ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13247/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 160/13247/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-КОРП 17"
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -
встановив:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
05 листопада 2020 року скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 р.;
- надати докази сплати судового збору в сумі 2881,50 грн.
Копію ухвали суду від 23 листопада 2020 скаржнику надіслано та отримано ним.
31 грудня 2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування заяви скаржник посилається на те, що вперше апеляційна скарга була подана в строки, встановлені законодавством. Ухвалою апеляційного суду від 26.08.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та скаргу повернуто у зв`язку з несплатою судового збору за її подання. У встановлений судом строк скаржник не мав можливості сплатити судовий збір у зв`язку із здійсненням безспірного списання коштів. Повторно апеляційну скаргу подано до спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, що, на думку скаржника, свідчить про намір оскарження рішення суду першої інстанції. Також скаржник посилається на судову практику.
Крім того, скаржником порушено питання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Розглянувши заяву про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 23 червня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено 03.07.2020 року.
Копію рішення суду від 23 червня 2020 року скаржник одержав 07 липня 2020 року (а.с. 148).
Отже, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України строк апеляційного оскарження сплив 03 серпня 2020 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України), а встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України - 06 серпня 2020 року.
Також відповідно до п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції, чинній до 17.07.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, зокрема, апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
17.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX, п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
З урахуванням наведеного, останнім днем для подання апеляційної скарги є 06.08.2020 року.
Апеляційну скаргу надіслано поштою до суду першої інстанції 05 листопада 2020 року, тобто після спливу строків на апеляційне оскарження, встановлених ст. 295 КАС України з урахуванням п. 2 Розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-IX.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.
Доводів, що свідчать про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику після повернення першої апеляційної скарги відповідно до ухвали від 26.08.2020 р. без зайвих зволікань вдруге оскаржити рішення суду першої інстанції скаржник суду не навів.
Отже наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/13247/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року.
У зв`язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору не розглядається.
Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 160/13247/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2021 |
Оприлюднено | 16.01.2021 |
Номер документу | 94128666 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні