ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року Справа № 160/14643/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу Приватного підприємства КРОН до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь, -
ВСТАНОВИВ :
09.11.2020р.Приватне підприємство КРОН (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0007330520 від 05.05.2020 р. (форма Р ) на суму 50331, 25 грн. та №0007340520 від 05.05.2020 р. (форма Р ) на суму 45297,50 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкові повідомлення-рішення №0007330520 від 05.05.2020 р. (форма Р ) та №0007340520 від 05.05.2020 р. (форма Р ) є необгрунтованими та такими, що базуються на неправильному застосуванні норм чинного законодавства та порушують законні права та інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.
На виконання вимог вказаної ухвали суду 12.11.2020 р. на адресу суду 09.12.2020р. надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення податкових повідомлень- рішень діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, у зв`язку з чим, податкові повідомлення - рішення є обґрунтованими та законними.
18.12.2020р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Згідно з п. п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів як направлення на проведення такої перевірки та копії наказу про проведення перевірки.
Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Судом встановлено, що Приватне підприємство КРОН зареєстроване Нікопольським міськрайонним управлінням юстиції Дніпропетровської області від 07.12.1999 р. та перебуває на обліку в Нікопольській об`єднаній ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Основний вид діяльності -будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).
Так, на підставі направлення від 24.02.2020р. № 1045, згідно з пп.19-1.1.1 п. 19-1.1. ст. 19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, та ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) та відповідно до наказу №869-п від 24.02.2020р., у зв`язку з наданням документів не в повному обсязі, що не підтверджують фінансово-господарські операції на запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.11.2019р. №37562/10/04-36-05-09 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП КРОН з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (код ЄДРПОУ 41708700) за період з 01.01.2018р. по 31 12.2018р. За результатами даної перевірки складено акт № 12548/04-36-05-20/30617475 від 12.03.2020р. ( далі - Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем: пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 36238,00 грн. ; п.185.1 ст. 185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 40265,00 грн., в тому числі за листопад 2018 року у сумі 12591,00 грн., за грудень 2018 року в сумі 27674,00 грн.
Не погоджуючись з вищевказаними висновками Акту перевірки, позивачем було направлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області письмові заперечення на Акт перевірки. Проте, листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.05.2020 р. №43072/10/04-36-05-09 позивача було повідомлено про те, що висновки акту перевірки є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення №0007330520 від 05.05.2020 р. (форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 50331,25 грн. (податкове зобов`язання - 40265,00 грн., штрафні санкції - 10066,25 грн.). та №0007340520 від 05.05.2020 р. (форма Р ), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 45297,50 грн. (податкове зобов`язання - 36238,00 грн., штрафні санкції - 9059,50 грн.).
Однак, не погоджуючись з прийняти податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з скаргою до Державної податкової служби України. Проте, відповідно до рішення Державної податкової служби України від 29.07.2020р. №24113/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги, спірні податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач вважає вищезазначене податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Згідно з п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення тварів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу).
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Так, у період, який перевірявся ПП КРОН мало господарські взаємовідносини з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , а саме, 03.08.2018 р. було укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №33/08-18.
На виконання вищевказаного договору були складені та надані під час перевірки наступні документи: договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт №33/08-18 від 03.08.2018 р.; розрахунки Договірної ціни; акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року типової форми №КБ-2в №1; довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (форма №КБ-3); податкова накладна № 59 від 12.11.2018р.; договір про відступлення права вимоги №93-18 від 09.11.2018р.; повідомлення про відступлення права вимоги від 12.01.2018р.; рахунок на оплату № 353 від 12.11.2018р.; платіжне доручення №252 від 22.11.2018 р.; платіжне доручення №265 від 22.12.2018 р.
На підставі договору поступки права вимог №93-18 від 09.11.2018р., укладеного ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ (Первісний кредитор) з ТОВ РАМАРТ ТОРГ (Новий кредитор), згідно з яким Первісний кредитор передає, а Новий кредитр приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором за договором на виконання робіт №33/08-18 від 03.08.2018 р., укладеного між ПП КРОН та Первісним кредитором. ПП КРОН проведено оплату ТОВ РАМАРТ ТОРГ у повному обсязі, що підтверджується платіжними №252 від 22.11.2018 р. та №265 від 22.12.2018 р.
Так, податкову накладну, виписану (оформлену) ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ та зареєстровано для ПП КРОН в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, суму податку на додану вартість за виписаною накладною від ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ включено позивачем до складу податкового кредиту за листопад-грудень 2018 року.
Суд зазначає, що первинні документи, які були складені на підставі договору з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ мають всі обов`язкові реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.
Відповідач не ставить під сумнів достовірність даних, які мають первинні бухгалтерські документи, а також, не зазначив про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності в них обов`язкових реквізитів. Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними також відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач посилається на відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинах ПП КРОН з ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ . Відповідачем зроблено висновок, що досліджені операції спрямовані на документальне оформлення придбання послуг та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань ПП КРОН .
Однак, суд звертає увагу на те, що в Акті перевірки відсутні будь-які докази нікчемності правочину, визнання недійсною угоди, укладеної ПП КРОН та його контрагентом або анулювання виданих цим підприємствам Свідоцтв платника податку на додану вартість або скасована державна реєстрація саме на час господарських відносин з ПП КРОН .
Суд зазначає, що сумніви або припущення у будь-якому випадку не можуть бути доказами податкового правопорушення, тому припущення відповідача щодо можливості або неможливості виконання контрагентом позивача певних видів діяльності не є доказами в межах податкових правовідносин. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати ними (контрагентами) податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування податкового зобов`язанні поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018р. у адміністративній справі № 814/1249/17.
Крім того, посилання відповідача щодо фіктивності господарських операцій позивача з контрагентом ґрунтуються на вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2019р. у справі №203/1981/19 (провадження № 1-кп/0203/617/2019) у кримінальному провадженні №32019041650000024, відповідно до якого директора ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч 1 ст. 205 КК України, яке кваліфікується як фіктивне підприємство, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.
Так, відповідно до ч.6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Суд звертає увагу на те, що вищезазначений вирок суду стосується фізичної особи, яка була керівником ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , позивач у вказаному судовому рішенні не згадується.
Порушення порядку здійснення господарської діяльності чи сплати податків контрагентом позивача (якщо такі порушення мали місце) та контрагентів по ланцюгу продажу/придбання, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо вказаних контрагентів, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що увалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2020 р. було відкрито кримінальне провадження за нововиявленими обставинами на підставі заяви захисника Коровай А.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12.08.2019 р.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.04.2020 р. заяву адвоката Коровай А.А. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд вироку Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року по справі № 203/1981/19 за нововиявленими обставинами було задоволено частково та скасовано вирок Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 серпня 2019 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 8500 грн., а також кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №32019041650000024 від 24.05.2019 р. закрито, у зв`язку з набранням чинності Закону України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес , яким виключено ст.205 КК України з Кримінального кодексу України.
Суд зазначає, що сам факт наявності вироку не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1766/17, від 05 червня 2018 року у справі № 2а-1570/6063/12.
Отже, суд не бере до уваги вказаний вирок, оскільки наведені у ньому обставини не були предметом дослідження у даній справі, а також з огляду на те, що зазначений вирок не містить в собі жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій ПП КРОН із контрагентом ТОВ ЄВРОБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ , а також враховуючи його скасування.
Також, суд зазначає, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 09.01.2007р. (заява № 803/02) у справі Інтерсплав проти України , від 22.01.2009р. (заява № 3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії , від 18.03.2010 р. (заява № 6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що викладені в Акті перевірки обставини, що слугували прийняттю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірними та необгрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами, а тому є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №140 від 05.11.2020 р.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Приватного підприємства КРОН (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, буд. 190, кв. 87, код ЄДРПОУ 30617475) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми Р №0007330520 від 05.05.2020 р. на суму 50331, 25 грн. та №0007340520 від 05.05.2020 р. на суму 45297,50 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства КРОН судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) М.В. Дєєв
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді І.В.Калита
13.01.2021
Рішення не набрало законної сили 13 січня 2021 р.
Помічник судді І.В.Калита
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2021 |
Оприлюднено | 14.01.2021 |
Номер документу | 94096804 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дєєв Микола Владиславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні