Постанова

від 12.01.2021 по справі 640/4604/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4604/19 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича фірма Купол до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича фірма Купол звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації) (далі - відповідач 1, апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПСУ), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації від 29 жовтня 2018 року №969559/40265879 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 №21 зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у день надходження податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича Фірма Купол від 25.10.2017 №21.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та ПрАТ Харчопродпакування укладено усний договір про надання послуг (робіт), відповідно до умов якого позивач виконує для ПрАТ Харчопродпакування ямковий ремонт асфальтопокриття в кількості 27,42 м 2 . Позивач виставив рахунок на оплату робіт за № 392 від 10.10.2017на суму 9 871,20 грн. та ПрАТ Харчопродпакування здійснено передоплату в сумі 9 871,20 грн. На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України позивач склав та подав на реєстрацію податкову накладну від 25.10.2017 №21. Згідно квитанції №1 податкову накладну відповідачем прийнято, проте реєстрацію зупинено з тих підстав, що податкова накладна відповідає вимогам п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 та п. 201.16, ст. 201 Податкового кодексу України. На виконання вказаних вимог, позивач надав повідомлення із поясненнями та необхідні документи, однак, не дивлячись на те, що позивачем подані докази, відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 29.10.2018 №969559/40265879 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 №21.

Відтак, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 №21 в ЄРПН на думку позивача підлягає скасуванню, а вищезазначені обставини зумовили його звернення до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 25.10.2018 № 969559/40265879 про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 25.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №21 від 25.10.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича Фірма Купол , датою її фактичного подання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комісією Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , у пункті 14 якого наведено вичерпний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Зазначено також, що ТОВ Науково-Виробнича фірма Купол не надано копій документів та інформації стосовно постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризацій них описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та т.і. Відсутність таких документів не дає можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій, згідно яких виписані податкові накладні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, після усунення відповідачем 1 недоліків апеляційної скарги згідно ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року, відкрито апеляційне провадження у справі №640/4604/19, зупинено виконання рішення суду першої інстанції до ухвалення постанови апеляційним судом, встановлено строк до 11 грудня 2020 року для подання відзиву на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою від 12 листопада 2020 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 11 грудня 2020 року.

Від ТОВ Науково-Виробнича фірма Купол відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що 10 жовтня 2017 між позивачем, та ПрАТ Харчопродпакування укладено усний договір про надання послуг (робіт), з відповідно до умов якого позивач виконує для ПрАТ Харчопродпакування ямковий ремонт асфальтопокриття в кількості 27,42 м2.

Позивач 10.10.2017 виставив рахунок на оплату робіт № 392 на суму 9 871,20 грн., а 25.10.2017 платіжним дорученням № 447 ПрАТ Харчопродпакування здійснено передоплату в сумі 9 871,20 грн.

Згідно вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань позивач склав податкову накладну від 25.10.2017 №21 на загальну суму на суму 9 871,20 грн., у т.ч. ПДВ - 1645, 20 грн., яку 15.11.2017 року направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну від 25.10.2017 №21.

Згідно квитанції № 1 від 15.11.2017 податкова накладна відповідачем 1 прийнята, але реєстрацію по ній зупинено. Підставою для зупинення реєстрації зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. податкова накладна/розрахунок коригування відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 42.11. Позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п. в п.п. 201.16.1. п.201 Податкового Кодексу України, вичерпний перелік яких затверджений наказом МФУ №567 від 13.06.2017 та/або Таблицю даних платників податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

ТОВ НВФ Купол 25.10.2018 року на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України до контролюючого органу направлено повідомлення № 4 про подання пояснень та копій документів щодо накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого значиться 10 додатків та у графі Пояснення наявний запис ТОВ НВФ Купол , код 40265879, надало послуги з ямкового ремонту асфальтопокриття ПрАТ Харчопродпакування , код 03569120, реальність здійснення господарської операцій підтверджується документами, наданими у додатку. Послуги надавались на умовах передоплати без укладання договору у письмовому вигляді.

Надалі, 25.10.2018 позивачем отримана квитанція № 1 про подання сканкопій та квитанція № 2, в якій вказано Документ прийнятий,Дочекайтесь розгляду .

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, 29.10.2018 прийнято рішення №969559/40265879 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.10.2017 №21 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою прийняття такого рішення стало: ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації у податковій накладній, розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена, у зв`язку з порушенням позивачем п 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, що й стало передумовою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 12 червня 2020 року та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем виписана податкова накладна від 25.10.2017 №21 та засобами електронного зв`язку направлено контролюючому органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 341), (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За правилами пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН були, затверджені наказом Мінфіну України №567 від 13.06.2017 року.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків у редакції на час виникнення спірних правовідносин містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до наведеного пункту 1, передбачений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Водночас, у вищевказаній квитанції фіскальним органом не зазначено якому підпункту п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України №567 від 13.06.2017 року відповідає податкова накладна позивача, не вказано конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів податкових накладних..

Згідно з пунктом 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Положеннями пункту 20 Порядку № 117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з податковою квитанцією від 15.11.2017 контролюючим органом за результатами оброки складено висновок про відповідність податкових накладних вимогам критеріїв оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З вказаного вбачається, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Оскаржуване рішення від 29.10.2018 № 969559/40265879 про відмову в реєстрації поданої позивачем податкової накладної містить підставу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації з порушенням п 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №117 від 21.02.2018 .

Датою виникнення податкового зобов`язання відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, за матеріалами справи - дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню згідно платіжного дорученням від 25.10.2017 № 447 ПрАТ Харчопродпакування на умовах передоплати. Отже, датою виникнення податкового зобов`язання відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України є 25.10.2017, а з 26.10.2017 починається перебіг строку у 365календарних днів для надання пояснень та копій документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку.

На дату виникнення податкових зобов`язань позивач склав податкову накладну від 25.10.2017 №21, яка 15.11.2017 року ТОВ НВФ Купол направлена на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну від 25.10.2017 №21.

ТОВ НВФ Купол 25.10.2018 року на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України до контролюючого органу направлено повідомлення № 4 з додатками до нього, яке цієї ж дати було отримане податковим органом..

Отже вказане повідомлення із поясненнями та копіями документів направлено в останній календарний 365 день, що не є порушенням п.14 Порядку №117.

Відповідачем не спростовано тих обставин, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу пояснення та письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по ним.

Зауважень до додатків до пояснення № 4 від 25.10.2018, їх розміру, формату або інших зауважень, які унеможливлюють оброблення документів відповідачем не зазначено.

Отже, судом першої інстанції надано вірну оцінку оскаржуваному рішенню про відмову в реєстрації податкової накладної, зокрема, що зазначене рішення є необґрунтованим та протиправним.

Окрім вже зазначеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 Порядку № 117 визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, відповідно до пункту 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Надані позивачем пояснення, а також документи, складені з дотриманням вимог законодавства є достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не встановлено.

Отже, вірним є також висновки суду першої інстанції про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 25.10.2017 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, колегія суддів зазначає, що в частині доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянтом жодних аргументів не наведено, не зазначено які саме матеріали, що мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено судом першої інстанції, не наведено інших доводів на підтвердження іншої, ніж було представлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, позиції.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року у справі №640/4604/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді М.І. Кобаль

Л.О. Костюк