Постанова

від 17.12.2020 по справі 120/1754/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1754/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

17 грудня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Білої Л.М. Франовської К.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: Федик Ю.Ю.,

представника відповідача: Козлачкова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року (рішення у повному обсязі складено 14.08.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ", звернулось в Вінницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідача), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000940515 від 29.01.2020, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 317135,00 грн. основного платежу та штрафних фінансових санкцій в сумі 79284,00 грн.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 04.08.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "ШЛЯХ-БУД- МОНТАЖ" та ТОВ "АЛЬМІНДА ПРАЙМ" підтверджено як договором поставки, так і належним чином оформленими первинними документами, складеними в процесі виконання цього договору, які у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що за результатами перевірки встановлено порушення ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VІ, внаслідок чого підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету всього в сумі 317135 грн., в тому числі за жовтень 2018 року в сумі 317135 грн.

Зазначає також, що господарська операція з поставки адгезійної добавки iDop-PH та полімерної добавки SuperFlex ТОВ "Альмінда Прайм" є такою, що в реальності не відбулась. Вважає, що сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 22.10.2019 № 1617 посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ".

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт про результати документальної позапланової перевірки №1240/0515/41183902 від 21.12.2019.

В акті про результати документальної позапланової перевірки вказано на те, що господарська операція з поставки адгезійної добавки iDop-PH та полімерної добавки SuperFlex ТОВ "Альмінда Прайм" є такою, що в реальності не відбулась з огляду на наступне:

1) за результатами перевірки та аналізу первинних документів наданих до перевірки, а саме: ТТН, згідно яких здійснювалося перевезення товару від постачальника ТОВ "Альмінда Прайм" на адресу ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" встановлено, що в ТТН відсутня інформація стосовно марки та моделі транспортного засобу та напівпричепа, що здійснювали перевезення, а також щодо вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема час (год., хв.), підпис відповідальної особи, також в ТТН відсутня інформація щодо маси брутто вантажу.

Згідно інформаційної бази "НАІС ДДАГ МВС України власником транспортних засобів з державними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 . В той же час, перевізником у ТТН зазначено ТОВ "РОК ТРАНС". Згідно поданої податкової звітності "РОК ТРАНС", код: 41376181, зокрема податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2018 рік - 1 півріччя 2019 року будь-яких виплат ОСОБА_1 , що пов`язані з орендою транспортних засобів підприємство не проводило.

2) в наданій до перевірки копії сертифікату відповідності RR №000313 від 26.03.2018 (дійсний до 25.03.2019), що виданий ТОВ "АЙПІПІ ТРЕЙДІНГ", 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21-Г, та засвідчує те, що полімерна добавка SUPERFLEX, УКТ ЗЕД 3901109000, вироблена Zona Industriale-Settore 3, 87064, Corigliano Calabro (CS), Italy.

Таким чином, сертифікат відповідності свідчить, що зазначений товар було імпортовано. В той же час, по ланцюгу постачання в жодного суб`єкта господарювання (ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "Мантіса") з моменту їх реєстрації не прослідковується імпорт полімерної добавки SUPERFLEX. Крім того, за даними інформаційних баз ДПС у ланцюгу постачання (ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "Мантіса") відсутній контрагент-постачальник ТОВ "АЙПІПІ ТРЕЙДІНГ", м. Київ.

3) в наданій до перевірки копії сертифікату відповідності RR №000347 від 03.10.2018 (дійсний до 02.10.2019), що виданий ТОВ "АЙПІПІ ТРЕЙДІНГ", 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21-Г, та засвідчує те, що адгезійна добавка "iDOP- РН", ДКПП 20.59.5, яка виробляється серійно ТОВ "АЙПІПІ ХІМ", 04073, м. Київ, провулок Куренівський, 17-Ш.

Таким чином, сертифікат відповідності свідчить, що зазначений товар було вироблено в Україні. В той же час, в податкових накладних, складених ТОВ "Альмінда Прайм", від 15.10.2018 року №97, від 15.10.2018 №98 та від 16.10.2018 №101 в р. 3.2 зазначено "ознаку імпортованого товару" по номенклатурі "адгезійна добавка iDOP-PH". Крім того, за даними інформаційних баз ДПС по ланцюгу постачання (ТОВ "Альмінда Прайм", ТОВ "Мантіса") в періоді дії зазначеного сертифікату (а також з моменту реєстрації платником ПДВ зазначених контрагентів) відсутні контрагенти ТОВ "АЙПІПІ ТРЕЙДІНГ" м. Київ та ТОВ "АЙПІПІ ХІМ" м. Київ.

4) за даними ЄРПН встановлено, що ТОВ "Альмінда Прайм" є утворювачем (транзитером) схемного кредиту. Зазначений суб`єкт в періоді жовтень 2018 року, а також з моменту реєстрації платником ПДВ здійснює реалізацію товарів (робіт, послуг) різноманітної номенклатури, потрібної покупцю, зокрема: ремонтні та монтажні роботи, проектні роботи, консультаційні та бухгалтерські послуги, організація розміщення реклами, розробка дизайну та розповсюдження інформаційних листівок, запчастини, соняшникова макуха, матеріали та будівельні матеріали, молоко, аміачна вода, пісок та ін.

5) у жовтні 2018 року ТОВ "Альмінда Прайм" документально оформлено реалізацію ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" адгезійної та полімерної добавки. За даними Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), встановлено придбання ТОВ "Альмінда Прайм" адгезійної та полімерної добавки відповідної номенклатури у жовтні 2018 року у ТОВ "Мантіса", код:36304859.

Згідно даних ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ "Мантіса" у жовтні 2018 році, в періоді дії сертифікатів відповідності на зазначений товар, що описаний вище, та взагалі з початку реєстрації платником ПДВ адгезійної та полімерної добавки відповідної номенклатури. Також, у ТОВ "Мантіса" відсутня можливість виробництва товарів (робіт, послуг) у зв`язку із відсутністю необхідних ресурсів.

6) також у акті перевірки мітиться посилання на Єдиний реєстр судових рішень щодо наявності в реєстрі судових рішень, які підтверджують наявність чотирьох кримінальних проваджень в яких встановлено здійснення ТОВ "АЛЬМІНДА ПРАЙМ" фінансово господарських відносин з підприємствами з ознаками фіктивності.

У даному акті відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VІ, внаслідок чого підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету всього в сумі 317135 грн., в тому числі за жовтень 2018 року в сумі 317135 грн.

Не погоджуючись із актом про результати документальної позапланової перевірки 14.01.2020 ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" подано заперечення до акта №1240/0515/41183902 від 21.12.2019.

Однак, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000940515 від 29.01.2020, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 317135,00 грн. основного платежу та штрафних фінансових санкцій в сумі 79284,00 грн.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому слід зазначити, що вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 Законом України №996 від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону №996-ХIV, на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Право платника податку на прибуток на формування витрат, що враховуються під час визначення об`єкта оподаткування податком, знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких витрат розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом їх використання у власній господарській діяльності. Так само і операції, які дають право платнику податку на формування податкового кредиту, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність у позивача податкових та видаткових накладних по господарським операціям, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, повністю підтверджують законність нарахування відповідних сум податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагента товарів, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів були включені до податкового кредиту.

Зокрема, реальність господарських операцій по вказаним у акті перевірці контрагентам підтверджується договором поставки 01/08/18 від 01.08.2018, специфікацією, заявками на постачання товару, видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання-передачі товару, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону №996-ХIV, підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Судом першої інстанції досліджені первинні документи, зокрема, специфікації, заявки на постачання товару, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні, платіжні дорученнями, рахунки-фактури та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту, а також реальне виконання сторонами, укладених правочинів.

Крім того встановлено, що одним із основних видів діяльності ТОВ "ШЛЯХ-БУД-МОНТАЖ" є виробництво бетонних розчинів. Придбані полімерні добавки SUPERFLEX та адгезійні добавки iDOP-PH було використано при виготовленні асфальтобетонних сумішей, тобто придбання цих добавок здійснювалось для реалізації основних видів діяльності товариства.

Факт реалізації виготовленої сировини підтверджується договором поставки №04/06/18-А від 04 червня 2018 року, видатковими накладними, актами про витрату матеріальних ресурсів у виробництво, платіжними дорученнями.

Отже, предмет вказаних господарських операцій відповідає видам господарської діяльності підприємства.

Тобто, проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону №996-ХIV, підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

При цьому, податковим органом не наведено зауважень та об`єктивних висновків про реальність здійснення господарських операцій щодо поставки асфальтобетонних сумішей за вищенаведеними документами.

Отже, фактичне виконання господарських операцій між ТОВ "ШЛЯХ-БУД- МОНТАЖ" та ТОВ "АЛЬМІНДА ПРАЙМ" підтверджено як договором поставки, так і належним чином оформленими первинними документами, складеними в процесі виконання цього договору, які у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники.

Слід звернути увагу, що ТОВ "АЛЬМІНДА ПРАЙМ" зареєструвало податкові накладні на поставку товару та відобразило відповідні зареєстровані накладні у своїй податковій звітності, що також підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій по поставці товару.

При цьому, доводи відповідача щодо недостовірності інформації у сертифікатах відповідності (якості), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 813/3143/16 від 28 липня 2020 року.

Також, судом першої інстанції надано належну правову оцінку доводам відповідача щодо неналежності товарно-траспортних накладних, які на переконання податкового органу не являються первинними документами, оскільки автомобіль, яким перевозився товар не знаходиться у власності перевізника.

При цьому слід зазначити, що відсутність права власності на транспорт, яким перевозився вантаж в жодному випадку не може свідчити про відсутність у підприємства орендованого транспорту або надання такому підприємству послуг третіми особами.

Також, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо контрагентів, а не з аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Водночас, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

З урахуванням правових позицій Верховного Суду у справі №826/6280/13-а від 20.02.2018, у справі № 816/809/17 від 27.03.2018, у справі № 808/2360/17 від 26.06.2018, у справі №809/1139/17 від 05.07.2018, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином спростовано доводи відповідача про наявність у контрагентів позивача ознак фіктивності та про безтоварність проведених господарських операцій, оскільки в акті перевірки відсутнє будь-яке посилання на довідку, складену за результатами зустрічної звірки, або на акт чи довідку, які складаються за результатами проведеної перевірки, та відповідно, які б містили інформацію про встановлення фактів порушень вищезазначеним підприємством податкового законодавства та притягнення цього підприємства до відповідальності.

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку щодо доводів відповідача про виявлені дефекти у товарно-транспортних накладних, а тому відсутність в товарно-транспортних накладних марки та моделі транспортного засобу та напівпричепа, що здійснювали перевезення, а також інформації щодо вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема час, підпис відповідальної особи, маси брутто вантажу, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас слід зазначити, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Схожого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №340/422/19 від 04 червня 2020 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента, а відтак відповідно спірне рішення підлягало скасуванню, як протиправне.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи не встановила.

Отже, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 січня 2021 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Біла Л.М. Франовська К.С.