Рішення

від 13.01.2021 по справі 333/5872/20

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №333/5872/20

Провадження №2/333/2913/20

рішення

Іменем України

13 січня 2021 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/5872/20 за позовом Концерну Міські теплові мережі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води), -

В С Т А Н О В И В:

21.10.2020 року Концерн Міські теплові мережі звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, яка виникла за період з 01.05.2016 року по 30.09.2020 року, у розмірі 44268,26 гривень, та судові витрати у розмірі 2102,00 гривні, посилаючись на те, відповідно до вимог діючого законодавства України Концерн Міські теплові мережі неодноразово вживав заходів щодо укладення між ним та відповідачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, однак відповідач на ці пропозиції не відгукнулася, зі свого боку також не ініціювала укладення договору. Не дивлячись на відсутність письмово укладеного договору, Концерн Міські теплові мережі здійснював за вказаний період надання відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 відповідних послуг, які відповідачем споживались без будь-яких заперечень щодо їхньої якості. На підставі цього позивач вважає, що між ним та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, проте відповідач неналежним чином виконує зобов`язання з оплати наданих їй послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, про стягнення якої просить позивач.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2020 року відкрито провадження по справі, призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.

04.01.2021 року в електронному вигляді та 11.01.2020 року в паперовому вигляді до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

05.01.2021 року в електронному вигляді та 11.01.2020 року в паперовому вигляді до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки вона у період виникнення заборгованості фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , яка проживає та зареєстрована за вказаною адресою.

Відповідач ОСОБА_1 будучи повідомленою судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася і не повідомила суд про причини неявки.

Представник позивача будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно з інформацією, наданою Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована з 18.07.2014 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).

Особовий рахунок в Концерні Міські теплові мережі відкритий на ім`я ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 (а.с. 5).

Як зазначено позивачем у позові, і що не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, у період з 01.05.2016 року по 30.09.2020 року за вказаною адресою Концерном Міські теплові мережі були надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак, сплату спожитих послуг за вказаний період відповідач належним чином не здійснювала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 44 268,26 гривень, що підтверджується відповідними розрахунками.

Відповідачем ОСОБА_1 будь-яких доказів на підтвердження сплати спожитих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за вищевказаний період суду не надано.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини між позивачем та споживачем з приводу надання-отримання послуг з централізованого опалення регулюються ЗУ Про теплопостачання , ЗУ Про житлово-комунальні послуги , Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правилами та Законом України Про житлово-комунальні послуги № 1875-ІVвід 24.06.2004 року передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.

Пунктом 8 Правил встановлюється, що послуги надаються споживачам згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно ст.19 Законом України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 цього Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно п. 3 ч.2 ст. 21 Закону виконавець зобов`язаний підготувати та укласти договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 64 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з договору найму житлового приміщення.

Відповідно до ст.ст. 19, 25 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 встановлено право споживача на зменшення розміру плати за відповідні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Як роз`яснено у листі Державної житлово-комунальної інспекції Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02 листопада 2010 року № 23/4883, оплата послуг з теплопостачання здійснюється з моменту набуття права на квартиру, оскільки ця послуга надається незалежно від наявності мешканців у квартирі (в разі відсутності технічної можливості відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання).

Таким чином, не проживання відповідача у квартирі в період нарахування сум за комунальні послуги, не звільняє її від обов`язку сплачувати надані послуги з централізованого опалення, оскільки вартість таких послуг залежить не від кількості осіб, які проживають в квартирі, а від площі опалення.

Відповідачем будь-яких доказів про повідомлення позивача про тимчасове не проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , чи про зменшення розміру плати за послуги гарячого постачання та центрального опалення суду не надано.

ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та з 18.07.2014 року по теперішній час зареєстрована за вказаною адресою. Належних та допустимих доказів проживання в квартирі АДРЕСА_3 інших споживачів житлово-комунальних послуг у заявлений позивачем період виникнення заборгованості суду не надано.

У зв`язку із цим, суд критично ставиться до твердження відповідача ОСОБА_1 , з приводу фактичного непроживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вони на правовідносини між сторонами не впливають.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року Про житлово-комунальні послуги , пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку, що саме відповідач ОСОБА_1 , як власник квартири повинна нести обов`язок із сплати за комунальні послуги, надані Концерном Міські теплові мережі .

Також, відповідачем ОСОБА_1 була надана заява про застосування позовної давності, оскільки вважає, що Концерн Міські теплові мережі просить стягнути заборгованість, яка перевищує суму за три роки.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 267 ч.ч. 3, 4 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Оскільки, між сторонами договору про надання послуг заключено не було, суд виходить з загальних Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, яка виникла за період з 01.05.2016 року по 30.09.2020 рік, у розмірі 44 268,26 гривень. Вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з 01.10.2017 року заявлені в період трьохрічного строку позовної давності.

Згідно наданого позивачем розрахунку за період з 01.05.2016 року по 30.09.2020 рік у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 44 268,26 гривень. За вказаний період, відповідачем за наданні житлово-комунальні послуги жодних коштів добровільно сплачено не було.

Отже, враховуючи, що доказів переривання строків позовної давності суду надано не було, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за період з 01.05.2016 року по 30.09.2017 рік виходять за межі трирічного строку позовної давності, а тому в цій частині підлягають залишенню без задоволення.

Щодо стягнення заборгованості з 01.10.2017 року по 30.09.2020 рік, то судом встановлено, що за даний період позивачем надано відповідачу послуги на суму 36 239,47 гривень.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач свої зобов`язання з оплати послуг за централізованого опалення та гарячого водопостачання виконувала неналежним чином, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за період 01.10.2017 по 30.09.2020 року включно у розмірі 36 239,47 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати по справі становлять 2102,00 гривні - судовий збір, який було сплачено позивачем при пред`явленні позовної заяви до суду. Однак, враховуючи, що позов задоволено частково на суму 36 239,47 гривень, то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 , на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1 720,78 гривень.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625, 714 ЦК України, ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , Законом України Про теплопостачання , п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, ч.4 ст. 223, ст.ст. 10-13, 77-80, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Концерну Міські теплові мережі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг (послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води), - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну Міські теплові мережі (поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_3 в Філії - Запорізьке обласне управління АТ Державний ощадний банк України , МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за надані послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання за період з 01.10.2017 року по 30.09.2020 року у розмірі 36 239 (тридцять шість тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну Міські теплові мережі (поточний рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ АБ УКРГАЗБАНК, МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458) витрати на оплату судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 78 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 13.01.2021 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков