Рішення

від 14.01.2021 по справі 908/2660/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/182/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 Справа № 908/2660/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанська приватна броварня» (62501, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Обозна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38565587)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОПТУІН» (69114, м.Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 28, прим. 40-А, код ЄДРПОУ 40845339)

про стягнення 95 000,00 грн.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанська приватна броварня» від 12.10.2020 р. (вх. №2876/08-07/20 від 15.10.2020 р. ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОПТУІН» про стягнення 95 000,00 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2020 р. справу №908/2660/20 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 20.10.2020 р. вказану позовну заяву на підставі п. 8 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ст.ст. 172, 174 ГПК України залишено без руху. Ухвалою суду від 18.11.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2660/20 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/182/20. Розгляд справи по суті розпочато з 17.12.2020 р. Ухвалою суду від 17.12.2020 р. оголошено перерву з розгляду справи по суті до 14.01.2021 р. о 12 год. 00 хв. без виклику (повідомлення) сторін.

14.01.2021 р. судом прийнято рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 01.08.2019 р. між ТОВ «Вовчанська приватна броварня» та ТОВ «ХОПТУІН» укладено договір суборенди нежитлових приміщень. Однак, відповідач з березня 2020 р. почав сплачувати орендну плату частково, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 95 000,00 грн. На підставі викладеного, посилаючись ст.ст. 11, 22, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 179, 193, 265 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який отримано судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОПТУІН» (код ЄДРПОУ 40845339) є 69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 28, прим. 40-А.

Саме за вказаною адресою здійснювалось листування з відповідачем.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 18.11.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/2660/20 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вказану адресу місцезнаходження відповідача.

В матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 18.11.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/2660/20, яка була направлена судом на адресу відповідача та повернулась до суду з зазначенням УДППЗ Укрпошта причини повернення - за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Запропонований ухвалою суду від 18.11.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/2660/20, письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2019 р. між ТОВ Вовчанська приватна броварня (далі - Орендар) та ТОВ ХОПТУІН (далі - Суборендар) укладено договір суборенди нежитлових приміщень №1, відповідно до п. 1.3. якого визначено, що приміщення, яке передається в оренду за договором, знаходиться за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Обозна, 1, має загальну площу 261,1 кв.м.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2. договору, за користування приміщенням Суборендар зобов`язується сплачувати Орендарю орендну плату в розмірі 20 000,00 грн. за місяць у тому числі ПДВ - 3333,33 грн. Суборендар зобов`язаний сплачувати Орендарю орендну плату до кінця поточного місяця.

Згідно з п. 4.2.1. договору Суборендар зобов`язаний вчасно, в повному обсязі, сплачувати Орендарю орендну плату у відповідності до умов договору.

Відповідно п. 6.1 договору у випадку порушення своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з приписами ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст. 179 ГК України).

Згідно з ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного договору ТОВ Вовчанська приватна броварня передало, а ТОВ ХОПТУІН прийняло у тимчасове володіння та користування приміщення загальною площею 261,1 кв.м., розташоване на 1-му поверсі за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Обозна, буд. 1, що підтверджується Актом приймання-передачі (Додаток до договору №1 від 01.08.2019 р.), який підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками обох підприємств.

Отже, з березня 2020 р. ТОВ ХОПТУІН почало здійснювати орендні платежі частково, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 95 000,00 грн.

ТОВ Вовчанська приватна броварня направило на адресу ТОВ ХОПТУІН листи від 08.07.2020 р. за вих. №08/07-1, від 20.07.2020 р. за вих. №20/07-2, претензію від 01.09.2020 р., відповідно до яких просило виконати умови договору суборенди нежитлових приміщень №1 від 01.08.2019 р. та сплатити заборгованість з орендної плати, що підтверджується відповідними поштовими накладними, описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками, які містяться в матеріалах справи. Вказана кореспонденція повернулась на адресу позивача з зазначенням УДППЗ Укрпошта причини повернення - за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у ТОВ ХОПТУІН заборгованості перед ТОВ Вовчанська приватна броварня в сумі 95 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо заявленого клопотання у позовній заяві про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

21.03.2018 р. відбулося розширене засідання Ради адвокатів Харківської області, за участі голів адвокатських об`єднань з правом дорадчого голосу щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, на якому було вирішено формувати гонорар адвоката за годину роботи не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день виплати (Рішення Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018р.).

Згідно ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 17.10.2019 р. (дата складання цієї позовної заяви) становить 2027 грн., а, відповідно 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1013,50 грн.

Судом встановлено, що 17.08.2020 р. ТОВ Вовчанська приватна броварня укладено із Адвокатським об`єднанням ЛЕГАЛ ІНВЕСТ ГРУП договір про падання професійної правничої допомоги №17/08-20, предметом якого є надання ТОВ Вовчанська приватна броварня юридичних послуг з професійної правничої допомоги по представництву інтересів підприємства з приводу стягнення з ТОВ ХОПТУІН заборгованості за договором суборенди нежитлових приміщень №1 від 01.08.2019 р., зокрема, вивчення та правовий аналіз документів, необхідних для належного виконання цього договору; участь у підготовці, складанні та поданні до суду процесуальних документів; представництво (захист) у встановленому порядку інтересів ТОВ Вовчанська приватна броварня в усіх судах.

Відповідно до пункту 3.1. вказаного договору про надання професійної правничої допомоги, вартість надаваної Клієнту юридичних послуг у вигляді професійної правничої допомоги зазначається в укладених Сторонами Додаткових угодах до даного Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно пункту 1 Додаткової угоди №1 від 17.08.2020 р. до договору про надання професійної правничої допомоги №17/08-20 від 17.08.2020 р., укладеної між АО ЛЕГАЛ ІНВЕСТ ГРУП (далі - Виконавець) та ТОВ Вовчанська приватна броварня (далі - Клієнт), Адвокатським об`єднанням були надані наступні юридичні послуги: вивчення та аналіз наданої Замовником документації по взаємовідносинам Замовника із ТОВ ХОПТУІН щодо заборгованості за Договором суборенди нежитлових приміщень №1 від 01.08.2019 р. (2 години роботи); складання досудової претензії щодо погашення ТОВ ХОПТУІН заборгованості за Договором суборенди нежитлових приміщень №1 від 01.08.2019 р. (1 година роботи); складання позовної заяви до Господарського суду м. Запоріжжя від Замовника про стягнення з ТОВ ХОПТУІН заборгованості за Договором суборенди нежитлових приміщень №1 від 01.08.2019 р. (3 години роботи); формування додатків до позовної заяви про стягнення з ТОВ ХОПТУІН заборгованості за Договором суборенди нежитлових приміщень №1 від 01.08.2019 р. та подання цих документів до Господарського суду м. Запоріжжя (3 години роботи).

Згідно пункту 1 Додаткової угоди №1 до договору про надання професійної правничої допомоги, укладеної між АО ЛЕГАЛ ІНВЕСТ ГРУП та ТОВ Вовчанська приватна броварня , Клієнт оплачує Виконавцю за надання послуг за цією Додатковою угодою, в якості передплати, оплату (винагороду) в розмірі 7 000,00 грн., протягом 5 календарних днів від дати укладання цієї додаткової угоди.

12.10.2020 р. між ТОВ Вовчанська приватна броварня та Адвокатським об`єднанням ЛЕГАЛ ІНВЕСТ ГРУП складено акт наданих послуг за Додатковою угодою №1 до договору про надання професійної правничої допомоги №17/08-20 від 17.08.2020 р., а ТОВ Вовчанська приватна броварня здійснено оплату за Додатковою угодою №1 від 17.08.2020р. на користь АО ЛЕГАЛ ІНВЕСТ ГРУП в розмірі 7 000,00 грн.

Отже, витрати понесені позивачем на оплату послуг адвоката в сумі 7000,00 грн. підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають стягненню з відповідача. Жодних заперечень щодо стягнення визначеного розміру адвокатських витрат відповідачем суду не надано.

Також позивач зазначає, що виходячи із змісту ст. 166 ГПК України Відповідь на відзив , представником ТОВ Вовчанська приватна броварня буде вивчено правову позицію відповідача ТОВ ХОПТУІН (письмовий відзив на позовну заяву) та складено відповідь на відзив ТОВ ХОПТУІН на позов, із направленням відповіді на відзив до Господарського суду м. Запоріжжя, в порядку передбаченому ГПК України. При цьому орієнтовний час роботи в цьому випадку буде складати біля 5 годин, в наслідок чого ТОВ Вовчанська приватна броварня зазнає додаткових витрат на професійну правничу допомогу за цим позовом в розмірі близько 5 000,00 грн., без врахування участі у судових засіданнях по судовому провадженню за вказаною позовною заявою. Зазначив, що копії відповідних додаткової угоди до Договору про надання професійної правничої допомоги, квитанції про сплату за цією додатковою угодою та акту наданих послуг за Додатковою угодою буде надано Суду, після отримання позивачем відзиву на позов.

Як встановлено судом, відповідач письмового відзиву на позовну заяву на адреси суду та позивача не направив, отже позивачем не надано доказів складання письмової відповіді на відзив, тому в цій частині судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5 000,00 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОПТУІН» (69114, м.Запоріжжя, вул. Гудименка, буд. 28, прим. 40-А, код ЄДРПОУ 40845339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вовчанська приватна броварня» (62501, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Обозна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38565587) заборгованість за договором суборенди нежитлових приміщень №1 від 01.08.2019 р. в розмірі 95 000 (дев`яносто п`ять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.