УХВАЛА
м. Вінниця
14 січня 2021 р. Справа № 120/8303/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінайс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
24.12.2020 року ТОВ "Сінайс" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що вважають рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1697961/41752723 від 06.07.2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування №10 від 01.06.2020 року до податкової накладної №12 від 28.02.2020 року, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в зв`язку з чим, звернулись з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 29.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження.
13.01.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду. Зокрема зазначив, що даний адміністративний позов поданий з порушенням строку звернення до суду, визначеного частиною 4 статті 122 КАС України.
Визначаючись щодо даного питання, суд враховує наступне.
Частина 13 статті 171 КАС України визначає, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частинами 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26 листопада 2020 року у справі 500/2486/19.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №1697961/41752723 від 06.07.2020 року про відмову в реєстрації розрахунку коригування №10 від 01.06.2020 року до податкової накладної №12 від 28.02.2020 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН такий розрахунок коригування.
При цьому, зі змісту позовної заяви слідує, що рішення №1697961/41752723 від 06.07.2020 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування Товариством оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги. За результатом чого, рішенням №37316/41752723/2 від 23.07.2020 року, скаргу ТОВ "Сінайс" залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.
Таким чином, позовна заява, що надійшла до суду через систему "Електронний суд" 24.12.2020 року, про визнання протиправним та скасування рішення №1697961/41752723 від 06.07.2020 за №1697956/41752723 про відмову у реєстрації розрахунку коригування та зобов`язання зареєструвати в ЄРПН такий розрахунок, подана з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч. 4 статті 122 КАС України.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене вважаю, що питання залишення позовної заяви без розгляду, викладене в клопотанні відповідача, можливо вирішити лише з дотримання положень ч.13 ст. 171 КАС України, а тому дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -
у х в а л и в :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінайс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2021 |
Оприлюднено | 15.01.2021 |
Номер документу | 94125439 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні