Постанова

від 12.01.2021 по справі 640/26126/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Справа № 640/26126/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

представника позивача Лисенка Є.В.,

представника відповідача Пальчика В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року у справі

за позовом Офісу великих платників податків

Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю

Охоронна фірма Адамант-Секр`юріті

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи.

Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Адамант-Секр`юріті (далі - відповідач) про припинення юридичної особи ТОВ Охоронна фірма Адамант-Серк`юріті (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7, код ЄДРПОУ 39892308).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року у відкритті провадження відмовлено.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір не підсудний суду адміністративної юрисдикції та підлягає вирішенню в порядку ЦПК України, з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, зазначаючи, що позов у цій справі податковим органом подано в порядку п. 67.2 ст. 67 ПК України, якою чітко визначено відповідне повноваження.

Крім того, апелянт вказує, що рішення Верховного Суду, на послався суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали в цій справі, прийняті щодо скасування реєстрації майно і відповідні позовні заяви були пред`явлені до державних реєстраторів та нотаріусів, тому, на переконання апелянта, відповідна судова практика не підлягає застосуванню до правовідносин, що є спірними у цій справі.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у цій справі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні позову в цій справі та наводить заперечення безпосередньо по суті спору, вважаючи необґрунтованими доводи позивача, наведені в позові, та неприйнятними докази, на які він посилається.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, частиною першою статті 2 КАС України передбачено необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

У пунктах 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 46 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, зокрема, в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб.

У пункті 2 частини першої статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (пп. 19-1.1.1); контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів (пп. 19-1.1.2).

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори суб`єкта владних повноважень із, зокрема, фізичними та юридичними особами, а також іншими суб`єктами владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.

При цьому, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Вказана позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постановах від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а та від 16.10.2018 у справі № П/811/1296/17, а також у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 820/4343/16.

Разом з тим, системний аналіз наведених норм свідчить, що контролюючий орган, до повноважень якого податковим законом віднесено здійснення адміністрування податків, зборів і платежів, а також здійснення перевірок щодо платників податків, вправі звертатися до суду із позовом, у тому числі, про припинення юридичної особи.

Подання такого позову є реалізацією суб`єктом владних повноважень своїх владно-управлінських функцій та спрямоване на захист прав та інтересів держави, тобто перебуває у площині публічно-правових відносин, що безумовно охоплюється юрисдикцією саме адміністративних судів.

Крім того, перевіряючи доводи апеляційної скарги, вирішуючи питання підсудності спору за зверненнями контролюючих органів до суду на підставі положень ст. 67 ПК України судова колегія приймає до уваги правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 року у справі № 805/97/17-а за наслідками розгляду по суті позову про визнання частково недійсними окремих положень статуту суб`єкта господарювання і приходить до висновку, що врахування судом першої інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження у цій справі правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/10249/18, з огляду на характер та зміст спірних правовідносин у справі №640/26126/20 , є помилковим.

Так, у постанові від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Разом з тим, у справі, яка була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, був інший суб`єктний склад сторін у справі - так, у справі №826/10249/18 позивачем виступала фізична особа, яка відповідним позовом захищала свої права та інтереси приватного характеру. До того ж, у згаданій постанові Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи як спір про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції не захищає права позивача (у тому випадку фізичної особи) в конкретних правовідносинах.

Водночас, у справі №640/26126/20 позивачем є Офіс ВПП ДПС, а звернення до суду із вказаним позовом зумовлено реалізацією таким органом своєї владно-управлінської компетенції у сфері публічно-правових відносин - адміністрування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Інші постанови Верховного Суду (справи №№ 802/1792/17-а, 815/6956/15, 823/2042/16), на які послався суд першої інстанції, також ухвалені за інших обставин та з іншим суб`єктним складом, ніж у цій справі, тому наведені в них висновки не підлягають застосуванню, зокрема, при вирішенні питання про відкриття провадження за цим позовом Офісу ВПП ДПС.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було враховано публічно-правовий характер даного спору з огляду на його суб`єктний склад, мету звернення до суду та сферу інтересів.

Доводи відповідача, викладені в його відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів відхиляє як передчасні і такі, що підлягають перевірці при вирішенні цієї справи по суті заявлених у ній позовних вимог, а не під час цього апеляційного провадження.

Судом апеляційної інстанції також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведених обставин у сукупності, а також зважаючи на те, що за своїм змістом спірні правовідносини належать до юрисдикції адміністративного суду, судова колегія приходить до висновку про помилковість постановленої Окружним адміністративним судом міста Києва оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права .

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, апеляційна скарга Офісу великих платників податків Державної податкової служби підлягає задоволенню, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року - скасуванню, а справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 січня 2021 року.

Головуючий суддя:

Судді: