Ухвала

від 11.01.2021 по справі 280/8580/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

11 січня 2021 року Справа № 280/8580/20 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма майстер (70424, Запорізька область, Запорізькій район, с.Розумівка, вул. Леніна буд. 1-Б код ЄДРПОУ 34373941) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма майстер (далі - відповідач) відповідно до якої просить стягнути податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 14830,15 грн.

Ухвалою судді від 01.12.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: надати заяву про поновлення строку на звернення до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу на підставі податкового повідомлення-рішення №0001151200 від 05.04.2016.

18.12.2020 позивач надав до суду заяву на виконання ухвали суду, відповідно до якої просить поновити строк звернення до суду з даним позовом. Вказана заява мотивована тим, що у зв`язку з адміністративним оскарженням податкового повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0001151200 сума зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням у розмірі 11468,24 грн. була відкликана з інтегрованої картки платника. З невстановлених обставин сума зобов`язання не була відображена відразу після адміністративного оскарження у 2016 році. 04.06.2019 сума зобов`язання в розмірі 11468,24 грн. була відображена в інтегрованій картці платника та є недоїмкою ТОВ Сігма Майстер з податку на додану вартість.

У зв`язку з перебуванням судді Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. у відпустці з 22.12.2020 по 06.01.2021 (довідка №02-35/21/03 від 11.01.2021) питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі розглядається в перший робочий день, а саме 11.01.2021.

Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно частини другої вказаної статті для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України від 17.07.1997, №475/97-ВР) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Конституцією України та ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) гарантовано право на звернення до суду за захистом порушених прав.

Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Принципи, проголошені у статті 4 Податкового кодексу України, повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до вимог п.53.7 статті 53 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як слідує з матеріалів адміністративного позову, позивач заявляє вимогу щодо стягнення податкового боргу у розмірі 11468,24 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №0001151200 від 05.04.2016, яке отримано відповідачем 04.05.2016.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, з урахуванням вказаних норм право звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у розмірі 11468,24 грн. сплило 15.05.2019.

Як на підставу вчасного звернення до суду з даною вимогою позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, за результатами якої рішенням від 23.05.2016 за вих. №1176/10108-08-12 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін. При цьому сума штрафу у розмірі 11468,24 нарахована 04.09.2019, що підтверджується інформацією АІС Податковий блок . При цьому згідно наданої до позову роздруківки з індивідуальної картки платника відсутнє донарахування за 04.09.2019.

При цьому на виконання ухвали суду позивачем не надано доказів наявності підстав донарахування такого боргу 04.09.2019.

Суд також враховує вже сталу позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства , згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду. У п.30- 32 рішення у справі Наталія Михайленко проти України (заява №49069/11) Суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (див. рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), п. 36, Series A №18). На це право на суд , в якому право на доступ до суду є одним з аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання в реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу (див. серед іншого (inter alia), рішення у справах Рош проти Сполученого Королівства (Roche v. the United Kingdom), заява №32555/96, п. 117, та Салонтаджі-Дробняк проти Сербії (Salontaji-Drobnjak v. Serbia), заява №36500/05, п. 132). Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A №93). Встановлюючи такі правила, договірна держава користується певною свободою розсуду, однак обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Крім того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Кордова проти Італії (№1) (Cordova v. Italy (no. 1)), заява №40877/98, п. 54, та рішення у справі Фаєд проти Сполученого Королівства (Fayed v. the United Kingdom), п. 65, Series A № 294-B).

Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Це особливо стосується гарантій, закріплених ст. 6 Конвенції, з огляду на визначне місце, яке у демократичному суспільстві займають право на справедливий суд разом з усіма гарантіями за цією статтею (див. рішення у справі Принц Ліхтенштейну Альберт-Адам ІІ проти Німеччини (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany) [ВП], заява №42527/98, п. 45). У п.54 рішення у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland, заява №28249/95) Суд також погодився, що можуть бути справи, в яких майбутній позивач повинен мати попередній дозвіл до того, як йому дозволять процедуру подання позову (див. рішення суду у справі Ашингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), серія A, №93, п.59).

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строк звернення до суду, не є поважними, відтак позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Сігма майстер про стягнення заборгованості та додані до неї матеріали Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до підпункту 15.5 п 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику справи до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз