Ухвала

від 13.01.2021 по справі 910/18772/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 910/18772/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.(головуючий), Колос І. Б. та Львова Б. Ю.,

розглянувши клопотання громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - Спілка)

про розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Спортделюкс" (далі - Товариство) в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі

за позовом Спілки

до Товариства

про стягнення 187 785,00 грн,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Індормедіа",

ВСТАНОВИВ:

26.11.2020 (згідно з відміткою на конверті) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 зі справи №910/18772/19 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22.12.2020, зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у цій справі та ухвалив здійснити розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

05.01.2021 Спілка направила на адресу Верховного Суду клопотання про розгляд касаційної скарги зі справи №910/18772/19 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотання мотивоване тим, що Верховних Судом ще не розглядалися по суті справи за позовом акредитованих організацій колективного управління, що здійснюють розширене колективне управління на підставі Закону "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", а також складністю нормативного регулювання сфери розширеного колективного управління майновими суміжними правами та тим, що подання таких позовів формує у користувачів суміжних прав правосвідомість щодо функціонування в рамках правового поля і виплати роялті належним суб`єктам.

Згідно з частиною четвертою статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною шостою статті 301 ГПК України встановлено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Тобто відповідно до вказаної частини шостої статті 301 ГПК України вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій вказаної статті, обумовлено лише власним розсудом суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Ніяких інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у вказаній нормі не міститься.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.02.2019 у справі № 756/5081/14-ц зазначила таке.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.

Отже, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а від конкретних обставин справи.

Оскільки обставин, що свідчили б про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи Судом не виявлено та, враховуючи, що ціна позову у цій справі не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Спілки, а тому справу № 910/18772/19 належить розглянути в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 234, частинами четвертою і шостою статті 301, частиною другою статті 314 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про розгляд касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 зі справи №910/18772/19 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Б. Львов