Ухвала

від 12.01.2021 по справі 2-126/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 2-126/10

Провадження № 4-с/553/5/2021

У Х В А Л А

Іменем України

12.01.2021м. Полтава

суддя Ленінського районного суду м. Полтави - Крючко Н.І., перевіривши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність органів місцевого самоврядування Ленінського райвиконкому та завідомо неправдивий висновок будівельно - технічної експертизи № 65 від 04.07.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на бездіяльність органів місцевого самоврядування Ленінського райвиконкому та завідомо неправдивий висновок будівельно - технічної експертизи № 65 від 04.07.2010 року.

Суддя, розглянувши матеріали вищевказаної скарги приходить до висновку, що є передбачені підстави для відмови у відкритті цивільного провадження у справі, виходячи з таких підстав.

Зі змісту скарги та суб'єктного складу сторін у справі вбачається, що скаржником є ОСОБА_1 оскаржуваною особою є Подільська районна у м. Полтаві рада.

Згідно п.1 ч.1ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до розяснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1,12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. За нормою ч.1 ст.5 КАС України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхами, які передбачені пунктами 1-6 частини першої цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.1ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

З урахуванням такого висновку Конституційного Суду України та з огляду на положення статті 11 ЦК України , коли у зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Згідно ч.1ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, змісту заявлених вимог у скарзі до відповідного органу державної виконавчої влади з приводу відмови державного органу у вигляді бездіяльності у вирішенні питань щодо земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_1 , тому спір стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, відповідно, позов підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 , п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України , розясненнями, що викладені в абзаці 1 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" , -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність органів місцевого самоврядування Ленінського райвиконкому та завідомо неправдивий висновок будівельно - технічної експертизи № 65 від 04.07.2010 року , оскільки скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На виконання імперативних норм ч.5 ст.186 ЦПК України роз`яснити скаржнику, що дана скарга віднесена до юрисдикції адміністративного суду з урахуванням положень п.1.ч.1 ст.19 та ч.2 ст.20 КАС України та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі пятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Н. І. Крючко