Рішення

від 11.01.2021 по справі 478/1029/20

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/1029/20 Провадження № 2/478/19/2021

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2021 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Григоренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства ОТП Банк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства ОТП Банк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча С.В. від 26.05.2020 року № 62861948 було звернуто стягнення на її заробітну плату, у зв`язку з виконанням виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. № 861 від 16.01.2020 року про стягнення грошових коштів за період з 25.12.2018 року по 16.01.2020 року на користь АТ ОТП Банк в загальному розмірі 21336,14 грн. та 1000,00 грн. на користь приватного нотаріуса за вчинення виконавчого напису.

Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис не підлягає виконанню так як він вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема, документи, які надані для вчинення виконавчого напису не свідчать про безспірність суми заборгованості; розрахунок заборгованості, який доданий до заяви не може вважатись документом, що підтверджує безспірність вимог, оскільки підготовлений з відображенням односторонніх арифметичних розрахунків самим відповідачем.

Зважаючи на викладене, позивач просить позов задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 861, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. від 16.01.2020 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в загальному розмірі 21336,14 грн. на користь АТ ОТП БАНК та боргу за вчинення виконавчого напису в розмірі 1000,00 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2020 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано у АТ ОТП Банк документи, що підтверджують наявність, розмір та безспірність заборгованості ОСОБА_1 , в тому числі : належним чином завірену копію кредитної справи за кредитним договором, укладеним між АТ ОТП Банк та позивачем; належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують отримання грошових коштів за кредитним договором позивачем; належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують нарахування процентів за користування кредитом, штрафних санкцій за кредитним договором тощо; розрахунок заборгованості по кредитному договору, укладеному між банком та позивачем, з урахуванням всіх платежів здійснених позивачем в рахунок погашення заборгованості; письмові вимоги банку про усунення порушень (виконання зобов`язань) за кредитним договором укладеними між банком та позивачем, з доказами направлення на адресу позивача; інформацію щодо наявності невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру між АТ ОТП Банк та позивачем; копію виконавчого напису № 861 від 16.01.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ ОТП Банк заборгованості у розмірі 22336,14 грн. та у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. всі наявні у нього документи, що підтверджують наявність, розмір, та безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ ОТП Банк , на підставі яких вчинялася нотаріальна дія щодо виконавчого напису, виданого 16.01.2020 року № 861, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ ОТП Банк заборгованості в розмірі 22336,14 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2020 року повторно витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В. всі наявні у нього документи, що підтверджують наявність, розмір, та безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ ОТП Банк , на підставі яких вчинялася нотаріальна дія щодо виконавчого напису, виданого 16.01.2020 року № 861, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ ОТП Банк заборгованості в розмірі 22336,14 грн .

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 29.09.2020 року, було постановлено тимчасово вилучити у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича оригінали та копію матеріалів нотаріальної справи з документами та матеріалами на підставі яких вчинявся виконавчий напис № 861 від 16 січня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ ОТП БАНК заборгованості за договором № 2017050816 від 22.11.2017 року у розмірі 21336,14 грн. і витрат за вчинення виконавчого напису у розмірі 1000,00 грн. та докази повідомлення ОСОБА_1 про вчинення виконавчого напису щодо неї.

Виконання вказаної ухвали доручено Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Листом від 27.11.2020 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевченком М.О. повідомлено суд, що 09.10.2020 року було прийнято рішення про повернення ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 29.09.2020 року без прийняття до виконання.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 28.12.2020 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

Відповідачем було надіслано до суду відзив на позовну заяву та документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, та які підтверджують наявність, розмір та безспірність заборгованості ОСОБА_1 . Приватним нотаріусом будь-яких із витребуваних судом документів надано не було, про причини ненадання, суд не повідомлено.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки між ОСОБА_1 та АТ ОТП Банк був укладений договір про споживчий кредит який підписаний сторонами, клієнту було надано доступ до інформації, необхідної для укладення вказаного договору, про тарифи, ціни тощо. У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, на адресу позивача було направлено письмову вимогу про усунення порушень від 28.11.2019 року, в якій проінформовано про розмір заборгованості, що склалася.

В подальшому з метою захисту своїх прав відповідач звернувся до нотаріуса із заявою для вчинення виконавчого напису, до якої були додані документи, які підтверджують наявність та розмір заборгованості, яка є безспірною.

Загальна сума стягнення складає 21336,14 грн., з яких: 14066,47 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 4282,11 грн. - сума простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2987,56 грн. - штрафні санкції (штраф та пеня), плата за вчинення виконавчого напису - 1000 грн.

Таким чином, оскільки товариством було надано нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, нотаріусом правомірно вчинений виконавчий напис №861 від 16.01.2020 року, а тому, відповідач просить суд відмовити в позові в повному обсязі.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про день, час та місце судового засідання були повідомленні вчасно та належним чином.

Зважаючи на вимоги ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.11.2019 року між АТ ОТП БАНК та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2017050816, згідно якого товариство надало клієнту грошові кошти в розмірі 18775,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з метою придбання товарів клієнтом, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування позикою, та інші платежі, визначені даним Договором та додатком № 1 Графік платежів .

Відповідно до п. 1.1 Договору, кредит надається строком на 24 місяців. Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,01% річних. Загальна річна процентна ставка складає 22,34 % річних.

16 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис № 861 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ ОТП БАНК , суми заборгованості в розмірі 21336,14 грн., з яких: 14066,47 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 4282,11 грн. - сума простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2987,56 грн. - штрафні санкції (штраф та пеня), плата за вчинення виконавчого напису - 1000 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить - 22336,14 грн.

В подальшому, на підставі вказаного виконавчого напису, 26.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату позивача, з виконання виконавчого напису №861 від 16.01.2020 року.

Аналізуючи доводи сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні правила і умови вчинення виконавчого напису містяться у пунктах 1,3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок).

Тобто вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а нотаріус задля вчинення виконавчого напису повинен дійти висновку, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, та, що подані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ним.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 569/8884/17 від 14 серпня 2019 року, № 137/1666/16-ц від 29 березня 2019 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року, а також Верховний Суд України у постанові № 6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Так, що стосується такої обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису як безспірність заборгованості, то характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, якими є надані стягувачем документи згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається саме за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак само по собі подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Як вбачається з матеріалів справи, для вчинення оспорюваного виконавчого напису, нотаріусу було надано: договір споживчого кредиту № 2017050816 від 22.11.2017 року, графік платежів до договору споживчого кредиту № 2017050816 від 22.11.2017 року, паспорт споживчого кредиту, орієнтовний графік споживчого кредиту, рахунок-фактуру № СФКRО-0000011652 від 22.11.2017 року, видаткову накладку ЧКRО1-0017 від 22.11.2017 року, специфікація до кредитного договору, розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Проте, відповідачем не доведено, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано Правила кредитування та Публічний договір, які відповідно до п.3.3 Договору споживчого кредиту №2017050816, є невід`ємною його частиною, та в яких викладена необхідна для вчинення виконавчого напису інформація.

Матеріали справи не містять підтверджень, що вказані Правила кредитування та Публічний договір розуміла позивач, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи договір споживчого кредиту №2017050816, а також те, що вказані документи на момент отримання позивачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати штрафних санкцій та пені за користування кредитом , та зокрема, саме у зазначеному в наданих документах, що додані відповідачем до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Розмір штрафних санкцій (штраф та пеня) в сумі 2987,56 грн., розрахунок яких надано для вчинення виконавчого напису,не конкретизовано, тобто не вказано, що з вказаної суми є штрафом, а що пенею.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Суд зазначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, і беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Також, п. 1.1 Договору про споживчий кредит №2017050816 від 22.11.2017 визначено строк кредитування на термін 24 місяці, тобто до 22.11.2019 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Таким чином, право відповідача нараховувати відсотки за користування кредитом та неустойку за несвоєчасне погашення кредиту, припинилося зі спливом строку кредитування 22.11.2019 року.

При цьому у виконавчому написі зазначено період стягнення з 25.12.2018 по 16.01.2020, тобто нарахування проведено після спливу строку кредитування.

З наведеного випливає, що, зазначена у виконавчому написі грошова сума кредитної заборгованості не є безспірною, оскільки включає нарахування за період, протягом якого відповідач не мав право нараховувати відсотки та неустойку.

Крім того, з тексту оспорюваного виконавчого напису від 16.01.2020 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався положеннями ст. 87 Закону України Про нотаріат та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік ).

Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин та до нього включений п. 2 в редакції: Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями .

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин .

Також вказаним судовим рішенням зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21.03.2017 року №23. В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів № 1172 в редакції від 29.11.2001 року, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин .

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові від 29 січня 2019 року у справі 910/13233/17 та постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса , для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Встановлені судом обставини свідчать, що серед документів наданих відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній.

Наданий нотаріусу договір про споживний кредит № 2017050816 від 22.11.2017 року не посвідчений нотаріально, а отже не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до абз. г) п.1 Порядку, для одержання виконавчого напису подаються оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором була направлена на адресу позивача рекомендованим листом 28.11.2017 року та має номер відправлення 0337010231463.

Відповідно до інформації офіційного сайту АТ УКРПОШТА , дані про поштове відправлення 0337010231463 відсутні в системі. Тобто, відповідачам не доведено, що наведена письмова вимога взагалі направлялася позивачу та була нею отримана.

Враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що виконавчий напис суперечить вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, а нею при зверненні до суду сплачений судовий збір за подання позову у загальному розмірі 840,80 гривень, то у порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства ОТП Банк (м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович ( АДРЕСА_2 ), приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович ( АДРЕСА_3 ), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис виданий приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем від 16.01.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 861, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства ОТП БАНК заборгованості за договором №2017050816 від 22.11.2017 року, у загальній сумі 22336,14 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства ОТП Банк (м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.01.2021 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський