Рішення

від 24.12.2020 по справі 669/478/18

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір`я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/478/18

Провадження № 2/669/18/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Бараболі Н.С.,

з участю: секретаря судового засідання Бульбах Т.М.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Богуша І.А.

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Білогір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Довгалівське" про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП "Довгалівське" про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в якому вказав, що його батькові ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,3686 га з кадастровим номером 6820383000:04:005:0091.

Після смерті батька, на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом спадкоємцями майна померлого стали, він /позивач/, а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Вступивши у право власності він виявив, що 18 серпня 2014 року між ОСОБА_5 та ПП "Довгалівське" був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки. Вказав, що перевіривши зареєстровані обтяження на успадковану земельну ділянку було встановлено, що обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані та отримано відповідний витяг у державного реєстратора. З метою самостійного обробітку вказаної земельної ділянки було направлено ПП "Довгалівське" письмове повідомлення та вчинено дії на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Після вказаних дій ПП "Довгалівське" звернулося до позивача із договором оренди №9 від 18 серпня 2014 року, повідомивши про неможливість використання даної земельної ділянки. Крім того, працівники підприємства вчиняли дії спрямовані на втручання в обробіток, хотіли переорати землю, знімали встановлені межі, погрожували знищенням урожаю. Договір оренди землі №9 від 18 серпня 2014 року не відповідає чинному законодавству України. Зокрема, зазначений договір суперечить вимогам законодавства в частині щодо п.9 - відсутність способів та умов розрахунків, п.17 - відсутні умови збереження стану суб"єкта оренди, п.18 - порушено порядок приймання-передачі суб"єкта оренди. Також, вказує, що детельно ознайомившись із договором було виявлено, що договір підписаний не ОСОБА_5 , а іншою невідомою особою.

11 січня 2019 року представником відповідача ПП "Довгалівське" подано відзив на позов, в якому ПП "Довгалівське" просило відмовити в задоволенні позову, так як вважає, що викладені в позовній заяві обставини, на які посилається позивач, є необґрунтованими та безпідставними. Відповідач зазначає, що сторони досягнули згоди щодо всіх істотних умов договору, зокрема щодо розміру земельної ділянки, плати за землю, строку дії. Зміст договору відповідає типовому договору оренди землі, затвердженого Постановою КМУ ""Про затвердження Типового договору оренди землі". Умови договору з моменту його укладення та до цього часу орендарем виконуються належним чином, в суворій відповідності до умов договору, орендна плата сплачується своєчасно та в повному об"ємі. Крім того, вказує, що власник земельної ділянки ОСОБА_5 жодним чином за життя не ставив під сумнів дійсність даного договору, визнавав оспорюваний договір чинним та дійсним, як наслідок отримував орендну плату. Зазначив, що доказом того, що договір оренди виконувався належним чином, є той факт, що після смерті власника земельної ділянки орендну плату було виплачено спадкоємцям в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що вказує на те, що зі сторони спадкоємців винається чинність даного договору.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача - Приватного підприємства Довгалівське - Богуш І.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали та просили задовольнити.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання 24 грудня 2020 року не з"явився.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилася, згідно поданої заяви просила розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала та просила задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №136691 від 25.06.2010 року, ОСОБА_5 був власником земельної ділянки кадастровий номер 682038:3000:04:005:0091, загальною площею 5,3686 га, яка розташована на території Довгалівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Виконавчим комітетом Довгалівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області від 13 лютого 2017 року, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №3.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія НМХ №950187 від 22 січня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями земельної ділянки площею 5,3686 га з кадастровим номером 6820383000:04:005:0253, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Довгалівської сільської ради Білогірського району після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини кожен.

Земельна ділянка площею 5,3686 га, кадастровий номер 6820383000:04:005:0091, власниками якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебуває у користувані відповідача ПП Довгалівське на підставі договору оренди землі від 18 серпня 2014 року №9, укладеного між ОСОБА_5 та ПП Довгалівське строком на 10 років, акту приймання-передачі земельної ділянки від 18 серпня 2018 року та акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 8 договору, його укладено на 10 років.

Згідно інформації відділу у Білогірському районі Головного управління держгеокадастру у Хмельницькій області №31-22-0.19-282/103-18 від 14 травня 2018 року щодо виявлених розбіжностей в державному акті серії ЯИ №136691, виданому 25 червня 2010 року на підставі розпорядження Білогірської РДА №115/2008-р від 31 березня 2008 року на право власності на земельну ділянку, який належав ОСОБА_5 , а саме в кадастровому номері та витязі з Державного земельного кадастру за номером НВ-6805496592017 на ту ж земельну ділянку кадастровий номер 6820383000:04:005:0091 змінено на 6820383000:04:005:0253.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №34943124 від 16 березня 2015 року Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області проведено реєстрацію договору оренди землі №9 від 18 серпня 2014 року укладеного між ОСОБА_5 та ПП "Довгалівське" строком на 10 років та розміром орендної плати 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

22 березня 2018 року директором ПП "Довгалівське" І.В. Довгошеєю начальнику Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Худняку В.А. скеровано скаргу на дії державного реєстратора при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, від 22.01.2018 року індексний №39296807, №39298242, №39300228. Згідно вказаної скарги 13 березня 2018 року із письмових повідомлень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та наданої інформаційної довідки з реєстрів №116655421 від 12 березня 2018 року стало відомо, що 22 січня 2018 року при здійсненні державної реєстрації 1/4 права спільної часткової власності на нерухоме майно земельну ділянку загальною площею 5,3686 га, кадастровий номер 6820383000:04:005:0253 приватний нотаріус Білогірського районного нотаріального округу Хмельницької оббласті Савіцька З.М. не взяла до уваги відомості спеціального розділу Державного реєстру прав про наявність реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) та не перенесла дані відомості у відкритий розділ Державного реєстру прав, чим порушила п.19, п.20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів україни №1127 від 25 грудня 2015 року.

Наказом начальника Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області В.А. Худняка №128/09 від 13 квітня 2018 року скаргу ПП "Довгалівське" задоволено частково, дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Білогірського районного нотаріального округу Хмельницької області Савіцької З.М. визнано протиправними.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Із положень ч. ч. 1, 3 ст.203 ЦК України слідує, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору (п. 3 ст. 3 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Законом, який регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Права й обов`язки за договором, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як це передбачено статтями 18, 20 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Результат аналізу цих норм права дає підстави для висновку про те, що укладення правочину та його чинність можуть бути розірвані у часі та пов`язані з необхідністю вчинити додаткові дії для настання можливості використання прав та виконання обов`язків, визначених цим правочином.

При цьому визначальне значення має зміст норм матеріального права на момент підписання договору та умови договору щодо набуття чинності та щодо моменту укладання такого договору.

Недійсність правочину пов`язується з порушеннями, які мали місце під час саме укладання цього правочину.

Законодавством, яке діяло на час підписання договорів, момент укладання договору визначалось одночасно з його реєстрацією (стаття 640 ЦК України), а отже порушення, які були допущені під час реєстрації договору, є порушеннями, що мали місце під час його укладення.

Верховний Суд України вказував, що поняття момент укладення договору та момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено в мотивувальних частинах постанов Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16).

ЦК України наведено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

У статті 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина 1 статті 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

З урахуванням положень статті 640 ЦК України щодо укладення договору та статті 18 Законі України Про оренду землі щодо набрання чинності договором оренди землі після його реєстрації можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим, якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним законом - Законом України Про оренду землі , який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту його реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договором, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина друга статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України.

До такого ж правового висновку за подібних обставин справи щодо часу укладання договору оренди та його умов щодо набрання чинності після реєстрації дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання визначено частиною першою статті 15 ЦК України.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення вимог або відмову в їх задоволенні.

У справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотної умови, передбаченої пунктом першим частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі , - об`єкта оренди суд повинен установити: чи дійсно порушуються права орендодавця у зв`язку з відсутністю в договорі таких умов, визначити істотність цих умов, а також з`ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 09 грудня 2015 року у справі № 6-849цс15.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України).

Право на звернення осіб до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів урегульовано ст. 4 ЦПК України.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору (п. 3 ст. 3 ЦК України).

Правочином є вольова дія учасників цивільних відносин, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Указані цивільно-правові результати мають бути досягнути внаслідок правомірних дій суб`єктів цивільного права.

У двосторонньому правочині волевиявлення сторін повинно бути взаємним (зустрічним) і спрямованим на досягнення спільної мети. Такі правочини називаються договорами.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

У разі неспростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Підставами для визнання правочину недійсним є недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, в тому числі вимог щодо змісту правочину та волевиявлення його учасників.

Договір є укладеним, якщо сторони з дотриманням установленої законом форми досягли згоди (домовленості) щодо всіх істотних умов договору.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину, зокрема зміст правочину має бути зафіксований у документі, підписаному сторонами.

Отже, підпис є невід`ємним елементом (реквізитом) письмової форми договору, наявність підпису підтверджує наміри та волевиявлення сторін, а також забезпечує їх ідентифікацію.

За змістом норм Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Недотримання письмової форми договору оренди землі свідчить про те, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Цей договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а зазначені в ньому умови не є такими, що регулюють договірні відносини.

Судом встановлено, що 18 серпня 2014 року ПП Довгалівське і ОСОБА_5 досягли згоди про укладення договору оренди землі та підписав цей договір. З того часу договір оренди землі є укладеним, оскільки він набрав чинності 16 березня 2015 року (з дня його реєстрації).

Укладений ПП Довгалівське та ОСОБА_5 договір містить істотні умови щодо збереження стану об`єкта оренди, відшкодування поліпшень стану земельної ділянки та припинення або зміни умов договору. При цьому сторони склали документи, які є невід`ємними частинами договору оренди землі, зокрема кадастровий план, в яких указаний кадастровий номер земельної ділянки, акти визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акти приймання-передачі предмету оренди.

Ураховуючи, що орендодавець та орендар врегулювали у договорі свої відносини на власний розсуд, як це передбачено статтею 6 ЦК України, виконували умови договору узгодженим способом, суд приходить до висновку про те, що позивач не довів обставин, що свідчили б про недійсність спірного договору оренди землі та порушення його прав при укладанні оспорюваного правочину.

Позивач належними доказами не підтвердив порушення його прав з підстав відсутності у спірному договорі оренди землі істотних умов, передбачених пунктом першим частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі .

Аргументи позивача про те, що спірний договір оренди землі порушує його права як власника земельної ділянки є безпідставними, оскільки спірний договір не перешкоджає позивачу у здійсненні права власності.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 вказував, що ОСОБА_5 не підписував договір оренди землі та не уповноважував сторонніх осіб на такі дії, а відповідач неправомірно користується належною йому на праві власності земельною ділянкою та відмовляється повернути її власнику.

В обґрунтування своїх доводів позивачем було заявлено клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи, яке ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2019 було задоволено. Проведення експертизи доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно висновку експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №15/16/20-26 від 18 березня 2020 року підпис від імені ОСОБА_5 в графі Орендодавець договору оренди земельної ділянки №9 від 18 серпня 2014 року, сторонами якого є ОСОБА_5 та ПП Довгалівське в особі директора ОСОБА_6 , об`єктом оренди у якому є земельна ділянка загальною площею 5,3686 га, з кадастровим номером 6820383000:04:005:0091 виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_5 в графі Орендодавець договору оренди земельної ділянки №9 від 18 серпня 2014 року, сторонами якого є ОСОБА_5 та ПП Довгалівське в особі директора ОСОБА_6 , об`єктом оренди у якому є земельна ділянка загальною площею 5,3686 га, з кадастровим номером 6820383000:04:005:0091 виконано тією особою, зразки підпису від імені ОСОБА_5 , які виконані в угоді від 18 серпня 2014 року, акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27 жовтня 2010 року, акті визначення меж в натурі (на місцевості) від 18 серпня 2014 року, договорі оренди від 03 травня 2007 року, копії договору оренди від 03 січня 2006 року, копії договору оренди від 26 червня 2010 року №86, копії акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 26 червня 2010 року, декларації про витрати і доходи осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії ОСОБА_5 від 17 листопада 2017 року, заяві № НОМЕР_1 про призначення житлової субсидії від 17 листопада 2017 року, копії відомості на видачу пшениці за 2008 рік, копії відомості на видачу пшениці за 2009, 2010 рік, копії відомості на видачу зерна пшениці за 2016 рік, копії заяви в Білогірську нотаріальну контору від 03 вересня 2003 року.

Підпис від імені ОСОБА_5 в графі Орендодавець договору оренди земельної ділянки №9 від 18 серпня 2014 року, сторонами якого є ОСОБА_5 та ПП Довгалівське в особі директора ОСОБА_6 , об`єктом оренди у якому є земельна ділянка загальною площею 5,3686 га, з кадастровим номером 6820383000:04:005:0091 виконано не тією особою, зразки підпису від імені ОСОБА_5 , який виконано взаяві-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) від 01 квітня2016 року, а іншою особою.

Надати відповідь на питання Чи виконано підпис у договорі оренди земельної ділянки №9 від 18 серпня 2014 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чи іншою особою? , зразки підпису якого виконані у військовому квитку серії НК №2502703, особистій картці водія не виявилось можливим.

Надати відповідь на питання Чи виконано підпис у договорі оренди земельної ділянки №9 від 18 серпня 2014 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чи іншою особою? , зразки підпису якого виконані у копії паспорта серії НОМЕР_2 , копії посвідчення тракториста від 01 квітня1993 року не виявилось можливим.

Підпис від імені ОСОБА_5 в графі Орендодавець договору оренди земельної ділянки №9 від 18 серпня 2014 року, сторонами якого є ОСОБА_5 та ПП Довгалівське в особі директора ОСОБА_6 , об`єктом оренди у якому є земельна ділянка загальною площею 5,3686 га, з кадастровим номером 6820383000:04:005:0091 виконано не тією особою, зразки підпису від імені ОСОБА_5 , який виконано у ветеринарному паспорті від 02 липня 2001 року, а іншою особою.

Надати відповідь на питання Чи виконано підпис у договорі оренди земельної ділянки №9 від 18 серпня 2014 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 чи іншою особою? , зразки підпису якого виконані у поданні до управління соціального захисту населення від 03 лютого 2005 року, заяві про призначення перерахунок пенсії від 19 листопада 2009 року, зобов`язанні від 19 листопада 2009 року, копії відомості на видачу зерна пшениці за 2016 рік не виявилось можливим.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами ту обставину, що підпис у договорі оренди №9 від 18 серпня 2014 року виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Таким чином дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, надані позивачами докази в своїй сукупності не доводять ту обставину, що померлий ОСОБА_5 не мав наміру на укладення договору оренди належної йому земельної ділянки з ПП Довгалівське та не підписував договір оренди №9 від 18 серпня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.202, 203, 204, 207, 215, 216, 252, 254, 631, 640 ЦК України, ст. ст..1, 6, 13, 15, 17, 31, 32 Закону України Про оренду землі , ст. 2, ст. 4, ст.ст. 10-13, ст. 17, ст.ст. 258-259, ст.ст. 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Довгалівське" про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04 січня 2021 року.

Суддя підпис Н. С. Бараболя