Рішення

від 05.01.2021 по справі 927/877/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/877/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон"

вул. Белова, 21, корп.1, кв.49, м. Чернігів, 14032; e-mail: gbag2001@ukr.net

До відповідача: Чернігівська міська рада

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000; e-mail: gorsovet@chernigiv-rada.gov.ua

Про скасування рішення та визнання поновленим договору оренди земельних ділянок

За участю представників учасників справи:

від позивача: Блохіна Н.В.- адвокат (ордер ЧН№ 087366 від 05.11.2020)

від відповідача: Гладченко Н.Л. (посвідчення №129 від 16.05.2017)

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон" подано позов до Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 47 рішення Чернігівської міської ради "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" № 54/VII-23 від 25.06.2020 та визнання поновленим договору оренди земельних ділянок № 3270 від 19.10.2015, укладеного між Чернігівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон", на тих самих умовах та такий же самий строк.

Позовні вимоги обґрунтовано незаконністю прийняття Чернігівською міською радою п. 47 рішення "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" № 54/VII-23 від 25.06.2020 у зв`язку з незгодою ТОВ "Айрон" укласти в порядку поновлення договори оренди земельних ділянок на умовах, визначених п.п.13.1, 13.2 п.13 рішення Чернігівської міської ради від 27.09.2018 № 34/VII "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичними та фізичним особам".

Ухвалою суду від 09.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2020.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400049783304, № 1400049783312.

28.10.2020 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №113 від 27.10.2020 з додатком, який долучено судом до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства. Відповідач, зокрема, зазначає, що ТОВ Айрон не є належним землекористувачем в розумінні норм чинного законодавства, додаткова угода про поновлення договору на новий строк не була укладена, проект договору оренди позивачем не було підписано, відповідно за період з 09.10.2018 земельні ділянки по проспекту Миру, 312-а використовуються без правовстановлюючих документів.?Крім того, відповідач зазначає про невідповідність сплачених позивачем коштів в рахунок сплати орендної плати за період з 09.10.2018, оскільки розмір самостійно задекларованих зобов`язань позивача не відповідає еквіваленту розрахунку нормативній грошовій оцінці земельних ділянок.

У судовому засіданні 05.11.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 18.11.2020, про що повідомив сторін під розписки від 05.11.2020.

У судовому засіданні 18.11.2020 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 02.12.2020, про що повідомив сторін під розписки від 18.11.2020.

У судовому засіданні 02.12.2020 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 16.12.2020, про що повідомив сторін під розписки від 02.12.2020.

16.12.2020 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Моцьор В.В. на лікарняному.

У зв`язку з виходом 23.12.2020 судді Моцьора В.В. з лікарняного, суд ухвалою від 23.12.2020 повторно призначив судове засідання на 05.01.2021.

У судове засідання 05.01.2021 з`явилися повноважні представники сторін.

У судовому засіданні 05.01.2021 суд проголосив вступну та резолютивні частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

19.10.2015 між Чернігівською міською радою (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Айрон (Орендар) було укладеного договір оренди земельних ділянок № 3270 (далі - Договір), відповідно до п.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в короткострокове платне користування земельні ділянки в місті Чернігові по проспекту Миру, 312-а для будівництва багатофункціонального торгівельно-сервісного комплексу, з урахуванням розв`язки.

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 1,7209 га, у тому числі: площею 1,5732 га, ділянка №1 (кадастровий номер 7410100000:01:004:0199); площею 0,1477 га, ділянка №2 (кадастровий номер 7410100000:01:004:0200).

Згідно з п.4 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить:

- 1546455,60 грн (98,30 грн за 1 кв.м) за ділянку площею 1,5732 га;

- 145189,10 грн (98,30 грн за 1 кв.м) за ділянку площею 0,1477 га.

Згідно з п.6 Договору його укладено терміном до 08.10.2018. Після закінчення дії договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий термін. У цьому разі Орендар, повинен не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4,0 відсотки нормативної грошової оцінки землі, що становить:

- 61858,22 грн (3,9320 грн за 1 кв.м) на рік за ділянку площею 1,5732 га;

- 5807,56 грн (3,9320 грн за 1 кв.м) на рік за ділянку площею 0,1477 га (п.7 Договору).

Відповідно до п.10 Договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів, тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розмірів орендної плати; затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова та введення в дію; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Цільове (функціональне) призначення земельних ділянок: землі житлової та громадської забудови (майбутнє будівництво) (п.14 Договору).

Згідно з п.17 Договору передача земельних ділянок в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, на підставі рішення Чернігівської міської ради від 07.10.2015 Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам (53 сесія 6 скликання) п.23.

Передача земельних ділянок Орендарю здійснюється за актом її приймання-передачі (п.18 Договору).

19.10.2015 відповідно до Акту прийому-передачі земельних ділянок, переданих в короткострокову оренду, Чернігівською міською радою були передані Товариству з обмеженою відповідальністю Айрон земельні ділянки загальною площею 1,7209 га по проспекту Миру, 312-а для будівництва багатофункціонального торгівельно-сервісного комплексу, з урахуванням розв`язки, в тому числі: площею 1,5732 га, кадастровий номер 7410100000:01:004:0199; площею 0,1477 га, кадастровий номер 7410100000:01:004:0200.

Відповідно до п.36 Договору, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами. Право оренди земельних ділянок підлягає державній реєстрації.

23.10.2015 за ТОВ Айрон зареєстровано право оренди земельних ділянок: площею 1,5732 га, кадастровий номер 7410100000:01:004:0199; площею 0,1477 га, кадастровий номер 7410100000:01:004:0200, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.04.2020 №НВ-7417314992020; №НВ-7417313682020.

Товариством з обмеженою відповідальністю Айрон на адресу Чернігівського міського голови Атрошенко В.А. було направлено листи вих. № 14 від 03.07.2018 та вих. №19 від 29.08.2018, в яких позивач просив продовжити дію договору оренди земельної ділянки №3270 від 19.10.2015 строком на 5 років.

27.09.2018 рішенням Чернігівської міської ради за № 34/VІІ-22, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки, Товариству з обмеженою відповідальністю Айрон поновлено договір оренди земельних ділянок, строком до 27.09.2021, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для будівництва багатофункціонального торгівельно-сервісного комплексу, з урахуванням розв`язки) по проспекту Миру, 312-а: площею 1,5732 га, ділянка № 1 (кадастровий номер 7410100000:01:004:0199); площею 0,1477 га, ділянка №2 (кадастровий номер 7410100000:01:004:0200) та встановлено розмір орендної плати на рівні 4 відсотків нормативної грошової оцінки.

25.06.2020 рішенням Чернігівської міської ради Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам за №54/VII-23 п. 47 у зв`язку з незгодою товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон" укласти в порядку поновлення договори оренди земельних ділянок на умовах, визначених підпунктом 13.1 та 13.2 пункту 13 рішення Чернігівської міської ради від 27 вересня 2018 № 34/VII "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам", на підставі статей 13-16,19, 25, 31, 33, 34 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161- XIV, статей 12, 83, 90, 124-126, 152, 153, 212 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ, статей 179-181 Господарського кодексу України 16 січня 2003 року № 436-ІV, статей 321, 327, 626, 638-642 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року № 435-ІV:

- визнати припиненим з 08 жовтня 2018 року, укладений Чернігівською міською радою як орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон" як орендарем договір оренди земельних ділянок № 3270 від 19 жовтня 2015 року, загальною площею 1,7209 га, по проспекту Миру, 312-а , в тому числі: площею 1,5732 га (кадастровий номер 7410100000:01:004:0199), площею 0,1477 га (кадастровий номер 7410100000:01:004:0200), право оренди зареєстроване 23 жовтня 2015 року.

- визнати таким, що втратив чинність підпункт 13.1 пункту 13 рішення Чернігівської міської ради від 27 вересня 2018 № 34/VІІ "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам", яким товариству з обмеженою відповідальністю "Айрон" поновлено договір оренди земельної ділянки, строком до 27 вересня 2021 року, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва багатофункціонального торгівельно-сервісного комплексу, з урахуванням розв`язки) по проспекту Миру, 312-а, площею 1,5732 га, (кадастровий номер 7410100000:01:004:0199).

- запропонувати товариству з обмеженою відповідальністю "Айрон" повернути Чернігівській міській раді земельну ділянку по проспекту Миру, 312- а, площею 1,5732 га, (кадастровий номер 7410100000:01:004:0199).

- визнати таким, що втратив чинність підпункт 13.2 пункту 13 рішення Чернігівської міської ради від 27 вересня 2018 № 34/VІІ "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам", яким товариству з обмеженою відповідальністю "Айрон" поновлено договір оренди земельної ділянки, строком до 27 вересня 2021 року, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва багатофункціонального торгівельно-сервісного комплексу, з урахуванням розв`язки) по проспекту Миру, 312-а, площею 0,1477 га, (кадастровий номер 7410100000:01:004:0200).

- запропонувати товариству з обмеженою відповідальністю "Айрон" повернути Чернігівській міській раді земельну ділянку по проспекту Миру, 312- а, площею 0Д477 га, (кадастровий номер 7410100000:01:004:01200).

Позивач у позовній заяві посилається на те, що з моменту поновлення дії Договору Чернігівська міська рада до Товариства з обмеженою відповідальністю Айрон з пропозиціями щодо врегулювання питань оренди вищезазначених земельних ділянок шляхом укладання додаткової угоди до діючого Договору, у тому числі з питань зміни суми орендної плати не зверталася. Земельні ділянки, що знаходяться по проспекту Миру, 312-а площею 1,5732 га, ділянка № 1 (кадастровий номер 7410100000:01:004:0199); площею 0,1477 га, ділянка №2 (кадастровий номер 7410100000:01:004:0200) використовуються ТОВ Айрон відповідно до умов Договору, ведеться будівництво, відповідно до технічної документації, розмір орендної плати встановлений договором оренди від 19.10.2015 та сплачується своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу - орендна плата за землю серпень 2018 року -липень 2020 року: № 4640 від 25.09.2018, № 4755 від 29.10.2018, № 4849 від 28.10.2018, № 4951 від 26.12.2018, № 5028 від 28.01.2019, № 5099 від 25.02.2019, № 5165 від 25.03.2019, № 74 від 24.04.2019, № 160 від 28.05.2019, № 251 від 26.06.2019, № 314 від 25.07.2019, № 389 від 28.08.2019, № 467 від 26.09.2019, № 542 від 28.10.2019, № 610 від 25.11.2019, № 663 від 20.12.2019, за № 722 від 27.01.2020, за №783 від 26.02.2020, № 831 від 19.03.2020, № 972 від 28.05.2020, № 1038 від 24.06.2020, за №1113 від 27.07.2020, № 1165 від 25.08.2020.

Враховуючи, що позивач належно виконує свої обов`язки за договором; до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору на новий строк і рішенням Чернігівської міської ради цей строк було продовжено до 27.09.2021; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення; ТОВ Айрон продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди на тих самих умовах, які були передбачені договором, позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування п. 47 рішення Чернігівської міської Ради за № 54/VІІ-23 від 25.06.2020 та визнання поновленим договору оренди земельних ділянок № 3270 від 19.10.2015 на тих самих умовах та такий же самий строк.

Відповідач, у свою чергу, зазначає, що до заяв від 29.08.2018, від 09.07.2018, позивачем були надані витяги Державного земельного кадастру від 21.06.2018 №19-25-0.36-2037/169-18 та №19-25-0.36-2036/169-18 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер 7410100000:01:004:0200 - оцінка 1003473,80 грн; кадастровий номер 7410100000:01:004:0199 - оцінка 10688320,08 грн.

На підставі довіреності від 16.10.2018, представником товариства - Шульгою Оксаною Юріївною було отримано примірники договору оренди земельних ділянок по проспекту Миру, 312-а, м. Чернігів, згідно з яким строк дії договору - до 27.09.2021; нормативна грошова оцінка земельних ділянок кадастровий номер 7410100000:01:004:0200 - 1003473,80 грн; кадастровий номер 7410100000:01:004:0199 - 10688320,08 грн; орендна плата становить 40138,95 грн на рік та відповідно 427532,83 грн на рік. Позивачем не було надано підписаний примірник чи протокол розбіжностей до міської ради.

Листом від 23.10.2018 №22 ТОВ Айрон звернулося до Чернігівської міської ради із заявою про внесення змін до рішення ради від 27.09.2018 № 34/VІІ-22, а саме, у зв`язку з тяжким фінансовим становищем змінити з чотирьох на три відсотка нормативну грошову оцінку.

Листом Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 25.10.2018 № 01-08/1824 ТОВ Айрон надані пояснення про відповідність прийнятого рішення вимогам п. 13.5.9.2 Положення Про плату за землю , затвердженого рішенням Чернігівської міської ради від 30.01.2015 зі змінами та доповненнями, та відсутність підстав для розгляду вищевказаного клопотання товариства.

Листами Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 12.11.2018 №01-21/1560, від 04.12.2018 №01-21/1662 та від 17.10.2019 № 2361/19/вих проінформовано позивача про необхідність повернення договору після його підписання (в тому числі листом від 04.12.2018 примірники договору надсилалися повторно).

На вимоги від 04.01.2019 №01-21/5 та від 15.07.2020 №546/ІН/2-08 щодо повернення земельних ділянок, позивачем підписані акти прийому-передачі до міської ради не повернуті.

Згідно з листом Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 27.05.2020 №372/811/2-08 недоплата позивачем орендної плати становить 448267,43 грн.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача з урахуванням встановлених судом обставин, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси ЇЇ континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Аналогічний припис міститься в ст. 1 Земельного кодексу України, яка вказує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ст. 83, 84 Земельного кодексу України землі, які, належать на праві власності територіальним громадам сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності.

Зі змісту статті 12 Земельного кодексу України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч.5 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ),

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до виключної компетенції міських рад відноситься питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Крім того, згідно з п.п. 1 п. б ч. 1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Відповідно до ч.3 ст. 16 цього Закону, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земляні і природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Оскільки земельні ділянки кадастровий номер 7410100000:01:004:0199, площею 1,5732га, та кадастровий номер 7410100000:01:004:0200, площею 0,1477га, за адресою по проспекту Миру, 312-а, розташовані на території міста Чернігова, то в силу норм Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження нею здійснює Чернігівська міська рада.

Порядок набуття та реалізації права на оренду землі регулюється Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року №161-XIV.

Законом України Про оренду землі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Так, за змістом ч. 1, 5 ст. 6 Закону України „Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закон України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, з урахуванням вимог частини другої статті 16 Закону України „Про оренду землі", здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі ). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Судом встановлено, що позивач (орендар земельної ділянки) виконав свій обов`язок щодо завчасного повідомлення відповідача (орендодавця) до закінчення строку дії договору про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а саме направив на адресу відповідача листи вих. № 14 від 03.07.2018 та вих. №19 від 29.08.2018, в яких просив продовжити дію договору оренди земельної ділянки №3270 від 19.10.2015 строком на 5 років.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що до вищевказаних листів позивач (орендар) не додав проект відповідної додаткової угоди, що також не заперечується самим позивачем.

Враховуючи, що позивачем не надано до листів-повідомлень про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди, суд доходить висновку, що ТОВ Айрон не дотримано вимог частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Оскільки договір оренди землі вважатиметься поновленим лише в разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині восьмій статті 33 Закону України Про оренду землі , проект додаткової угоди позивачем до листів-повідомлень про поновлення договору оренди не надавався, матеріали справи не місять доказів укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди до договору оренди, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання договору поновленим.

Крім того, суд зазначає, що правочин, на підставі якого здійснюється продовження орендних прав та обов`язків, у силу загальних приписів ЦК України щодо порядку укладення, зміни та розірвання договорів має бути вчинений у тій самій формі, що й первісний договір оренди.

У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення додаткової угоди спір про укладення такої угоди, зміни та розірвання первісного договору вирішується судом (статті 651, 652 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.

Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов`язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Тож статтею 33 Закону України Про оренду землі у відповідній редакції, чинній у спірний період, визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди.

Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Висновків про належний спосіб захисту при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди землі Велика Палата Верховного Суду дійшла також у справі № 908/299/18, вказавши у постанові від 26 травня 2020 року, що при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі , належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.

Отже, задоволення позовних вимог у частині визнання договорів оренди поновленими, фактично є констатацією судом обставин продовження орендних правовідносин, а не зміною правовідношення судом та поновленням договору в судовому порядку в розумінні статей 16 та 651 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем у даній справі неправильно обраний спосіб захисту, що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову в частині визнання договору поновленим незалежно від інших встановлених судом обставин.

Щодо визнання незаконним та скасування п. 47 рішення Чернігівської міської ради "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" № 54/VII-23 від 25.06.2020, суд зазначає наступне.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. г ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналогічне положення міститься у ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач не довів невідповідність прийнятого відповідачем спірного рішення вимогам законодавства та порушення його права при прийнятті цього рішення, а тому підстави для визнання його незаконним та скасування у суду відсутні.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування п. 47 рішення Чернігівської міської ради "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" № 54/VII-23 від 25.06.2020 та визнання поновленим договору оренди земельних ділянок № 3270 від 19.10.2015, укладеного між Чернігівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айрон", на тих самих умовах та такий же самий строк, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд не приймає доводи позивача, як підставу для задоволення позову з огляду на встановлені обставини та матеріали справи.

При ухваленні рішення в даній справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Таким чином, враховуючи відмову суду в задоволенні даного позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон" (код ЄДРПОУ 22821200) до Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 04062015) про скасування рішення та визнання поновленим договору оренди земельних ділянок, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.01.2021.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор