Рішення

від 24.12.2020 по справі 580/4634/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року справа № 580/4634/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Драбівської селищної ради (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 31.07.2020 №16\28/VII;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.07.2020 №323 та прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності позивачу для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, розташовану в смт. Драбів, змінити цільове призначення земельної ділянки із "для ведення фермерського господарства" на "для ведення особистого селянського господарства" та передати позивачу у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7120655100:01:002:1690;

зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач без наявності законних підстав не затвердив погоджений проект землеустрою у визначений законом місячний строк з дня його подання, натомість прийняв необґрунтоване рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Стверджує, що відповідач позбавлений приймати будь-які альтернативні рішення, окрім затвердження погодженого проекту землеустрою. Також вказує, що такі повноваження відповідача не є дискреційними, а вимога про зобов`язання затвердити проект землеустрою направлена на ефективний захист порушених прав. Тому позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою від 26.10.2020 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати без виклику сторін.

19.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що спірним рішення фактично відкладено розгляд заяви позивача про затвердження технічної документації із землеустрою з огляду на направлення матеріалів щодо надання позивачу згоди на розроблення проекту землеустрою слідчому для проведення почеркознавчої експертизи. Крім того відповідач вказав, що позов не містить обґрунтувань, яким чином права позивача порушені спірним рішенням, оскільки ним не відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив таке.

Відповідно до завдання на виконання робіт з розробки проекту землеустрою ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої в смт. Драбів, Черкаської області.

Вказаний проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Базавлук Н.О. від 14.04.2020 №7262/88-20.

Згідно з п.8 цього висновку проект землеустрою відповідає вимогам земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

За наслідками розгляду заяви позивача від 27.07.2020 (вх.№3203) про затвердження вказаного проекту землеустрою відповідач прийняв рішення від 31.07.2020 №16-28/VII, відповідно до п.1 якого вирішив повернутися до розгляду вказаної заяви після прийняття заключного рішення у кримінальному провадженні відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи, суд врахував, ст.14 Конституції України, яка гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Спірні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України).

Відповідно до п.б ч.1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Згідно зі ст.121 ЗК України земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства передаються у власність громадянам у розмірі не більше 2,0 гектара.

З огляду на це позивач, яка, як підтверджується наявною в матеріалах справи копією її паспорта, є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.

Абз.2 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Вказаних норм щодо необхідності погодження проекту землеустрою позивач дотримався який, як встановлено вище, погоджений висновком Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.04.2020 №7262/88-20.

Ч.9 ст.118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Суд врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.08.2019 у справі №817/586/17, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що враховуючи вищевикладене правове регулювання Суд вважає, що в разі погодження проекту землеустрою у відповідності до статті 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .

Отже у разі погодження проекту землеустрою у відповідності до статті 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, зобов`язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Крім того, з вищенаведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодні інші правові підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України, норми ст. 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18, від 24.01.2020 у справі №316/979/18.

Оскільки вищевказаний проект землеустрою погоджений у встановленому законом порядку, позивачем виконані всі вимоги, передбачені ст.186-1 ЗК України.

Отже, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо належного способу захисту порушеного права суд зазначає, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316 нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Як вбачається зі змісту ст.118 ЗК України, при затвердженні проекту землеустрою можуть бути прийняті лише два рішення: про затвердження проекту землеустрою або про відмову у затвердженні. Отже, в даному випадку у відповідача відсутні дискреційні повноваження.

Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15.

Зважаючи, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача та прийняти рішення, яким затвердити вищевказаний проект землеустрою.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в сумі 840,80 грн.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд врахував ч.1 ст.382 КАС України, якою встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, що може використовуватись залежно від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Однак, позивачем не наведено аргументованих доводів та не надано доказів того, що рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконане, у зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права.

Керуючись ст.ст.2-6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Драбівської селищної ради від 31.07.2020 №16-28/VII.

Зобов`язати Драбівську селищну раду (19800, Черкаська обл., смт. Драбів, вул.Гагаріна, буд.17, код ЄДРПОУ 34226402) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 27.07.2020 (вх.№323) та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої в смт. Драбів, Черкаської області.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Драбівської селищної ради (19800, Черкаська обл., смт. Драбів, вул. Гагаріна, буд.17, код ЄДРПОУ 34226402) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя О.А. Рідзель