Рішення

від 12.01.2021 по справі 766/17971/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/17971/20

н/п 2/766/2277/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.

справа №648/17971/20; провадження №2/766/2277/21

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні справу за позовом

позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

до

відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Вікінг Україна (ЄДРПОУ 30726020, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 444, літ. А, К. 1)

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток за 2015-2020 роки та середнього заробітку за час затримки розрахунку

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду справи по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

10.11.2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.12.2020 року, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток за 2015-2020 роки у розмірі 65064, 50 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.06.2020 року по 08.12.2020 року у розмірі 109 102, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 31.03.2015 по 23.06.2020 року працював на посаді суднового електрика на теплоході Вікінг сінеус ТОВ Вікінг Україна .

23.06.2020 року звільнився із займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, пропрацювавши 5 років 2 місяці 23 дні. У весь цей час позивач працював без відпусток та не отримував за них компенсації від відповідача.

У день звільнення відповідач виплатив позивачу грошову компенсацію у сумі 52 513, 00 грн.

Однак, позивачем 10.09.2020 року перевірено вказану виплату та з`ясовано, що відповідач не донарахував йому частину коштів у сумі 65 064, 50 грн. за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток за 2015-2020 роки, а отже не провів повний розрахунок в строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Цього ж дня направлено на офіційну адресу відповідача заяву про донарахування компенсації заробітної плати у сумі 65 064,50 грн., яку 07.10.2020 року повернуто у зв`язку закінченням встановленого строку зберігання.

У зв`язку з порушенням свої трудових прав позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом та просив його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про час, місце та дату проведення судового засідання повідомлений належним чином. Своїм процесуальним правом не скористався, відзиву на позов не подав.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.11.2020 року позов залишено без руху, позивачу (його представнику) надано строк на усунення зазначених у ній недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 09.12.2020 року.

08.12.2020 року подав заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.06.2020 року по 08.12.2020 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, 09.12.2020 року ОСОБА_2 діючи в інтересах позивача на підставі ордеру, подав заяву про проведення судового засідання у його відсутність.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач(представник) не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем знаходження, відому суду електронну адресу, направлення СМС-повісток, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

У зв`язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 12.01.2021 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, 12.01.2021 року ОСОБА_2 діючи в інтересах позивача на підставі ордеру, подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Прози заочного розгляду справи не заперечував.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач(представник) повторно не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем знаходження, відому суду електронну адресу, направлення СМС-повісток, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Як передбачено ч. ч. 2-3, 13 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За приписами п.1 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі Вячеслав Корчагін проти Росії №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений судом строк, відповідач будучи повідомленим належним чином, відзиву на позов, будь-яких заяв та клопотань про продовження строку на вчинення відповідної процесуальної дії не подав.

У судові засідання, призначені на 09.12.2020 року та 12.01.2021 року відповідач не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк настають наслідки передбачені ч. 2 статті 191 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За частиною 1 ст.280 ЦПУ України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду сторони позивача про розгляд справи у їх відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи у заочному порядку із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу №09/2 від 31.03.2015 року останній прийнятий на роботу судовим електриком т/х Вікінг Сінеус з 31.03.2015 року (запис №5). Наказом №17 від 22.06.2020 року позивач звільнений з посади за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України з 23 червня 2020 року (запис №6).

Відповідно до наказу №09/2 від 31.03.2015 року запис №5 визнано недійсним та призначено позивача на роботу судовим електриком тр. Вікінг Сілус з 31.03.2015 року.

Відповідно до наказу №17 від 22.06.2020 року запис №6 визнано недійсним та звільнено позивача з займаної посади за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України з 23.06.2020 року.

Згідно листа ГУ ПФУ в Херсонській області вих. №2100-0602-8/38844 від 17.09.2020 року по ОСОБА_1 страхувальником ТОВ Вікінг Україна (ЄДРПОУ 30726020) нараховано та сплачено єдиний внесок за період з 01.04.2015 по 23.06.2020 (до страхового стажу за вказаний період зараховано 5 років 3 місяці).

Електронною довідкою з Пенсійного фонду України підтверджено, що ТОВ Вікінг Україна (ЄДРПОУ 30726020) перераховано ОСОБА_1 :

За 2015 рік - 77 600, 00 грн.;

За 2016 рік - 112 000, 00 грн.;

За 2017 рік - 117 800, 00 грн.;

За 2018 рік - 271 320, 00 грн.;

За 2019 рік - 290 250, 00 грн.;

За 2020 рік - 154 263, 00 грн.

Позивачем на адресу місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 , направлено заяву про донарахування компенсації заробітної плати.

Поштове повідомлення №7300308720410 з вказаною заявою повернулося за закінченням зберігання, що свідчить про неотримання ТОВ Вікінг Україна вказаної заяви.

V. Оцінка Суду.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

За статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За вимогами статей 115, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 83 КЗпП України та частиною першою статті 24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А першої групи.

Положеннями статей 4, 6 Закону України Про відпустки щорічна відпустка складається з основної відпустки, додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (частина перша статті 6 Закону України Про відпустки ).

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз`яснено, що, розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається, виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Відповідно до ст. 12, частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Твердження позивача щодо наявності у нього 125 календарних днів невикористаної відпустки підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою про трудовий стаж на підприємстві та відомостями про застраховану особу, у той же час відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі по тексту - порядок), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки (абзац 1 пункту 7 Розділу IV Порядку).

Розрахунок позивача щодо належної йому до виплати суми грошових коштів у розмірі 65 064, 50 грн., як компенсації за дні невикористаних відпусток, судом перевірений та визначається як такий, що здійснений у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Враховуючи, що ТОВ Вікінг Україна своєчасно не виконав покладений законом обов`язок щодо проведення повного розрахунку з працівником у день звільнення, підлягають до застосування наслідки виизначенні ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тягар доказування відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця. Такого висновку дійшов КЦС у складі ВС у постанові від 27 січня 2020 року у справі №682/3060/16-ц, провадження № 61-23170сво18.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема, захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Розраховуючи середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 червня 2020 року по 08 грудня 2020 року в сумі 109 102, 50 грн., позивач дотримався передбаченого порядку здійснення означених розрахунків, а тому у суду відсутні підстави для перерахунку та зміни розміру середнього заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до встановлених судом обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 65 064, 50 грн. компенсації за дні невикористаних відпусток та 109 102, 50 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 23 червня 2020 року по 08 грудня 2020 року є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

VI. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини 1ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач на день звернення до суду з позовом був звільнений від сплати судового збору, його сума, пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 840, 80 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

У відповідності до дубліката квитанції №0.0.1908897981.1 від 17.11.2020 року та дубліката квитанції №0.0.1933176063.1 від 08.12.2020 року за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1091, 03 грн., який з урахуванням задоволення позовних вимог у цій частині позову, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ЗУ Про відпустки , ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 12, 76, 80, 81, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю Вікінг Україна (ЄДРПОУ 30726020, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 444, літ. А, К. 1) про стягнення заборгованості за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток за 2015-2020 роки та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Вікінг Україна (ЄДРПОУ 30726020, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 444, літ. А, К. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) 65 064, 50 грн. як компенсацію за 125 днів невикористаної відпустки за відпрацьований період з 2015 року по 2020 рік.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Вікінг Україна (ЄДРПОУ 30726020, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 444, літ. А, К. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 червня 2020 року по 08 грудня 2020 року у розмірі 109 102, 50 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Вікінг Україна (ЄДРПОУ 30726020, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 444, літ. А, К. 1) в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Вікінг Україна (ЄДРПОУ 30726020, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 444, літ. А, К. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) 1091, 03 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Вікінг Україна , ЄДРПОУ 30726020, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд. 444, літ. А, К. 1.

Повний текст рішення складено 12.01.2021 року.

Суддя Є.М. Булах