Рішення від 12.01.2021 по справі 924/508/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р. Справа № 924/508/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи - підприємця Сукеника Романа Валерійовича м. Кам`янець - Подільський Хмельницької області

до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький

про визнання недійсними договору №67033 від 23.10.2019 та додаткової угоди №1 від 16.12.2019

Представники сторін: не з`явилися

Рішення приймається 12.01.2021, оскільки в судовому засіданні 14.12.2020 та 21.12.2020 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Хмельницької області 29.04.2020 надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Сукеника Романа Валерійовича м. Кам`янець - Подільський Хмельницької області до акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький про визнання недійсними договору №67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019 та додаткової угоди №1 від 16.12.2019. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що із змісту листа-претензії АТ "Хмельницькобленерго" від 06.03.2020, він дізнався про наявність договору № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики та заборгованості, яка виникла у позивача за даним договором. Зазначає, що він не підписував вищевказаного договору та додаткової угоди до нього, а також не уповноважував третіх осіб на їх укладення від його імені. Підпис, що міститься на вказаних документах, не належить Сукенику Р.В. Враховуючи факт відсутності волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору, позивач на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.04.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 04.05.2020 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі №924/508/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.05.2020 та витребувано у відповідача оригінали доказів.

Відповідно до ухвали суду від 25.05.2020, винесеної із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 23.06.2020.

В підготовчому засіданні 23.06.2020 суд оголосив перерву до 01.07.2020, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.

Згідно з ухвалою суду від 01.07.2020 по справі № 924/508/20 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зупинено провадження у справі № 924/508/20 на час проведення судової почеркознавчої експертизи. Матеріали справи № 924/508/20 надіслано Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 31.07.2020 поновлено провадження у справі №924/508/20, в зв`язку з надходженням клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, призначено підготовче засідання на 15:40 год. 17 серпня 2020 року.

Відповідно до ухвали суду від 17.08.2020 зупинено провадження у справі № 924/508/20 на час проведення судової почеркознавчої експертизи. Матеріали справи № 924/508/20 надіслано Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз.

До суду 23.11.2020 повернулись матеріали справи №924/508/20 із висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №5137 від 18.11.2020, у зв`язку із чим ухвалою суду від 27.11.2020 поновлено провадження у справі №924/508/20 та призначено підготовче засідання на 10:00 год. 07 грудня 2020 року.

Згідно з ухвалою суду від 07.12.2020 закрито підготовче провадження у справі №924/508/20, призначено справу №924/508/20 до судового розгляду по суті на 09:30 год. 14 грудня 2020 року.

В судовому засіданні 14.12.2020 оголошено перерву до 14:15 год. 21.12.2020, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до ухвали від 21.12.2020, занесеної до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11:30 год. 12.01.2021.

Представник позивача в судове засідання 12.01.2021 не з`явився, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі та заяву про розмір понесених судових витрат В попередніх судових засіданнях та надісланій заяві позов підтримує.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав. До суду надіслав клопотання, в якому просить збільшити строк розгляду справи по суті та відкласти розгляд справи на дату не раніше 25.01.2021, в зв`язку з посиленням карантину в державі та неможливістю товариства забезпечити явку представника в судове засідання.

Розглянувши клопотання відповідача, суд враховує наступне.

Розгляд справи № 924/508/20 здійснюється у порядку загального позовного провадження. Суд розпочав розгляд справи по суті 14 грудня 2020 року.

Згідно з ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. При цьому норми ГПК України не передбачають можливості продовження вказаного строку розгляду. З огляду на вказане суд відмовляє у задоволенні клопотання про збільшення строку розгляду справи.

Приписами ч. 1 ст. 216 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 вказаної статті встановлені випадки відкладення розгляду справи, що є можливим лише в межах встановленого Кодексом строку.

Зважаючи на вказане та враховуючи закінчення визначеного ч. 2 ст. 195 ГПК України строку розгляду справи, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.

Додатково суд враховує, що участь сторін в судових засіданнях обов`язковою не визнавалась, а представник відповідача мав можливість висловити свою позицію під час судових засідань, які відбулись 14.12.2020 та 21.12.2020, в яких були заслухані вступні слова учасників справи та досліджені докази.

Також відповідач не був позбавлений права подати відзив на позов як протягом встановленого судом строку, так і за наявності поважних причин в інший строк. Однак, своїм правом не скористався, в зв`язку із чим справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

АТ "Хмельницькобленерго" звернулось до фізичної-особи-підприємця Сукеника Р.В. із претензією № 1 (вих.№ 2020-0513-1207) від 06.03.2020, в якій повідомило, що 23.10.2019 між сторонами укладено договір з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики №67033. Оскільки позивачем не були виконані умови вказаного договору в частині оплати за надані послуги, відповідач вимагав сплатити суму боргу, яка станом на 27.01.2020 становила 233454,36 грн.

Також листом від 24.03.2020 АТ "Хмельницькобленерго" повідомило позивача про розірвання з 28.04.2020 в односторонньому порядку договору № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019 через несплату вартості послуг з доступу.

В зв`язку з наданням правової допомоги позивачу, на адресу відповідача надсилався адвокатський запит від 23.03.2020 про надання копій вищевказаного договору, проектної документації на доступ, актів надання доступу та інших документів.

У відповідь на вказаний запит АТ "Хмельницькобленерго" супровідним листом від 01.04.2020 надало копію договору № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019 (з додатком), додаткової угоди № 1 до нього (з додатком) та актів надання послуг від 31.10.2019, 16.12.2019, 31.12.2019, а також повідомило, що проектна документація на доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики у товариства відсутня.

Матеріали справи містять договір № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019, сторонами в якому визначено Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" (володілець) та фізична особа-підприємець Сукеник Роман Валерійович (замовник).

За умовами п. 1 договору замовник замовляє та оплачує, а власник надає право доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій відповідно до погодженої власником проектної документації на доступ. Перелік елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики, наданих для доступу, є невід`ємною частиною договору та оформляється додатком до договору (п. 2 договору).

Договір підписаний відповідачем та скріплений відтиском його печатки. Також договір містить підпис замовника та вказано, що він належить ФОП Сукенику Р.В.

Також в матеріалах справи знаходяться додаток № 1 до договору № 67033 від 23.10.2019 "Перелік елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики АТ "Хмельницькобленерго", наданих для доступу ФОП Сукеник Р.В. та розрахунок розміру щомісячної плати, додаткова угода № 1 від 16.12.2019 до договору з додатком № 1, акти надання послуг № 3964 від 31.10.2019 на суму 123687,70 грн, № 4358 від 16.12.2019 на суму 77943,36грн, № 4359 від 31.12.2019 на суму 19454,53грн, складені на підставі договору № 67033 від 23.10.2019.

Сторонами у вказаних документах визначені Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" (володілець) та фізична особа-підприємець Сукеник Роман Валерійович (замовник). Усі документи підписані відповідачем та скріплені відтиском його печатки та містять підпис замовника із зазначенням, що він належить ФОП Сукенику Р.В.

Згідно з висновком експерта № 5137, складеного 18.11.2020 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, підписи від імені Сукеника Р.В., розташовані: у графі "Замовник" на останньому аркуші договору № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019, у графі "ФОП" на останньому аркуші переліку елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики AT "Хмельницькобленерго" наданих для доступу ФОП Сукеник Р.В. (додаток № 1 до договору № 67033 від 23.10.2019), у графах: "Затверджую" та "Від Замовника" на акті надання послуг № 3964 від 31 жовтня 2019, виконані не Сукеником Романом Валерійовичем, а іншою особою. Підписи від імені Сукеника Р.В., розташовані: у графі "Замовник" на останньому аркуші додаткової угоди № 1 до договору з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 16 грудня 2019року, у графі: "ФОП" на останньому аркуші переліку елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики AT "Хмельницькобленерго" наданих для доступу ФОП Сукеник Р.В. (додаток до договору № 67033 від 23.10.2019 в новій редакції), у графах: "Затверджую" та "Від Замовника" на актах надання послуг: № 4358 від 16 грудня 2019р. та № 4359 від 31 грудня 2019р., виконані не Сукеником Романом Валерійовичем, а іншою особою.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, долучив до матеріалів справи копію звернення позивача до АТ "Хмельницькобленерго", в якому позивач повідомив, що він 05.05.2020 звертався до відповідача із заявою про доступ до інфраструктури об`єкта електроенергетики, у відповідь на яку отримав пропозицію здійснити попередній огляд інфраструктури об`єкта. Зазначив, що були здійснені спільні попередні огляди та підписані відповідні акти узгодження переліку елементів інфраструктури. Тому просив утриматись від виконання робіт з демонтажу належних йому телекомунікаційних мереж на території Кам`янець-Подільського та Чемеровецького районів Хмельницької області та пришвидшити розгляд заяви про отримання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики з подальшим укладенням відповідного договору з доступу.

На підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, позивач долучив копії договору № 07-20/фо про надання правової (професійної правничої) допомоги, укладеного 23.03.2020 між Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Рудик та партнери" та фізичною особою-підприємцем Сукеником Р.В., ордеру серія ХМ №010157 від 23.03.2020, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 773 від 13.07.2012, акту № 1 від 09.01.2021 про виконання робіт за договором про надання правової допомоги від 23.03.2020, платіжного доручення № 790 від 17.04.2020 на суму 30 000,00 грн за послуги згідно договору № 07-20/фо від 23.03.2020, платіжного доручення № 837 від 14.08.2020 на суму 7354,80 про оплату рахунку за проведення експертизи.

Також матеріали справи містять експериментальні зразки підписів та почерку Сукеника Р.В. та оригінали документів, які містять вільні та умовно-вільні зразки підписів та почерку Сукеника Р.В.

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись із позовом до суду, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що він не підписував договору №67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019 та додаткової угоди №1 від 16.12.2019, а також не уповноважував третіх осіб на їх укладення від його імені. Враховуючи факт відсутності волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору, позивач на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України просить визнати недійсними вказаний договір та додаткову угоду.

Суд зазначає, що правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок.

Порушення вимог законодавства щодо вільного волевиявлення учасника правочину на його вчинення є підставою для визнання такого правочину недійсним у силу ч. 1 ст. 215 ЦК України, у якій законодавцем визначено підстави для визнання недійсними вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), але не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

В абзаці 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" визначено, що договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об`єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом.

Правила надання доступу встановлюють загальний порядок здійснення доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу. Правила надання доступу затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів згідно з повноваженнями, встановленими цим Законом (ч. 1 ст. 11 вищевказаного Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 853 затверджені Правила надання доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики (далі - Правила), які встановлюють загальний порядок здійснення доступу до інфраструктури об`єктів електроенергетики незалежно від форми власності для розташування технічних засобів телекомунікацій та порядок взаємодії власника (володільця) інфраструктури об`єкта електроенергетики (далі - власник (володілець) і замовника доступу до інфраструктури об`єкта електроенергетики (далі - замовник).

Частинами 1-3 ст. 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" передбачено, що доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу. Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: 1) проектна документація з доступу до інфраструктури об`єкта доступу (засвідчені замовником фотокопії проектної документації з доступу); 2) проект договору з доступу. Укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об`єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті.

Положення аналогічного змісту містяться також у п. 21, 22, 27 Правил.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 вищевказаного Закону та п. 28 Правил, договір з доступу повинен містити такі істотні положення (умови): 1) повне найменування сторін договору; 2) детально визначені елементи інфраструктури об`єкта електроенергетики, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 3) конкретно визначені технічні засоби телекомунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об`єкта електроенергетики, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 4) розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, визначений згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, затвердженою Міненерго; 5) порядок доступу до технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта електроенергетики, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 6) умови захисту технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта електроенергетики, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу, руйнування); 7) порядок здійснення власником (володільцем) контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об`єкта електроенергетики відповідно до договору з доступу; 8) строк дії договору з доступу із зазначенням можливості його продовження в порядку, визначеному сторонами договору з доступу; 9) відповідальність сторін договору з доступу; 10) умови розірвання договору з доступу; 11) можливість внесення змін до договору за письмовою згодою сторін; 12) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін договору з доступу повинна бути досягнута згода.

У додатку № 2 до Правил міститься форма та зміст договору з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики.

Таким чином, укладення договору з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики здійснюється на підставі письмового звернення замовника після видачі йому технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу. При цьому зважаючи на приписи ч. 1 ст. 638 ЦК України договір з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики буде укладеним лише у разі досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов, визначених у ч. 6 ст. 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" та п. 28 Правил.

Згідно з висновком експерта № 5137, складеного 18.11.2020 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 01.07.2020, підписи від імені Сукеника Р.В. , розташовані: у графі "Замовник" на останньому аркуші договору № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019, у графі "ФОП" на останньому аркуші переліку елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики AT "Хмельницькобленерго" наданих для доступу ФОП Сукеник Р.В. (додаток № 1 до договору № 67033 від 23.10.2019), у графах: "Затверджую" та "Від Замовника" на акті надання послуг № 3964 від 31 жовтня 2019, виконані не Сукеником Романом Валерійовичем , а іншою особою. Підписи від імені Сукеника Р.В. , розташовані: у графі "Замовник" на останньому аркуші додаткової угоди № 1 до договору з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 16 грудня 2019року, у графі: "ФОП" на останньому аркуші переліку елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики AT "Хмельницькобленерго" наданих для доступу ФОП Сукеник Р.В. (додаток до договору № 67033 від 23.10.2019 в новій редакції), у графах: "Затверджую" та "Від Замовника" на актах надання послуг: № 4358 від 16 грудня 2019р. та № 4359 від 31 грудня 2019р., виконані не Сукеником Романом Валерійовичем , а іншою особою.

Зважаючи на вказане, наявні в матеріалах справи договір № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019 з додаток № 1, додаткова угода № 1 від 16.12.2019 до договору з додатком № 1, акти надання послуг № 3964 від 31.10.2019, № 4358 від 16.12.2019, № 4359 від 31.12.2019 не можуть вважатись належними та допустимими доказами погодження між сторонами істотних умов договору з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики.

Також матеріали справи не містять будь-яких інших доказів на підтвердження вчинення сторонами дій, необхідних для укладення договору (розроблення технічних умов з доступу, проектної документації, тощо) та погодження усіх його істотних умов.

Оскільки сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, то суд дійшов висновку, що договір № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019 та додаткова угода № 1 від 16.12.2019, які є предметом спору у даній справі, є неукладеними, тобто такими, що не відбулися. Тому зазначений договір та додаткова угода до нього не можуть бути визнані недійсними.

Вказане узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, в якій Велика Палата відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.

Доводи відповідача з приводу того, що позивач у своєму зверненні до АТ "Хмельницькобленерго", яке останній отримав 27.05.2020, визнав факт укладення оспорюваного договору, суд до уваги не приймає, оскільки вказані доводи спростовуються вищевикладеними обставинами та змістом самого звернення.

За приписами статей 15, 16 ЦК України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Водночас, законодавець надає господарському суду право у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст.5 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц зауважила, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом з тим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 по справі № 916/3156/17, від 11.09.2018 по справі № 905/1926/16.

У даній справі позивач звернувся з вимогою про визнання недійсними договору № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019 та додаткової угоди № 1 від 16.12.2019, оскільки він не підписував вказані угоди, а відповідач саме на підставі зазначеного договору нарахував позивачу заборгованість за надані послуги та звернувся до позивача з претензією № 1 від 06.03.2020.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц зазначила, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Отже, у даному випадку факт укладення договору № 67033 з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 23.10.2019 та додаткової угоди № 1 від 16.12.2019 міг бути спростований під час вирішення спору щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за вказаним договором.

З огляду на зазначене, зважаючи на встановлені судом обставини неукладення оспорюваного договору та додаткової угоди до нього, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача, в зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові фізичної особи - підприємця Сукеника Романа Валерійовича м. Кам`янець - Подільський Хмельницької області до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м.Хмельницький про визнання недійсними договору №67033 від 23.10.2019 та додаткової угоди №1 від 16.12.2019 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 15.01.2021.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано у 4 примірниках:

1- до справи,

2, 3 - позивачу ( АДРЕСА_1 та 32302, Хмельницька обл., м. Кам`янець - Подільський, вул. Першотравнева, 1 офіс 7),

4- відповідачу (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11А).

Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.