Вирок

від 13.01.2021 по справі 687/94/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/4820/92/21

Справа № 687/94/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія:ч.1ст.190КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції з Чемеровецьким районним судом Хмельницької області кримінальне провадження за №12020240260000002 від 02 січня 2020 року, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, з вищою освітою, не працює, незаміжня, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не має судимостей,

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, без призначення покарання.

Цивільний позов заявлений начальником управління соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 до Державного бюджету України 4 416,88 грн по державній соціальній допомозі малозабезпеченим сім`ям.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

Судом вирішено питання речових доказів у справі згідно ст.100 КПК України.

Як установлено судом першої інстанції та апеляційним судом, ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення за рахунок незаконного отримання державної соціальної допомоги для малозабезпечених сімей, шляхом обману в період часу з 01 травня 2017 31 жовтня 2017 та 01 січня 2019 30 червня 2019 року отримала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям на загальну суму 9 367,38 грн, якими вона шляхом обману заволоділа, чим завдала шкоди державі, в особі управління праці соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації.

Так, відповідно до ст.3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї.

Відповідно до п.12 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» від 24 березня 2003 року №250, у разі коли особами, які входять до складу сім`ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше, ніж через шість місяців. починаючи з першого числа місяця виявлення порушення. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вони будуть стягнуті уповноважуючими органами в судовому порядку.

Так, 15 травня 2017 року в першій половині дня ОСОБА_7 , діючи умисно, шляхом обману, з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та особистого збагачення, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації, розташованому по вулиці Центральна, 61 у смт Чемерівці Хмельницької області, особисто заповнила та подала заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, до якої додала особисто заповнену декларацію про доходи та майновий стан сім`ї.

При цьому ОСОБА_7 в зазначених заяві та декларації про доходи та майновий стан умисно вказала завідомо неправдиву інформацію про відсутність у власності земельної ділянки та приховала отриманий дохід від передачі її в оренду. Так, ОСОБА_7 умисно не зазначила у вище вказаних заяві та декларації відомості про наявність у власності з 05 вересня 2014 року земельної ділянки площею 1,2156 га, кадастровий номер 6825285000:03:001:0053, що розташована за межами села Кугаївці Чемеровецького району Хмельницької області, та дохід, отриманий від передачі її в оренду, згідно договору оренди №44 від 03 грудня 2014 року з приватним підприємством «АВС-Агро», зареєстрованим 16 грудня 2014 року. Вказані недостовірні відомості вплинули на розмір призначеної та виплаченої ОСОБА_7 за період травня-жовтня 2017 року державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

За вказаних обставин ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, умисно приховала від уповноваженої особи управління соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації інформацію про наявність доходу від передачі в оренду належної їй земельної ділянки, шляхом навмисного замовчування, невнесення в декларацію про доходи відповідної інформації про отриманий дохід, хоча була обізнана про обов`язок повідомляти органи соціального захисту населення повні та достовірні відомості про доходи та майновий стан членів сім`ї, що підтверджується розписками у відповідних заявах та деклараціях. У результаті вказаних протиправних дій розмір щомісячної переплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період травня-жовтня 2017 року склав щомісячно 434,78 грн., всього на суму 2 608,68 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом на особисте збагачення за рахунок незаконного отримання державної соціальної допомоги для малозабезпечених сімей, 16 січня 2019 року в першій половині дня ОСОБА_7 , діючи умисно, шляхом обману, знаходячись в приміщенні управління соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації, розташованому по вулиці Центральна, 61 у смт Чемерівці Хмельницької області, особисто заповнила та подала заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, до якої додала власноручно заповнену декларацію про доходи та майновий стан сім`ї.

При цьому ОСОБА_7 в зазначених заяві та декларації про доходи та майновий стан умисно вказала завідомо неправдиву інформацію про відсутність у власності земельної ділянки та приховала отриманий дохід від передачі її в оренду. Так, ОСОБА_7 умисно не зазначила у вище вказаних заяві та декларації відомості про наявність у власності з 05 вересня 2014 року земельної ділянки площею 1,2156 га, кадастровий номер 6825285000:03:001:0053, що розташована за межами села Кугаївці Чемеровецького району Хмельницької області, та дохід, отриманий від передачі її в оренду, згідно договору оренди №44 від 03 грудня 2014 року з приватним підприємством «АВС-Агро», зареєстрованим 16 грудня 2014 року. Вказані недостовірні відомості вплинули на розмір призначеної та виплаченої ОСОБА_7 за період січня-червня 2019 року державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

За вказаних обставин ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, умисно приховала від уповноваженої особи управління соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації інформацію про наявність доходу від передачі в оренду належної їй земельної ділянки, шляхом навмисного замовчування, невнесення в декларацію про доходи відповідної інформації про отриманий дохід, хоча була обізнана про обов`язок повідомляти органи соціального захисту населення повні та достовірні відомості про доходи та майновий стан членів сім`ї, що підтверджується розписками у відповідних заявах та деклараціях. У результаті вказаних протиправних дій розмір щомісячної переплати державної соціальної допомога малозабезпеченим сім`ям за період січня-червня 2019 року склав щомісячно 1 126,45 грн, всього на суму 6753,70 грн. Таким чином, на підставі поданих завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_7 призначено допомогу малозабезпеченим сім`ям та в період з 01 травня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року нею незаконно отримано грошові кошти на загальну суму 9367,38 грн, якими вона шляхом обману заволоділа, чим завдала шкоди державі, в особі управління праці соціального захисту населення Чемеровецької районної державної адміністрації.

В апеляційній скарзі прокурор просив вирок Чемеровецького районного суду від 02 липня 2020 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_7 , прокурор вважав, що вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Звертав увагу на те, що місцевий суд при призначенні покарання не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ч.1 ст.190 КК України (в редакції від 15 квітня 2008 року) передбачала покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Зазначав, що в даному випадку обвинуваченій ОСОБА_7 неможливо призначити покарання у виді громадських робіт, виправних робіт та обмеження волі у зв`язку з тим, що остання перебувала в стані вагітності та була безробітною.

Однак, у обвинуваченої ОСОБА_7 наявний постійний дохід від передачі в оренду земельної ділянки, що перебуває у її власності. Тому їй могло би бути призначене покарання у виді штрафу, у межах санкції ч.1 ст.190 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та узагальнених доводів апеляційної скарги; прокурора ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; у режимі відеоконференції обвинувачену ОСОБА_7 , яка не заперечувала проти апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Згідно зі ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні злочину за обставин, установлених судом і викладених у вироку, а також кваліфікація її дій за ч.1 ст.190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману) в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, від інших учасників судового розгляду апеляційні скарги не надходили, тому вирок у цій частині не переглядається.

Крім того, у відповідності з ч.3 ст.349 КПК України місцевим судом за згодою усіх учасників процесу було визнано недоцільним дослідження доказів щодо вищезазначених обставин, які ніким не оспорювалися, що у свою чергу позбавило їх права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність заслуговують на увагу.

Згідно зі ст.413КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Так, на підставі ст.65 КК України при призначенні суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості злочину, суд повинен виходити з усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

У силу вимог ст.50КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

На думку колегії суддів, зазначені вимоги місцевим судом не були дотримані.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , місцевим судом ураховано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , не встановлено.

Так, санкція ч.1 ст.190 КК України (в редакції від 15 квітня 2008 року), передбачала покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

У ході судового розгляду в суді першої інстанції встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 перебувала в стані вагітності.

Статтею 53 КК України визначено, що штраф це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

У ст.53 КК України не встановлено обмежень щодо застосування штрафу до окремих категорій осіб.

У відповідності з ч.3 ст.56 КК України громадські роботи не призначаються вагітним жінкам.

Згідно з ч.2 ст.57 КК України виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та до непрацездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.61 КК України обмеження волі не застосовується до вагітних жінок.

Тому в даному випадку обвинуваченій ОСОБА_7 дійсно неможливо було призначити покарання у виді громадських робіт, виправних робіт та обмеження волі у зв`язку з тим, що остання перебувала в стані вагітності та була безробітною.

Проте місцевим судом не враховано належним чином, що санкція ч.1 ст.190 КК України (в редакції від 15 квітня 2008 року) передбачала альтернативне покарання у виді штрафу.

Так, ч.2 ст.53 КК України передбачено, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями особливої частини Кримінального кодексу України не передбаченого вищого розміру штрафу.

На думку колегії суддів, непереконливими є висновки місцевого суду про те, що обвинувачена ОСОБА_7 немає постійного доходу, перебуває у скрутному матеріальному становищі, що дало підстави не застосовувати покарання у вигляді штрафу в даному випадку.

Як підставно зазначає прокурор в апеляційній скарзі, у приватній власності обвинуваченої ОСОБА_7 з 05 вересня 2014 року перебуває земельна ділянка площею 1,2156 га, що знаходиться поблизу села Кугаївці Чемеровецького району Хмельницької області, яку остання згідно договору №44 від 03 грудня 2014 року по теперішній час передала в оренду приватному підприємству «АВС-Агро».

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що в обвинуваченої ОСОБА_7 наявний постійний дохід від передачі в оренду земельної ділянки, що перебуває у її власності.

Ураховуючи наведене, обвинуваченій ОСОБА_7 може бути призначене покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.190 КК України, оскільки обмежень щодо застосування такого виду покарання немає.

Саме таке покарання, на думку колегії суддів апеляційного суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових злочинів.

Отже, доводи апеляційної скарги прокурора в частині непризначення покарання обвинуваченій є переконливими та заслуговують на увагу.

Таким чином,вирок місцевогосуду підлягаєскасуванню напідставі п.4ч.1ст.409КПК Україниу зв`язкуз неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням нового вироку через неправильне звільнення обвинуваченої від покарання.

Керуючись ст.ст.407, 409, 418, 420, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 02 липня 2020 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення питання про призначення покарання скасувати.

Ухвалити свійвирок,яким призначити ОСОБА_7 за ч.1 ст.190 КК України покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

У решті вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

На вирок може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3