Постанова

від 12.01.2021 по справі 460/1133/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/1133/20 пров. № А/857/11699/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гудима Л.Я., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року (головуючого судді Нор У.М., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне повний текст додаткового рішення складено 03.08.2020) у справі № 460/1133/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВ ВЕСТ до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ ВІВ ВЕСТ 24.02.2020 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Н) від 20.12.2019 № 0158205304, згідно з яким до позивача застосовано штраф у сумі 10121,65 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року задоволено позов.

20.07.2020 до суду надійшла заява представника позивача про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат щодо понесення витрат на правничу допомогу адвоката у даній справі, що становить значний інтерес для позивача, які складають 3000,00 грн.

Оскаржуваним додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задоволено. Стягнуто з Головного управління ДПС у Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТзОВ ВІВ ВЕСТ витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України, встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Приписами частини 1 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до матеріалів справи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката представником ТзОВ ВІВ ВЕСТ надані суду: Договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 27.01.2020 (а.с.44-46 т.2), відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю ВІВ ВЕСТ (Клієнт) та Адвокатське бюро Віталія Грабовського (Бюро) домовилися про наступне: клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати адвокатські послуги (правничу допомогу) в обсязі і на умовах, визначених даним договором та предметними завданнями, кожне з яких являється невід`ємною частиною даного Договору з моменту його підписання сторонами (пункт1.1 договору). Сторони вправі укласти предметне завдання (Додаток до Договору, який стає його невід`ємною частиною), в якому визначити найменування послуг, їх обсяг, вартість та порядок їх оплати. Адвокатські послуги (правнича допомога) за цим договором вважається наданою з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання наданих послуг (пункт 2.2 Договору). Винагорода Бюро згідно з цим договором розраховується відповідно до погодинних ставок Бюро, якщо інше не було погоджено сторонами в предметному завданні (пункт 4.1 Договору). Погодинні ставки Бюро визначаються у предметному завданні, яке є невід`ємною частиною цього договору пункт 4.3 Договору); Предметне завдання від 27.01.2020 (а.с.47 т.2) до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019, відповідно до якого Бюро зобов`язується надати Клієнту адвокатські послуги (правничу допомогу) з підготовки, подачі до Рівненського окружного адміністративного суду позовної заяви із вимогами до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (форма Н) Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.12.2019 № 0158205304.

Адвокатські послуги (правнича допомога) за даним предметним завданням включають: аналіз документів, наданих Клієнтом; судової практики та розробку правової позиції по справі; підготовку та подання позовної заяви із вимогами до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (форма Н) Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.12.2019 № 0158205304; підготовку та подання необхідних процесуальних документів, заперечень, письмових пояснень, клопотань тощо; підготовка та подання необхідних адвокатських запитів; здійснення представництва інтересів Клієнта в судових засіданнях під час розгляду Рівненським окружним адміністративним судом позовної заяви у справі, визначеній у пункту 1.1 цього предметного завдання; у разі необхідності надання Клієнту усних консультацій та вчинення інших необхідних дій для виконання умов цього договору;

Згідно з пунктами 1.4 та 2 цього предметного завдання, винагорода Бюро згідно з цим договором розраховується відповідно до погодинних ставок, зокрема: Керуючий (Адвокат) - 1000,00 грн, а надання адвокатських послуг (правничої допомоги) за даним предметним завданням від імені Бюро здійснюватиме Керуючий адвокат Грабовський Віталій Анатолійович;

Також подано Акт здачі-приймання наданих послуг до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 15.07.2020 (а.с.48 т.2), відповідно до якого Бюро виконані та належним чином оформлені, а Клієнтом прийняті юридичні роботи та послуги, обумовлені п. 1.1, 1.2., 1.2.1 .-1.2.6. предметного завдання до Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 27.01.2020, а саме: підготовка та подача позовної заяви із вимогами до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (форма Н) Головного управління ДПС у Рівненській області від 20.12.2019 № 0158205304, під час розгляду справи №460/1133/19.

Сума, яка складає витрати на правничу допомогу ТОВ ВІВ ВЕСТ відповідно до укладеного Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 27.01.2020 - 3000,00 грн.

Долучені рахунок за надані послуги від Адвокатського бюро Віталія Грабовського від 25.02.2020 № 25-02/2020 на суму 1500,00 грн та від 15.07.2020 №15-07/2020 на суму 1500,00 грн. (а.с.50 т.2); платіжне доручення від 26.02.2020 № 429 про сплату позивачем вартості правничої допомоги адвоката у розмірі 1500,00грн. та платіжне доручення №638 від 16.07.2020 на суму 1500,00 грн. (а.с.51-52 т.2).

З матеріалів справ судом встановлено, що позовну заяву від імені позивача підписано 24.02.2020 представником, адвокатом Грабовським В.А., яка викладена на 11 аркушах (а.с.1-12 т.1), до якої додано письмові докази на 182 аркушах (а.с.12 -193 т.1).

Таким чином, суду надані належні та допустимі докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката згідно з укладеним Договором про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 27.01.2020 та відповідно до предметного завдання від 27.01.2020.

Разом з тим, відповідно до умов пункту 4.4. Договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019 Клієнт оплачує послуги, передбачені цим договором, в національній валюті України - гривні протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня виставлення рахунку Бюро.

Так, відповідні рахунки щодо оплати послуг адвоката виставлено Адвокатським бюро Віталія Грабовського 25.02.2020 за № 25-05/2020 на суму 1500,00 грн та 15.07.2020 №15-07/2020. В той же час, до матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат долучено копії платіжних доручень від 26.02.2020 № 429 яке підтверджує оплату позивачем правничої допомоги адвоката у сумі 1500,00 грн. та платіжне доручення №638 від 16.07.2020 яке підтверджує оплату позивачем правничої допомоги адвоката у сумі 1500,00 грн.

Відповідно стягненню підлягають витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3000 грн., яке колегія суддів вважає співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а апелянт із посиланням на матеріали справи не наводить будь яких обґрунтувань щодо правничих послуг у цій справі.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо доводів скаржника про зменшення витрати на правову допомогу такі вимоги є необґрунтованими з врахуванням встановлених та поданих доказів щодо надання правової допомоги у даній справі, судом першої інстанції правомірно винесено додаткове рішення.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №1460/1133/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Гуляк