Рішення

від 11.01.2021 по справі 908/2797/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/167/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 Справа № 908/2797/20

м.Запоріжжя

За позовом: Фізичної особи - підприємця Комлик Сергія Федоровича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Вершин ЛТД» , код ЄДРПОУ 43381497 (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 47)

про стягнення суми 156734,48 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Комлик Сергія Федоровича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Вершин ЛТД» суми 237476,32 грн. основного боргу, суми 1102,10 грн. - 3% річних, суми 4408,12 грн. пені, суми 13747,64 грн. штрафу, всього - загальної суми 156734,48 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2797/20, присвоєний номер провадження 9/167/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

11.01.2021 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Позовні вимоги мотивовані наступним. На виконання договору поставки № 02/03 від 02.03.2020, позивач протягом квітня-травня 2020 за видатковими накладеними поставив Товариству з обережною відповідальністю Сім Вершин ЛТД товар на загальну суму 306527,79 грн. Відповідно до п.3.3 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 40 календарних днів з моменту його отримання. Товар був оплачений відповідачем частково - на суму 169051,47 грн. та враховувався позивачем в рахунок оплати в порядку черговості надходжень. Таким чином заборгованість ТОВ Сім Вершин ЛТД становить 137476,32 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань позивачем нараховано до сплати відповідачу суму 1102,10 грн. 3 % річних, а також на підставі п. 7.2, п. 7.3 договору суму 4408,42 грн. пені та суму 13747,64 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 530, 549, 552, 612, 624, 625, 655, 712 ЦК України, ст. 265 ГК України та умовами договору поставки № 02/03 від 02.03.2020. У позовній заяві позивач просив покласти на відповідача судові витрати, які складаються з суми 2351,02 грн. судового збору, а також витрати на правничу допомогу за орієнтовним (попереднім) розрахунком в розмірі 8000,00 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

На час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі судом встановлено, що згідно з доданим до позовної заяви витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.10.2020 Єдиний державний реєстр містить відомості щодо юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Вершин ЛТД» , код ЄДРПОУ 43381497, з місцезнаходженням: 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 47. Вказана інформація щодо місцезнаходження відповідача підтверджена станом на день відкриття провадження у справі шляхом перевірки судом відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі та є загальнодоступними.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.11.2020, що надсилалась відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: за закінченням терміну зберігання .

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 між Фізичною особою - підприємцем Комлик Сергієм Федоровичем (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сім Вершин ЛТД (Покупець, відповідач у справі) був укладений Договір поставки № 02/03, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати, а Покупець прийняти у власність та оплатити продукцію (далі - товар).

За змістом п.п. 2.1, 2.7, 2.9 цього Договору визначено, що поставка товару здійснюється партіями на підставі заявки Покупця. Постачальник вважається таким, що виконав поставку з моменту оформлення відповідної товарно-транспортної накладної та завантаження товару в транспорт перевізника. Право власності на товар переходить від постачальника до Покупця у момент передачі товару.

Відповідно до п. 2.10 Договору підтвердженням факту отримання товару є підпис матеріально-відповідальної або довіреної особи Покупця на супровідних документах: товарно-транспортній чи видатковій накладних з проставленням дати фактичного отримання товару, завірених печаткою або штампом Покупця. Якщо дата Покупцем не проставляється, моментом отримання товару є дата, позначена Постачальником при складання супровідних документів.

Загальна вартість за цим Договором визначається сумою всіх поставлених партій товару у відповідності до видаткових (товарно-транспортних) накладних на товар, протягом строку дії цього Договору. Ціна товару, що поставляється, вказується в національній валюті України (гривні) в видатковій (товарно-транспортній) накладній по кожній партії товару (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно п. 3.3 Договору Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 40 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з п. 5.1.2 Договору поставки встановлено, що Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар відповідно до п. 3.3 цього договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і скріплення печатками та діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Дія цього договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону (п. 9.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що на підставі вищевказаного Договору позивач здійснив поставку товару ТОВ Сім Вершин ЛТД на загальну суму 306527,79 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№1031 від 14.04.2020 на суму 22233, 90 грн.;

-№ 1053 від 16.04.2020 на суму 40694, 80 грн.;

-№1090 від 22.04.2020 на суму 26402, 41 грн.;

-№ 1091 від 22.04.2020 на суму 19870,43 грн.;

-№ 1148 від 29.04.2020 на суму 16657, 18 грн.;

-№1149 від 29.04.2020 на суму 15226,39 грн.;

-№ 1205 від 06.05.2020 на суму 18360,58 грн.;

-№ 1207 від 06.05.2020 на суму 30605,78 грн.;

-№ 1272 від 13.05.2020 на суму 52037,18 грн.;

-№ 1352 від 20.05.2020 на суму 45098,04 грн.;

-№ 1412 від 27.05.2020 на суму 19341,10 грн.

Відповідач оплату поставленого позивачем товару здійснив частково. Загальна сума оплати за поставлений товар становить 169051,47 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень за загальний період з 05.05.2020 по 27.05.2020, які містяться в матеріалах справи. В позовній заяві позивач зазначив, що оплати, які надходили від відповідача, відображені в бухгалтерському обліку позивача в календарній черговості, оскільки надходили хаотично та не відповідали сумам, вказаним у рахунках. У зв`язку із цим, неоплаченим залишився товар поставлений за видатковими накладними: № 1272 від 13.05.2020 на суму 52037,18 грн., №1352 від 20.05.2020 на суму 45098,04 грн., № 1412 від 27.05.2020 на суму 19341,10 грн.; товар за видатковою накладною № 1207 від 06.05.2020 на суму 30605,78 грн. оплачено частково на суму 9605,78 грн., тому заборгованість за цією накладною становить 21000 грн.

Таким чином, як вказав позивач, заборгованість відповідача перед позивачем, яка заявлена останнім до стягнення, складає 137476,32 грн.

Згідно з п.п. 10.1, 10.2 Договору визначено, що всі розбіжності, що виникли в ході виконання цього Договору, сторони вирішують шляхом переговорів. Якщо в результаті переговорів сторони не дійшли згоди, то спір вирішується в судовому порядку по встановленій підвідомчості та підсудності такого спору у відповідності до діючого законодавства України.

В абзацах 1 і 2 пункту 11.9 Договору сторонами узгоджено, що пересилання будь-яких документів здійснюється за адресою місцезнаходження, крім випадків, коли сторонами вказується поштова адреса (адреса для кореспонденції) згідно розділу 12 цього договору. У разі якщо надіслане повідомлення (або будь-який інший документ, кореспонденція) повернуться стороні-відправнику з відміткою поштового відділення про неможливість здійснення доставки кореспонденції (відсутності адресата за місцем знаходження або за поштовою адресою, відмова адресата отримати кореспонденцію),і при цьому такий сторона-одержувач письмово не повідомив сторону-відправника про зміни своїх реквізитів або наявності інших об`єктивних обставин, то всі наслідки для сторони-отримувача наступають з дати, зазначеної поштою при прийманні для відправки першого повідомлення (або іншого документа, кореспонденції), яке не було отримано стороною-отримувачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача, вказану у договорі, направлялась претензія від 20.08.2020 (дата направлення 21.08.2020) про сплату наявної заборгованості за договором поставки № 02/03 від 02.03.2020 станом на 30.04.2020, яка була повернута позивачу підприємством поштового зв`язку без вручення адресату.

У зв`язку із тим, що відповідач не здійснив оплату у встановлені Договором порядком та строком, заборгованість за отриманий товар не погасив, ФОП Комлик С.Ф. звернувся до господарського суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 13, ч. ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Із змісту положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлені договором або законом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вирішуючи спір суд враховує, що в даному випадку для правильного вирішення спору, що виник між сторонами, необхідною умовою є встановлення на підставі поданих доказів: чи виник обов`язок відповідача щодо виконання грошового зобов`язання, наявність порушених прав та/або інтересів позивача та, відповідно, підстав для їх захисту.

Як слідує із позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за товар за чотирма видатковими накладними, а саме: за накладною №1207 від 06.05.2020 на суму 21000,00 грн. (заборгованість з урахуванням часткової оплати: 30605,78 - 9605,78), за накладною №1272 від 13.05.2020 на суму 52037,18 грн., за накладною № 1352 від 20.05.2020 на суму 45098,04 грн. та за накладною № 1412 від 27.05.2020 на суму 19341,10 грн., всього - заборгованість у загальному розмірі 137476,32 грн. Копії вказаних накладних додано позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що видаткові накладні № 1352 від 20.05.2020 на суму 45098,04 грн. та № 1412 від 27.05.2020 на суму 19341,10 грн. з боку покупця не підписані, тому вказані документи не є доказами отримання відповідачем товару на суми вартості товару, які вказані у цих накладних. Оборотно-сальдова відомість на яку, в тому числі, посилається позивач у позовній заяві, та в якій відображені господарські операції з реалізації товарів 20.05.2020 та 27.05.2020, також не є належним доказом здійснення поставки товару та отримання його покупцем.

Таким чином у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за товар згідно з видатковими накладними № 1352 від 20.05.2020 на суму 45098,04 грн. та №1412 від 27.05.2020 на суму 19341,10 грн. судом відмовляється.

Доказів належного виконання зобов`язань з оплати товару, отриманого за видатковими накладними №1207 від 06.05.2020 на суму 21000,00 грн. (заборгованість з урахуванням часткової оплати: 30605,78 - 9605,78) та №1272 від 13.05.2020 на суму 52037,18 грн., які підписані покупцем та скріплені його печаткою, суду не надано. Відповідачем позовні вимоги в цій частині не спростовано.

На підставі викладеного, законними та обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в загальному розмірі 73037,18 грн., які підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 1102,10 грн. 3% річних. Нарахування, згідно викладеного у позовній заяві розрахунку, здійснено за період прострочення оплати на суму боргу за кожною з видаткових накладних, заборгованість за якими заявлено позивачем до стягнення, за загальний період з 16.06.2020 по 01.10.2020 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені судом обставини в частині суми основного боргу, яка обґрунтовано заявлена позивачем до стягнення, доведеним є факт порушення грошового зобов`язання щодо оплати товару за видатковими накладними №1207 від 06.05.2020 на суму 21000,00 грн. та №1272 від 13.05.2020 на суму 52037,18 грн.

Згідно з умовами п. 3.3. Договору граничний строк оплати за видатковою накладною № 1207 від 06.05.2020 настав 15.06.2020, за накладною № 1272 від 13.05.2020 - 22.06.2020.

У зв`язку із цим, доведеними та обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за вказаними накладними, в загальному розмірі 616,70 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляться.

Також позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми 4408,42 грн. пені за загальний період з 16.06.2020 по 01.10.2020 включно та суми 13747,64 грн. штрафу.

Згідно з п. 7.2. Договору поставки встановлено, що за прострочення оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення від суми неоплаченого Товару.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені, нарахованої за видатковими накладними №1207 від 06.05.2020 та №1272 від 13.05.2020, а саме: в розмірі 743,61 грн. та 1723,20 грн. відповідно, суд дійшов до висновку, що його здійснено правильно, тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 2466,81 грн. підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені, а саме: пені нарахованої за видатковими накладними №1352 від 20.05.2020 та № 1412 від 27.02.2020 відмовляться у зв`язку з необґрунтованістю вимог про стягнення заборгованості за цими накладними, згідно з обставинами, встановленими судом вище.

У пункті п. 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений Товар строком більше 10-ти календарних днів, Покупець крім встановленої пені, сплачує штраф у розмірі 10 % від суми отриманого, але неоплаченого Товару.

З огляду на усе вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу також підлягаю частковому задоволенню - в розмірі 7303,72 грн. (10% від суми 73037,18 грн. обґрунтованої заборгованості за товар).

Таким чином позов задовольняється судом частково.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що позивачем в позовній заяві був викладений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, в тому числі зазначено про витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. та вказано, що документи на підтвердження витрат в цій частині будуть надані під час розгляду справи.

За змістом ст. 123 ГПК України до складу судових витрат, крім судового збору, входять витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Станом на час розгляду справи відповідні документи до суду не надходили, тому питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат в частині витрат на правничу допомогу судом не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Вершин ЛТД» , код ЄДРПОУ 43381497 (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 47) на користь Фізичної особи - підприємця Комлик Сергія Федоровича, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) суму 73037 (сімдесят три тисячі тридцять сім) грн. 18 коп. основного боргу, суму 616 (шістсот шістнадцять) грн. 70 коп. - 3% річних, суму 2466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 81 коп. пені, суму 7303 (сім тисяч триста три) грн. 72 коп. штрафу та суму 1251 (одна тисяча двісті п`ятдесят одна) грн. 37 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва