Ухвала

від 11.01.2021 по справі 613/1733/16-ц

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 613/1733/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без розгляду

11.01.2021 смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі

головуючого - Вовк Л. В.

з участю секретаря - Полешко О. С.,

представника відповідача - Дегтяря О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Дон , сектору державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсними договорів оренди землі , скасування рішень про державну реєстрацію прав та повернення земельних ділянок у володіння , третя особа без самостійних вимог на предмет спору : Головне управління Держгеокадастру у Харківській області ,

у с т а н о в и в :

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства Дон ( далі- СФГ Дон , сектору державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсними договорів оренди землі , скасування рішень про державну реєстрацію прав та повернення земельних ділянок у володіння , третя особа без самостійних вимог на предмет спору : Головне управління Держгеокадастру у Харківській області .

В позові позивач вказав , що він є власником земельних ділянок площею 4,9408 га та 5,0490 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що розташовані на території Вінницько-Іванівської сільської ради Богодухівського району Харківської області , які у 2016 році успадкував після свого батька ОСОБА_2 . У вересні 2016 р. позивач дізнався, що вказані земельні ділянки перебувають у оренді у СФГ Дон з 27.02.2012 року строком на 25 років. Позивачу відомо , що його батько домовлявся з керівником СФГ Дон укласти договори оренди землі на 2-3 роки , договір оренди землі у повному обсязі представлений батькові не був та не був ним погоджений і власним підписом умови договору не посвідчені. На думку позивача , вказані договори оренди землі є недійсними , оскільки аркуші договорів з текстом істотних умов оренди були додруковані ,які орендодавцем не підписувалися і не погоджувалися , в акти передачі-прийому земельних ділянок були внесені рукописні дописки , зокрема в частині строку оренди 25 років , иякий не був погоджений сторонами. Просив визнати недійсними договори оренди землі б/н від 27.02.2012 року укладені між ОСОБА_2 та СФГ Дон про передачу земельних ділянок в оренду та скасувати рішення державного реєстратора від 25.12.2014 року , стягнути сплачені судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судові засідання призначені на 05.02.2020 р., 04.03.2020 р., 02.04.2020 р., 29.05.2020 р., 13.08.2020 р., 30.09.2020 р., 26.10.2020 р., 25.11.2020 р., 16.12.2020 р. не з`явилися , про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином та в установлений законом строк , про що свідчать довідки про доставку SMS -повідомлення .

У матеріалах справи міститься заява позивача ОСОБА_1 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення.( а.с.24 т.1)

За таких обставин можна вважати, що суд належним чином повідомив позивача про дату, час і місце судового засідання за допомогою SMS-повідомлення .

Неодноразові клопотання представника позивача про перенесення судових засідань в зв`язку з розглядом справи у іншому суді , відпусткою, сімейними обставинами та карантином , суд розцінює як намагання представника позивача затягнути судовий розгляд та не свідчать про поважність причини неявки до суду . Також позивач та його представник не були позбавлені можливості брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції .

Крім того, згідно заяви ОСОБА_3 від 25.11.2020 р., його повноваження як представника припинені позивачем по справі 23.11.2020 р.

На 11.01.2021 року позивач повторно у судове засідання не з`явився , будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання , про що свідчить довідка про доставку SMS - повідомлення від 16.12.2020 р. , причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Таким чином , в силу ч.3 ст.131 ЦПК України , суд визнає , що позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (заявник) повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року , гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з`являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз`яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом, позивач останнім часом не цікавиться розглядом справи, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Крім того, сторона позивача, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без участі позивача відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

Оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшла, суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п.3 ч.1 ст.257, ст.258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Дон , сектору державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсними договорів оренди землі , скасування рішень про державну реєстрацію прав та повернення земельних ділянок у володіння , третя особа без самостійних вимог на предмет спору : Головне управління Держгеокадастру у Харківській області- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали викладено 14.01.2021 року.

Суддя Л. В. Вовк