Ухвала

від 13.01.2021 по справі 308/395/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/395/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бедьо В.І.

за участі секретаря судових засідань Пазяк С.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття» , третя особа без самостійних вимог на боці відповідачів Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування містобудівних умов та обмеженьта скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2021 року до суду надійшов вищезазначений позов.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить до ухвалення судом рішення по суті спору заборонитивідповідачу Громадській організації «Товариство угорської культури Закарпаття» Код ЄДРПОУ 20440111 (88000 м. Ужгород Православна наб. 5) проведення будівельних робіт на підставі повідомлення на початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів за класом наслідки (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), яке зареєстроване Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородсько міської ради 03 грудня 2020 року ЗК№ 051201201364 Будівництво конференц-залу в АДРЕСА_1 .

Подану заяву сторона позивача обґрунтовує тим, що предметом позовних вимог є скасування містобудівних умов та обмежень від 04.06.2020 р. повідомлення на початок виконання будівельних робіт від 03.12.2020 р. Відповідач з моменту отримання права на виконання будівельних робіт розпочав будівництво, що підтверджується доданою до заяви фотофіксацією процесу будівництва. 17 грудня 2020 року заявник скерував заяву на проведення перевірки та вжиття заходів реагування, проте станом на дату подачі позову заходів державного архітектурно-будівельного контролю до замовника будівництва не вжито. Відтак, позивач вважає, що у разі невжиття заходів по забезпеченню позову шляхом зупинення будівельних робіт з будівництва, яке прямо впливає на обсяг його прав та інтересів і у подальшому унеможливить поновлення порушених прав позивача за якими він звернувся до суду.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

У частинах першій, другій статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відтак при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту позовної заяви слідує, що предметом позовних вимог є скасування містобудівних умов та обмежень від 04.06.2020 р., повідомлення на початок виконання будівельних робіт від 03.12.2020 р.

Заявник ОСОБА_1 вказує на те, що з моменту отримання права на виконання будівельних робіт Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття» розпочала будівництво, вказану обставину позивач підтверджується доданою до заяви фотофіксацією процесу будівництва.

Позивач вважає, що у разі невжиття заходів по забезпеченню позову шляхом зупинення будівельних робіт з будівництва, яке прямо впливає на обсяг його прав та інтересів, це у подальшому унеможливить поновлення порушених прав позивача за якими він звернувся до суду.

Оглянувши зміст позовної заяви та додані до неї письмові докази, суд встановив, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом слугувало те, що на його переконання при видачі забудівнику Громадській організації «Товариство угорської культури Закарпаття» містобудівних умов та обмежень мали місце суттєві порушення, відтак він, як співвласник квартири АДРЕСА_2 та частини земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:05:001:0097 по АДРЕСА_3 , що межують впритул із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:05:001:0096, де відповідно розпочато будівництво, відтак він вважає порушеними його права та інтереси.

Суд оглянув надані стороною письмові матеріали на обґрунтування позовних вимог і заяви про забезпечення зокрема та встановив, що такі не містять жодних доказів, висновків компетентних органів, експертів тощо, які б підтверджували наведені стороною позивача аргументи щодо існування станом на дату звернення за даним позовом будь-яких порушень забудівника Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття» при отриманні права на виконання будівельних робіт за вказаною позивачем адресою.

Фактично станом на сьогоднішній день дії позивача зі збирання доказів обмежились здійсненням певних запитів.

Так, до прикладу 17 грудня 2020 року заявник скерував заяву до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради на проведення перевірки та вжиття заходів реагування.

Разом з тим матеріали справи не містять жодної відповіді компетеного органучви висновку експерта , яка б підтверджувала зазначені позивачем доводи, тобто станом на даний час позовні вимоги обгрунтовується виключно припущеннями позивача.

Відтак з наданих позивачем доказів на підтвердження своїх вимог, суд не має змоги пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, не надано доказів того, що відмова у забезпеченні позову може ускладнити ефективний захист або поновлення охоронюваних законом прав або інтересів позивача.

Також суд звертає увагу, що такий вид забезпечення позову як заборона відповідачу на проведення будівельних робіт на підставі повідомлення на початок виконання будівельних робітможе привести до зупинення роботи Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття»та спричинити шкоду третім особам, які не є сторонами по справі.

В даному випадку суд також враховуює практику Європейського суду з прав людини, який через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Узагальнюючи все вищенаведене суд приходить до переконання, що оскільки заявником не наведено достатніх підстав для застосування вказаних заходів забезпечення позову, а також не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову є пропорційним заходом забезпечення позову, виходячи із змісту заявлених вимог, суд вважає подання заяви про забезпечення позову передчасним і відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття» , третя особа без самостійних вимог на боці відповідачів Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування містобудівних умов та обмеженьта скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.І. Бедьо