2-н-1070/11
Провадження № 6/243/23/2021
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2021 року м. Слов`янськ
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Мірошниченко Л.Є.
за участю:
секретаря судового засідання - Моїсеєвої О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 7 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області заяву Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа , за участі заінтересованої особи ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання , -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа , за участі заінтересованої особи ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання, яка мотивована тим, що 16 травня 2011 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було задоволено заяву ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з опалення в сумі 3525 грн. 07 коп., витрати на ІТЗ в сумі 30 грн. 00 коп.
Зазначений судовий наказ було направлено до виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ в Донецькій області для виконання.
В той же час 14.07 .2016 року відділом державної виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ в Донецькій області зазначений судовий наказ було повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення.
Заявник вказує, що у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та неможливістю сплатити авансовий внесок, передбачений новою редакцією ЗУ Про виконавче провадження , а саме ч.2 ст. 26 вказаного закону, стягувач не звернувся повторно до відділу державної виконавчої служби.
Після чого рішенням Конституційного суду № 2-р(ІІ)2019 - 15.05.2019 року положення ч.2 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження були визнанні такими, що не відповідають Конституції.
Приймаючи до уваги вищевказані обставини та враховуючи, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист - ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа звернулись на теперішній час з даною заявою до суду про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання судового наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16.05.2011 року.
Просили визнати поважною причину пропуску строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, зазначивши, що заявник тривалий час знаходиться у скрутному фінансовому стані через велику заборгованість споживачів за надані послуги з теплопостачання та поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання судового наказу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 16.05.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з опалення.
Сторони у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, їх неявка не є перешкодою у вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання.
Згідно ч.3 ст.433 ЦПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання.
У відповідність до ч.3 ст.66 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю секретаря судового засідання, за дорученням судді його обов`язки здійснює помічник судді.
Дослідивши надані письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Так судом достовірно встановлено, що 16 травня 2011 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було задоволено заяву ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з опалення в сумі 3525 грн. 07 коп., витрати на ІТЗ в сумі 30 грн. 00 коп.
Зазначений судовий наказ було направлено до виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ в Донецькій області для виконання.
Однак 14.07.2016 року відділом державної виконавчої служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції ГТУЮ в Донецькій області зазначений судовий наказ було повернуто стягувачу, на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження в редакції від 1999 року, у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення.
Як вбачається з положень ст. 23 Закону України Про виконавче провадження в редакції чинній на момент пред`явлення виконавчого листа до виконання : строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Тобто після повернення виконавчого документу стягувачу 14.07.2016 року, перебіг строку пред`явлення судового наказу до примусового виконання поновився.
05.01.2017 року Закон України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV втратив чинність.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень нині діючого Закону України Про виконавче провадження регламентовано, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Зі змісту вказаної норми слідує, що вказане положення перехідних положень закону застосовується виключно до тих виконавчих документів строк пред`явлення яких до примусового виконання, станом на час набуття чинності новою редакцією Закону України Про виконавче провадження не закінчився.
Згідно ч.1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Таким чином строк пред`явлення судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення з ОСОБА_1 в сумі 3525 грн. 07 коп., витрати на ІТЗ в сумі 30 грн. 00 коп., був повторно встановлений чинним законодавством з 14.07.2016 року. Тобто стягувач повинен був пред`явити вказаний вище судовий наказ до виконання - до 14.07.2019 року .
Заявник зазначив у заяві, що у зв`язку із скрутним матеріальним становищем та неможливістю сплатити авансовий внесок, передбачений новою редакцією Закону України Про виконавче провадження , а саме ч.2 ст. 26 вказаного закону, стягувач не звернувся повторно до відділу державної виконавчої служби.
За для детального та повного аналізу обставин у даній справі, суд вважає за доцільне зазначити лише фабулу ч.2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , без її правового застосування, яка була 15.05.2019 року визнана неконституційною.
Так відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження - до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Суд встановив, що 2 відсотка від суми 3555 грн. 07 коп. складає 71 грн. 10 коп. Тобто в період з 17.08.2016 року, коли виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання та по 15.05.2019 року, коли ч.2 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження була визнана неконституційною ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа задля прийняття судового наказу до виконання, слід було сплатити авансовий платіж в розмірі 71 грн. 10 коп. Тобто в продовж майже трьох років стягувач ОКП Донецьктеплокомуненерго , яке є найбільшим теплопостачальним комплексом на території всій Донецької області, через своє скрутне матеріальне становище було позбавлене можливості виділити 71 грн. 10 коп. на авансовий платіж.
Суд враховує рішення Конституційного суду № 2-р (ІІ) 2019 - згідно якого 15.05.2019 року положення ч.2 ст. 26Закону України Про виконавче провадження були визнанні такими, що не відповідають Конституції, однак разом з тим суд вважає за необхідне наголосити, що ухвалення вказаного рішення ніяким чином не пояснює дії стягувача, який на протязі майже трьох років не вчинив жодних дій для подачі виконавчого документа до виконання. Суд також критично ставиться до пояснень стягувача, що через скрутний фінансовий стан ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа пропустило строк для пред`явлення судового наказу до виконання, оскільки на переконання суду арешт окремих рахунків заявника не свідчить про скрутне фінансове становище, яке унеможливлювало б ним сплату 71 грн. 10 коп. авансового внеску, оскільки не свідчить про припинення господарської діяльності ОКП "Донецьктеплокомуненерго" та не свідчить про ненадходження від цієї діяльності грошових коштів заявнику.
Заявником також не обґрунтовано суду підстави, які стали причиною для подальшого не звернення із судовим наказом до виконавчої служби, вже після винесення рішення Конституційного Суду. Тобто вже після постановлення рішення Конституційного суду, стягувач не будучі вже обтяженим сплатою авансового внеску в розмірі 2% від суми що підлягала стягненню та сумою судового збору, який не передбачений за подачу заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, не звернувся до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Згідно ч.1 ст. 433 ЦПК України - у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Вказана правова норма кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження у відповідності до якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Разом з тим, проаналізувавши та оцінивши всі встановлені фактичні обставини у справі, суд не вважає вказані стягувачем причини пропуску строку для пред`явлення судового наказу до виконання поважними .
Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення судового наказу до виконання стягувачем суду не надано, також вони відсутні і в матеріалах справи.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання, що підстави для задоволення зазначеної заяви та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання відсутні.
Керуючись ст. 433 ЦПК України, Закон України Про виконавче провадження , суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Слов`янськтепломережа , за участі заінтересованої особи ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання - відмовити, у зв`язку з відсутністю підстав.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Слов`янського
міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко
Суд | Слов'янський міськрайонний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2021 |
Оприлюднено | 16.01.2021 |
Номер документу | 94159201 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Мірошниченко Л. Є.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Дуда О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні