Рішення

від 31.12.2020 по справі 548/2057/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2057/20

Провадження № 2/548/759/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.12.2020 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Комаренко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та заперечення відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, що ним було добудовано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 : сарай Б площа внутрішня - 124,7 кв.м., площа забудови - 140,0 кв.м., гараж В площа внутрішня - 277,4 кв.м., площа забудови - 297,5 кв.м., огорожі №1, проте під час узаконення вказаного нерухомого майна державний реєстратор відмовився реєструвати збудоване нерухоме майно, а тому, з огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 створює перешкоди щодо користування вказаним нерухомим майном, позивач просить визнати за ним право власності на вказані об`єкти нерухомого майна.

23.12.2019 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, подав суду відзив про визнання позову, з клопотанням про розгляд справи у відсутність його представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 грудня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 820 позивач придбав у власність земельну ділянку площею 0, 1542 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:5324887713:13:001:0044, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 148973328, дата формування: 11.12.2018, наданого державним реєстратором: приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Вовк А.М., номер запису про право власності: 29375812, дата державної реєстрації: 11.12.2018, форма власності; приватна, розмір частки: 1/1, власник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1679185753248, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, адреса: АДРЕСА_1 , опис об`єкта нерухомого майна: площа (га): 0,1542, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

З повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна, складеного 09.11.2020 року експертом, інженером з інвентаризації нерухомого майна, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , після огляду об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 а станом на 03 листопада 2020 року встановлено, що він відповідає таким характеристикам: сарай Б площа внутрішня - 124,7 кв.м., площа забудови - 140,0 кв.м., гараж В площа внутрішня - 277,4 кв.м., площа забудови - 297,5 кв.м., огорожі №1.

Згідно Звіту про оцінку майна, виготовленого Товарством з обмеженою відповідальністю Альбатрос , вартість господарських будівель (гараж, сарай), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01 грудня 2020 року, становить 91 200 гривень.

З технічного паспорта на господарські будівлі, які не належать до садибного, дачного та садового будинку, виготовленого ФОП ОСОБА_3 , станом на 03.11.2020 року вбачається, що господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають у задовільному технічному стані та придатні до подальшої експлуатації.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 6 „Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України ( про правовий режим самочинного будівництва )" визначено, що відповідно до ст. 376 ЦК України суди розглядають справи щодо самочинного будівництва, зокрема, про визнання права власності на самочинно збудоване майно власником земельної ділянки ; про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинно будівництво" .

Правові наслідки самочинного будівництва, здійсненого власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 ЦК України".

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; ч.5 „на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб".

П. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних і цивільних справ від 30.03.2012 року № 6 зазначає, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону № 2780-ІІ спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями ДБАК у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. У зв`язку з цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Якщо позивач не звертався до компетентного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону; п. 12 „у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК ) Разом з тим, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб ( ч.5 ст. 376 ЦК ). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки, чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті ; чи є порушені будівельні норми та правила істотними; п. 14 на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалась у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною, проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (ч. 3 ст. 375 ЦК)".

Згідно з пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК).

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Як встановлено в судовому засіданні, протягом 2019-2020 років ОСОБА_1 на належній позивачу на праві власності земельній ділянці площею 0, 1542 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5324887713:13:001:0044, було збудовано за особисті кошти нерухоме майно: сарай Б площа внутрішня - 124,7 кв.м., площа забудови - 140,0 кв.м., гараж В площа внутрішня - 277,4 кв.м., площа забудови - 297,5 кв.м., огорожі № 1.

Наявні в матеріалах справи письмові документи свідчать про те, що збудовані об`єкти відповідають архітектурним, санітарним та протипожежним нормам та правилам, знаходяться в межах земельної ділянки, а також не знаходиться на суміжних земельних ділянках.

Вказане нерухоме майно було збудоване позивачем без отримання дозвільних документів, але на належній йому земельній ділянці, що не порушує права інших осіб, зважаючи на що, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та визнання за останнім права власності на гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 )

до ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 )

про усунення перешкод в користуванні та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити повністю .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкти нерухомого майна: сарай літ. Б, внутрішня площа - 124,7 кв.м., площа забудови - 140,0 кв.м., гараж літ. В, внутрішня площа - 277,4 кв.м., площа забудови - 297,5 кв.м., огорожа № 1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду або, у відповідності до п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до Хорольського районного суду Полтавської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складання повного тексту судового рішення: 06.01.2021

Головуючий