Рішення

від 13.01.2021 по справі 200/6775/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 р. Справа№200/6775/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача не з`явився

представник відповідача Вовченко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОНЕСТ АГРО» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Хонест Агро (далі - позивач, ТОВ Хонест Агро ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 10.04.2020 № 0067685404.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із оскаржуваним ППР, вважає його неправомірним, з огляду на таке.

Підставою для прийняття спірного ППР стало встановлення податковим органом факту несвоєчасного направлення на реєстрацію податкових накладних, однак, стверджує позивач, ним своєчасно направлено на реєстрацію такі. Проте, згідно отриманих товариством квитанцій № 1, відповідні податкові накладні не були прийняті. Підставою для неприйняття стало таке формулювання: документ не може бути прийнятий - накладено арешт за рішенням суду на суму податку, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідні податкові накладні зареєстровані в ЄРПН лише після скасування арешту у період з 16.01.2020 по 26.02.2020, тобто із затримкою від 109 до 169 днів з дня їх складення.

На думку позивача, законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної на підставі ст. 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини, у даному випадку така - відсутня.

Посилається на практику Верховного Суду у аналогічній категорії справ.

Ухвалою суду від 17.08.2020 провадження у справі відкрито розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ГУ ДПС у Донецькій області надано відзив на позовну заяву за змістом якого відповідач заперечує проти позовних вимог, просить у задоволенні позову відмовити, з нижчевикладених підстав.

За результатами проведеної податковим органом перевірки встановлено факти несвоєчасної реєстрації підприємством податкових накладних за період складання липень, серпень, вересень 2019 року на загальну суму ПДВ 140 751 грн. у т. ч. із затримкою від 61 до 365 календарних днів.

Відповідач зазначає, що податкова накладна підписується особою, уповноваженою на це установчими документами платника податку, довіреністю, законом або іншими актами законодавства. У свою чергу податковий орган не несе відповідальності за порушення обміну інформацією, що виник внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв`язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів платника податків.

Також ГУ ДПС у Донецькій області надано додаткові пояснення у справі, де зазначено таке.

Позивачем не надано докази щодо своєчасного складання податкових накладних та їх надіслання на реєстрацію щодо податкових накладних: від 16.08.2019 № 57, від 14.08.2019 № 78, від 16.08.2019 № 58, від 23.08.2019 № 79, від 16.08.2019 № 59, від 23.08.2019 № 80.

Стаття 120-1 ПК України не передбачає будь-яких виключень щодо застосування штрафних санкцій, тому наведені позивачем доводи не звільняють від відповідальності платника за порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 07.09.2020 подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі.

30 вересня 2020 року податковим органом надано додаткові пояснення, де зазначено, що з 26.12.2019 відповідачем відновлено доступ до коштів у системі електронного адміністрування ПДВ, що дало змогу товариству провести реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, у підтвердження чого надано відповідні докази.

Ухвалою суду від 26.10.2020 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

На виконання вимог ухвали суду від 20.10.2020 позивачем надано пояснення та докази (отримано судом 09.12.2020), за змістом яких позивач пояснив що податкові від 16.08.2019 № 57, № 58, № 59 направлено на реєстрацію та отримано відповідну квитанцію про відмову з підстав накладення арешту за рішенням суду.

Податкові накладні від 14.08.2019 № 78, від 23.08.2019 № 79, від 23.08.2019 № 80 не були направлені на реєстрацію через списання з рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) грошових коштів.

Ухвалою суду від 22.12.2020 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні від 13.01.2021 представник позивача не з`явився, про причини неявки суду не повідомляв, клопотань про відкладення не заявляв, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 205 КАС України та із врахуванням думки представника відповідача, розгляд справи здійснив за відсутності належним чином повідомленого представника позивача.

У судовому засіданні від 13.01.2021 представник відповідача надав пояснення у справі, просив у задоволенні позову відмовити.

Судом установлено такі фактичні обставини справи.

ТОВ Хонест Агро зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 40875909); місцезнаходження юридичної особи: Україна, 87555, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 83, офіс 405.

ГУ ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку з питань дотримання умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування складених у липні, серпні, вересні 2019 року за результатами якої складено акт від 28.02.2020 № 1086/05-99-54-04/40875909 (далі - акт перевірки).

За змістом вказаного акта зазначено, що за даними ЄРПН встановлено недотримання термінів реєстрації податкових накладних, чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Висновок: реєстрація податкових накладних складених у липні, серпні, вересні 2019 року на суму 351 879 грн., з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Відповідальність передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Вказаний акт перевірки із супровідним листом від 02.03.2020 направлено на юридичну адресу товариства про що, зокрема, свідчить фіскальний чек поштового відправлення й конверт поштового відправлення № 8751605920882 та повернутий відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить конверт поштового відправлення № 8751605920882.

На підставі вказаних висновків акта перевірки, ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2020 № 0067685404, яким на підставі акта перевірки від 28.02.2020 № 1086/05-99-54-04/40875909 за звітний період липень - серпень 2019 року встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та застосовано штраф у розмірі 40 % у сумі 140 751,60 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі № 757/39562/19-к задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України про накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ). Накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), зокрема, щодо ТОВ Хонест-Агро

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2019 у справі № 757/48328/19-к клопотання директора ТОВ Хонест Агро про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000001979 від 15.08.2018 задоволено. Скасовано арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2019 провадження № 757/39562/19-к на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Хонест Агро (код ЄДРПОУ 40875909), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Вказана ухвала оскарженню не підлягає, а відтак, у відповідності до статті 532 Кримінального процесуального кодексу України набрала законної сили з моменту її проголошення, а саме 25.11.2019.

У матеріалах справи наявні такі податкові накладні (далі - ПН) та відповідні їм квитанції:

ПН від 16.07.2019 № 42; квитанція про неприйняття від 13.08.2019; документ прийнято 16.01.2020;

ПН від 18.07.2019 № 44; квитанція про неприйняття від 13.08.2019; документ прийнято 21.01.2020;

ПН від 20.07.2019 № 45; квитанція про неприйняття від 13.08.2019; документ прийнято 20.01.2020;

ПН від 22.07.2019 № 46; квитанція про неприйняття від 13.08.2019; документ прийнято 28.01.2020;

ПН від 25.07.2019 № 48; квитанція про неприйняття від 13.08.2019; документ прийнято 30.01.2020;

ПН від 26.07.2019 № 50; квитанція про неприйняття від 13.08.2019; документ прийнято 31.01.2020;

ПН від 16.08.2019 № 57; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 16.01.2020;

ПН від 16.08.2019 № 58; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 29.01.2020;

ПН від 16.08.2019 № 59; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 21.01.2020;

ПН від 21.08.2019 № 60; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 26.02.2020;

ПН від 21.08.2019 № 61; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 13.02.2020;

ПН від 27.08.2019 № 64; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 31.01.2020;

ПН від 27.08.2019 № 65; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 30.01.2020;

ПН від 28.08.2019 № 66; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 28.01.2020;

ПН від 29.08.2019 № 67; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 17.01.2020;

ПН від 30.08.2019 № 68; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 21.02.2020;

ПН від 30.08.2019 № 69; квитанція про неприйняття від 15.09.2019; документ прийнято 16.01.2020;

ПН від 10.09.2019 № 71; квитанція про неприйняття від 30.09.2019; документ прийнято 17.01.2020;

ПН від 14.09.2019 № 76; квитанція про неприйняття від 30.09.2019; документ прийнято 24.01.2020;

ПН від 14.08.2019 № 78; документ прийнято 20.01.2020;

ПН від 23.08.2019 № 79; документ прийнято 13.02.2020;

ПН від 23.08.2019 № 80; документ прийнято 24.02.2020.

Вказаний перелік відповідає переліку наведеному у розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації ПН/РК до податкових накладних у ЄРПН, що є додатком до податкового повідомлення-рішення від 10.04.2020 № 0067685404.

Сторонами у справі не заперечується та підтверджується наявними у справі квитанціями про неприйняття відповідних ПН (є аналогічними за змістом), що причиною неприйняття у законодавчо встановлений для реєстрації строк стало накладення арешту за рішенням суду на суму податку на яку продавець має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН.

Водночас щодо ПН: від 14.08.2019 № 78, від 23.08.2019 № 79, від 23.08.2019 № 80 позивач стверджує, що не реєстрація таких пов`язана зі списанням з рахунку товариства у системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) грошових коштів.

Відповідачем у додаткових пояснення від 30.09.2020 зазначено, що згідно відомостей АІС Архів електронної звітності з 26.12.2019 податковим органом відновлено доступ до коштів електронного адміністрування ПДВ, що дало змогу позивачу провести реєстрацію ПН в ЄРПН за відповідний період.

Отже протягом періоду з 01.08.2019 по 25.12.2019 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ Хонест Агро .

Щодо перелічених вище ПН, окрім № 78, № 79, № 80 наявні докази намагання позивача своєчасно їх зареєструвати та докази реєстрації після зняття судом відповідного арешту.

Перелічені письмові докази наявні у матеріалах справи та досліджені судом у порядку ст. 211 КАС України.

Правова позиція та висновки суду.

Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент спірних правовідносин)

Стаття 200-1. Електронне адміністрування податку на додану вартість

200-1.1. Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

200-1.3. Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

200-1.4. На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569).

Пункт 4. Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

ПК України.

Стаття 201. Податкова накладна

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Пункт 4. До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Пункт 5. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Пункт 12. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

13. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

14. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

ПК України.

Стаття 109.

109.1. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Стаття 111.

111.1. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 111.1.1. фінансова;

111.2. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Стаття 120-1.

120-1.1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 № 3477-IV.

Стаття 17.

1. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Висновки суду.

Суттю спірних правовідносин є встановлення наявності податкового правопорушення у розумінні ст. 109 ПК України, яке полягає у протиправній бездіяльності платника податків щодо нереєстрації ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені законодавством строки. Саме наявність вини (умисної або з необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння має бути оцінені судом, з врахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати Товариством передбачений ПК України обов`язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, про що вказано Верховним Судом у постанові від 02.07.2019 справа № 826/10414/16.

Факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивач не заперечується позивачем, тобто не є спірним питанням у цій справі.

Наведені вище нормативні положення дають підстави для висновку, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 у справі № 802/1825/16-а, від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 та від 03.04.2020 справа № 160/5380/19.

Частиною 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97) визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року Справа Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Отже, у справі Компанія Вестберґатаксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме критерій правових наслідків для адресата.

Таким чином, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Передбачені ст. 120-1 ПК України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування ч. 2 ст. 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

З наведеного, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, можна зробити висновок про те, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбаченої 120-1 ПК України, можливе лише за наявності його вини.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 03.04.2017 у справі № К/800/7609/17.

В ухвалі Печерського районного суду м. Київа від 25.11.2019 у справі № 757/48328/19-к в обґрунтування доцільності зняття арешту зазначено, що сума ПДВ не є майном у розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України, отже, застосований захід забезпечення кримінального провадження унеможливлює нормальну господарську діяльність підприємства, реєстрацію ним податкових накладних та відповідно виконання вимог ст. 200-1 ПК України.

Також суд ураховує, що існує встановлена законом заборона на накладення арешту на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. Пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість № 643-19 від 16.07.2015 встановлено, що на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України Про виконавче провадження , зокрема на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт та звернено стягнення. Ця вимога поширюється і на ухвалу суду в кримінальному провадженні, адже вона є виконавчим документом відповідно до приписів ст. 3 Закону України Про виконавче провадження .

Поряд із цим потрібно розрізняти ситуації із недостатністю коштів реєстраційного ліміту ПДВ, та арешту відповідного рахунку

Так, згідно вимог пп. а п. 200-1.4. ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 цього Кодексу.

Відповідно абз. 13 п. 201.10 статті 201 ПК України, якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПК України є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість

Поряд із цим виключні підстави для неприйняття податкової накладної визначено у ст. 201 ПК України, а саме: якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. .

Ще однією підставою для неприйняття податкової накладної є недостатність коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, яка водночас, може бути усунута платником шляхом перерахування потрібної суми коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Фактичні обставини даної справи свідчать, що підставою для неприйняття податкових накладних стало накладення арешту на рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Цілком очевидним є те, що це не відповідає підставам неприйняття наведеним у ст. 201 ПК України та не є тотожним недостатності коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Перелічені підстави платник податків здатен усунути шляхом вчинення певних дій, які передбачені ПК України.

Однак, платник податків не в змозі усунути таку підставу, як накладення арешту через відповідні механізми ПК України. Натомість, як вказано вище, ПК України не передбачає можливості накладення арешту рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У свою чергу, враховуючи положення, статей 44, 49, 134, 163, 187, 198, 201 ПК України можна зробити висновок, що під податковим обов`язком платника розуміється не виключно обов`язок зі сплати конкретного податку. Натомість податковий обов`язок у широкому розумінні включає в себе обов`язок з ведення податкового обліку; обов`язок зі сплати податків і зборів; обов`язок з подання податкової звітності тощо. Сукупність подібних окремих обов`язків і складатиме комплекс податкових обов`язків платника податків або податковий обов`язок у широкому розумінні.

Тобто реєстрація податкової накладної є відповідним податковим обов`язком платника і лише за невиконання такого обов`язку на платника може бути покладено відповідальність.

У межах даної справи позивачем повністю виконано податковий обов`язок із реєстрації вказаних вище ПН (крім ПН № 78, № 79, № 80).

Верховним Судом у постанові від 26.03.2020 справа № 825/1700/18 зазначено: саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням. … для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів. .

Звідси, оцінивши наявні докази у їх сукупності та релевантні джерела права, суд вважає, що вина, як обов`язкова ознака суб`єктивної сторони правопорушення у даному випадку відсутня. Водночас платником вчинено усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, а відповідне обмеження у використанні коштів, встановлені Державою та не залежали від суб`єктивної волі позивача.

При цьому подальший факт реєстрацію спірних ПН (із урахуванням наведених вище виключень) із пропуском 15 денного строку з моменту зняття арешту не впливає на висновок суду щодо протиправності спірного ППР у цій частині, оскільки визначення розміру (відсотку) застосовного штрафу належить до дискреційних повноважень податкового органу, у які суд, перебираючи на себе відповідні повноваження, втручатись не може.

Водночас судом установлено, що ПН: від 14.08.2019 № 78, від 23.08.2019 № 79, від 23.08.2019 № 80 зареєстровані поза строками установленими ПК України, а саме: 20.01.2020, 13.02.2020, 24.02.2020 (відповідно).

Доказів, які б свідчили про намагання позивача своєчасно зареєструвати такі ПН та відповідні квитанції про відмову у реєстрації до матеріалів справи не надано.

Посилання на перешкоди у реєстрації через списання з рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) грошових коштів, судом оцінюються критично, оскільки жодних доказів вчинення відповідних дій податковим органом, з обґрунтуванням їх протиправності позивачем не надано.

У свою чергу у судовому засіданні від 13.01.2021 представником відповідача такі твердження позивача заперечувались та було зазначено, що єдиною підставою для відмови у реєстрації спірних ПН стало накладення арешту на кошти-суми ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ Хонест-АГРО на підставі ухвали Печерського районного суду м. Київа від 01.08.2019 у справі № 757/39562/19-к.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2020 справа № 520/2261/19 вказано: Доводи скаржниці про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС поклав обов`язок доказування на позивачку, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. .

Отже, у цій частині спірних правовідносин суд установив, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації ПН відбулось з вини платника (зворотнього не доведено), що виключає можливість посилання на постанови Верховного Суду, згідно переліку наведеного у позовній заяві.

Невчинення таких дій, потрібно кваліфікувати як бездіяльність, наслідком якої стала несвоєчасна реєстрація податкових накладних, що у свою чергу є податковим порушенням, за вчинення якого передбачена відповідальність згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Отже, у цій частині суд погоджується із доводами податкового органу щодо наявності складу податкового правопорушення та, як наслідок, відповідальності за п. 120.1-1 ст. 120 ПК України.

При цьому, суд зазначає таке.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У свою чергу дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справі, що розглядається, повноваження податкового органу та механізм вчинення дій встановлені ПК України та іншими законодавчими актами, при цьому завдання суду у даному випадку полягає у перевірці правомірності застосування вказаних вище положень законодавства. У випадку встановлення порушення таких приписів, обов`язком суду є визнання їх протиправними та скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення може бути скасовано в частині, якщо воно не відповідає вимогам законності.

При цьому, скасовуючи частину спірного рішення податкового органу, суд не здійснює самостійного донарахування штрафу, а перевіряє правильність застосування контролюючим органом законодавства у спірних правовідносинах та відповідного нарахування.

Аналогічна правова позиція зокрема висловлена Першим апеляційним адміністративним судом у справі № 805/2382/18-а.

Ґрунтуючись на викладеному позов належить задовольнити частково, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2020 № 0067685404 на суму 126 553,20 грн.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь пропорційно задоволеним позовним вимогам за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОНЕСТ АГРО» (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 83-405, ЄДРПОУ 40875909) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0067685404 від 10.04.2020 про застосування штрафу у розмірі 40% на суму 126 553,20 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОНЕСТ АГРО» (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 83-405, ЄДРПОУ 40875909) судові витрати у розмірі 1 898 (одна тисяча вісімсот дев`яносто вісім) грн. 24 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 13 січня 2021 року, повний текст рішення виготовлений 14 січня 2021 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Буряк