Рішення

від 15.12.2020 по справі 911/2172/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р.

м. Київ

Справа № 911/2172/20

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження

позов Здорівської сільської ради (08626, Київська обл., Васильківський район, с. Здорівка, вул. Соборна, буд. 175, код ЄДРПОУ 04359264)

до Державного управління справами (01220, м. Київ, вул. Банкова, буд. 11, код ЄДРПОУ 00037256);

Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Іванцок Евеліни Янівни (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 35023220);

за участі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів - Державного підприємство «Чайка» (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул.. Гоголя, буд. 62А, код ЄДРПОУ 31245250) та Фонду Державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 00032945)

про визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування запису про право власності,

за участю представників :

позивача: Войнаровський О. В.;

відповідача-1: Косенко М.А.;

відповідача-2: не з`явились;

третьої особи-1: Бриндак А. М., Жабокрик Д. А.;

третьої особи-2: Федорчук О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №00450-5 від 21.07.2020 Здорівської сільської ради до Державного управління справами та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Іванцок Евеліни Янівни про визнання незаконними дії державного реєстратора та скасування запису про право власності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що реєстратором Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Іванцок Е.Я. прийнято незаконне рішення яким зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна (споруди, ставки, будинки) за Державним управлінням справами, які розташовані в межах села Здорівка, та, відповідно знаходяться на землях комунальної власності Здорівської сільської ради без погодження останнього. При цьому, вказане нерухоме майно за відсутності дозвільних документів на створення перебуває у басейні річки Стугна, тоді як водні об`єкти є виключно власністю Українського народу і надаються лише у користування.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.

07.08.2020 через канцелярію позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву №00450-6 від 05.08.2020. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 14.08.2020 відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 07.09.2020.

04.09.2020 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній викладає свої заперечення проти позову та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У підготовчоме судове засідання 07.09.2020 з`явився представник позивача, відповідач-1 та відповідач-2 не забезпечили явку уповноважених представників. Також, у судовому засіданні представником позивача подано клопотання №00450-7 від 07.09.2020 про витребування доказів, розгляд якого відкладено з тих підстав, що напередодні відповідачем-1 подано відзив, а вказаний відзив містить великий об`єм додаткових документів, вивчення яких необхідне для подальшого розгляду заяви про витребування доказів з метою уникнення безпідставного витребування уже наявних документів. Разом з цим, суд в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 14.09.2020.

Від позивача 14.09.2020 до суду надійшло клопотання №00450-10 від 14.09.2020 про приєднання та витребування доказів.

14.09.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив №00450-10 від 14.09.2020 в якій позивач зазначає свої заперечення на доводи, викладені відповідачем-1 у відзиві.

Від позивача 14.09.2020 до суду надійшла заява б/н від 14.09.2020 про приєднання доказів надсилання сторонам клопотання №00450-10 від 07.09.2020.

У підготовчому судовому засіданні 14.09.2020 судом залучено Державне підприємство «Чайка» в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів, зобов`язано сторін надіслати ДП «Чайка» всі документи що стосуються справи, що були подані до суду за час її розгляду, задоволено клопотання позивача про витребування доказів №00450-7 від 07.09.2020 та витребувано у ДП «Чайка» такі докази: документи бухгалтерської та статистичної звітності Державного підприємства «Чайка» , на підставі яких до Єдиного реєстру об`єктів державної власності були включені об`єкти нерухомого майна, розташовані на території села Здорівка Васильківського району Київської області, які не перелічені у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року №201-р «Про передачу Київської рибоводно-меліоративної станції в управління Державного управління справами» , а саме: трансформаторна, літ. Д, площа 9,2 кв.м., будинок рибалок №2, літ. Е, площа 19,5 кв. м.; альтанка, літ. Б, площею 14,8 кв. м.; альтанка, літ. В, площею 14,3 кв.м.; альтанка, літ. м, площею 16,9 кв. м.; ставок виросний No5, площею 88275,0 кв. м.; ставок виросний №7а, площею 9911,0 кв. м.; ставок виросний №7б, площею 6424,0 кв. м.; ставок виросний №8, площею 20250,0 кв. м.; виросний №9, площею 23539,0 кв. м.; ставок виросний №10, площею 10666,0 кв. м.; ставок зимувальний №2, площею 4715,0 кв. м.; ставок нагрівний №1, площею 3967,0 кв. м.; ставок нагрівний №2, площею 10863,0 кв. м.; ставок "Нагульний", площею 355741,0 кв. м. Також судом встановлено відповідачам строк для підготовки заперечень на відповідь на відзив до наступного судового засідання, встановлено ДП «Чайка» строк для подання витребовуваних документів до наступного судового засідання. Разом з тим судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 05.10.2020.

02.10.2020 через канцелярію суду відповідачем-1 подано заперечення на відповідь на відзив №14-1/04-80 від 30.09.2020.

05.10.2020 до суду від позивача надійшло клопотання №00450-11 від 30.09.2020 про приєднання доказів до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні 05.10.2020 судом повторно витребувано у ДП «Чайка» наступні докази: документи бухгалтерської та статистичної звітності Державного підприємства «Чайка» , на підставі яких до Єдиного реєстру об`єктів державної власності були включені об`єкти нерухомого майна, розташовані на території села Здорівка Васильківського району Київської області, які не перелічені у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року №201-р «Про передачу Київської рибоводно-меліоративної станції в управління Державного управління справами» , а саме: трансформаторна, літ. Д, площа 9,2 кв.м., будинок рибалок №2, літ. Е, площа 19,5 кв. м.; альтанка, літ. Б, площею 14,8 кв. м.; альтанка, літ. В, площею 14,3 кв.м.; альтанка, літ. м, площею 16,9 кв. м.; ставок виросний No5, площею 88275,0 кв. м.; ставок виросний №7а, площею 9911,0 кв. м.; ставок виросний №7б, площею 6424,0 кв. м.; ставок виросний №8, площею 20250,0 кв. м.; виросний №9, площею 23539,0 кв. м.; ставок виросний №10, площею 10666,0 кв. м.; ставок зимувальний №2, площею 4715,0 кв. м.; ставок нагрівний №1, площею 3967,0 кв. м.; ставок нагрівний №2, площею 10863,0 кв. м.; ставок "Нагульний", площею 355741,0 кв. м. Також, судом продовжено ДП «Чайка» строк для подання витребовуваних документів до наступного судового засідання та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.10.2020.

19.10.2020 до суду від відповідача-1 надійшла заява №14.1/04-87 від 16.10.2020 про залучення третіх осіб, в якій останній просить суд залучити Фонд державного майна України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у зв`язку з тим, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаної третьої особи.

Також, 19.10.2020 до суду від ДП Чайка надійшли пояснення №20-20/778 від 16.10.2020 з додатками на виконання ухвали суду від 05.10.2020.

У підготовчому судовому засіданні 19.10.2020 судом Задоволено клопотання відповідача-1 про залучення третіх осіб №14.1/04-87 від 16.10.2020 та залучено до участі у справі Фонд Державного майна України в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 02.11.2020.

У підготовчому судовому засіданні 02.11.2020 судом зобов`язано учасників справи надіслати Фонду Державного майна України всі документи, що стосуються справи, що були подані за час її розгляду в суді. Також, судом закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.11.2020.

17.11.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання №00450-13 від 17.11.2020 про відкладення розгляду справи.

17.11.2020 судом відкладено розгляд справи по суті на 08.12.2020.

08.12.2020 позивачем подано до суду опис вкладення у цінний лист №0405347578320 від 04.11.2020 як доказ направлення всіх матеріалів справи третій особі-2.

У судове засіданні 08.12.2020 з`явились представники позивача та третьої особи-1. Суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті та заслухав виступи представників позивача та третьої особи. За наслідками судового засідання, судом у порядку ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті, для додаткового вивчення матеріалів справи, до 15.12.2020.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 15.12.2020 позивачем підтримано позовні вимоги, відповідач-1 проти позову заперечував, треті особи надали свої пояснення, судом ухвалено рішення у справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Здорівська сільська рада звернулась з позовом до Державного управління справами та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Іванцок Евеліни Янівни про визнання незаконними дії державного реєстратора та скасування запису про право власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час розгляду клопотання ДП Чайка яке знаходиться в сфері управління Державного управління справами (ДУС) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на якій розташовані об`єкти державної власності, з поданих у клопотанні відомостей позивач довідався про те, що 21.02.2019 державним реєстратором Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Іванцок Е.Я. прийнято рішення яким зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна (споруди, ставки, будинки) за Державним управлінням справами форма власності: державна, правовий режим майна: право господарського відання, ДП Чайка (згідно статуту). Підставою для державної реєстрації став витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, серія та номер: 10-15-2668, виданий 11.02.2019, видавник: Фонд державного майна України.

При цьому, як стверджує позивач 11.04.2002 розпорядженням КМУ України №201-р передано у державну власність і в управління ДУС майно (приміщення інкубаційного цеху, 6 ставків, 2 басейни, будинок рибалок, малоцінний інвентар, оборотні засоби) Київської рибоводно-меліоративної станції (с. Здорівка Васильківського району Київської області). Розпорядженням ДУС №200 майно Київської рибоводно-меліоративної станції було передано в оперативне управління ДСП Чайка (нині - ДП Чайка ).

Водночас, позивач зазначає, що на землях Здорівської територіальної громади за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розпорядження якою відноситься до повноважень Здорівської сільради, а також за відсутності дозвільних документів на створення на річці Стугна та у її басейні штучних водойм та відповідних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, викопало 10 ставків та передало ДУС для безпідставного включення цих об`єктів до Єдиного реєстру об`єктів державної власності.

Між тим, позивач зауважує, що факт незаконного захоплення ДП Чайка водойм та прилеглої території на землях села Здорівка підтверджено звітом про результати фінансового аудиту місцевих бюджетів Київської області за період з 01.01.2016 по завершальний звітній період 2018 року, складеним Державною аудиторською службою України від 11.12.2018 №08-22/05, яким встановлено, що ДП Чайка завдало збитків місцевому бюджету у розмірі 83,0 млн. гривень у зв`язку з невнесенням орендної плати.

Отже, за твердженням позивача з метою узаконення ДП Чайка самовільно створених (викопаних і збудованих) без будь-яких дозвільних документів, у т.ч. правовстановлюючих документів на землю, ставків та інших об`єктів, розташованих на землях села Здорівка, 15.02.2019 ДУС звернулось до держреєстратора ОСОБА_1 з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності). За результатами вказаного звернення реєстратор прийняла рішення №4561130 про державну реєстрацію права власності на будівлі, що розташовані Київська обл., Васильківський район, с. Здорівка, вул. Васильківська, буд 300, за суб`єктом Державне управління справами. Водночас, підставою для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна став витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна.

Разом з тим, посилаючись на норми Цивільного, Водного та Земельного кодексів, позивач зазначає про неможливість передачі у власність ДУС водних об`єктів, оскільки останні не підпадають під визначення поняття нерухоме майно .

Отже, позивач вважає, що дії відповідача-2 щодо зазначеної державної реєстрації є незаконними, позаяк проведені з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з цим, позивач просить суд визнати незаконними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Бориспільське бюро технічної інвентаризації Іванцок Евеліни Янівни щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1771043332214), а також просить суд скасувати запис про право власності (номер 30402963) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 45641130 від 21.02.2019) щодо вказаних об`єктів.

Заперечуючи проти позову відповідач-1, зокрема зазначає, що перед розпорядженням КМУ від 11.04.2002 №201-р яким у державну власність і в управління ДУС передано майно Київської рибоводно-меліоративної станції, Васильківською районною радою Київської області винесено рішення № 269-16ХХІІІ Про передачу об`єктів Київської рибоводно-меліоративної станції з районної комунальної власності в державну надано згоду про передачу ряду об`єктів Київської рибоводно-меліоративної станції , розміщеної в селі Здорівка Васильківського району з комунальної власності в державну власність.

Поряд з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.01.2011 №20 про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства Чайка та розпорядженням Керівника державного управління справами від 16.03.2011 №62 зі сфери управляння Міністерства аграрної політики та продовольства України в управління Державного управління справами, було передано об`єкт державної власності - цілісний майновий комплекс Чайка , відповідно до акту інвентаризації основних засобів ДП Чайка (що є невід`ємною частиною розпорядження 10.01.2011 №20 та акту приймання-передачі цілісного комплексу) цілісного майнового комплексу до переліку майна, що передавалось Державному управлінню справами було включено: будинок рибалок інвентарний номер (далі - і/н) Р-17, три альтанки і/н Р-70, Р-71 та Л-1627, інкубцех інвентарний номер Р-22, трансформаторна і/н р-18, гідроспоруди №№1,2,3,4,5,6,7-а, 7-б,8,9,10 і/н Р-1204, Р-1205, Р-1206, Р-1207, Р-1031, Р-1033, Р-1203, Р-1034, Р-1035, Р-1030 відповідно, гідроспоруди зимувальних ставків №1,2, і/н Р-1208, Р-1209 відповідно, гідроспоруди нагульних ставків і/н Р-1032, Р-1211, відповідно, гідроспоруди нерестових ставків №1,2,3, і/н Р-1036, Р-1037, Р-1038 відповідно, гребля парника для риби інвентарний номер Р-83, які в подальшому у зв`язку з зміною назв були перейменовані у ставки (виросні, нагульні, зимувальні тощо) без використання слова гідроспоруда .

При цьому відповідач-1 стверджує, що починаючи з 2003 року Державним підприємством Чайка неодноразово вчинялися дії, передбачені чинним земельним законодавством щодо державної реєстрації права на земельну ділянку, розташовану на території Здорівської сільської ради, яка фактично використовується ДП Чайка .

Також, відповідач-1 зазначає, що ДП Чайка у період з 2017 по 2020 рік до бюджету с. Здорівка Васильківського району Київської області сплачено земельного податку 150338,74 грн і вказані кошти на розрахунковий рахунок ДП Чайка не повертались.

Крім того, за твердженням відповідача-1 посилання позивача щодо самовільно створених ставків ДП Чайкою та безпідставного включення об`єктів майна ДП Чайка до Реєстру об`єктів державної власності не відповідають дійсності, оскільки вказані об`єкти вже були створені, окрім другого будинку рибалок на момент їхньої передачі з комунальної власності у державну та в управління ДУС у 2002 році, проте частково не обліковані, у зв`язку з чим не знайшли свого відображення в додатку до Розпорядження КМУ від 11.04.2002 №201-р.

Поряд з тим відповідач-1 зазначає, що щодо реєстрації права власності на ставки розташовані в селі Здорівка, які позивач помилково відносить до поняття водних об`єктів визначених Водним кодексом України, і на які не розповсюджується режим права власності, то як зазначалося вище, дані об`єкти є спорудами, а слово ставок є складовою назви споруди, а не безпосередньо водним об`єктом в розумінні водного кодексу.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Цивільним кодексом України а також Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зокрема, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Приписами ст. ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 3 Водного кодексу України Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Також, відповідно до ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Суд зауважує, що особливістю земель водного фонду є розміщення на них певного водного об`єкта, у зв`язку з цим правовий режим користування водними об`єктами слід розглядати в комплексі з правовим режимом земель водного фонду. Такі відносини можно віднести до водно-земельних, які виступають єдиним комплексним об`єктом правового регулювання.

З Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №157172417 від 21.02.2019 вбачається, що за Державним управлінням справами на праві державної власності перебувають об`єкти: Будинок рибалок №1, літ А, площа 79,7 кв.м.; інкубцех, літ Г, площа 174,4 кв.м.; трансформаторна, літ. Д, площа 9,2 кв.м; будинок рибалок №2, літ. Е, площа 19,5 кв.м.; альтанка, літ. Б; альтанка, літ. В; альтанка, літ. М; ставок виросний №1, площею 37574,0 кв.м.; ставок виросний №2, площею 37358,0 кв.м.; ставок виросний №3, площею 56114,0 кв.м.; ставок виросний №4, площею 17457,0 кв.м.; ставок виросний №5, площею 88275,0 кв.м.; ставок виросний №7а, площею 9911,0 кв.м.; ставок виросний №7б, площею 6424,0 кв.м.; ставок виросний №8, площею 20250,0 кв.м.; ставок виросний №9, площею 23539,0 кв.м.; ставок виросний №10, площею 106666,0 кв.м.; ставок зимувальний №1, площею 4379,0 кв.м.; ставок зимувальний №2, площею 4715,0 кв.м.; ставок нагрівний №1, площею 3967,0 кв.м.; ставок нагрівний №2, площею 10863,0 кв.м.; ставок басейн №1 площею 511,0 кв.м.; ставок басейн №2, площею 1891,0 кв.м.; ставок Нагульний , площею 355741,0 кв.м.; ставок водопостачаючий площею 167298,0 кв.м зареєстровані за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна - 1771043332214. Право господарського відання вказаними об`єктами належить ДП Чайка .

Підставою набуття права власності Державним управлінням справами на вказані об`єкти є витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності, серія та номер: 10-15-2668, виданий 11.02.2019, видавник - Фонд державного майна України.

При цьому відповідно до Технічних паспортів на вказані на споруди (водойми) (наявні в матеріалах справи) вбачається, що вказані ставки (виросний, нагульний, водопостачаючий, тощо) розташовані в межах с. Здорівка Васильківського району Київської області, отже земельні ділянки, що знаходяться під вказаними об`єктами водного фонду перебувають у віданні Здорівської сільської ради.

Як вже зазначено судом вище, за приписами ст. 12 Земельного кодексу України, розпорядження землями комунальної власності щодо передачі їх у власність, а також в оренду належить сільськім, селищним, міськім радам.

Відповідно до п. а ч. 4 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності у державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 11.04.2002 Про передачу Київської рибоводно-меліоративної станції в управління Державного управління справами передано в управління Державного управління справами наступні об`єкти: Приміщення інкубаційного цеху, ставок водопостачання, вирощувальні ставки №1, №2, №3, №4, зимувальний ставок, нерестовий ставок, Басейни, Будинок рибалок, Малоцінний інвентар, Оборотні засоби.

Водночас, відповідно до розпорядження ДУС №200 від 24.04.2020 майно Київської рибоводно-меліоративної станції було передано в оперативне управління ДПС Чайка (на даний час - ДП Чайка ).

При цьому, відповідачем-1 та/або ДП Чайка не надано суду жодних доказів щодо правомірності побудови штучних водойм, гідротехнічних споруд і водопідпірних споруд на руслі річки Стугна на території с. Здорівка на землях водного фонду як в період чинності Водного кодексу Української РСР від 09.06.1972 (як то було визначено ст. ст. 21, 23, 110 вказаного кодексу) так і в період дії чинного Водного кодексу України, що врегульовано ст. 82 даного кодексу.

Так, відповідно до положень ст. 82 Водного кодексу України з метою збереження екологічного та хімічного стану річок забороняється споруджувати в їх басейні водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку даної річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років.

Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Схожі за змістом положення містились і в Водному кодексі Української РСР від 09.06.1972 відповідно до яких, зокрема, проектування і будівництво на малих річках водопідпірних споруд, що впливають на регулювання стоку, допускалося лише за погодженням з органами по регулюванню використання і охороні вод та за дозволами, що видаються виконавчими комітетами обласних Рад депутатів трудящих (ст. 110).

Водночас, твердження відповідача-1 про те, що ДП Чайка не створювались вказані спірні об`єкти, а були передані відповідачу відповідно до акту інвентаризації основних засобів ДП Чайка у вигляді цілісного майнового комплексу, не можуть братись судом до уваги, позаяк відповідачами та третіми особами не додано до справи доказів, які підтверджують наявність правових підстав створення вказаних об`єктів (ставків), зокрема, погодження Здорівською сільською радою чи іншим уповноваженим органом, про що остання зазначає у позовній заяві, а також не надано доказів існування дозволу, який існував би як до отримання ДП Чайка у відання спірних об`єктів так і після такого отримання, на створення в басейні річки Стугна штучних водойм, які впливають на природний стік вод.

Також, варто зауважити на тому, що помилковим є твердження відповідача-1 про те, що останній відносить ставки до споруд, позаяк у розумінні ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 3 Водного кодексу України вказані об`єкти відносяться до об`єктів водного фонду України.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд №018-2000 споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

При цьому, суд зазначає, що саме по собі поняття споруда є нерухомим штучним структурним об`єктом (конструкція, також будівля), яка може потенційно розташовуватись на об`єкті водного фонду у вигляді греблі, дамби, водоспуску, тунелю тощо (гідротехнічні споруди і водопідпірні споруди), тоді як віднесення відповідачами водойм щонайменше понад 1 га до категорії споруд є хибним.

Поряд з тим, суд зазначає, що віднесення відповідачами вказаних спірних ставків до гідротехнічних споруд відповідно до п. 1.9.18. Наказу Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №252 від 19.12.1995, також не може братись судом до уваги, позаяк, за вказаним наказом ставки відносяться до гідротехнічних споруд лише у тому разі, коли вони використовуються для використання інших водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод.

Тобто, віднесення ставків до гідротехнічних споруд відбувається лише за умови наявності чітко вираженої мети використання, а саме для обслуговування інших водних об`єктів та убезпечення від непередбачуваних стихійно-водних форс-мажорів. Водночас, відповідачем-1 не надано доказів та не доведено суду, що у спірних ставків наявна вищевказана мета, а отже віднесення відповідачем-1 вказаних ставків до гідротехнічних споруд також є безпідставним, позаяк основною метою їх експлуатації відповідачем є риборозведення - тобто отримання прибутку від водокористування.

Водночас з доданих до матеріалів справи технічних паспортів на споруди (водойми) вбачається, що всі ставки (виросні, нагрівні, зимувальні тощо) розташовані на руслі річки Стугна, що є правою притокою річки Дніпро, та є, відповідно русловими водоймами, тобто з відомостей викладених в технічних паспортах вбачається, що спірні водні об`єкти розташовані в межах природного русла річки Стугна, а також є такими, що розташовані в каскаді (один за одним).

При цьому, відповідно до пункту а ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.

Між тим, за змістом положень ч. 3 ст. 5 Водного кодексу України до водних об`єктів загальнодержавного значення належать: поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.

З наведеного можна встановити, що річка Стугна, що є правою притокою р. Дніпро, та є водним об`єктом загальнодержавного значення.

За приписами ст. 82 Водного кодексу України з метою збереження екологічного та хімічного стану річок забороняється споруджувати в їх басейні водосховища і ставки загальним обсягом, що перевищує обсяг стоку даної річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років. Створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стік поверхневих і стан підземних вод, допускається лише з дозволу місцевих рад за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Так, вбачається, відсутність правовстановлюючих документів для створення в басейні річки Стугна в межах с. Здорівка будь-яких штучних водойм чи гідротехнічних споруд, що вказує на незаконність існування останніх, що унеможливлює факт легітимізації останніх шляхом реєстрації на будь-якому правовому титулі за будь-якою особою незалежно від форми власності.

Суд також додатково звертає увагу та результати державного фінансового аудиту місцевих бюджетів Київської області за період з 01.01.2016 по завершений звітний період з 2018 року, що складений Державною аудиторською службою України від 11.12.2018 №08-22/5, в якому, зокрема, зазначається, що ДП Чайка на річці Стугна, в межах земель, що належать територіальній громаді с. Здорівка, шляхом незаконного захоплення використовує земельну ділянку 142,8860 га без укладення із Здорівською сільською радою договору оренди земельної ділянки для розведення риби і давання послуг з аматорського вилову риби та здійснення незаконного видобутку річкового піску.

Відтак, з наведеного вбачається та встановлено судом, що спірні водні об`єкти, які включені до цілісного майнового комплексу, які зареєстровані на праві власності за Державним управлінням справами та перебувають на праві господарського відання у ДП Чайка , частково незаконно (без відповідної дозвільної документації та погодження, зокрема, зі Здорівською сільською радою, як розпорядника землями територіальної громади с. Здорівка) побудовані в басейні, а саме на руслі, річки Стугна, що є водним об`єктом загальнодержавного значення.

Тобто в діях ДП Чайка , відповідача-1 та відповідача-2, прослідковується порушення принципів землекористування, а також положень водного та земельного законодавства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до Указу Президента №770/2019 від 25.10.2019 Про деякі питання оптимізації переліку об`єктів державної власності, що забезпечують діяльність Президента України, з метою скорочення бюджетних видатків на утримання деяких об`єктів, які перебувають в управлінні Державного управління справами, зокрема, постановлено погодитись з пропозицією ДУС щодо передачі Єдиного майнового комплексу державного підприємства Чайка , що перебуває в управлінні ДУС та не використовується для забезпечення діяльності Президента України, в управління Фонду держаного майна України для їх подальшої приватизації.

Отже з наведеного вбачається, що в подальшому у зв`язку з приватизацією цілісного майнового комплексу ДП Чайка разом із будівлями, що знаходяться в межах вказаного майнового комплексу також будуть приватизовані об`єкти водного фонду (ставки), які знаходяться в басейні річки Стугна, яка є річкою загальнодержавного значення, оскільки є правою притокою р. Дніпро.

Тобто, приватизація вказаного цілісного майнового комплексу може призвести до ситуації за якою, у приватному володінні опиниться частина об`єкту водного фонду (частина річки Стугна), тоді як приватизація річок чи їх частин законодавством не передбачена, тим більше об`єктів водного фонду загальнодержавного значення.

Принагідно суд звертає увагу на те, що визнання та реєстрація відповідачем-2 об`єктів водного фонду (ставків) спорудами та включення останніх в перелік об`єктів нерухомості, що входять в цілісний майновий комплекс має наслідком отримання відповідачем-1 та ДП Чайка можливості здійснювати безоплатне використання земель водного фонду та вод річки Стугна, що порушує зокрема і права територіальної громади с. Здорівка.

Крім того суд зазначає, що до справи не надано суду доказів та/або пояснень щодо правомірності (доказів погодження з суб`єктом розпорядження землями на яких розташовані водні об`єкти та доказів наявності факту відмежування останніх (створених ставків) від об`єкту водного фонду загальнодержавного значення) наявних у цілісному майновому комплексі ДП Чайка ставків (об`єктів водного фонду), що розташовані в руслі р. Стугна.

Відповідно до статей 13, 19 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

При цьому, з аналізу положень Водного кодексу України вбачається, що водні об`єкти загальнодержавного значення - річки (частини річок ) не можуть передаватись у власність, а надаються лише у користування, яке може бути у формі загального та спеціального.

Отже, враховуючи Указ Президента №770/2019 від 25.10.2019 цілісний майновий комплекс ДП Чайка є об`єктом приватизації, за наслідками якої настають умови, за якими частина об`єкту водного фонду загальнодержавного значення вибуває з власності Українського народу, а саме частина річки Стугна в межах с Здорівка, Васильківського району, Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) підставою для відмови у державній реєстрації прав є заявлення речового права, обтяження якого не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону.

Згідно п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону під час вчинення реєстрації прав реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

Як вже встановлено судом вище відповідачем-2 проведено державну реєстрацію прав, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №157172417 від 21.02.2019 про реєстрацію за Державним управлінням справами на праві державної власності об`єктів: Будинок рибалок №1, літ А, площа 79,7 кв.м.; інкубцех, літ Г, площа 174,4 кв.м.; трансформаторна, літ. Д, площа 9,2 кв.м; будинок рибалок №2, літ. Е, площа 19,5 кв.м.; альтанка, літ. Б; альтанка, літ. В; альтанка, літ. М; ставок виросний №1, площею 37574,0 кв.м.; ставок виросний №2, площею 37358,0 кв.м.; ставок виросний №3, площею 56114,0 кв.м.; ставок виросний №4, площею 17457,0 кв.м.; ставок виросний №5, площею 88275,0 кв.м.; ставок виросний №7а, площею 9911,0 кв.м.; ставок виросний №7б, площею 6424,0 кв.м.; ставок виросний №8, площею 20250,0 кв.м.; ставок виросний №9, площею 23539,0 кв.м.; ставок виросний №10, площею 106666,0 кв.м.; ставок зимувальний №1, площею 4379,0 кв.м.; ставок зимувальний №2, площею 4715,0 кв.м.; ставок нагрівний №1, площею 3967,0 кв.м.; ставок нагрівний №2, площею 10863,0 кв.м.; ставок басейн №1 площею 511,0 кв.м.; ставок басейн №2, площею 1891,0 кв.м.; ставок Нагульний , площею 355741,0 кв.м.; ставок водопостачаючий площею 167298,0 кв.м зареєстровані за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна - 1771043332214.

Водночас, в ході розгляду справи та перевірки поданих доказів судом встановлено, що водні об`єкти (ставки) збудовані в межах села Здорівка без урахування положень як Водного кодексу Української РСР від 09.06.1972 (ст. ст. 21, 23, 110 вказаного кодексу) так і Водного кодексу України (ст. 82 даного кодексу).

Крім того, судом також встановлено, що реєстратором фактично проведено реєстрацію права власності на водні об`єкти, розташовані в басейні та в руслі річки (р. Стугна) як водного об`єкту загальнодержавного значення, а саме на частину річки Стугна в межах с. Здорівка, в той час як зазначені вище обставини щодо особливостей об`єкту унеможливлюють оформлення будь-якого права власності, позаяк об`єкти водного фонду є власністю Українського народу та можуть надаватись лише у користування.

До всього вищеперерахованого суд вважає за необхідне додатково зазначити про те, що відповідно до Акту на право користування землею від 27.02.1973 щодо постійного користувача землями наданими у 1973 році рибплемрозпліднику Здорівка , на який, зокрема, посилається відповідач-1 та третя особа 1, як на документ, що надає їм підстави стверджувати про наявність у них прав на об`єкти водного фонду (ставки), вбачається, що вказаному рибплемрозпліднику Здорівка виконавчим комітетом Васильківської районної ради 27 лютого 1973 року були відведені у постійне користування землі обсягом 41.0 гектар, з яких: орних земель (рілля, городи та залежі) - 2.1 гектарів, сіножатей 32.4 гектарів, пасовищних - 6.5 гектарів.

При цьому суду не доведено належними та допустимим доказами факт правонаступництва відповідачів по відношенню до рибплемрозплідника Здорівка .

Водночас, з вказаного акту вбачається, передача у постійне користування лише земель не покритих водою, тоді як про передачу в постійне користування об`єктів водного фонду чи земель водного фонду, які тим чи іншим чином частково або повністю перебувають в басейні річки Стугна, що є об`єктом водного фонду загальнодержавного значення, та одночасно в межах села Здорівка в даному акті мова не йде.

Принагідно суд констатує, що останній позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність прав відповідача та третьої особи-1 на землі передані рибплемрозпліднику Здорівка на підставі акту Акту на право користування землею від 27.02.1973, оскільки суду не надавались докази правонаступництва прав та обов`язків рибплемрозплідника Здорівка .

Отже, в силу положень ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідачем-2 незаконно проведено державну реєстрацію прав власності на об`єкти водного фонду, а саме щодо реєстрації права власності за Державним управлінням справами, на: ставок виросний №1, площею 37574,0 кв.м; ставок виросний №2, площею37358,0 кв.м; ставок виросний №3, площею 56114,0 кв.м; ставок виросний №4, площею 17457,0кв.м; ставок виросний №5, площею 88275,0 кв.м; ставок виросний №7а, площею 9911,0 кв.м; ставок виросний №7б, площею 6424,0 кв.м; ставок виросний №8, площею 20250,0 кв.м; ставок виросний №9, площею 23539,0 кв.м; ставок виросний №10, площею 10666,0 кв.м; ставок зимувальний № 1, площею 4379,0 кв.м; ставок зимувальний №2, площею 4715,0 кв.м; ставок нагрівний №1, площею 3967,0 кв.м; ставок нагрівний №2, площею 10863,0 кв.м; ставок басейн №1, площею 511,0 кв.м; ставок басейн №2, площею 1891,0 кв.м; ставок Нагульний , площею 355741,0 кв.м та на ставок водопостачаючий, площею 167298,0 кв.м.

Водночас, щодо реєстрації відповідачем-2 права державної власності за Державним управлінням справами на: Будинок рибалок №1, літ А, площа 79,7 кв.м.; інкубцех, літ Г, площа 174,4 кв.м.; трансформаторна, літ. Д, площа 9,2 кв.м; будинок рибалок №2, літ. Е, площа 19,5 кв.м.; альтанка, літ. Б; альтанка, літ. В; альтанка, літ. М, суд зазначає, що реєстрація вказаних об`єктів не порушує прав позивача, що випливають з земельної правосуб`єктності позаяк вказані об`єкти є об`єктами нерухомості державної форми власності, а відтак земельні ділянки на яких вони розташовані в силу п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності перебувають у державній власності. Також суд констатує ту обставину, що доводи позивача в частині наявності підстав для визнання незаконною реєстрації права державної власності на державне нерухоме майно за Державним управлінням справами на в частині майна до якого відноситься - Будинок рибалок №1, літ А, площа 79,7 кв.м.; інкубцех, літ Г, площа 174,4 кв.м.; трансформаторна, літ. Д, площа 9,2 кв.м; будинок рибалок №2, літ. Е, площа 19,5 кв.м.; альтанка, літ. Б; альтанка, літ. В; альтанка, літ. М не можуть бути взяті судом до уваги, як такі, що не впливають на підставність проведення реєстраційних відповідачем 2 в цій частині.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (ч. 2 ст. 24 Закону).

Відтак на підставі викладеного суд доходить висновків про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне визнати незаконними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Бориспільське бюро технічної інвентаризації Іванцок Евеліни Янівни щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1771043332214) в частині реєстрації права власності на ставок виросний №1, площею 37574,0 кв.м; ставок виросний №2, площею37358,0 кв.м; ставок виросний №3, площею 56114,0 кв.м; ставок виросний №4, площею 17457,0кв.м; ставок виросний №5, площею 88275,0 кв.м; ставок виросний №7а, площею 9911,0 кв.м; ставок виросний №7б, площею 6424,0 кв.м; ставок виросний №8, площею 20250,0 кв.м; ставок виросний №9, площею 23539,0 кв.м; ставок виросний №10, площею 10666,0 кв.м; ставок зимувальний № 1, площею 4379,0 кв.м; ставок зимувальний №2, площею 4715,0 кв.м; ставок нагрівний №1, площею 3967,0 кв.м; ставок нагрівний №2, площею 10863,0 кв.м; ставок басейн №1, площею 511,0 кв.м; ставок басейн №2, площею 1891,0 кв.м; ставок Нагульний , площею 355741,0 кв.м та на ставок водопостачаючий, площею 167298,0 кв.м за Державним управлінням справами, вчинені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45641130 від 21.02.2019, номер запису про право власності: 30402963, а також скасувати запис про право власності (номер 30402963) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 45641130 від 21.02.2019) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1771043332214) в зазначеній вище частині об`єктів.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Бориспільське бюро технічної інвентаризації Іванцок Евеліни Янівни щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1771043332214) в частині реєстрації права власності на ставок виросний №1, площею 37574,0 кв.м; ставок виросний №2, площею37358,0 кв.м; ставок виросний №3, площею 56114,0 кв.м; ставок виросний №4, площею 17457,0кв.м; ставок виросний №5, площею 88275,0 кв.м; ставок виросний №7а, площею 9911,0 кв.м; ставок виросний №7б, площею 6424,0 кв.м; ставок виросний №8, площею 20250,0 кв.м; ставок виросний №9, площею 23539,0 кв.м; ставок виросний №10, площею 10666,0 кв.м; ставок зимувальний № 1, площею 4379,0 кв.м; ставок зимувальний №2, площею 4715,0 кв.м; ставок нагрівний №1, площею 3967,0 кв.м; ставок нагрівний №2, площею 10863,0 кв.м; ставок басейн №1, площею 511,0 кв.м; ставок басейн №2, площею 1891,0 кв.м; ставок Нагульний , площею 355741,0 кв.м та на ставок водопостачаючий, площею 167298,0 кв.м за Державним управлінням справами, вчинені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45641130 від 21.02.2019, номер запису про право власності: 30402963.

Скасувати запис про право власності (номер 30402963) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення 45641130 від 21.02.2019) на об`єкт нерухомого майна

(реєстраційний номер 1771043332214) в частині реєстрації права власності на ставок виросний №1, площею 37574,0 кв.м; ставок виросний №2, площею37358,0 кв.м; ставок виросний №3, площею 56114,0 кв.м; ставок виросний №4, площею 17457,0кв.м; ставок виросний №5, площею 88275,0 кв.м; ставок виросний №7а, площею 9911,0 кв.м; ставок виросний №7б, площею 6424,0 кв.м; ставок виросний №8, площею 20250,0 кв.м; ставок виросний №9, площею 23539,0 кв.м; ставок виросний №10, площею 10666,0 кв.м; ставок зимувальний № 1, площею 4379,0 кв.м; ставок зимувальний №2, площею 4715,0 кв.м; ставок нагрівний №1, площею 3967,0 кв.м; ставок нагрівний №2, площею 10863,0 кв.м; ставок басейн №1, площею 511,0 кв.м; ставок басейн №2, площею 1891,0 кв.м; ставок Нагульний , площею 355741,0 кв.м та на ставок водопостачаючий, площею 167298,0 кв.м за Державним управлінням справами, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства Бориспільське бюро технічної інвентаризації Іванцок Евеліни Янівни.

Стягнути з Державного управління справами (01220, м. Київ, вул. Банкова, буд. 11, код ЄДРПОУ 00037256) на користь Здорівської сільської ради (08626, Київська обл., Васильківський район, с. Здорівка, вул. Соборна, буд. 175, код ЄДРПОУ 04359264) 1051,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Іванцок Евеліни Янівни (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 35023220) на користь Здорівської сільської ради (08626, Київська обл., Васильківський район, с. Здорівка, вул. Соборна, буд. 175, код ЄДРПОУ 04359264) 1051,00 грн витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 15.01.2021.

Суддя А.Ф. Черногуз