Рішення

від 21.12.2020 по справі 160/10666/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Справа № 160/10666/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняЛукомського А.О. за участі: представника позивача представника відповідача Васильченка А.А. Атрошенко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікно сервіс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вікно сервіс звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.04.2020 № 0007130502, від 14.04.2020 № 0007140502 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 10.02.2020 по 28.02.2020 відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Вікно сервіс з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт перевірки від 06.03.2020 №11036/04-36-05-02/32713453 на підставі якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.04.2020 № 0007130502, № 0007140502, якими збільшено суми грошових зобов`язань на загальну суму 2494167,50 грн. Позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 06.03.2020 №11036/04-36-05-02/32713453 ґрунтуються виключно на єдиному доказі - аналіз бази даних ДПС, що для контролюючого органу є як податкова інформація, однак вона не містить відомостей про відсутність господарських операцій між ТОВ ВІКНО СЕРВІС і його контрагентами: ТОВ ОЛД ТРЕЙД (код 42380618), ТОВ БК МАРСАЛ (код 41387099), ТОВ ЛАЛІБЕЛА КО (код 41196838), ТОВ В-ІНТЕР ГРУП (код 41077970), що не є підставою для позбавлення позивача права формування податкового кредиту з податку на додану вартість і коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку) з податку на прибуток, оскільки невиконання свого зобов`язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності вигоди без здійснення реальної господарської операції. Також, позивач зазначає, що у Акті від 06.03.2020 №11036/04-36-05-02/32713453 податковим органом не наведено жодних доказів відсутності об`єктів оподаткування та неможливості реального здійснення ТОВ ВІКНО СЕРВІС господарських операцій з вказаними контрагентами, так і факту порушення позивачем положень податкового законодавства України. Таким чином, позивач вважає, що спірні рішення прийняті не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованими, прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірності та є підставою для скасування.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключено документообігу за нереальними господарськими операціями для отримання податкової вигоди. Перевіркою зроблено висновок, що первинні документи, які складені ТОВ Вікно Сервіс по взаємовідносинам з ТОВ Олд Трейд , ТОВ БК Марсал , ТОВ Лалібела КО , ТОВ В-Інтер Груп є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами, досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позивач просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 10.02.2020 по 28.02.2020р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 395-п від 27.01.2020 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Вікно сервіс (код ЄДРПОУ 32713453) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, іншого законодавства з 01.01.2017 по 30.09.2019.

За результатами перевірки ГУ ДФС було складено Акт №11036/04-36-05-02/32713453 від 06.03.2020р.

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлені наступні порушення ТОВ Вікно сервіс :

1) п. 198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет на загальну суму 1050176 грн., у т.ч. за липень 2017 на суму 198 318грн., за листопад 2017 на суму 318907грн., за грудень 2017 на суму 180077грн., за листопад 2018 на суму 182164грн., за травень 2019 на суму 170710 грн.;

2) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 945158грн., у т.ч. за 2017 рік на суму 627571грн., за 2018 рік на суму 163948грн., за 2кв. 2019 року на суму 153639грн.;

3) п.п.168.1.1 п.168.1 ст.108. іі.п.164.2.11 и. 164.2 сі. 164, п.167.1 ст.167, п.170.9 ст.170, абз. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 8780,47грн.;

4) пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, п.170.9 ст.170, абз. а п.171.2 ст.171, пп. а п.176.2 ст.176, п,161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в результаті чого занижено військовий збір у сумі 600,00грн.;

5) абз. б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, р.ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за №4, в частині подання Податкових розрахунків за ф. №1- ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за період 3-4 кв. 2017р., 3-4 кв. 2018р., 2 кв. 2019р. без відображенням отриманої поворотної фінансової допомоги фізичною особою від юридичної особи, та за період 3 кв. 2017р. без відображення несвоєчасно повернутих коштів на відрядження.

На підставі зазначеного Акта перевірки, відповідачем було прийнято, зокрема:

- податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 № 0007130502, яким збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 1050176,00 грн. і нараховані штрафні санкції - 262544 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 14.04.2020 № 0007140502, яким збільшено суму грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 945158,00 грн. і нараховані штрафні санкції в сумі 236289,50 грн.

26.05.2020 ТОВ ВІКНО СЕРВІС подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 14.04.2020 № 0007130502, від 14.04.2020 № 0007140502 до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС України від 08.07.2020 за № 21284/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду вказаної скарги, податкові повідомлення-рішення від 14.04.2020 №0007130502, від 14.04.2020 №0007140502 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ Вікно Сервіс (Замовник) з ТОВ Олд Тренд (Виконавець) було укладено Договір с/підряду № 12-05 від 23.04.2019, предметом якого є: за завданням Замовника, підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи по об`єкту: Будівництво амбулаторії на 1-2 лікаря з житлом за адресою: Дніпропетровська область. Нікопольський район, с. Південне, вул. Центральна, 13Б (далі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Також, ТОВ Вікно Сервіс (Замовник) з ТОВ Будівельна компанія Марсал (Підрядник) було укладено договір №7-2 від 21.07.2017р., предметом якого є: Підрядник зобов`язується поставити та передати у власність товар і виконати роботи, а Замовник прийняти та сплатити товар та виконані роботи за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в додатках, які є невід`ємними частинами даного договору.

Крім того, ТОВ Вікно Сервіс: (Замовник) з ТОВ Лалібела КО (Підрядник) було укладено договір № 7-1 від 21.07.2017, предметом якого є: Підрядник зобов`яжеться поставити та передати у власність товар і виконати роботи, а Замовник прийняти та сплатити товар та виконані роботи за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в додатках, які є невід`ємними частинами даного договору.

ТОВ Вікно Сервіс (Замовник) з ТОВ В-Інтер Груп (Підрядник) у грудні 2017 року було укладено договори: №3507 від 20.09.2018 та №56 від 01.11.2017, предметом яких є: Підрядник зобов`язується поставити та передати у власність товар і виконати роботи, а Замовник прийняти та сплати товар та виконані роботи за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в додатках, які є невід`ємними частинами даного договору,

ТОВ Вікно Сервіс було отримано Дозвіл Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №0180.18.12 від 28.03.2018р. термін дії 28.03.2018р. до 28.03.2023р. на виконання: - робіт, що виконуються за допомогою механічних підіймачів; - зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин; - газополум`яні роботи.

Також, в матеріалах справи наявна копія Ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України №5-Л від 30.01.2017р., на господарську діяльність ТОВ Вікно Сервіс з будівництва об`єктів IV і V категорій складності, строк дії 30.01.2017р. по 30.01.2020р.

Судом також досліджено письмові докази, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: Довідка про загальну інформацію щодо платника податків ТОВ Вікно Сервіс та його діяльність за період з 01.01.2017 по 30.09.2019р.; локальні кошториси на будівельні роботи; підсумкові відомості ресурсів; довідки про вартість виконаних робіт та витрат; акти приймання виконаних будівельних робіт; платіжні доручення у кількості 11шт.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67 Конституції України).

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов`язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Приймаючи рішення по суті спору та встановлюючи обставини пов`язані з реальністю вказаних господарських операцій, суд виходив з наступного.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач при здійсненні своєї господарської діяльності мав господарські відносини з ТОВ ОЛД ТРЕЙД (код 42380618), ТОВ БК МАРСАЛ (код 41387099), ТОВ ЛАЛІБЕЛА КО (код 41196838), ТОВ В-ІНТЕР ГРУП .

Судом встановлено, що висновки акту перевірки від 06.03.2020 №11036/04-36-05-02/32713453 ґрунтуються виключно на єдиному доказі - аналіз бази даних ДПС, що для контролюючого органу є як податкова інформація, однак вона не містить відомостей про відсутність господарських операцій між ТОВ ВІКНО СЕРВІС і його контрагентами: ТОВ ОЛД ТРЕЙД (код 42380618), ТОВ БК МАРСАЛ (код 41387099), ТОВ ЛАЛІБЕЛА КО (код 41196838), ТОВ В-ІНТЕР ГРУП (код 41077970), що не є підставою для позбавлення позивача права формування податкового кредиту з податку на додану вартість і коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку) з податку на прибуток, оскільки невиконання свого зобов`язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності вигоди без здійснення реальної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі яких ТОВ ВІКНО СЕРВІС включені відповідні суми до складу податкового кредиту по податку на додану вартість, складені контрагентами у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Господарські операції з проведення будівельних робіт відображені ТОВ ВІКНО СЕРВІС в бухгалтерському та податковому обліку у відповідності до чинного законодавства України, тобто встановлені вимоги дотримані, що підтверджує реальність господарських операцій з вищевказаними суб`єктами господарювання.

Згідно відомостей, які містяться на Інформаційному ресурсі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що на момент вказаних господарських взаємовідносин і по теперішній час ТОВ ОЛД ТРЕЙД , ТОВ БК МАРСАЛ , ТОВ ЛАЛІБЕЛА КО , ТОВ В-ІНТЕР ГРУП зареєстровані як юридичні особи, є платниками податків, у них наявні ліцензії на проведення будівельних робіт, стосовно них немає судових рішень (постанов, ухвал, вироків) про здійснення від їх імені фіктивної діяльності, - отже, їх статус - діючі суб`єкти господарювання, платники податків без будь-яких ознак ведення фіктивної, незаконної чи забороненої Законом діяльності.

Крім того, самою Державною податковою службою України і перевіряючим підтверджено факт, що вказані суб`єкти господарювання діючі платники податків, а саме:

- наявність працюючих - ТОВ ОЛД ТРЕЙД (код 42380618) - 18 осіб, ТОВ БК МАРСАЛ (код 41387099) - 15 осіб, ТОВ ЛАЛІБЕЛА КО (код 41196838) - 4 особи, ТОВ В-ІНТЕР ГРУП (код 41077970) - більше 30 осіб, вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, являються платниками податку на додану вартість з моменту створення, тим самим перевіряючим підтверджено факт, що вказаний суб`єкт господарювання є виконавцем, ...але це неможливо відстежити .

Також суд звертає увагу, що податковим органом зазначені господарські операції не було визнано ризиковими, податкові накладні по ним зареєстровано.

При цьому, доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача акт перевірки не містить, що свідчить про правомірність відображення господарських операцій з придбання товарів у бухгалтерському та податковому обліку позивача і спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

Твердження відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, виробничих ресурсів, не підтвердженого наладженими доказами та не спростовує реальності операцій виконання робіт (надання послуг) позивачу. В межах податкової перевірки позивача, а так само при здійсненні податкового контролю контрагентів позивача не досліджено можливість залучення трудових, технічних транспортних та інших ресурсів для здійснення операцій з надання послуг.

Проте, як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних рішень, податковим органом взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та зазначеними контрагентами, за наслідками яких позивачем віднесено формувався податковий кредит. Висновки про завищення позивачем податкового кредиту зроблені не з огляду на вищенаведені норми матеріального права, а з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагентів позивача, яка, на думку податкової служби, свідчить про відсутність реального характеру здійснення господарської діяльності.

Так, невиконання контрагентом своїх обов`язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб`єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Суд звертає увагу на те, що неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. На сьогоднішній день, при вирішенні спорів з податковими органами можуть бути застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Вказана позиція підтверджена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

Також, слід зазначити, що акт перевірки фактично не містить посилань на відсутність документів бухгалтерського обліку та порушення саме позивачем будь-яких норм чинного податкового законодавства України.

Разом з тим, судом досліджено письмові докази, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: Довідка про загальну інформацію щодо платника податків ТОВ Вікно Сервіс та його діяльність за період з 01.01.2017 по 30.09.2019р.; локальні кошториси на будівельні роботи; підсумкові відомості ресурсів; довідки про вартість виконаних робіт та витрат; акти приймання виконаних будівельних робіт; платіжні доручення у кількості 11шт.

ТОВ Вікно Сервіс було отримано Дозвіл Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №0180.18.12 від 28.03.2018р. термін дії 28.03.2018р. до 28.03.2023р. на виконання: - робіт, що виконуються за допомогою механічних підіймачів; - зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин; - газополум`яні роботи.

Також, в матеріалах справи наявна копія Ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України №5-Л від 30.01.2017р., на господарську діяльність ТОВ Вікно Сервіс з будівництва об`єктів IV і V категорій складності, строк дії 30.01.2017р. по 30.01.2020р.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, відносно: ТОК Олд Трейд чисельність - 18 осіб, обсяг реалізації з ПДВ на адресу покупців - 42619055грн.; ТОВ БК Марсал чисельність - 15 осіб, обсяг реалізації з ПДВ на адресу покупців - 26969244грн.; ТОВ Лалібела КО чисельність - 4 особи, обсяг реалізації з ПДВ на адресу покупців - 7841640грн.; ТОВ В-Інтер Груп чисельність - 31 (34) осіб, обсяг реалізації з ПДВ на адресу покупців - 34520658грн. (грудень 2018 - 200410782грн.).

Посилання на припущення, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагента, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції (позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 12.04.2018 р. справа №804/698/26).

Таким чином, суд не бере до уваги доводи відповідача з посиланням на податкову інформацію, що наявна в інформаційно аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17.

Також суд бере до уваги, що податковий орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаними контрагентами не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.

Суд вважає, що фактичні дані, які підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, свідчать про рух активів у процесі здійснення господарської операції, прямий зв`язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю позивача, розумну ділову мету позивача та підтверджують, що операції по придбанню позивачем товарів у контрагентів є реальними, фактично відбулися, а придбані товари використано у власній господарській діяльності.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Крім того, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Суд прийшов до висновку про підтвердження реальності вказаних вище господарських операцій, відповідно податкові повідомлення-рішення від 14.04.2020 № 0007130502, від 14.04.2020 № 0007140502 прийняті протиправно та підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено правомірність відображення господарських операцій з придбання товарів у бухгалтерському та податковому обліку позивача і спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

Також суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень у цій справі, що свідчили б про протиправну поведінку контрагента, обізнаність позивача щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Не було також контролюючим органом доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, суд зазначає, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про фактичне вчинення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки, враховуючи вимоги статті 77 КАС України, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем податкові зобов`язання за господарськими операціями з вказаними вище контрагентами сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов задовольнити.

На підставі ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вікно сервіс за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суму судового збору в розмірі 21020,00 грн.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вікно сервіс (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.8 Березня, 23, ЄДРПОУ 32713453) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.04.2020 № 0007130502, №0007140502.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43145015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вікно сервіс (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.8 Березня, 23, ЄДРПОУ 32713453) судові витрати зі сплати судового збору 21020,00грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова