Ухвала

від 11.01.2021 по справі 758/12960/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київський апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 11 січня 2021 року апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року, відносно

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з повною вищою освітою, працюючої на посаді начальника управління туризму Київської обласної державної адміністрації, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої в тому ж місці, на АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-

за участі: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком до 19 січня 2021 року, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з одночасним визначенням застави в розмірі не менше 1869719 грн.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає про матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, у яких відображено тиск ОСОБА_9 на працівників Київського молодіжного центру, зокрема виділяла для працівників своїх адвокатів та проводила відповідні інструктажі з приводу того яку інформацію зазначати під час допиту. Як наслідок, допитані працівники не в повному обсязі зазначали відомості щодо діяльності Київського молодіжного центру.

Слідчим суддею не враховано епізодичний характер вчиненого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні 12 епізодів злочинної діяльності, що свідчить про систематичний характер таких дій. Під час досудового розслідування зібрано відомості щодо вчинення ОСОБА_9 інших кримінальних правопорушень, по яким ще не зібрано достатньо даних для повідомлення про підозру.

На думку прокурора, особисте зобов`язання не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_6 безперешкодно може впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інші дії спрямовані на приховування злочинної діяльності.

Окрім того, як зазначає апелянт, слідчим суддею не враховано обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_6 або розмір доходу, в незаконному отриманні якого підозрюється особа.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваної, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Подільським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 08 січня 2019 року внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019101070000001, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.

17 листопада 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, повторно, у великих та особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

18 листопада 2020 року слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_5 , звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року у задоволенні клопотання відмолено, та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком до 19 січня 2021 року, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згіднозі ст. 2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під варто перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрювану ОСОБА_6 заслухано думку прокурора та захисника, з`ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

Відповідно дост. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, характеризуючі дані про її особу, в їх сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Окрім того, колегія суддів враховує рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, стороною обвинувачення не доведено наявність обставин, які вказують про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_6 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак є підстави вважати, що застосування підозрюваній такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання, зможе запобігти ризикам, передбаченимч. 1ст. 177 КПК України та виконання покладених процесуальних обов`язків.

Доводи прокурора, які зазначені в апеляційній скарзі, про те що прийняте слідчим суддею рішення є незаконним, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу дослідив всі обставини, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Безпідставними колегія суддів вважає посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим суддею не враховано наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Оскаржуваною ухвалою покладено на підозрювану ОСОБА_6 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; повністю утриматись від спілкування з особами, анкетні дані яких зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу з додатками, за виключенням сторони обвинувачення та захисту. Окрім того, прокурором не надано доказів на підтвердження того, що вказані обов`язки підозрюваною ОСОБА_6 не дотримано, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст.177,178,181,194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 даних про її особу, застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючисьст. ст. 176-179,183,184,193,194,197-199,376, 404,405,407, 422КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком до 19 січня 2021 року, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_5 , -без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

Унікальний номер справи 758/12960/20 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_10

Провадження № 11сс/824/388/2020 Доповідач: ОСОБА_1

Категорія ст.179 КПК України