справа №619/2660/20
провадження №1-кс/619/2/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2021 року м.Дергачі Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
за участю представника заявника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група Сіон» про скасування арешту майна, -
ВСТАНОВИВ:
Представник ТОВ «Будівельна група Сіон» звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту з майна.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 14 червня 2019 року слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_5 винесено ухвалу про накладення арешту на майно, а саме: грошові кошти в сумі 4 730 800 грн. на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий TOB «Будівельна компанія Сіон», код ЄДРПОУ 41380617, в філії «Київсіті» AT КБ «Приватбанк», код банку 380775, розташованому за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1Д.
Підставою накладення арешту на вказаний рахунок є ч.2 ст. 170 КПК України - з метою збереження речових доказів.
Представник власника майна - TOB «Будівельна група «Сіон» участі в судовому засіданні, в якому вирішувалось питання про арешт майна не приймав.
Копію оскаржуваної ухвали від 14.06.2019 року, представник третьої особи - TOB «БГ «Сіон» адвокат отримав у Київському районному суді м. Харкова в червні 2020 року.
Постановою прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 від 29.04.2020 визначено підслідність кримінального провадження №12019220000000877 від 08.06.2019 за Дергачівським ВП ГУНП в Харківській області.
Постанову разом із матеріалами кримінального провадження направлено начальнику Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області для організації здійснення досудового розслідування.
Заявник ТОВ «Будівельна група «Сіон» зазначає, що ТОВ «Будівельна група «Сіон» КОД ЄДРПОУ 41380617 не є стороною кримінального провадження № 12019220000000877 від 08.06.2019 року, TOB «Будівельна група «Сіон» не є особою щодо якої здійснюється кримінальне провадження, не є цивільним відповідачем у кримінальному провадженні, та цивільний позов до Товариства не пред`явлено, а тому будь які підстави для накладення арешту на рахунок TOB «Будівельна група «Сіон» № НОМЕР_1 , який відкритий в філії «Київсіті» AT КБ «Приватбанк», код банку 380775, та грошові кошти відсутні.
Крім того, TOB «Будівельна група «Сіон» правомірно набуло право власності на грошові кошти, наявні на рахунку № НОМЕР_1 і грошові кошти, які знаходяться на даний момент на рахунку будь-якого відношення до кримінального провадження № 12019220000000877 від 08.06.2019 року не мають.
Власник майна вважає, що ухвалою Київського районного суду м.Харькова від 14.06.2019 року накладено арешт необґрунтовано, а враховуючи тривалість даного кримінального провадження потреба в такому арешті на даний момент вже відпала, а від так накладений арешт підлягає скасуванню.
У судовому засіданні прокурор заперечувавала проти задоволення клопотання. Вказала суду, що з моменту надходження кримінальної справи до СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ні одної слідчої дії по вказаному кримінальному провадженні проведено не було до теперішнього часу.
У судовому засіданні представник заявника наполягав на задоволенні клопотання.
Слідчий суддя дослідивши надані докази, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 14.06.2019 по справі №640/11896/19 накладено арешт на грошові кошти в сумі 4730800 грн. на рахунку номер НОМЕР_1 , який відкритий ТОВ «Будівельна група «Сіон», код ЄРДПОУ 41380617, в філії «Київсіті» АТ КБ «Приватбанк», код банку 380775, розташованому за адресою: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.
Згідно з ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Відповідно до вимог закону, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Постановою прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_6 від 29.04.2020 визначено підслідність кримінального провадження №12019220000000877 від 08.06.2019 за Дергачівським ВП ГУНП в Харківській області.
Постанову разом із матеріалами кримінального провадження направлено начальнику Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області для організації здійснення досудового розслідування.
В провадженні СВ Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12019220000000877 від 08.06.2019 року за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України за фактом заволодіння коштами TOB «Шеньчжень констракшн Україна».
Відповідно до ч.3 ст.191 КК України .... привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У судовому засіданні встановлено, що з моменту надходження кримінальної справи до СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ні одної слідчої дії по вказаному кримінальному провадженні проведено не було до теперішнього часу.
Відповідно до ч.1 п.5 ст.12 КК України вказана стаття КК України відноситься до тяжкого злочину за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Отже, злочин передбачений ч.3 ст.191 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Відповідно до ч.1-2 ст.219 КПК України встановлено, що 1. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
2. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У кримінальному провадженні №12019220000000877 від 08.06.2019 року жодній особі не повідомлено про підозру.
Листом Дергачівського районного суду Харківської області від 07.12.2020 року № 06-17/34/2020 адвокату ОСОБА_7 повідомлено, клопотання щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220000000877 до Дергачівського районного суду Харківської області - не надходило.
Враховуючи, що кримінальне провадження №12019220000000877 від у 08.06.2019 року було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань СУ ГУНП в Харківській області 08.06.2019 року, від так, встановлений ч.2 ст.219 КПК України строк досудового розслідування сплив 08.12.2020 року.
А від так, проведення будь яких слідчих дій, з речовим доказом - арештованим майном, згідно ухвали слідчого судді від 14.06.2019 року, у кримінальному провадженні, строк досудового розслідування у якому закінчився - суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, а саме засадам законності, недоторканості права власності, та розумних строків, які встановлені ст.ст.9, 16, 28 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, є достатні підстави для задоволення клопотання ТОВ «Будівельна група Сіон».
Керуючись ст.ст.170, 174, 309, 372КПК України слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група Сіон» про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_5 від 14.06.2019 по справі №640/11896/19 на грошові кошти в сумі 207129,15 грн. наявні на рахунку номер НОМЕР_1 , який відкритий ТОВ «Будівельна група «Сіон», код ЄРДПОУ 41380617, в філії «Київсіті» АТ КБ «Приватбанк», код банку 380775, розташованому за адресою: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, які належать на праві приватної власності ТОВ «Будівельна група «Сіон», код ЄРДПОУ 41380617.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 15 січня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Дергачівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2021 |
Оприлюднено | 30.01.2023 |
Номер документу | 94161735 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Дергачівський районний суд Харківської області
Остропілець Є. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні