Рішення

від 21.12.2020 по справі 640/4270/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2020 року №640/4270/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Mriya Agro Holding Public Limited (Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед), в особі представника - адвоката Дмитрук Марії Аркадіївни, до приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича та приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Mriya Agro Holding Public Limited (Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед), (далі - позивач), в особі представника - адвоката Дмитрук Марії Аркадіївни, (далі - представник позивача) , до приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича, (далі - відповідач-1) , та приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни, (далі - відповідач-2) , в якому просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича від 29 липня 2019 року у виконавчому провадженні № 59672754 про стягнення з боржника основної винагороди;

2) визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києві Кісельової Віталіни Володимирівни від 07 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61207563, видану на виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 29 липня 2019 року у виконавчому провадження № 59672754 про стягнення із боржника основної винагороди.

Ухвалою суду від 18 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/4270/20, (далі - справа) , розгляд якої вирішено здійснювати в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що прийняті приватними виконавцями постанови є протиправними, оскільки прийняті всупереч вимогам Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, відзиви на позовну заяву до суду не направили.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 29 липня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59672754 з виконання наказу про примусове виконання рішення № 921/955/15-г/16, виданого 09 жовтня 2017 року про стягнення з Mriya Agro Holding Public Limited (Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед) на користь публічного акціонерного товариства БАНК ФОРУМ , 02100, м. Київ, бульвар Верховної ради, 7, ідентифікаційний код: 21574573, заборгованості за Генеральним договором № 1-0003/11/00-КL від 10 серпня 2011 року з додатками та додатковими угодами до нього у розмірі:

- 4997999 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять),99 Євро боргу по кредиту,

- 595594 (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири),98 Євро боргу по процентах,

- 4718 (чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 72 коп. пені на комісію (по Додатковій угоді №1-0015/13/35-LC1 від 18 березня 2013 року до Генерального договору №1-0003/11/00-КL від 10 серпня 2011 року),

- 1771 (одну тисячу сімсот сімдесят одну) грн. 51 коп. пені на комісію (по Додатковій угоді № 2-0001/14-LC1 від 17 січня 2014 року до Генерального договору №1-0003/11/00-КL від 10 серпня 2011 року),

- 116 (сто шістнадцять) грн. 44 коп. пені на комісію (по Додатковій угоді №2-0007/14- LC1 від 07 березня 2014 року до Генерального договору №1-0003/11/00-КL від 10 серпня 2011 року).

29 липня 2019 року у рамках виконавчого провадження № 59672754 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солоньком М.М. було також винесено постанову про стягнення із боржника основної винагороди, відповідно до якої виконавець встановив наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону України Про органи та осіб які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , підпункту 1 пункту 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643, здійснено розрахунок основної винагороди приватного виконавця.

Основна винагорода за виконання рішення майнового характеру становить 10% від стягнутої суми заборгованості:

5593594,97 євро * 10% / 100% = 559359,49 євро.

6606,67 грн. * 10%/100% = 660,66 грн.

Основна винагорода стягується приватним виконавцем, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до вище зазначеної постанови виконавець постановив стягнути із боржника основну винагороду у сумі 559359,49 євро та 660,66 гривень.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 30 січня 2020 року замінено стягувача - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста (ідентифікаційний код: 41264766, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, будинок 8А, офіс 11) у виконавчому провадженні № 59672754 на правонаступника - компанію МЕС ГНВЕСТ БІ.ВІ. (реєстраційний номер: 859140362, місцезнаходження: Кельмондерстраат, 40,6191 КЕ, Бек, Лімбург, Королівство Нідерланди).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 04 лютого 2020 року про повернення виконавчого документа стягувачу та постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 10 лютого 2020 року про виправлення помилки у процесуальному документі (у постанові про повернення виконавчого документа стягувану), виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з подачею стягувачем письмової заяви про повернення виконавчого документа.

07 лютого 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова В.В. видала постанову про відкриття виконавчого провадження № 61207563 на виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 29 липня 2019 року у виконавчому провадженні № 59672754 про стягнення з боржника основної винагороди.

10 лютого 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова В.В. видала постанову про арешт майна боржника, якою наклала арешт на наступне майно, що належить Mriya Agro Holding Public Limited (Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед):

1) частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ АГРОХОЛДИНГ , код ЄДРПОУ 35218853, місцезнаходження: 48257, Тернопільська область, Гусятинський район, село Васильківці, вулиця Незалежності, будинок 68, розмір внеску боржника до статутного фонду - 45954.00 грн., статутний капітал становить 715500,00 грн., дата закінчення формування 27 грудня 2008 року, місцезнаходження реєстраційної справи: Гусятинська районна державна адміністрація Тернопільської області;

2) частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ-ЛІЗИНГ , код ЄДРПОУ 35855770, місцезнаходження: 48257, Тернопільська область, Гусятинський район, село Васильківці, розмір внеску боржника до статутного фонду - 51444,75 грн., статутний капітал становить 52500,00 грн., дата закінчення формування 07 серпня 2009 року, місцезнаходження реєстраційної справи: Гусятинська районна державна адміністрація Тернопільської області;

3) частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛАГРІ-ДЕРЕНІВКА , код ЄДРПОУ 34696571, місцезнаходження: 48173, Тернопільська область, Теребовлянський район, село Деренівка, вулиця Промислова, будинок 11, розмір внеску боржника до статутного фонду - 62307,00 грн., статутний капітал становить 630000,00 грн., дата закінчення формування 28 квітня 2011 року, місцезнаходження реєстраційної справи: Теребовлянська районна державна адміністрація Тернопільської області;

4) частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ М-ТРЕЙД , код ЄДРПОУ 35855812, місцезнаходження: 48257, Тернопільська область, Гусятинський район, село Васильківці, вулиця Незалежності, будинок 68а, розмір внеску боржника до статутного фонду - 51654,75 грн., статутний капітал становить 52500,00 грн., дата закінчення формування 13.08.2009, місцезнаходження реєстраційної справи: Гусятинська районна державна адміністрація Тернопільської області.

Вважаючи, що оскаржувані постанови приватних виконавців протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як звертальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону України Про виконавче провадження , у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

04 лютого 2020 року відповідачем-1 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у відповідності до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України Про виконавче провадження , основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності стягнення приватним виконавцем з боржника основної винагороди, враховуючи повернення виконавчого документа стягувачу без фактичного виконання.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус регулюються нормами Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів №1403-VIII від 02 червня 2016 року, (далі - Закон №1403) .

Статтею 31 Закону № 1403 врегульована винагорода приватного виконавця та авансування витрат виконавчого провадження. Так, зокрема, частинами першою та другою зазначеної статті передбачено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону № 1403, основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 статті 31 Закону № 1403 встановлено, що приватний виконавець протягом трьох днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює розрахунок основної винагороди, ознайомлює з ним сторони виконавчого провадження, роз`яснює їм порядок сплати та стягнення основної винагороди приватного виконавця.

Згідно частиною четвертою статті 31 Закону № 1403 основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

Частиною п`ятою статті 31 Закону № 1403 встановлено, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми.

Відповідно до частини шостої статті 31 Закону № 1403, основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Вищезазначене кореспондується також з положеннями Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 643 від 08 вересня 2016 року (далі Порядок), що визначає механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаної норми відповідачем-1 одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження відповідачем винесено постанову про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні № 59672754.

Пунктом 19 Порядку передбачено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця, суд дійшов висновку, що такою є винагорода приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, якщо такі призвели до повного або часткового його виконання та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі.

Суд вважає, що для стягнення основної винагороди необхідна наявність двох умов, а саме, здійснення приватним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення, і фактичне стягнення заборгованості. Зазначене узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 804/8289/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено та відповідачами не спростовано, що в рамках виконавчого провадження № 559672754 з боржника (позивача) будь-які суми не були фактично стягнуті, рішення Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/955/14-г/16 не було виконано ні частково, ні повністю.

Враховуючи наведене, за відсутності фактичного стягнення з боржника в примусовому порядку суми заборгованості, відсутні правові підстави для стягнення відповідачем-1 з позивача основної винагороди в сумі 559359,49 євро та 660,66 гривень.

Таким чином, на думку позивача, постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 29 липня 2019 року в межах ВП № 59672754 про стягнення з боржника основної винагороди підлягає скасуванню та не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки винесена безпідставно не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

В результаті цього протиправною є і постанова приватного виконавця Кісельової В.В. від 07 лютого 2020 року про відкриття виконання провадження № 61207563, виданої на виконання постанови приватного виконавця Солонька М.М. від 29 липня 2019 року у виконавчому провадженні № 59672754 про стягнення із боржника основної винагороди.

Також, суд звертає увагу, що лише здійснення дій, спрямованих на примусове виконання зазначених виконавчих листів не є достатньою підставою для стягнення основної винагороди з боржника.

Крім того, дії вказаних приватних виконавців не є належними заходами примусового виконання рішень в розумінні норм статті 10 Закону, оскільки не спричинили фактичного виконання рішення суду та стягнення заборгованості з боржника.

Суть примусового виконання рішень майнового характеру полягає у забезпеченні його виконання, а саме, в стягненні присуджених коштів на користь стягувача. Кінцевий результат таких дій проявляється саме у вилученні в боржника коштів, майна на користь стягувача.

Зазначений висновок суду підтверджується також правовою природою основної винагороди приватного виконавця, відповідно до якої такою є винагорода за примусове виконання рішення, розмір якої визначається як відсоток суми стягнення та виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми.

Більше того, суд зазначає, що відповідно до положень частини першої статті 40 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У зв`язку з чим, враховуючи вимоги чинного законодавства та відсутність фактичного виконання виконавчого листа в примусовому порядку, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Mriya Agro Holding Public Limited (Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед) (місцезнаходження: Нікіс, 20, 4 поверх, 1086, місто Нікосія, Республіка Кіпр; реєстраційний номер: НЕ 211870), в особі представника - адвоката Дмитрук Марії Аркадіївни (адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Генерала Шаповала, 2, офіс 402) та приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни (місцезнаходження: 01033, місто Київ, вулиця Микільсько-Ботанічна, 17/19, квартира 5) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича від 29 липня 2019 року у виконавчому провадженні № 59672754 про стягнення з боржника основної винагороди;

3. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києві Кісельової Віталіни Володимирівни від 07 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61207563, видану на виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька М.М. від 29 липня 2019 року у виконавчому провадження № 59672754, про стягнення із боржника основної винагороди.

4. Стягнути на користь Mriya Agro Holding Public Limited (Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед) (місцезнаходження: Нікіс, 20, 4 поверх, 1086, місто Нікосія, Республіка Кіпр; реєстраційний номер: НЕ 211870) сплачені ним судові витрати з приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича та приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни солідарно у розмірі 11561,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят одну гривню нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко