Рішення

від 14.01.2021 по справі 910/15285/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2021Справа № 910/15285/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт Ко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 24800,80 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зеніт Ко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" про стягнення 24800,80 грн., з яких: 19672,80 грн. страхове відшкодування, 4000 грн. за послуги суб`єкта оціночної діяльності, 1128 грн. за послуги вантажного автомобільного перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

22.10.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03680, м. Київ, вул. А. Барбюса, 13-Б.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу внаслідок вибуття адресата.

Також до суду повернувся конверт з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі, направлений третій особі, внаслідок закінчення терміну зберігання.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач та третя особа мали право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 27.10.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2020 у м. Києві по вул. Ружинського-вул.Саратівська відбулася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортним засобом марки ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , у зв`язку з чим останньому транспортному засобу завдано пошкоджень.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2020 у справі № 761/8893/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником транспортного засобу марки ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 .

Вартість матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу марки ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 , визначено на підставі висновку від 17.03.2020 № 170320 у сумі 19672,80 грн. з ПДВ.

Даний висновок складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , з яким у позивача укладений договір від 16.03.2020 № 16-03-20-01 на проведення експертної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 4.2 вказаного договору, рахунку-фактури від 16.03.2020 № 160320201 та акту виконаних робіт (наданих послуг) від 17.03.2020 № 17/03/20/01 вартість робіт становила 4000 грн., що сплачена позивачем згідно з платіжним дорученням від 17.03.2020 № 2692.

Крім того, на підставі укладеного позивачем із ТОВ Авто Допомога договору від 12.03.2020 про надання послуг перевезення вантажів № 12032020ап останнім надані послуги евакуатора на суму 1128 грн. Наведене підтверджується актом надання послуг від 12.03.2020 № 137 та платіжним дорученням від 12.03.2020 № 2684 щодо сплати позивачем 1128 грн. за послуги евакуатора.

Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП водія ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП застрахована у відповідача за полісом № АО1020025, який станом на дату ДТП 12.03.2020 був діючим.

04.06.2020 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та 26.08.2020 із заявами про страхове відшкодування № 14-17.

25.06.2020 позивач звернувся до МТСБУ з листом № 11 щодо компенсації матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП 12.03.2020, оскільки ТДВ "СК "Київ РЕ" не виходить на зв`язок та не отримує поштових відправлень за юридичною адресою.

У відповіді від 17.07.2020 № 3.1-02/21568 на вказаний лист МТСБУ повідомило, що членство ТДВ "СК "Київ РЕ" у МТСБУ припинено, відомості щодо ліквідації чи визнання ТДВ "СК "Київ РЕ" банкрутом відсутні, у зв`язку з чим МТСБУ не може здійснити наразі розгляд заяви позивача.

Як слідує з відомостей з веб-сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України 01.08.2019 ТДВ "СК "Київ РЕ" позбавлено членства в МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ (http://www.mtsbu.ua/ua/about_us/leave_members_list/).

За частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У статті 1 Закону України Про страхування визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Виходячи з наведених вище положень чинного законодавства та наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про доведеність останнім розміру завданому йому збитку в сумі 19672,80 грн. внаслідок пошкодження транспортного засобу марки ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 , а також понесених витрат на послуги суб`єкта оціночної діяльності в розмірі 4000 грн. та евакуатора в розмірі 1128 грн.

Як встановлено судом, відповідач 01.08.2019 позбавлений членства в МТСБУ, однак відомості щодо визнання його банкрутом та/або ліквідації відсутні.

Статтею 52 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано питання припинення членства в МТСБУ, зокрема повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ. Страховик, членство якого у МТСБУ припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за завдані позивачу збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то суд зауважує, що включені позивачем до такої суми 211 грн. поштових витрат є неправомірним, оскільки останні не є видом правової допомоги. Відшкодування таких пов`язаних із розглядом справи витрат можливо в загальному порядку розподілу судових витрат відповідно до статей 123, 129 ГПК України. У той же час, з огляду на диспозитивність господарського судочинства, суд не може самостійно здійснити перекваліфікацію вказаних витрат, заявлених позивачем на підставі статті 126 ГПК України, на поштові витрати згідно статей 123, 129 ГПК України. Відтак, у частині стягнення 211 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд дійшов висновку відмовити.

Одночасно, суд зауважує, що відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу згідно з частинами 5, 6 статті 126 ГПК України не заявлялося, у зв`язку з чим безпосередні витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 14369 грн. підлягають стягненню з відповідача в указаному розмірі.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт Ко" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" (03680, м. Київ, вул. А. Барбюса, 13-Б; ідентифікаційний код 33442139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт Ко" (03164, м. Київ, вул. Підлісна, 1, оф. 9; ідентифікаційний код 41746175) 19672 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 80 коп. страхового відшкодування, 4000 (чотири тисячі) грн. за послуги суб`єкта оціночної діяльності, 1128 (одну тисячу сто двадцять вісім) грн. за послуги вантажного автомобільного перевезення (евакуатора), 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору, а також 14369 (чотирнадцять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова