Рішення

від 09.12.2020 по справі 679/534/20

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/239/2020

Справа № 679/534/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Стасюка Р.М.,

секретаря судового засідання Федорчук Л.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Волкова С.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Волкової А.О.,

відповідачки ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Нетішинська міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Нетішинська міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що його діду ОСОБА_6 , згідно діючого на той момент законодавства (Земельний кодекс Української РСР від 05.10.1922 та Земельний кодекс Української РСР від 08.07.1970, які не передбачали право приватної власності на землю), надавалась у користування земельна ділянка площею 0,71 га., частина якої знаходилась під житловим будинком з господарськими будівлями за теперішньою адресою АДРЕСА_1 , а частина відносилась до земель сільськогосподарського призначення (город, сінокос) площею 0,35 га. та фактично розташовувалась навпроти будинку АДРЕСА_2 .

Вказаними земельними ділянками користувався його дід ОСОБА_6 , а в подальшому батьки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а після і він сам.

До 2017 року позивач не звертався до органу місцевого самоврядування в зв`язку із тим, що хворіли та помирали його батьки та рідні. Так, в 2003 році помер дід ОСОБА_6 , у 2008 році помер батько ОСОБА_7 , у 2012 році померли мати ОСОБА_8 та дружина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_10 . Вказані події викликали у ОСОБА_1 сильні душевні страждання, переживання, погане самопочуття та хворобу, що відповідно вплинуло на погіршення його фінансового становища, тому він не розпочинав процедуру приватизації вказаної вище земельної ділянки та навіть декілька років не садив сільськогосподарські культури, а використовував її для сінокосіння та випасання худоби.

Після смерті батьків до позивача, як їх єдиного спадкоємця перейшло право користування на означене майно, і він, маючи намір оформити своє право приватної власності на земельні ділянки, що належали його родині звернувся 22.03.2017 до Нетішинської міської ради Хмельницької області із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,35 га. для передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.

Під час розгляду означеної заяви, 24.04.2017 на засіданні постійної комісії Нетішинської міської ради з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища позивач подав пакет документів, які підтверджували право володіння його родиною земельною ділянкою площею 0,35 га. навпроти будинку АДРЕСА_2 на яку він претендує, що підтверджується протоколом засідання даної постійної комісії № 19 від 24.04.2017.

Проте, рішенням Нетішинської міської ради № 26/1461 від 28.04.2017 вище вказану заяву задоволено частково - надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1597 га. для передачі йому в приватну власність для ведення особистого селянського господарства.

Не погоджуючись із таким рішенням позивач 09.06.2017 звернувся до Нетішинської міської ради із заявою про внесення змін до рішення Нетішинської міської ради № 26/1461 від 28.04.2017, а саме: слова та цифри «0,1597 га» замінити на «0,35 га».

Однак, рішенням Нетішинської міської ради від 14.07.2017 йому відмовлено у внесенні змін до рішення Нетішинської міської ради № 26/1461 від 28.04.2017 на підставі рішень Нетішинської міської ради від 23 грудня 2016 року №22/1137 «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та №22/1138 «Про надання ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Після цього, позивач через свого представника звернувся до Нетішинської міської ради із вимогою повернути йому документи, що підтверджували право володіння його родиною земельною ділянкою площею 0,35 га. навпроти будинку АДРЕСА_2 проте такі документи не повернуті до сьогоднішнього дня. Все що залишилось у нього з доказів належності його родині спірної земельної ділянки, це запис на сторінці 21 у Колгоспній земельній шнуровій книзі імені Хрущова села Нетішин Нетішинської сільської ради Славутського району Кам`янець-Подільської області, а також письмові пояснення сусідів.

В подальшому, Нетішинська міська рада прийняла рішення № 34/1924 від 27.10.2017, яким передала ОСОБА_5 у власність земельну ділянку (кадастровий номер: 6810500000:02:003:1481), площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 23239745 від 06.11.2017 про право приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:003:1481.

21.12.2017 Нетішинська міська рада прийняла рішення № 37/2122, яким передала ОСОБА_2 , у власність земельну ділянку (кадастровий номер: 6810500000:02:003:1495), площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 24753802 від 07.02.2018 про право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:003:1495.

Позивач також зазначив, що в період з квітня по вересень 2017 року він зустрічався та спілкувався з ОСОБА_5 і ОСОБА_2 , в тому числі за участю представників органу місцевого самоврядування, повідомляв їх про те, що земельні ділянки, на які вони претендували, але ще не приватизували, належать йому. Їм пропонували позасудовий варіант врегулювання спору шляхом виділення інших земельних ділянок, але вони відмовились.

Крім того, пізніше з`ясувалось, що земельну ділянку площею 0,1597 га. відносно якої позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в приватну власність для ведення особистого селянського господарства, Нетішинська міська рада ще в 2016 році розподілила між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 .

Так, рішенням Нетішинської міської ради № 14/622 від 29.06.2016, передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку (кадастровий номер: 6810500000:02:003:1378), площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №15362510 від 08.07.2016 про право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:003:1378. Рішенням Нетішинської міської ради №15/725 від 22.07.2016, передано ОСОБА_11 у власність земельну ділянку (кадастровий номер: 6810500000:02:003:1382), площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 16429456 від 15.09.2016 р. про право приватної власності ОСОБА_11 на земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:003:1382.

В подальшому ОСОБА_11 на підставі договору дарування №520 від 16.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Франовською Л.С., подарував земельну ділянку з кадастровим номер 6810500000:02:003:1382 ОСОБА_4 , яка на даний час є її власником, про що свідчить запис № 31198604 від 16.04.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач вважає, що приймаючи рішення про передачу в приватну власність земельних ділянок для ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , Нетішинська міська рада порушила його правомірне очікування на отримання у приватну власність означених земельних ділянок, яке за законом підлягає захисту нарівні із правом приватної власності. Отже земельні ділянки із кадастровими номерами: 6810500000:02:003:1481 та 6810500000:02:003:1481, підлягають витребуванню із чужого незаконного володіння відповідачів.

ОСОБА_1 вказує на те, що оскільки земельні ділянки вибули з його володіння не з його волі іншим шляхом, він вправі вимагати їх витребування у відповідачів без вимоги про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, що є належним способом захисту та відповідає правовим позиціям, викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 р. у справі 367/2022/15-ц, від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16, від 04.09.2018 року у справі № 915/127/18, від 29.05.2019 р. у справі 367/2022/15-ц.

На підставі наведеного ОСОБА_1 просить:

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_5 на його користь земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:003:1481, площею 0,1000 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 ;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 на його користь земельну ділянку із кадастровим номером 6810500000:02:003:1495, площею 0,1000 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 ;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 на його користь земельну ділянку із кадастровим номером 6810500000:02:003:1378, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 ;

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 на його користь земельну ділянку із кадастровим номером 6810500000:02:003:1382, площею 0,0947 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

21 липня 2020 року до суду надійшли відзиви відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представника, в яких вони позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування заперечень зазначили, що позивач, посилається на те, що його діду, ОСОБА_6 , надавалась в користування земельна ділянка, площею 0,71 га. Вказує, що частина, а саме, 0,35 га. використовувалася під сінокіс (землі сільськогосподарського призначення). Стверджує, що вказаною земельною ділянкою користувалися батьки позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а після їх смерті і сам позивач.

У якості основного доказу, позивачем до позовної заяви додано копію Колгоспної земельної шнурової книги (колгосп імені Хрущова, селища Нетішин Нетішинської сільради Славутського району Камінець - Подільської області). Із звороту сторінки даної книги вбачається дата «20.06.1951 рік».

У графі 2 даної книги, зазначено « ОСОБА_6 », графі 3 «0,71» (присадибної землі), у графах 4,5 «у тому числі під будовами 0,0122 га під жилими 0,0050». Графа 6 «Рік, місяць, число внесення в книгу відомостей про двір» вільна від записів, графа 7 « Відмітки про вибуття з колгоспу голови сім`ї або сім`ї в цілому, а також про прийняття до колгоспу нових господарств (коли, куди вибуло або звідкіля прибуло господарство - двір) і у випадку вибуття куди перечислена земля - також вільна від записів.

Земельно-шнурова книга не являється правовстановлюючим документом. Це був лише обліковий запис для сплати земельного податку, що залишився з часів СРСР, коли державних актів небуло. Такий запис свідчить що громадянину колись давалася ця земельна ділянка. п.2 Перехідних положень Земельного кодексу України стосується тільки правовстановлюючих документів на землю визначених законом ст. 125, 126 Земельного кодексу України та прийнятих рішень про передачу у власність чи користування але з тих чи інших став документи не були виготовлені.

Із документу, що доданий позивачем до позову (а саме земельної шнурової книги) не вбачається зазначення місця розташування земельної ділянки, площа зазначена «всього 0,71га». Зазначений документ не відображає накладення зазначеної земельної ділянки із тією, що належить ОСОБА_2 . Інших доказів позивачем не надано.

Сам по собі запис в земельно-шнуровій книзі не може посвідчувати конкретне розташування земельної ділянки, крім того, у землекористувача повинні бути належним чином оформлені правовстановлюючі документи, які стали підставою для внесення відповідного запису в земельно-шнурову книгу, графічні і та інші належні та допустимі докази.

Враховуючи, що згідно земельно-шнурової книги користувачем (а не власником) земельної ділянки був не позивач безпосередньо, а його дід, вважають, що ОСОБА_1 не має права на судовий захист та не має права вимоги до відповідачів, а тому не є належним позивачем по справі.

10 червня 2020 року до суду надійшли пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Нетішинської міської ради, в яких вона просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначила, що Нетішинська міська рада вважає, що позивач не має права вимоги до відповідачів, так як не є власником майна, яке становить предмет позову у цій справі та не має права на судовий захист. Саме власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України). Натомість відповідачі є власниками земельних ділянок право власності на які набуті ними із земель комунальної власності територіальної громади м.Нетішин Хмельницької області у порядку передбаченому Земельним кодексом України в межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Право власності на земельні ділянки відповідачів оформлено у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджується інформацією із цього реєстру.

Як доказ належності його родині спірних земельних ділянок ОСОБА_1 надав копію запису у Колгоспній земельній шнуровій книзі імені Хрущова села Нетішин Нетішинської сільської ради Славутського району Кам`янець-Подільської області. Запис у цій Книзі датовано 10.04.1951 року та вказано, що за ОСОБА_6 рахується присадибна земля колгоспного двору всього 0,71 га., однак немає жодної прив`язки до вулиці чи орієнтовного місцезнаходження цієї землі. Тобто зробити висновок про те, що це саме ті земельні ділянки, які передані відповідачам неможливо. Інших доказів, які б підтерджували цей факт позивач не надав, проте вказав, що факт користування цією землею його родиною можуть підтвердити свідки. Представник вважає, що пояснення свідків, які можуть підтвердити факт користування землею позивачем не можуть братись судом до уваги, так як право власності у родини ОСОБА_1 на земельну ділянку не виникало.

Так, 01 січня 2002 року набрав чинності Земельний кодекс України, згідно з яким втратив чинність Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року.

Відповідно до ч.2 ст.6 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Згідно ч.9 цієї ж статті, колишнім власникам землі (їх спадкоємцям) або землекористувачам земельні ділянки не повертаються. За їх бажанням їм може бути передано у власність або надано у користування інші земельні ділянки на загальних підставах.

Тобто наявність запису у Колгоспній шнуровій книзі вже на момент дії Земельного Кодексу України від 18 грудня 1990 року не передбачала підстав для автоматичного набуття позивачем (його родиною) права власності на землю. Відповідне рішення ради про передачу у власність цієї земельної ділянки в нього відсутнє, а тому поновити його у правах, які у нього не виникали шляхом прийняття судового рішення не можливо.

Відповідно до ч.4 ст.78 Земельного кодексу України особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються. Це означає, що дійсним вважаються лише ті відносини власності, які виникли після 15 травня 1992 року, а право на земельні ділянки, яке виникло до цієї дати не поновлюється та не є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців.

Позивач відповідно до вимог Земельного кодексу України мав право на оформлення земельної ділянки у власність чи користування у порядку передбаченому цим Кодексом в межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, або на умовах оренди.

Отже, право власника згідно ч.1 ст.388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним, проте позивач не набував права власності чи оренди на земельні ділянки, які просить витребувати у відповідачів, хоч і не був законом позбавлений цього права, а тому законні підстави для задоволення його вимог відсутні.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 20.12.2019 року справу призначено до судового розгляду по суті на 23.09.2020 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою свідків зі сторони позивача, а також за клопотанням представника позивача адвоката Волкова С.В.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Волков С.В. позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позові. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Волкова А.О. позов не визнала повністю. Просила відмовити в його задоволенні посилаючись на пояснення надані у відзиві на позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Нетішинської міської ради Хмельницької області просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на обставини викладені в письмових поясненнях на позовну заяву.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 кожен окремо вказали, що поряд з їх земельними ділянками знаходилась земельна ділянка яка оброблялась родиною ОСОБА_14 . На яких підставах ОСОБА_14 користувався землею вони не знають, так як будь яких документів не бачили.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідачів, їх представника, представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідачів про витребування із їх незаконного володіння на свою користь земельних ділянок, вважаючи себе власником такого майна (земельних ділянок), а відповідачів добросовісними набувачами майна (земельних ділянок) та просить суд задовольнити позовні вимоги із застосування правового механізму, встановленого ст. ст. 387, 388 ЦК України.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання.

За змістом ст. 317 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Позивач обрав спосіб захисту свого права на землю шляхом заявлення віндикаційного позову до відповідачів.

Так, віндикаційний позов - це позов неволодіючого власника про витребування майна від незаконно володіючого не власника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 388 ЦК України закріплено право власника на витребування майна від добросовісного набувача:

1.Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

3. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Судом встановлено, що 22.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Нетішинської міської ради із заявою, в якій просив надати йому в приватну власність шляхом приватизації земельну ділянку площею 0,35 га.

Під час розгляду даної заяви на засіданні постійної комісії Нетішинської міської ради з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища вирішено рекомендувати міській раді підтримати проект рішення № 16 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства» (площа 0,1600), оскільки частина земельної ділянки, яку він просив надати у власність, виділена двом учасникам АТО. Вказане підтверджується витягом з протоколу засідання зазначеної комісії № 19 від 24.04.2017.

Рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області №26/1461 від 28.04.2017, надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність, орієнтовною площею 0,1597 га. Для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_2 .

09.06.2020 ОСОБА_1 звернувся до Нетішинської міської ради із заявою, в якій просив внести зміни до рішення Нетішинської міської ради від 28.04.2017 за №26/1461, а саме: в пункті 1 слова та цифри «площею 0,1597 га» замінити словами та цифрами «площею 0,359 га».

За результатами розгляду вказаної заяви Нетішинська міська рада прийняла рішення №30/1737 від 14.07.2017, яким вирішила відмовити ОСОБА_1 у внесенні змін до рішення Нетішинської міської ради від 28.04.2017 №26/1461, на підставі рішень 22 сесії Нетішинської міської ради від 23.12.2016 № 22/1137 «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та № 22/1138 «Про надання ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Рішеннями Нетішинської міської ради № 14/622 від 29.06.2016 року, № 15/725 від 22.07.2016 року, № 34/1924 від 27.10.2017 року, № 37/2122 від 21.12.2017 року, затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність, площею 0,1000 га. кожна, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані в АДРЕСА_2 та передано вказані земельні ділянки у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 відповідно.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.04.2020, 13.04,2020, від 22.04.2020, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:003:1481, площею 0,1000 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:003:1495, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:003:1378, площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_2 . На підставі договору дарування, посвідченого 16.04.2019 року приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Франовською Л.С., ОСОБА_4 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6810500000:02:003:1378, площею 0,0947 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в

АДРЕСА_3 копії 21 сторінки Колгоспної земельної шнурової книги імені Хрущова села Нетішин Нетішинської сільської ради Славутського району Кам`янець-Подільської області, яка датована 10.04.1951 року, міститься запис про те, що за дідом позивача ОСОБА_6 рахується присадибна земля колгоспного двору всього 0,71 га. однак немає жодної прив`язки до вулиці чи орієнтовного місцезнаходження цієї землі. Тобто зробити висновок про те, що це саме ті земельні ділянки, які передані відповідачам неможливо.

Натомість відповідачі є власниками земельних ділянок право власності на які набуті ними із земель комунальної власності територіальної громади міста Нетішин Хмельницької області у порядку передбаченому Земельним кодексом України в межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

У відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 6 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з урахуванням обставин справи та норм матеріального права, суд оцінив представлені сторонами матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння слід відмовити.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтвердженні судові витрати судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Нетішинська міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7500 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7500 гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення складено 18.12.2020

Позивач: ОСОБА_1 : адреса проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідачі:

ОСОБА_5 , місце реєстрації: в/ч НОМЕР_2 , Національної гвардії України м. Нетішин, Хмельницька область, 30100

ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5

ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_6

ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_7

Третя особа: Нетішинська міська рада: місце реєстрації: АДРЕСА_8 , код ЄДРПОУ 25939741

Головуючий: Р.М. Стасюк