ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року справа №360/1245/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва К.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Навчально-виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 р. (у повному обсязі складено 28 серпня 2020 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/1245/20 (головуючий І інстанції суддя Тихонов І.В.) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Навчально-виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради Луганської області про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - ГУ ДСНС України у Луганській області, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Навчально-виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради Луганської області (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до навчального виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівлі та приміщень розташованої за адресою: 92653, Луганська область, Сватівський район, село Коржове, вулиця Шкільна, будинок 1 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 28.12.2019 року № 48 (а.с. 1-4).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 р. у справі № 360/1245/20 позов задоволено повністю.
Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Навчально-виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92653, Луганська область, Сватівський район, село Коржове, вулиця Шкільна, будинок 1, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 28.12.2019 № 48. (а.с. 122-125).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування доводів зазначає, що позивачем було порушено порядок проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання НВК Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад , що є достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки, оскільки:
1. Позапланова перевірка контролюючим органом призначалась, але з порушенням Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ;
2. Наказ № 405-НО від 13.12.2019 року Головного управління про проведення перевірки на проведення заходу державного нагляду (контролю) видавались, але з порушенням Закону;
3. Акт № 48 від 28.12.2019 року перевірки у встановленій формі складався, але в ньому вказані порушення, які не існують взагалі, або відносяться до даного закладу, або вже усунуті до моменту подачі позову;
4. Припис щодо усунення порушень не було винесено після проведення позапланового заходу контролю, який до того ж не містить вимог про усунення порушень, які були встановлені під час проведення перевірки;
5. Адміністративний позов, поданий суб`єктом владних повноважень, а саме: Головним управлінням до Луганського окружного адміністративного суду з порушенням чинного законодавства, без винесеного наказу Головного управління про вжиття заходів реагування на підставі наданого рапорту посадової особи, яка проводила позапланову перевірку у термін з 27 по 28.12.2019 року не пізніше наступного дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.
Сторони у судове засідання не з`явилися про розгляд справи були повідомлені належним чином. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки строки розгляду справи спливають, а дії щодо врегулювання спору сторонами не вчинено.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.
На підставі наказу ГУ ДСНС України в Луганській області від 13.12.2019 року № 405-НО Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з урахуванням наказу від 17.12.2019 року № 409-НО та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 23.12.2019 року № 178 посадовими особами Сватівського міськрайонного відділу ГУ ДСНС у Луганській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Навчально-виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради Луганської області за адресою: 92653, Луганська область, Сватівський район, село Коржове, вулиця Шкільна, будинок 1, за наслідками якого складено акт від 28.12.2019 року № 48 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 7, 8, 10, 11-22).
Вказаною перевіркою було виявлено наступні порушення:
1) пункт 2.5 глава 2 розділ III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ) - не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищних перекриттів будівлі засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
2) пункт 1.2 розділ V ППБУ - не обладнано приміщення автоматичною пожежною сигналізацією з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження про пожежу;
3) пункт 2.18 розділ IV ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014, ДБН В.2.5-77:2014. п. 4.9 - газова топочна знаходиться в будівлі школи;
4) пункт 1.21 розділу IV ППБУ - не обладнано пристроєм від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;
5) розділ 11 Пункт 16 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, - посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;
6) розділ II пункт. 22 розділ V пункт 2.2 ППБУ - для навчальних закладів та установ системи освіти. Не облаштовано будівлю школи системою внутрішнього протипожежного водопроводу;
7) розділ V пункт. 2.1 розділ 6 пункт 1 ППБУ - для навчальних закладів та установ системи освіти. Не облаштована територія школи системою зовнішнього протипожежного водопостачання;
8) розділ IV Пункт 2.18 ППБУ ДБН Б.2.2.-12:2019. ДБИ В.2.5.-56:2014 ДБН В.2.5.-56:2014 - не розташована газова котельня відповідно до протипожежних відстаней;
9) розділ II Пункт. 22 Розділ III Пункт. 2.23 ДБН В.2.2-9:2018 - не демонтовано з поверхневих шарів конструкції підлоги в коридорі першого поверху покриття з невизначеними показниками пожежної небезпеки;
10) розділ 11 Пункт. 22 Розділ III Пункт. 2.23 ДБН В.2.2-9:2018 - не демонтовано з поверхневих шарів конструкції підлоги в обідній залі їдальні покриття з невизначеними показниками пожежної небезпеки;
11) розділ VI Пункт. 2.3 ППБУ - не оброблено дерев`яні конструкції сценічної коробки вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Не оброблені усі горючі декорації, сценічне оформлення вогнезахисними засобами;
12) пункт 2.27 розділ III ППБУ - не забезпечено відкривання дверей евакуаційного виходу біля толочної в напрямку виходу;
13) розділ II Пункт. 22 Розділ III Пункт. 2.23 ДБН В.2.2-9:2018 - не демонтовано з поверхневих шарів конструкції підлоги в коридорі другого поверху покриття з невизначеними показниками пожежної небезпеки;
14) розділ II Пункт. 22 Розділ III Пункт. 2.23 ДБН В.2.2-9:2018 - у дошкільному навчальному закладі допущено влаштування для поверхневих шарів конструкції підлоги матеріали, у тому числі килимові покриття, з невизначеними показниками пожежної небезпеки;
15) розділ II пункт. 22 розділ III пункт 2.23 ППБУ - в коридорі у дошкільному навчальному закладі Дзвіночок допущено облицювання стель з горючих матеріалів;
16) пункт 2.27 розділ III ППБУ - не забезпечено відкривання внутрішніх дверей центрального виходу в напрямку виходу;
17) пункт 2 частини першої ст. 20 КУЦЗ - не забезпечено об`єкт засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей та окремо для обслуговуючого персоналу.
Акт підписано директором ПЗШ І-ІІІ ступенів - ОСОБА_1 , зауважень до перевірки не має (а.с. 21 зв.бік).
Станом на дату розгляду справи 19.08.2020 заходи державного нагляду (контролю) з метою перевірки усунення порушень, вищезазначених в Акті № 48 від 28.12.2019, були усунуті не в повному обсязі.
Вищезазначені порушення, вказані у акті перевірки від 28.12.2019 року № 48, створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії та ін.), ускладнюють гасіння пожежі.
Спірним у даній справі є правомірність застосування до навчального виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради Луганської області заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)у вигляді зупинення експлуатації будівлі та приміщень розташованої за адресою: 92653, Луганська область, Сватівський район, село Коржове, вулиця Шкільна, будинок 1 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 28.12.2019 року № 48.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Частиною п`ятою статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності окреслено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (ст. 6 Закону).
Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).
Унормуванням частин першої та другої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або йог заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності).
Частиною сьомою статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання.
До завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (п. 25 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України).
Приписами частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України окреслено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
За змістом статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Пунктом 12 частини 1статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
За унормуванням пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
У відповідності до Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України у Донецькій області, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Луганській області затверджено Наказ ДСНС 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС 21.09.2017 № 507), Головне управління ДСНС України у Луганській області (скорочена назва - ГУ ДСНС України у Луганській області) (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 27.12.2019 по 28.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та з метою належного виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року № 44205/1/1-19, наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 13.12.2019 № 405-НО Про проведення позапланових перевірок проведено позапланову перевірку Навчального-виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради, розташованого за адресою: 92606, Луганська область, Сватівський район, с. Коржове, вул. Шкільна, 1 щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В ході проведення перевірки вказано на те, що у будівлі Навчального-виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради порушено нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки, які стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров`ю людей.
Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті № 48 від 28.12.2019, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Навчального-виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради, призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Тобто, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.
Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта стосовно того, що ним було здійснено заходи щодо усунення порушень пожежної та техногенної безпеки, зазначені в акті перевірки № 48 від 28.12.2019.
Разом з тим, відповідач не надав доказів повного усунення порушень, відображених у цьому акті. Не усунутими залишені встановлені позивачем численні порушення вимог протипожежної безпеки, що становлять загрозу життю та здоров`ю людей.
Вказані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.
Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є самостійною підставою для застосування заходів реагування.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належних, допустимих та достовірних доказів усунення, викладених в акті перевірки істотних порушень, відповідачем, станом на дату прийняття рішення у справі, до суду не подано.
За статтями 51,55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.
Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року № 812/1262/18.
Щодо доводів апелянта стосовно порушення позивачем порядку проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання НВК Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад , що є достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки колегія суддів зазначає, що такі доводи апелянта є надуманими та спростовуються матеріалами справи.
Крім того, чинним законодавством не передбачено обов`язок позивача після проведення позапланового заходу контролю виносити припис щодо усунення порушень.
Суд зазначає, що згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Абзацом 1 частини першої статті 6 Закону № 877 визначено що підставою для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Таким чином, належним доказом усунення суб`єктом господарювання порушень, виявлених під час перевірки та які слугували підставою для звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування, є відповідний акт перевірки, в якому буде вказано про повне усунення обставин (порушень), що слугували підставою для вжиття заходів реагування.
Таким чином, оскільки на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки, що призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 року у справі № 803/209/16.
Оскільки відповідачем станом на дату ухвалення рішення не усунуті порушення вимог пожежної безпеки в будівлі, де перебуватимуть люди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недопустимість експлуатації таких будівель до повного усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланового заходу, у зв`язку з наявністю загрози життю та здоров`ю людей.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З підстав вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Навчально-виховного комплексу Петрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Сватівської районної ради Луганської області - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 р. у справі № 360/1245/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 13 січня 2021 року.
Головуючий Г.М. Міронова
Судді: І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2021 |
Оприлюднено | 15.01.2021 |
Номер документу | 94128157 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Міронова Галина Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні