Ухвала

від 13.01.2021 по справі 910/7962/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7962/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Доманська М.Л.; судді: Поляков Б.М., Пантелієнко В.О.)

від 29.10.2020

у справі № 910/7962/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт", Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державного підприємства "СЕТАМ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Поліскорм", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватне підприємство "Грін-Грей", ОСОБА_4 , Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Хімімпекс", Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІІ "Хімімпекс Трейдинг", ОСОБА_5

про визнання недійсним результатів електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі №910/7962/19 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсними результати електронних торгів, проведених 20.05.2019 Державним підприємством "СЕТАМ", з продажу прав вимоги за кредитним договором від 27.08.2012 №4804 та кредитним договором від 16.09.2010 №4706, - лот 347004. Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів №406894 від 20.05.2019 щодо продажу права вимоги за кредитним договором від 27.08.2012 №4804 та кредитним договором від 16.09.2010 №4706. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.05.2019, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2020 у справі №910/7962/19 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 у справі №910/7962/19.

Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі №910/7962/19, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення, в якій також клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження та зупинення дії оскаржуваного судового рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, касаційним судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

Разом з тим у касаційній скарзі не зазначено жодної з підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є 3 вимоги немайнового характеру, отже розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги становить 11 526, 00 грн (1921*3)*200%, де 1921 - ставка судового збору за вимогу немайнового характеру, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 200% - ставка за подання касаційної скарги.

Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, оскільки у касаційній скарзі не зазначено жодної з підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України та до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження та про зупинення дії оскаржуваного судового рішення будуть розглянуті після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 у справі №910/7962/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 11 526, 00 грн за подання касаційної скарги у даній справі та навести конкретні підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, які передбачено частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач В. Студенець