Рішення

від 31.12.2020 по справі 574/1574/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1574/19 Провадження №2/574/106/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2020 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Курявої Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_2 адвокат Ломака Ю.М., звернувся до суду з цим позовом, в якому просив встановити факт, що позивачка є рідною сестрою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просив також визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:06:002:0187, площею 2,6506 га в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3 ..

Представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просив розгляд справи провести без його участі, про що повідомив суд заявою.

Представник відповідача Черепівської сільської ради в задоволенні позову заперечень не мав, просила розгляд справи провести без його участі, про що повідомив суд заявою.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала в с. Черепівка Буринського району Сумської області, у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов`язки, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, що підтверджується свідоцтвом про смерть спадкодавця (а.с.8).

З довідки Черепівської сільської ради вбачається, що на день своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала одна, спадкоємцем після неї є її сестра ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном (а.с.12).

Вказані обставини узгоджуються з положеннями ст.530 та п.1) ч.1 ст.549 ЦК Української РСР (положення якого діяли на час відкриття спадщини) і не оспорюється відповідачем.

З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру вбачається, що за життя ОСОБА_3 заповіту не посвідчувала, спадкова справа після її смерті не заводилася, свідоцтва про право на спадщину спадкодавцям не видавалися.

З врахуванням встановленого, суд вважає доведеним, що позивачка є спадкоємицею за законом другої черги після померлої ОСОБА_3 і прийняла спадщину.

До спадкової маси ввійшло право ОСОБА_3 на земельну частку (пай), що було підтверджене сертифікатом серії СМ №0059771, виданим 25.06.1996 року та зареєстрованим в Книзі видачі сертифікатів на земельну частку (пай) за №676, що вбачається з довідки відділу у Буринському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області (а.с.13).

У вересня 2019 року позивачка звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, однак отримала відмову, так як оригінал правовстановлюючого документу на земельну частку (пай) не надала, даний документ є втрачений за невстановлених обставин (а.с.19).

Між тим, право спадкодавця на вказану земельну частку( пай) у суду сумнівів не викликає з огляду на таке.

Фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України (1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 реалізувала своє право на земельну частку (пай), отримавши сертифікат на земельну частку (пай), але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений.

Вказане достовірно підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю серії СМ №000001, виданим спілці селян Батьківщина 25.05.1996 року та списком громадян-членів цього колективного сільськогосподарського товариства, що був доданий до вказаного державного акту (а.с.9-11).

Між тим, суд не погоджується з доводами представника позивача, що у зв`язку з розробленням технічної документації на вказану земельну частку (пай) та присвоєнням їй кадастрового номеру, спадкодавець набув права власності на сформовану таким чином земельну ділянку.

За загальним правилом спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування звернув увагу судів, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

За змістом ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини та виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 125 цього Кодексу (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку на той час посвідчувалося державними актами, форма який була затверджена Кабінетом Міністрів України.

Доказів набуття права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, що була сформована на підставі земельної частки(паю) і належала їй відповідно до сертифікату серії СМ №0059771, матеріали справи не містять.

Окрім того, з довідки відділу у Буринському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області (а.с.14) вбачається, що технічна документація по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам-власникам земельних часток (паїв) на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області була розроблена землевпорядною фірмою Кадастр в 2004 році, тобто вже після смерті спадкодавця і земельна ділянка останньої обліковується за контуром 676 і їй присвоєно кадастровий номер 5920988800:06:002:0187.

Згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка з таким кадастровим номером має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і площу 2,6506 га, перебуває у державній власності та передана в оренду ТОВ Агропромислова компанія Буринь інвест (а.с.22).

Таким чином, з метою захисту прав спадкоємця, суд вважає, що за ОСОБА_2 необхідно визнати право на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_3 відповідно до сертифіката на земельну частку (пай) серії СМ №0059771 від 25.06.1996 року, в межах якої була сформована земельна ділянка площею 2,6506 га, з кадастровим номером 5920988800:06:002:0187, що розташована на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області.

Також, звертаючись до суду позивач просив встановити факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, оскільки документи, які підтверджують ці обставини не збереглися.

Приписами ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно свідоцтва про народження та свідоцтва про одруження, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Черепівка Буринського району Сумської області, маючи дівоче прізвище ОСОБА_3 (а.с.15).

Довідками державного архіву Сумської області підтверджено, що книги реєстрації актів громадського стану про народження по с. Черепівка Буринського району Сумської області за 1920-1921 роки на зберігання і не передавалися, підвередити відомості про народження ОСОБА_3 (дівоче прізвище спадкодавця ОСОБА_3 ) неспроможні як і факт реєстрації шлюбу між нею та громадянином ОСОБА_3 (а.с.16-18).

Між тим, обставина, що ОСОБА_2 є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_3 , у суду жодних сумнівів не викликає, так як вона не оспорюється відповідачем і підтверджується довідкою Черепівської сільської ради (а.с.12).

З врахуванням того, що встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, так як дозволяє реалізувати свої права на спадщину, суд вважає позовну заяву в цій частині обґрунтованою.

За таких обставин даний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 7, 10, 12, 13 ,23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку задовольнити частково.

Встановити факт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) є рідною сестрою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , право на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_3 відповідно до сертифіката на земельну частку (пай) серії СМ №0059771 від 25.06.1996 року, в межах якої була сформована земельна ділянка площею 2,6506 га, з кадастровим номером 5920988800:06:002:0187, що розташована на території Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області,

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: