Ухвала

від 04.01.2021 по справі 136/642/18

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/642/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Кривенко Д.Т.

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, -

ВСТАНОВИВ:

У підготовче судове засідання сторони та їх представники не з`явились.

Представник відповідача надав до суду клопотання про призначення додаткової експертизи у даній справі, мотивуючи тим, що ухвалою від 19.11.2019 у справі було відновлено провадження у зв`язку із надходженням на адресу суду висновку експертів (висновку експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи №4943/4944/19-21 від 12.09.2019). Товариство з обмеженою відповідальністю ТАС АГРО ЗАХІД ознайомившись з Висновком судово-технічної та почеркознавчої експертизи №6339/6340/19-21 від 08.11.2019 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вінницького відділення, вважає його необгрунтованим, неповним та неясним, як наслідок таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів.

У вступній частині Висновку експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи №4943/4944/19-21 від 12.09.2019 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вінницького відділення вказується, що у якості зразків підпису ОСОБА_1 для порівняльного дослідження надано вільний зразок: Копію паспорта серії НОМЕР_1 виданого 22.01.2001 року ; Заяву на видачу паспорта (форма№1) від 22.01.2001 року та Договір оренди землі №3/500 від 05.01.2005 року .

Старшим судовим експертом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Сімчук Лілією Юріїєвною було направлено клопотання до Липовецького районного суду, в якому експерт просив перед приєднанням порівняльних зразків до матеріалів справи, предявити вказані зразки особі, яка підлягає ідентифікації, а після цього позначити кожний зразок. В судовому засіданні, гр. ОСОБА_1 предявлялися зразки, що в подальшому (з незрозумілих для відповідача причин) були використані експертами у якості вільних зразків при проведенні почеркознавчої експертизи, однак позивачем зазначалося, що підпис на вказаних документах йому не належить. Однак, експертами, не зважаючи на відсутність відміток Липовецького районного суду, було використано у якості вільних зразків: Копію паспорта серії НОМЕР_1 виданого 22.01.2001 року (а.с. 178); Заяву на видачу паспорта (форма№1) від 22.01.2001 року та Договір оренди землі №3/500 від 05.01.2005 року (а.с. 251, 252). Усі перелічені вище зразки були відмічені Липовецьким районним судом, як вільні, або ж умовно- вільні .

Для відповідача залишається не зрозумілим той факт, чому експертами при проведені почеркознавчої експертизи, залишено без уваги зразки, які належним чином були відмічені в судовому засіданні, про те залишилися по-за увагою експерта? З яких причин експертами вибірково досліджувалися документи з підписами гр. ОСОБА_1 , за якими критеріями оцінювалися вказані зразки та на якій підставі досліджувалися, у якості вільних зразків копії документів, навіть без дослідження їх оригіналів?

Експерт просить надати вільні зразки підпису та почерку гр. ОСОБА_1 не менше ніж на 15 зразках. Дане клопотання експерта виконано не було, оскільки було надано лише копії документів, незначну кількість вільних зразків та умовно вільних зразків.

Після цього, від експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вінницького відділення надійшло повідомлення про неможливість надання висновку від 05.12.2018, у якому однією з причин неможливості проведення експертизи, вказується про невиконання клопотання №1014, а саме, не надання додатково вільних зразків не менше ніж на 15 документах.

Однак, під час проведення експертизи, хоча нових документів із зразками підпису гр. ОСОБА_1 не надавалося, у заключній частині експерт приходить до категоричного висновку, не використовуючи достатньої кількості документів з вільними зразками підписів. Експертами взагалі не описується, чи можливо проводити почеркознавчу експертизу на підставі копій вільних зразків підписів, кількох умовно вільних та чи достатньо лише експерементальних зразків для встановлення категоричного висновку експертизи.

При проведенні почеркознавчої експертизи №6339/6340/19-21 від 08.11.2019 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вінницького відділення було використано як вільний зразок Заяву на видачу паспорта (форма№1) від 22.01.2001 року . Вказаний документ містить два поля із наявними підписами гр. ОСОБА_1 . Вказані підписи навіть при простому візуальному огляді відрізняються один від одного. Крім того, серед вільних та умовно-вільних зразків наявні копії документів, які теоретично могли бути сфальсифікованими.

З висновку експерта не зрозуміло який саме із зазначених підписів використовував експерт в якості порівняльного, якщо використовував лише один то чому не досліджувався другий, та чим керувався експерт при вирішенні даного питання? Експертами не зазначається, з якими саме зразками були встановлені розбіжності досліджуваного підпису.

Під час проведення почеркознавчого дослідження експертами зазначається про встановлені розбіжності по виробленості, координації рухів та окремих почеркових ознак, відмічених в ілюстраціях цифрами, відповідно 1, 2, 3, 4, 5.

При порівнянні досліджувальних підписів зі зразками підпису гр. ОСОБА_1 , на зображеннях (ілюстраціях) досліджувальних підписів від імені ОСОБА_1 експертами наводиться лише одна відмінна почеркова ознака, на кожному зразку окремо. Відмінна почеркова ознака 4 взагалі не використовується.

Відповідач вважає, що зразки підписів гр. ОСОБА_1 вибиралися експертами вибірково і лише у тих незначних випадках, коли були наявні хоч якісь відмінності. Підтвердженням тому є наявність лише незначних відмінностей почеркових ознак почерку.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи в рамках якої представником відповідача було подано клопотання, дійшов висновку про наступне.

Правилами ст.113 ЦПК України, передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Пунктом 1, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Також роз`яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Відповідно до ст.12 ЦПК України суд має сприяти сторонам у всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України ).

Зважаючи на викладене, суд вважає, що висновок експерта від 08.11.2019 за №6339/6340/19-21 наводять на об`єктивні сумніви щодо його правильності, тому з урахуванням позицій сторін наведених у письмових заявах, дійшов висновку, що у справі слід призначити повторну судово - почеркознавчу експертизу, яку доручити іншим експертам іншої експертної установі з метою усунення вказаних сумнівів, на вирішення якої поставити запитання, які запропоновано представником відповідача та проти яких не заперечував представник позивача.

Проведення експертизи доручити Вінницькому НДЕКЦ МВС України за відсутності заперечень в цій частині інших учасників цивільного процесу.

Ураховуючи те, що для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, тому, суд вважає, за доцільне на час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Керуючись ст.ст. 113, 253, 254, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача, - задовольнити.

Призначити у цивільній справі повторну судово - почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- чи виконаний підпис в Додаткової угоди до Договору оренди від 05.01.2005 року (зареєстрована 05.08.2010 року в Липовецькому відділі Вінницької філії "ДП Центр ДЗК" за № 041004400406), яка укладена між ОСОБА_1 та ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" щодо оренди земельної ділянки площею 2,4026 га (кадастровий номер 0522282600:05:000:0500 ), ОСОБА_1 чи іншою особою?

Проведення експертизи доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. В. Порика, 8), надавши експертній установі для проведення експертизи матеріали даної цивільної справи.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції через Липовецький районний суд Вінницької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Д.Т. Кривенко