Рішення

від 14.01.2021 по справі 908/2880/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/177/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 Справа № 908/2880/20

м.Запоріжжя

За позовом: Концерну «Міські теплові мережі» , код ЄДРПОУ 32121458 (юридична адреса: 69091 Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс» , код ЄДРПОУ 20484267 (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 8-А )

про стягнення суми 11380,30 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс» суми 9830,95 грн. основного боргу, суми 24,99 грн. - 3 % річних, суми 1524,36 грн. пені, всього - загальної суми 11380,30 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2880/20, присвоєний номер провадження 9/177/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.01.2021 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 01.12.2006 між сторонами був укладений договір №600686 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді для об`єкту - нежитлове приміщення № 26 підвалу (літ. А-3), розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Приходська, 58. Загальна опалювальна площа об`єкту теплопостачання складає 89,3 кв.м. На виконання умов вказаного договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію в період: листопад 2019 - квітень 2020 на загальну суму 9830,95 грн. грн. Жодних платежів у рахунок погашення суми заборгованості відповідач не здійснював. Об`єкт теплопостачання за вказаним договором має спільну з житловим будинком систему опалення; факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювального сезону 2019-2020 року, відповідно до якого Концерном Міські теплові мережі було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі. Розрахунковим періодом є розрахунковий місяць, а підставою для розрахунків між Теплопостачальною організацією та Споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії. Відповідач для отримання рахунків та актів в порядку, визначеному з п. 6.7 договору не з`явився, тому вказані документи було направлені позивачем на його адресу. Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу теплопостачальної організації не надав, належним чином оформлені акти за спірний період не повернув. Оплата наданих послуг відповідачем не здійснювалась, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість. У зв`язку з порушенням відповідачем грошових зобов`язань, позивач також нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 24,99 грн. та пеню в розмірі 1524,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, ст.ст. 19, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» , Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 та умовами договору № 600686 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2006.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не надав.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, що надсилалась відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, яка також відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: 69035, м.Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 8-А, була отримана відповідачем 02.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 між Концерном «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс» (споживач, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №600686.

За умовами цього договору позивач взяв на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами (п.1.1 договору).

Згідно з п.5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

В розділі 6 договору визначено порядок розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3 договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

За змістом пункту 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за її адресою рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

В пункті 6.6.1 договору встановлено, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: - при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; - при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області-5 днів, по Україні-7 днів).

Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4 договору).

Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 договору, останній набуває чинності з 01.12.2006 і діє до 01.01.2008. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Доказів припинення дії договору у зв`язку із настанням зазначених обставин суду не надано, отже договір був пролонгований.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного вище договору позивач у період з листопада 2019 по квітень 2020 відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 9830,95 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (від 30.11.2019 на суму 1819,43 грн., від 31.12.2019 на суму 2559,49 грн., від 31.01.2020 на суму 1257,20 грн., від 28.02.2020 на суму 2262,01 грн., від 31.03.2020 на суму 889,85 грн., від 30.04.2020 на суму 1042,97 грн.). На оплату спожитої теплової енергії позивачем відповідачу також виставлялись рахунки.

Відповідач для отримання документів, передбачених п. 6.7 договору, до позивача не з`являвся, у зв`язку з чим вони, разом з претензією щодо погашення заборгованості за теплову енергію від 19.05.2020 № 357/04, були направлені позивачем на адресу відповідача, зазначену у договорі, засобами поштового зв`язку, про що свідчить копії списку рекомендованих поштових відправлень та фіскального чеку від 05.06.2020.

В примітках вищевказаних актів було вказано, що у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту і установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Згідно з п. 3.2.26 договору встановлено обов`язком споживача щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з п. 6.6.2 договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач оформлені належним чином акти не повернув, письмових заперечень щодо їх підписання не надав.

У зв`язку із цим згідно з умовами п.6.6.2 договору акти приймання-передачі теплової енергії за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року включно, які підписані теплопостачальною організацією, є погодженими, підтверджують обсяг відпущеної теплової енергії та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідач оплату, в тому числі часткову, за теплову енергію спожиту в період з листопада 2019 по квітень 2020 не здійснив, у зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 9830,95 грн.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-1V (надалі - Закон), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (надалі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зі змісту ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України слідує, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.275, ч.6 ст.276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до змісту ст. 24 зазначеного Закону основними обов`язками споживача теплової енергії є: додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів.

Згідно з частиною 5 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті п. 3.2.6 укладеного сторонами договору встановлено, що Споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач в установлені договором строки оплату не здійснив, чим порушив умови договору.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 9830,95 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований. Доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суду не надано.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 9830,95 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок прострочення відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1524,36 грн. (нараховану по актами за листопад, грудень 2019 та січень 2020) за загальний період з 20.12.2019 по 10.03.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2.8. договору сторони передбачили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством ) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

З огляду на вищевикладене, факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання є встановленим, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими, разом з тим суд враховує наступне.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, нарахування пені здійснено на заборгованість по актам приймання-передачі теплової енергії за листопад 2019, грудень 2019 та січень 2020 (по кожному акту окремо), починаючи з 20 числа місяця наступного за розрахунковим та по 10.03.2020 включно; ставка пені: 0,5% відповідно до п. 7.2.8 договору.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у ч. 2 ст. 343 ГК України.

Позивачем розрахунок пені здійснено без врахування приписів вищенаведеного законодавства щодо обмеження розміру пені, що також передбачено умовами договору.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Прийменник до з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.10.2018 по справі № 927/490/18).

Отже, у випадку, коли визначено виконання зобов`язання з вказівкою дати, до якої воно повинно бути здійснено, цей обов`язок підлягає виконанню включно з цією датою.

В пункті 6.4. договору встановлено, що споживач зобов`язаний перерахувати оплату за спожиту теплову енергію до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок пені, з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення, та початку періоду прострочки з 21 числа місяця, наступного за розрахунковим, та в межах визначеного в розрахунку позивача граничного періоду, внаслідок чого встановлено, що до стягнення з відповідача фактично належить пеня в розмірі 193,60 грн.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24,99 грн., нарахованих за тими самими актами що й пеня (листопад та грудень 2019, січень 2020), за загальний період з 20.12.2019 по 10.03.2020.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені обставини щодо початку періоду прострочки, належна до стягнення сума 3% річних згідно зі здійсненим судом перерозрахунком складає 24,53 грн.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс» , код ЄДРПОУ 20484267 (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 8-А) на користь Концерну «Міські теплові мережі» , код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; п/р зі спеціальним режимом використання НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , код МФО 313957) суму 9830 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 95 коп. основного боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс» , код ЄДРПОУ 20484267 (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 8-А) на користь Концерну «Міські теплові мережі» , код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; р/р № НОМЕР_2 , ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478) суму 193 (сто дев`яносто три) грн. 60 коп. пені, суму 24 (двадцять чотири) грн. 53 коп. - 3% річних.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс-Сервіс» , код ЄДРПОУ 20484267 (69035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, буд. 8-А) на користь Концерну «Міські теплові мережі» , код ЄДРПОУ 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; р/р № НОМЕР_2 , ПАТ АБ Укргазбанк , МФО 320478) суму 1856 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят шість) грн. 12 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 14.01.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва