Ухвала

від 13.01.2021 по справі 462/50/21

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/50/21

УХВАЛА

13 січня 2021 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Бородін Ю.Ю., Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

встановив:

11.01.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відчуження на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку НОМЕР_1 (кадастровий номер 4610165500:01:001:0159, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,105 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що 11.01.2021 року нею подано позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу. Вважає, що відповідач, який є власником спірного житлового будинку та земельної ділянки може продати або будь-яким іншим чином здійснити відчуження спірного майна, або передати його в іпотеку, що унеможливить повернення вказаного майна позивачці, попередньому власнику майна, у разі визнання судом договорів купівлі-продажу недійсними. Невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації, та захист прав та інтересів позивача.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову , суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Із змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у справі визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

У постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що заявником не надано достатніх доказів для вжиття заходів забезпечення поданого позову. Викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення судуабо ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, у заяві не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не наведено фактів, які б давали підстави стверджувати про можливі недобросовісні дії з боку відповідача щодо порушення інтересів позивача.

Суд також враховує інтереси відповідача, права якого можуть бути порушені шляхом вжиття заходів забезпечення позову, тому дійшов висновку про відсутність необхідних підстав для забезпечення позову на даній стадії судового розгляду, тому вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 149,153 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

відмовити ОСОБА_1 узадоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, або у порядку ст. 354 ЦПК України.

Суддя Постигач О.Б.