Рішення

від 28.12.2020 по справі п/320/136/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року № П/320/136/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Олеярника М.І.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача Лоленко О.А.

представника відповідача Пушкарського С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області

про визнання протиправним та скасування наказу

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області №218-К від 03.12.2019 року;

-поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позов мотивовано протиправністю винесення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області наказу №218-К від 03.12.2019. Позивач вважає, що у даному випадку у поданні дисциплінарної комісії з рекомендацією про її звільнення від05.11.2019, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ було не враховано та не вірно кваліфіковано характер проступку, обставини, за яких був вчинений дисциплінарний проступок. Також, стверджує, що нею не було допущено перевищення службових повноважень, при виконанні службових обов`язків та вказує, що позивач діяла у межах наданих їй повноважень як посадова особа територіального органу Держпродспоживслужби, відповідно до п.2 Порядку №694 від 08.07.2019 та посадової інструкції.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, з огляду на те що, ОСОБА_1 при здійсненні посадових обов`язків систематично допускалися порушення п.9 Порядку №694 від 08.07.2009 при реєстрації техніки за фізичними особами не за місцем їх проживання та юридичних осіб, за відсутності будь-яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належать юридичній особі.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 11.02.2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 09.03.2020.

Ухвалою суду від 22.05.2020 витребувано докази по справі.

10.03.2020 у судове засідання прибув позивач та представник позивача; від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання

В адміністративній справі відкладено розгляд справи за клопотанням позивача на 26.03.2020.

26.03.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися; від представника позивача та представника відповідача надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи за клопотанням сторін на 27.04.2020.

27.04.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися; від представника позивача та представника відповідача надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи за клопотанням сторін на 21.05.2020.

21.05.2020 у судове засідання прибув позивач та представник позивача; від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання

В адміністративній справі оголошено перерву у зв`язку із витребуванням доказів по справі до 18.06.2020.

18.06.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися; від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи на 14.07.2020.

14.07.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися; від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи на 03.08.2020.

03.08.2020 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися; від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

В адміністративній справі відкладено розгляд справи на 08.09.2020.

08.09.2020 у судове засідання прибув позивач та представник позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 01.10.2020.

01.10.2020 у судове засідання прибув позивач та представник позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі керуючись ч.2 ст.223 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено перерву до 20.10.2020.

20.10.2020 у судове засідання прибув позивач та представник позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі оголошено у зв`язку із витребуванням доказів по справі перерву до 05.11.2020.

05.11.2020 у судове засідання прибув позивач та представник позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі оголошено перерву за клопотанням позивача до 01.12.2020.

Судове засідання призначене на 01.12.2020 знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 28.12.2020.

28.12.2020 у судове засідання прибув позивач та представник позивача та представник відповідача.

В адміністративній справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 була призначена на посаду заступника начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області з 13.07.2017.

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №722 від 29.07.2019 року Про створення робочої групи , робочій групі було доручено здійснити перевірку дотримання вимог законодавства під час реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів територіальними органами Дерпродспоживслужби за період з 01.01.2018 року по 01.07.2019 року, у тому числі Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (т.1 а.с.68-69).

Листом Держпродспоживслужби від 05.09.2019 року № 232-8/5947-19 на адресу Головних управлінь Держпродспоживслужби у Рівненській, Волинській, Київській областях та у м. Києві була направлена Довідка про результати перевірки стану дотримання вимог законодавства під час реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів територіальними органами Держпродспоживслужби за період з 01.01.2018 року по 01.07.2019 року (далі - Довідка) (т.1 а.с.157-169).

Згідно Довідки заступником начальником відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області ОСОБА_1 , систематично протягом періоду з 01.01.2018 року по 01.07.2019 року в порушення п. 9 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо -будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694, за відсутності будь-яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належить юридичній особі, у відокремленому підрозділі (філії) або право власності/оренди на земельну ділянку на території Київської області, вносились дані до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи реєстру Держпродспоживслужби, щодо реєстрації та зняття з обліку техніки юридичних та фізичних осіб, які мають зареєстроване місцезнаходження та місце проживання поза межами Київської області.

На виконання наказу Держпродспожслужби "Про усунення порушень та здійснення заходів реагування" №861 від 10.09.2019, ГУ Держпродспожслужби у Київській області винесено наказ "Про ініціювання дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 " №476 від 18.09.2019.

У ході дисциплінарного провадження комісією встановлено, що надані комісії письмові та усні пояснення ОСОБА_1 , а також вибірковий аналіз заяв про реєстрацію машин з додатками від ТОВ з II Цеппелін Україна ТОВ , ТОВ УЛК Ленд-ЛІЗ , ТОВ Констракшн Машинері та інших, підтверджують факти, викладені у Довідці та Доповідній записці, щодо проведення ОСОБА_1 реєстрації машин, що належать юридичним та фізичним особам з порушенням вимог п. 9 Порядку, за відсутності будь- яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належить юридичній особі, у відокремленому підрозділі (філії) або право власності/оренди на земельну ділянку на території Київської області.

02.10.2019 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області надійшла доповідна записка начальника Відділу з питань запобігання корупції, відповідно до якої за результатами перевірки, проведеної Відділом, опрацьовано матеріали перевірки стану дотримання вимог законодавства під час реєстрації та зняття з реєстрації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сількогосподарської техніки, інших механізмів територіальними органами Держпродспожслужби у Рівненській, Волинській, Київській областях та у м. Києві за період з 01.01.2018 по 01.07.2019, проведеної згідно наказу Держпродспожслужби №722 від 29.07.2019.

05.11.2019 року було винесено Подання дисциплінарної комісії щодо розгляду дисциплінарного провадження стосовно заступника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ОСОБА_1 , прийняту за результатами розгляду дисциплінарного провадження, яким рекомендовано за вчинений дисциплінарний проступок пртягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (т.1 а.с.196-200).

03.12.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято наказ №218-К Про звільнення ОСОБА_1 , яким постановлено звільнити ОСОБА_1 - заступника начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 03.12.2019 року відповідно до частини 5 статті 66 Закону України Про державну службу (а.с. 85-86) (т.1 а.с.7).

Вважаючи наказ відповідача про звільнення зі служби протиправним, позивач звернулася із даним позовом до суду.

V.Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 17 частини 2 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII( далі Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства.

Статтею 8 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Відповідно до ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Закономта іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Статтею 68 Закону України Про державну службу визначено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В : зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, як це визначено ч.1 ст. 69 Закону України Про державну службу .

Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ, під час визначення виду дисциплінарного стягнення повинна враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця (ч.1 ст.67 Закону України Про державну службу ).

Статтею 77 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Кабінетом Міністрів України постановою від 28.12.2016 №1051 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України функції із здійснення реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, у тому числі з реєстрації та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів" покладено на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 22.05.2019 №469 (яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території Київської області.

Повноваження Головного управління поширюються на територію Київської області, а у сферах карантину та захисту рослин, насінництва і розсадництва - на територію Київської області та м. Києва.

Згідно із підпунктом 6 пункту 4 вказаного Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу: здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру.

Процедура відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин, визначається Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 р. № 694 (далі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку визначено, що реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно до п. 4 Порядку машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

До заяви додаються:

1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини; 2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби; 4) копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платників (для фізичної особи); 5) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби); 6) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі); 7) митна декларація ( 450-2012-п ) на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 (га066-05 ) - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше; 8) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку); 8-1) висновок спеціаліста; 8-2) для машин, які реєструються вперше: декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62 ( 62-2013-п ) (Офіційний вісник України, 2013 р., N9, ст. 344); сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N1367 (1367-2011-п ) (Офіційний вісник України, 2012 р., № 1, ст. 22);сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1367 (1367-2011-п); 9)інші документи у випадках, визначених ним Порядком.

Відповідно до п. 9 Порядку машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі - за місцем її проживання (перебування).

Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є власністю юридичних або фізичних осіб чи надані їм у користування, зокрема в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок. У такому разі до заяви про реєстрацію машини додаються документи, що підтверджують використання та зберігання машини у відокремленому підрозділі або право власності на земельну ділянку чи на користування нею.

Процедура зняття з обліку машин передбачена п.п. 17-19 Порядку №694, згідно якого машина знімається у зв`язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи. Втім, вимоги щодо зняття з обліку машин за місцезнаходженням чи місцем проживання власника, як це передбачено п. 9 Порядку №694 для їх реєстрації, вказане положення не містить.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частинами першою-другою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

V. Оцінка суду

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що до повноважень Головного управління Держпроспоживслужби у Київській області належить, зокрема, здійснення реєстрації та обліку транспортних засобів в агро-промисловому комплексі на території Київської області.

Посадовою інструкцією заступника начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженою в.о. Начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 26.04.2017, визначено посадові обов`язки ОСОБА_1 .

Зокрема, відповідно до п. 3 розділу 2 посадової інструкції, заступник начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки проводить державну реєстрацію та облік тракторної техніки, забезпечує проведення технічного огляду цієї техніки, контролює ведення необхідної технічної документації (т.1 а.с.231).

Відтак, на позивача як на заступника начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки покладено обов`язки щодо здійснення реєстрації та обліку відповідних транспортних засобів на території Київської області.

Згідно п. 2 Порядку визначено, що реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Відповідно до п. 4 Порядку машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. Відповідно до п. 9 Порядку машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі - за місцем її проживання (перебування). Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є власністю юридичних або фізичних осіб чи надані їм у користування, зокрема в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок. У такому разі до заяви про реєстрацію машини додаються документи, що підтверджують використання та зберігання машини у відокремленому підрозділі або право власності на земельну ділянку чи на користування нею.

Таким чином, положеннями Порядку №694 визначено, що машина, яка належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі - за місцем її проживання (перебування) на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи та у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

При цьому, суд зауважує, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби виключно на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Водночас, процедура зняття з обліку машин передбачена п.п. 17-19 Порядку №694, згідно якого машина знімається у зв`язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено, що у ході дисциплінарного провадження ініційованого стосовно позивача, комісією встановлено, що надані комісії письмові та усні пояснення ОСОБА_1 , а також вибірковий аналіз заяв про реєстрацію машин з додатками від ТОВ з II Цеппелін Україна ТОВ , ТОВ УЛК Ленд-ЛІЗ , ТОВ Констракшн Машинері та інших, підтверджують факти, викладені у Довідці та Доповідній записці, щодо проведення ОСОБА_1 реєстрації машин, що належать юридичним та фізичним особам з порушенням вимог п. 9 Порядку, за відсутності будь-яких документів, що підтверджують використання та зберігання техніки, що належить юридичній особі, у відокремленому підрозділі (філії) або право власності/оренди на земельну ділянку на території Київської області. Перевіркою встановлено, що позивачем вносились дані до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи реєстру Держпродспоживслужби, щодо реєстрації та зняття з обліку техніки наступних юридичних осіб:

-ТОВ Констракшн Машинері (код ЄДРПОУ 32828388, м. Київ), зареєстровано - 1 122 одиниці техніки та знято з обліку - 1 039 одиниць;

-ТОВ ОТП Лізинг (код ЄДРПОУ 35912126, м. Київ), зареєстровано - 1 590 одиниць техніки та знято з обліку - 112 одиниць;

-ТОВ з II Цеппелін Україна ТОВ (код ЄДРПОУ 30178004, м. Київ), зареєстровано - 342 одиниці техніки та знято з обліку - 255 одиниць;

-ТОВ БУДМАШ XIX (код ЄДРПОУ 42805545, м. Запоріжжя);

-ТОВ Енергобуд-1 (код ЄДРПОУ 40079474, м. Харків);

-ТОВ Акваград (код ЄДРПОУ 35406134, м. Чорноморськ, Одеської області);

-ТОВ ЛУГІНИ АГРО (код ЄДРПОУ 38943762, с. Бовстуни, Житомирської області);

-ТОВ БІГ СІТІ ГРУП (код ЄДРПОУ 37451739, м. Дніпро);

-ТОВ ГЕММА (код ЄДРПОУ 23079990, м. Павлоград, Дніпропетровській області).

Аналогічні порушення, вчинені ОСОБА_1 встановлено при реєстрації техніки за фізичними особами не за місцем їх проживання, зокрема: ОСОБА_2 (мешканець Чернівецької області), ОСОБА_3 (мешканець м. Маріуполь), ОСОБА_4 (мешканець м. Київ) та інші.

На підтвердження встановлених фактів щодо порушення позивачем вимог п. 9 Порядку в ході дисциплінарного провадження відповідачем було надано суду копії витягу з уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи реєстру Держпродспоживслужби та копії заяв про реєстрацію транспортних засобів в агро-промисловому комплексі з доданими до них документами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 здійснювалася реєстрація машин, які належать фізичним та юридичним особам місцезнаходження чи місце проживання яких територіально не поширюється на повноваження ГУ Держпродспоживслужби у Київській області.

За встановлених порушень законодавства ОСОБА_1 у ході дисциплінарного провадження, позивача звільнено з посади заступника начальника відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області з 03.12.2019 року відповідно до частини 5 статті 66 Закону України Про державну службу .

Позивач у судовому засіданні вказувала, що нею не було допущено перевищення службових повноважень, оскільки вона діяла відповідно до положень порядку. Разом з цим, наголошувала про невірну кваліфікацію відповідачем її дій як перевищення службових обов`язків. На думку позивача, за вчинення такого порушення не може застосовуватись найсуворіший вид стягнення у вигляді звільнення.

За висновком суду, такі доводи позивача є необґрунтованими з огляду на наступне.

Порядок №694 визначає процедуру відомчої реєстрації та зняття з обліку машин в агропромисловому комплексі.

У той же час, позивач, помилково ототожнює поняття "реєстрація" та "зняття з обліку", оскільки це різні види процедур, які регламентовані різними положеннями Порядку №694.

Крім цього, суд констатує, що вимогами пункту 9 Порядку №694 чітко передбачено, що машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі - за місцем її проживання (перебування) на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи та у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

Разом із цим, процедура зняття з обліку машин передбачена п.п. 17-19 Порядку №694, згідно якого машина знімається у зв`язку з її відчуженням чи вибракуванням протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи. Втім, вимоги щодо зняття з обліку машин за місцезнаходженням чи місцем проживання власника, як це передбачено п. 9 Порядку №694 для їх реєстрації, вказане положення не містить.

Крім того, у ході розгляду справи було встановлено, що порушення, встановлені за результатами перевірки і описані у Довідці, не були враховані позивачем, який станом на 02.10.2019 продовжувала здійснювати реєстрацію машин з порушеннями вимог Порядку №694, що підтверджується довідкою сектору з питань запобігання корупції Головного управління.

Вказані обставини спростовують доводи позивача про відсутність умислу у її діях, оскільки уже під час перевірки позивача було попереджено про вчинені нею порушення, однак остання продовжувала здійснювати реєстрацію транспортних засобів без дотримання вимог зазначеного порядку.

Надаючи оцінку вказаним обставинам та доводам, суд зазначає, під час розгляду справи встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем було визначено обставини перевищення службових повноважень.

В частині 2 статті 65 Закону наводиться вичерпний перелік видів дисциплінарних проступків, серед яких в контексті даної справи заслуговують на увагу: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону); перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення (п. 7 ч. 2 ст. 65 Закону); прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення (п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону); прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (п. 15 ч. 2 ст. 65 Закону).

Так, "у межах повноважень" означає, що орган державної влади, його посадова особа (суб`єкт владних повноважень) зобов`язаний приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень згідно правила: "дозволено лише те, що передбачено Законом".

"У спосіб" означає, що орган державної влади (суб`єкт владних повноважень) зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені Законом засоби.

Отже, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків , перевищення службових повноважень , прийняття необґрунтованого рішення або рішення, що суперечить закону є різними видами дисциплінарних проступків з різними правовими наслідками.

Кожне з вказаних діянь містить самостійний склад дисциплінарного правопорушення (є окремим дисциплінарним проступком) і за кожне з цих діянь передбачені різні види дисциплінарних стягнень. Тому правильне встановлення виду дисциплінарного проступку є важливою складовою конституційної гарантії захисту від незаконного звільнення (ст. 43 Конституції України).

Закон України Про державну службу не дає визначення терміну перевищення службових повноважень .

Проте в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 15 Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень зазначено, що під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Таким чином, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків.

Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області та посадовою інструкцією позивача передбачено, що повноваження Головного управління Держпродспоживслужби поширюється на територію Київської області. Водночас, позивачем, як службовою особою Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області вчинено дії з реєстрації транспортних засобів, які за територіальною ознакою належать до відання інших територіальних управлінь Держпродспоживслужби.

Тобто, дії позивача є саме перевищенням службових повноважень, оскільки ОСОБА_1 діяла поза межами встановлених їй законом прав та обов`язків.

Що стосується наявності підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з посади державної служби на підставі пункту 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" - перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, правомірність такої підстави звільнення встановлено судом.

За змістом ч. 1 ст. 66 Закону України Про державну службу звільнення з посади державної служби є видом дисциплінарного стягнення.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відтак, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення може бути застосовано у разі вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.7, ч. 2, ст. 65 Закону № 889-VIII, а отже відповідачем правомірно застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті наказу "Про звільнення ОСОБА_1 " №218-К від 03.12.2019 року діяв в межах та у спосіб визначений законодавством, у зв`язку з чим підстави для скасування оскаржуваного наказу, відсутні.

VIII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

ІX. Розподіл судових витрат

Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак судові витрати відшкодуванню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 11 січня 2021 р.