стягнення 16296 грн. 69 коп.,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2021 року головний державний виконавець Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шпак О.А. (далі - державний виконавецья) звернувся в Господарський суд Черкаської області із поданням (вх. № 212/21) про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника приватного підприємства «Магас» ОСОБА_1 за кордон без вилучення паспорту громадянина України на період існування боргу за приватним підприємством «Магас» .

В обґрунтування подання державний виконавець вказав на ухилення боржником - приватним підприємством «Магас» , керівником якого є ОСОБА_1 , від виконання рішень Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 року у справі № 925/332/15, від 26.07.2017 року у справі № 925/708/17, від 25.09.2018 року у справі № 925/806/18, а також ухвали Господарського суду Черкаської області від 21.08.2017 року у справі № 925/708/17, на виконання яких видані відповідні накази від 19.05.2015 року у справі № 925/332/15, від 21.08.2017 року у справі № 925/708/17, від 31.08.2018 року у справі № 925/806/18.

Дослідивши матеріали подання державного виконавця, додані до нього документи, матеріали справи № 925/806/18 в частині, що його стосуються, та оцінивши їх у сукупності суд, вважає подання таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 року у справі № 925/806/18 позов Черкаської міської ради задоволено повністю, стягнено з приватного підприємства «Магас» на користь позивача 15088 грн. 02 коп. боргу з орендної плати за землю, 1208 грн. 67 коп. пені, 1762 грн. судових витрат.

31.10.2018 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 року у справі № 925/806/18 видано відповідні накази про стягнення боргу і судових витрат.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 року у справі № 925/332/15 прийнято у складі судді Єфіменка В.В., а рішення від 26.07.2017 року у справі № 925/708/17 прийнято у складі судді Спаських Н.М., тому суд приймає до розгляду подання головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шпака О.А. в частині наявності заборгованості приватного підприємства «Магас» , що підтверджена рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 року у справі № 925/806/18, оскільки доказів наявності зведеного виконавчого провадження щодо боржника державним виконавцем суду не надано.

11.08.2020 року головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шпаком О.А. винесено постанови, якими відкрито виконавчі провадження № 62780745, № 62780802 з примусового виконання наказів господарського суду Черкаської області від 31.10.2018 року у справі № 925/806/18 та зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено його про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї неправдивих відомостей. Листами № 19.24.-31, № 6132919.24.-31 від 11.08.2020 року вказані постанови направлено на адреси боржника та стягувача.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником приватного підприємства «Магас» є Алдаганова Світлана Василівна з 01.08.2012 року.

Головний державний виконавець Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шпак О.А. в поданні вказує, що з метою перевірки майнового стану боржника нею:

здійснено виходи за місцем виконання рішення, а саме за адресою: м. Черкаси, М. Грушевського, 72 за результатами яких складено відповідний акт;

направлено запити до ПФУ та ДПС;

направлено вимогу боржнику про необхідність явки керівника до державного виконавця для вирішення питання щодо подальшої сплати заборгованості, а також попереджено про необхідність виконання свого обов`язку та про настання кримінальної відповідальності.

Станом на день звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника приватного підприємства «Магас» Алдаганової С.В. рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 року у справі № 925/806/18 боржником не виконано.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Законом України Про виконавче провадження встановлено, що:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1);

під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 13);

виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 18);

виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19 ч. 3 ст. 18);

боржник, зокрема, зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (ч. 5 ст. 19);

особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19);

стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч. 2 ст. 48);

у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч. 5 ст. 48);

виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч. 1 ст. 52 ).

у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві (ч.ч. 5, 6 ст. 52);

виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику (ч. 1 ст. 53).

За приписами ст. 337 Господарського процесуального кодексу України:

- тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення (ч. 1);

- тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2);

- суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч. 3).

Отже, нормами діючого законодавства передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника лише у разі ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

На виконання ст. 2 Указу Президента України від 24.03.2008 №261/2008 "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, був виданий спільний лист Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 №25-32/463 та №25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти, як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо) (враховано роз`яснення Верховного Суд України в листі від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України").

Тобто, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів, не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

Крім того, відповідно до вказаного листа Верховного Суду України, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів, тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

З матеріалів справи № 925/806/18 вбачається, що на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» , головним державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шпаком О.А. винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 62780745 та № 62780802, водночас доказів направлення та отримання боржником відповідних копій постанов суду не надано, здійснено виходи за місцем виконання рішення, а саме за адресою: м. Черкаси, М. Грушевського, 72 за результатами яких складено відповідний акт, однак суду даний акт не надано; направлено запити до ПФУ та ДПС, однак ні запити державного виконавця ні відповіді вказаних установ суду не надано; направлено вимогу боржнику про необхідність явки керівника до державного виконавця для вирішення питання щодо подальшої сплати заборгованості, а також попереджено про необхідність виконання свого обов`язку та про настання кримінальної відповідальності. Разом з тим, до подання додано лише виклик державного виконавця № 60214410 від 20.07.2020 року у виконавчому провадженні № 60214410 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 21.09.2017 року у справі № 925/708/17, що направлено боржнику та який повернено з відміткою пошти причини повернення: за закінченням терміну зберігання .

Також державним виконавцем не було надано суду доказів, що підтверджують накладення державним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями, наявність чи відсутність зареєстрованого за боржником рухомого чи нерухомого майна, наявність рахунків у банківських установах, обізнаність боржника з фактом відкриття виконавчого провадження. Крім того, у поданні державного виконавця та доданих до нього матеріалах відсутня інформація про те, чи наявний у ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Таким чином, державним виконавцем не надано суду належних доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та виконавцем вчинено всі заходи примусу, надані йому Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішення суду, відтак відсутні підстави для застосування до боржника такого виключного заходу як обмеження виїзду за кордон.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що подання головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шпака О.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника приватного підприємства «Магас» за кордон без вилучення паспорту громадянина України у справі № 925/806/18 є необґрунтованим, недоказаним та таким, що не підлягає задоволенню з цих підстав.

Керуючись ст.ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шпака О.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника приватного підприємства «Магас» Алдаганової С.В. за кордон без вилучення паспорту громадянина України ( вх. № 212/21 від 06.01.2021 року) відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя В.М. Грачов