Ухвала

від 11.01.2021 по справі 461/4/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4/21

Провадження № 1-кс/461/92/21

УХВАЛА

11.01.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6

ОСОБА_7

розглянувши клопотання старшого слідчого в органах внутрішніх справ криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління національної поліції, у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стебник Дрогобицького району Львівської області, раніше не судимого, неодруженого, який не є депутатом та адвокатом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000867 від 13 грудня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 155, ч. ч. 1, 2 ст. 156 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчийв ОВС криміналіствідділу розслідуваннязлочинів,скоєних протижиття таздоров`я особиСУ ГУНП уЛьвівській областікапітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, у кримінальному провадженні №12019140000000867 від 13 грудня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 155, ч. ч. 1, 2 ст. 156 України, про продовженнястроку триманняпід вартоювідносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні зґвалтування малолітніх, - у статевих зносинах з використанням безпорадного стану потерпілої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України в редакції цієї статті, яка діяла до 01 червня 2010 року; у статевих зносинах з особою, яка не досягла статевої зрілості, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України в редакції цієї статті, яка діяла до 18 квітня 2018 року; вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 156 КК України; вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 156 КК України.

Слідчий зазначає, що 28 вересня 2020 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком на 60 днів до 26 листопада 2020 року.

17 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 24 січня 2021 року.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 24 січня 2021 року.

Зазначає, що є необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків. Вважає, що на даний час існують такі ризики як:

-переховування від органів досудового розслідування та суду;

-незаконного впливу на потерпілих, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні;

-вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали вимоги клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисники у судовому засіданні проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби. Зазначили, що підозрюваний позитивно характеризується, та йому необхідне лікування, крім того, потерпілі вже є повнолітніми. Повідомили суд, що злочин, який інкриміновано ОСОБА_5 мав місце у 2012 році, тому немає підстав вважати, що підозрюваний продовжує здійснювати злочинну діяльність. Крім того, на думку захисників, стороною обвинувачення не надано суду доказів які б підтверджували наявність зазначених в клопотанні ризиків.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України мета застосування запобіжного заходу визначена як забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також як запобігання спробам, вчинити інші незаконні дії, в т. ч. переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 155, ч. ч. 1, 2 ст. 156 КК України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні дані, які містяться в:

-протоколі допиту потерпілої ОСОБА_8 від 16 грудня 2019 року;

-протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_9 від 30 грудня 2019 року;

-протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 від 02 січня 2020 року;

-протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_9 від 02 січня 2020 року;

-протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 від 23 червня 2020 року;

-протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 від 24 червня 2020 року;

-протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_8 ;

-протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_10 від 09 вересня 2020 року;

-протоколі огляду предметів від 25 травня 2020 року, з фотографіями та витягами з листування неповнолітніх з підозрюваним;

-протоколі обшуку від 15 травня 2020 року, з якого вбачається, що слідчим було виявлено ряд цифрових носіїв.

Слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання встановленню істини у справі.

Слідчим суддею не виключається можливість впливу підозрюваного на потерпілих, у справі для зміни їх показів під час досудового розслідування чи судового провадження з метою уникнення відповідальності чи пом`якшення покарання, шляхом їх переконання та залякування і схиляння до зміни даних ними показань, або відмови від показань у кримінальному провадженні. Зазначений ризик обґрунтовується тим, що потерпілими у даному кримінальному провадженні є молоді жінки, на яких підозрюваний у минулому мав значний вплив, йому відомі адреси проживання потерпілих та їх родичів, номери мобільних телефонів. Зазначене дає можливість підозрюваному чинити вплив на вказаних осіб шляхом їх умовляння, переконання або залякування.

Слідчий суддя погоджується з існуванням ризику, переховування від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що у разі визнання винуватим ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років (за злочин, передбачений ч. 4 ст. 152 КК України в редакції статті станом на 2010 рік).

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя також погоджується, оскільки про існування вказаного ризику свідчить систематичний характер злочинної діяльності, зазначена вище кількість її епізодів та встановлених на даний час потерпілих, що вказує на схильність підозрюваного до вчинення злочинів проти статевої свободи та недоторканості особи, об`єктами яких можуть стати неповнолітні та малолітні особи

Слідчим суддею береться до уваги високий ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає, принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Діяння, яке інкримінується ОСОБА_5 , відноситься до особливо тяжких злочинів. Згідно з санкцією статті, у разі визнання його винуватим, він може бути позбавлений волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років.

Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що кримінальні правопорушення, спрямовані проти статевої свободи і статевої недоторканості неповнолітніх та малолітніх осіб, ОСОБА_5 вчиняв протягом тривалого часу, ретельно приховуючи свою діяльність, залишаючись невикритим та уникаючи кримінальної відповідальності з 2005 по 2019 рік.

Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто, у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване відносно підозрюваного .

Слідчий суддя не погоджується з позицією сторони захисту щодо обов`язковості наявності доказів існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які можуть бути враховані під час постановлення ухвали. Тому зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на те, що дані кримінальні правопорушення у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється обвинувачений вчинені стосовно малолітніх та неповнолітніх осіб, суд вважає недоречним визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Стебник Дрогобицького району Львівської області, раніше не судимому, неодруженому, який не є депутатом та адвокатом, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 та на даний час утримується у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах продовженого строку досудового розслідування, тобто до 24 січня 2021 року, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 15 січня 2021 року о 17 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1