Рішення

від 13.01.2021 по справі 500/3486/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3486/20

13 січня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представників позивача: Мовчана А.О., Щура М.П.;

представника відповідача: Доскач О.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нюхмумбрик" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Нюхмумбрик" (надалі позивач) із адміністративним позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (надалі відповідач) про

- визнання протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Тернопільській області від 13 серпня 2020 року № 643 "Про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Нюхмумбрик";

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Тернопільській області про усунення виявлених порушень від 26 серпня 2020 року № ТР5297/413/АВ/П;

- визнати протиправною та скасувати та постанову Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 10 вересня 2020 року № ТР5297/413/АВ/ТД-ФС.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при проведенні інспекційного відвідування 18 серпня 2020 року працівниками відповідача встановлено допуск до роботи у якості продавців двох осіб без укладення трудових договорів та без повідомлення до відповідного територіального органу ДПС; у відсутності в особових картах працівників позивача про ознайомлення з записом про призначення на роботу; у відсутності книги обліку руху трудових книжок та у відсутності достовірного обліку виконуваної працівниками роботи. Позивач вказує, що підстава для проведення цього позапланового заходу державного нагляду, що наведена у наказі на перевірку, вказана, як інформація з обмеженим доступом, тобто позивачу не відома. Відповідачем також не було отримано погодження Державної служби України з питань праці на проведення відповідного позапланового заходу, як це передбачено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Позивачу стало відомо, що підставою для проведення вищезгаданого інспекційного відвідування могли стати пояснення гр. ОСОБА_1 від 14.08.2020 року, а наказ на проведення такого відвідування винесений 13.08.2020 року, тобто виданий раніше отримання цих пояснень. Із пояснень гр. ОСОБА_1 вбачається, що серед усіх працівників позивача лише вона одна начебто працювала неофіційно, оскільки будь-яких записів у переданій директору позивача трудовій книжці не вчинено: ні про прийняття на роботу, ні на звільнення. Будь-яких інших даних стосовно інших працівників, а саме щодо умов роботи гр. ОСОБА_2 у позивача вищезгадані пояснення не містять. Тобто, підставою для проведення перевірки могло б бути звернення гр. ОСОБА_1 про порушення стосовно саме неї законодавства про працю, а тому відповідач вийшов за межі предмета інспекційного відвідування та здійснив перевірку щодо інших працівників. Позивач вважає, що акт, на підставі якого було прийнято оскаржувану постанову, є недопустимим доказом у справі. А тому відповідач, в даному випадку, діяв не в межах, визначених законодавством, чим вчинив протиправні дії щодо прав та інтересів позивача, які підлягають захисту, шляхом скасування наказу, припису та постанови про застосування штрафу, оскільки вони, з огляду на наведені обставини є протиправними.

Ухвалою від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у справі.

02 грудня 2020 року відповідачем подано до суду відзив у якому, серед іншого, зазначено, що головними державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування ТОВ "Нюхмумбрик" з питань додержання позивачем законодавства про працю на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 07.08.2020 року, щодо порушень правил оформлення трудових відносин. Частиною 5 статті 2 України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов`язані забезпечити органи Держпраці при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у якій передбачено погодження перевірки. Натомість, підпунктом 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту. А тому заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються згідно пункту 5 цього порядку і не потребують погодження центрального органу виконавчої влади. Таким чином, оскаржуваний наказ Управління від 13 серпня 2020 року № 643 складений з повним дотриманням вимог чинного законодавства. Аналогічна правова позиція, на думку відповідача, висловлена у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року № 697/2073/17. Із направленням на перевірку було ознайомлено директора позивача, про що свідчить запис про його отримання засвідчений наявним підписом на направлені. Відтак, директор ТОВ "Нюхмумбрик" допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Під час проведення інспекційного відвідування товариством не надано документів, що підтверджують укладення трудового договору із ОСОБА_2 та надання відповідного повідомлення територіальному органу Державної податкової служби про прийняття її на роботу. При цьому, директором товариства надано копію цивільно-правового договору № 1 від 01 серпня 2020 року, укладеного з ОСОБА_2 на виконання інших видів робіт, а саме послуги по розкладанню товару на вітрини.

Відповідач також зазначає, що відповідно до письмового пояснення ОСОБА_1 від 14.08.2020 року, вона працювала в магазині " Малинка ", що знаходиться за адресою вул. Білогірська, буд. 18В, м. Тернопіль з 29 лютого по 29 липня 2020 року на посаді продавця в ТОВ "Нюхмумбрик", що підтверджується поясненнями продавця ОСОБА_3 , яка вказала, що ОСОБА_1 до кінця липня працювала продавцем на касі в іншій зміні працівників. Під час проведення інспекційного відвідування товариством не надано документів, що підтверджують укладення трудового договору із гр. ОСОБА_1 і надання відповідного повідомлення територіальному органу Державної податкової служби про прийняття її на роботу. Таким чином, в порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови КМУ№ 413 від 17.06.2015 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 допущено до роботи продавців продовольчих товарів без укладення трудових договорів та без повідомлення до відповідного територіального органу Державної податкової служби. У разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків юридичні особи несуть відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином відповідач вважає, що оскаржувані акти прийняті правомірно, а позовні вимоги є безпідставними.

Ухвалами суду від 09 грудня 2020 року та 22 грудня 2020 року розгляд справи відкладено.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили суд позовні вимоги задовольнити. Директор ТОВ "Нюхмумбрик" додатково пояснив, що гр. ОСОБА_1 перебувала у відповідача на стажуванні, яке не пройшла через порушення трудової дисципліни та інші вчинені порушення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

07 серпня 2020 року до Управління Держпраці у Тернопільській області звернулася громадянка ОСОБА_1 із заявою про порушення її трудових прав керівництвом ТОВ "Нюхмумбрик", оскільки при її звільнення директор товариства не зробив записів у її трудовій книжці про її роботу продавцем (а.с. 39).

13 серпня 2020 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області винесено наказ № 643 (а.с. 13), яким доручено державним інспекторам Пастух Г.М. та Климчук Г.І. провести інспекційне відвідування ТОВ "Нюхмумбрик" з 14 по 28 серпня 2020 року з питань дотримання законодавства про працю, про що їм було видано направлення на проведення заходу державного контролю від 13 серпня 2020 року № ТР5297/1545 (а.с. 41).

В ході інспекційного відвідування було виявлено, що в порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 допущено до роботи продавців продовольчих товарів без укладення трудових договорів та без повідомлення до відповідного територіального органу Державної податкової служби, про що складено Акт від 18 серпня 2020 року № ТР5297/413/АВ (а.с. 8).

26 серпня 2020 року Управлінням Держпраці у Тернопільській області видано припис про усунення виявлених порушень № ТР5297/413/АВ/П (а.с. 16, 17).

09 жовтня 2020 року Управлінням Держпраці у Тернопільській області прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в сумі 94460 грн (а.с. 18, 19).

Крім того, в судовому засіданні був оглянутий відеозапис інспекційного відвідування в якому зафіксовано пояснення присутніх осіб. Так, з пояснень працівників ТОВ "Нюхмумбрик" слідує, що заявниця ОСОБА_1 працювала продавцем в магазині " Малинка ", що підтверджується актом інспекційного відвідування та поясненнями ОСОБА_1 від 14.08.2020 року. Разом з тим, гр. ОСОБА_2 пояснила, що працює продавцем за встановленим графіком. Однак в подальшому вона також пояснила, що не працює з касовим апаратом, оскільки працює у торгівельному залі де розкладає товар. Суд вважає такі пояснення суперечливими, з яких неможливо ствердно встановити, що гр. ОСОБА_2 працювала саме продавцем, як це відображено у акті перевірки, а не здійснювала діяльність з розкладання товару у торгівельному залі, як це передбачено актом виконаних робіт відповідно до цивільно-правового договору № 1 від 01 серпня 2020 року, що надавався при перевірці (а.с. 23-25). Зазначена обставина не була з`ясована державними інспекторами при проведенні інспекційного відвідування.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підстави та порядок проведення заходів державного нагляду (контролю) регламентовано нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до аб. 1, 2 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною другою ст. 2 Закону № 877-V визначено вичерпний перелік відносин, на які не поширюється дія Закону, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (далі Порядок № 823).

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 5 ст. 2 Закону № 877-V підставами для здійснення інспекційних відвідувань є звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Судом встановлено, що відповідач при призначенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування керувався тією підставою, яка визначена частиною 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Доказів отримання відповідачем погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу до суду не надано.

Суд не погоджується із поясненням представника відповідача, що за даних умов не застосовується норми ст. 6 Закону № 877-V щодо необхідності отримання погодження для проведення позапланового заходу, оскільки відповідач керується Порядком № 823, яким отримання такого погодження не передбачено.

Насамперед суд зазначає, що Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 не може суперечити нормам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Разом з тим, відсутність у Порядку № 823 необхідності отримання погодження центрального органу виконавчої влади не надає відповідачу право недотримуватись вимог ст. 6 Закону № 877-V та не виключає необхідності отримання такого погодження.

Не спростовує обов`язку отримання такого погодження і ст. 2 Закону № 877-V, яка передбачає, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12,19, 20, 21 цього Закону.

З системного аналізу приписів Закону № 877-V слідує, що статтею 2 визначено перелік мінімальних гарантій, дотримання яких є обов`язковими для застосування заходів державного нагляду та контролю, однак такі заходи повинні проводитись із дотриманням і інших норм цього Закону.

Таким чином, як вбачається з вказаних вище норм, вони містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду зробленим у постанові від 31.01.2019 у справі № 809/799/17 та ухвалі від 31 січня 2019 року у справі №809/799/17.

Враховуючи наведе суд також не погоджується із доводами представника відповідача про застосування до спірних правовідносин правового висновку Верховного Суду зробленого в постанові від 22 березня 2018 року № 697/2073/17, так як зазначене рішення Верховного Суду стосується застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17 (з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019) постанову Кабінету Міністрів від 26.04.2017 №295 визнано нечинною, а тому Верховний Суд, в подальшому, відійшов від свого попереднього висновку.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

При розгляді даної справи суд також вважає за необхідне врахувати висновок колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблений у постанові по справі № 826/17123/18 від 21.02.2020.

Так, у вказаній постанові від 21.02.2020 Верховний Суд зробив висновок про наступне: з урахуванням наведеного судова палата в цій справі відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо. Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України.

Вказана правова позиція сформульована щодо загального порядку надання судом оцінки підставам позову та обставинам, встановленим під час розгляду справи, щодо наслідків порушень процедури проведення перевірок та порушень, що виявлені в ході таких перевірок, підхід до яких є тотожним при оскарженні винесених за результатами перевірок актів індивідуальної дії, в тому числі у спірних правовідносинах між сторонами у даній справі.

Відтак, суд вважає, що вказаний порядок оцінки доказів по справі та обсягу дослідження їх судом має бути застосований у справі, що розглядається.

Суд зазначає, що відсутність відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю є самостійною підставою для визнання перевірки (інспекційного відвідування) незаконною, а прийняте за її результатами рішення протиправним.

Верховний Суд в постановах від 12.06.2018 року, від 20.03.2018 року у справах №№ 821/597/17 та 810/1438/17 відповідно висловив правову позицію, що акт отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Згідно з приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що в межах спірних правовідносин, відповідач здійснив захід позапланового контролю протиправно без дотримання імперативних вимог закону, який не може породжувати для позивача жодних правових наслідків.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нюхмумбрик" судовий збір у розмірі встановленому законом за сплату судового збору при зверненні до суду із двома вимогами немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру, що вданому випадку становить 5636, 90 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Тернопільській області від 13 серпня 2020 року № 643 "Про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Нюхмумбрик".

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Тернопільській області про усунення виявлених порушень від 26 серпня 2020 року № ТР5297/413/АВ/П.

Визнати протиправною та скасувати та постанову Управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 09 вересня 2020 року № ТР5297/413/АВ/ТД-ФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нюхмумбрик" сплачений судовий збір у розмірі 5636 (п`ять тисяч шістсот тридцять шість) грн 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 січня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нюхмумбрик" (місцезнаходження: вул. Білогірська, 18В, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 43395693);

відповідач: Управління Держпраці у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ 39777822).

Головуючий суддя Баранюк А.З.