Постанова

від 15.01.2021 по справі 600/981/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/981/20-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Франовська К.С.

15 січня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Совгири Д. І. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Драчинецьке-1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Драчинецьке-1 до Чернівецького міського голови Каспрука Олексія Павловича, третя особа - Чернівецька міська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Драчинецьке-1" звернулося до суду з позовом до Чернівецького міського голови Каспрука Олексія Павловича про визнання протиправним та скасування пункту 1 розпорядження Чернівецького міського голови від 03 березня 2020 року №80-р "Про зупинення дії пункту 3 рішення міської ради VII скликання від 27 лютого 2020 року №2082 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо надання дозволів на проведення експертних грошових оцінок земельних ділянок власникам об`єктів нерухомого майна, що розташоване на них та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Позов обґрунтовано прийняттям відповідачем оскаржуваного розпорядження з порушенням вимог чинного законодавства. Так, позивач указує на порушення його права на отримання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, і, як наслідок, на можливість реалізувати ним право, передбачене статтями 54, 83, 128 Земельного кодексу України, та на отримання у власність шляхом викупу земельної ділянки за адресою: м. Чернівці, вул. Міцкевича Адама, 2, площею 0,0828 га (кадастровий номер 7310136300:01:002:0014), на якій розташована будівля, що належить позивачеві на праві власності. Посилаючись на положення частини першої статті 54, частину першої статті 83 Земельного кодексу України, вказував, що чинне законодавство не відносить земельну ділянку за адресою м. Чернівці, вул. Міцкевича Адама, 2, площею 0,0828 га (кадастровий номер 7310136300:01:002:0014), на якій розташована будівля, що належить позивачеві на праві власності, до земель історико-культурного призначення, що мають особливу історико-культурну цінність. Крім цього, на переконання позивача, всупереч статті 19 Конституції України, приймаючи оскаржуване розпорядження, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством України.

Ухвалою суду від 17 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, задоволено клопотання позивача та залучено до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Чернівецьку міську раду.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у позові ТОВ "Драчинецьке-1" відмовлено.

Не погодившись з рішенням, ТОВ "Драчинецьке-1" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Так, зазначає скаржник, відмовивши у позові, суд виходив з того, що право накладення вето на рішення відповідної ради належить до дискреційних повноважень голови цієї ради і суд не вправі надавати оцінку підставам для накладення вето. Зазначені мотиви скаржник вважає помилковими і звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.02.20 року у справі №2а-2378/11.

Між тим, вказує скаржник, національне законодавство взагалі не містить такого поняття як "вето" та "право накладати вето". Відтак, такий висновок суду не ґрунтується на Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і не відповідає фактичним обставинам справи.

Скаржник також звертає увагу на порушення судом норм процесуального права, оскільки справа розглянута без повідомлення позивача, чим порушено вимоги ч.5 ст.262 КАС України.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно зі випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Драчинецьке-1" (59353, Чернівецька область, Кіцманський район, село Драчинці, код ЄДРПОУ 32859086) зареєстроване як юридична особа з 30 січня 2004 року із здійсненням основного виду господарської діяльності: 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 лютого 2019 року №157965726, позивач володіє на праві приватної власності нежитловою будівлею загальною площею 2071,8 кв.м за адресою: Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Міцкевича Адама, будинок 2

Відповідно до пункту 3 рішення Чернівецької міської ради 77 сесії VII скликання від 27 лютого 2020 року №2082 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо надання дозволів на проведення експертних грошових оцінок земельних ділянок власникам об`єктів нерухомого майна, що розташоване на них та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" (далі - рішення №2082) надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Драчинецьке-1" дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки за адресою вул. Міцкевича Адама, 2, площею 0,0828 га (кадастровий номер 7310136300:01:002:0014), для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ (код 03.09) (обслуговування будівлі банку) (підстава: заява ТзОВ "Драчинецьке-1" зареєстрована 19.11.2019 р. за №04/01-08/1-3968/0 (ЦНАП), договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.02.2019 р. №1587, акт приймання-передачі від 28.02.2019 р., витяг з Державного реєстру речових прав речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.02.2019 р. №157965726, договір оренди землі від 30.07.2019 р. №11109, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23.01.2020 р. №177233748, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.08.2019 р. №НВ-73047229552019, лист відділу охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради від 03.12.2019 р. до №04/01-08/1-3968/0).

03 березня 2020 року Чернівецьким міським головою прийнято розпорядження №80-р, в якому вказано про те, що на пленарному засіданні міської ради VIІ скликання, що відбулось 27 лютого 2020 року, прийнято пункт 3 рішення №2082 з порушенням Конституції України, Земельного кодексу України.

Пунктом 1 вказаного розпорядження зупинено дію пункту 3 рішення міської ради VІI скликання від 27 лютого 2020 року №2082.

За змістом пункту 2 вказаного розпорядження зобов`язано внести на повторний розгляд на пленарне засідання (17 березня 2020 року) пункт 3 рішення міської ради VІI скликання від 27 лютого 2020 року №2082.

До вказаного розпорядження Чернівецьким міським головою додано Обґрунтування зауважень до пункту 3 рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 27 лютого 2020 року №2082.

Зазначено, зокрема, що земельна ділянка за адресою: вул. Міцкевича Адама, 2, знаходиться в межах комплексної охоронної зони центрального історичного ареалу м. Чернівців, а також в межах буферної зони пам`ятки культурної спадщини, занесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Будівля, що знаходиться на цій ділянці є пам`яткою архітектури місцевого значення - Промисловий музей 1885 р., охоронний номер 18/4-Чв, взята на державний облік рішенням Чернівецького облвиконкому від 18.06.1986 р. №128 (згідно з Переліком пам`яток та об`єктів культурної спадщини м. Чернівців). З огляду на вказані обставини та норми Земельного кодексу України, які регулюють підстави та порядок набуття земельних ділянок у приватну власність із земель комунальної власності, Чернівецький міський голова зазначив, що земельна ділянка по вул. Міцкевича Адама, 2 площею 0,0828 га (кадастровий номер 7310136300:01:002:0014) не може передаватись у приватну власність, а відтак у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Драчинецьке-1" у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з метою подальшого викупу необхідно відмовити. Зроблено висновок про те, що пункт 3 рішення міської ради VІI скликання від 27.02.2020 року №2082 прийнято з порушенням Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Також з матеріалів справи вбачається, що у пункті 3 рішення Чернівецької міської ради від 27 лютого 2020 року №2082 міститься примітка про те, що 17 березня 2020 року рада 2/3 голосів від загального складу - 21 - "за", "проти" - 1, "утримались" - 0, "не голосували" - 6, не підтвердила дію зупиненого пункту рішення. Отже, пункт 3 рішення міської ради VІІ скликання від 27 лютого 2020 року № 2082 не набрав чинності.

Вказане підтверджується і відомостями з протоколу пленарного засідання 78 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 17 березня 2020 року.

За таких обставин, не погоджуючись із пунктом 1 розпорядження Чернівецького міського голови від 03 березня 2020 року №80-р "Про зупинення дії пункту 3 рішення міської ради VII скликання від 27 лютого 2020 року №2082 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо надання дозволів на проведення експертних грошових оцінок земельних ділянок власникам об`єктів нерухомого майна, що розташоване на них та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", Товариство з обмеженою відповідальністю "Драчинецьке-1" звернулося до адміністративного суду із цим позовом.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що Чернівецький міський голова у встановлений законом строк правомірно скористався своїм правом та, навівши обґрунтування, прийняв рішення про зупинення дії рішення міської ради, прийнятого відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Драчинецьке-1 . При цьому суд не вправі надавати оцінку підставам для накладення такого вето, викладеним у зауваженнях голови ради.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що не у повній мірі відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, з наступних причин.

Предметом спору у даній справі є правомірність пункту 1 розпорядження Чернівецького міського голови від 03 березня 2020 року №80-р "Про зупинення дії пункту 3 рішення міської ради VII скликання від 27 лютого 2020 року №2082 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо надання дозволів на проведення експертних грошових оцінок земельних ділянок власникам об`єктів нерухомого майна, що розташоване на них та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Отже, надання оцінки правомірності розпорядження потребувало з боку суду в першу чергу аналізу та перевірки правового статусу спірної земельної ділянки,

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки на вулиці Адама Міцкевича, 2 у м. Чернівці (кадастровий номер) " 03.08" - землі житлової та громадської забудови. Власник - Чернівецька міська рада.

Відповідно до ст. 53 та ст. 54 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення з огляду на таке.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради народних депутатів № 128 від 18.06.1986 будівля Промислового музею 1885 р., що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Міцкевича Адама, 2, є пам`яткою містобудування і архітектури місцевого значення.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 "Про затвердження Списку історичних населених місць України", з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" затверджено Список історичних населених місць України, в якому є м. Чернівці.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Отже, умовою належності земельної ділянки до даної категорії земель є розташування на ній, об`єктів визначених статями 53, 54 ЗК України, ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини":

- об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; - пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

- історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Зважаючи на імперативність правової норми, передбаченої у ч. 1 ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури. Неприйняття міською радою рішення про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки та приведення його у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній споруди (будівлі), яка є пам`яткою архітектури, а не рішенням органу місцевого самоврядування.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах території, віднесеної до історичного ареалу м. Чернівці, на ній знаходиться пам`ятка культурної спадщини місцевого значення (Промисловий музей 1885 р.), то така земельна ділянка в силу закону належить до земель історико-культурного призначення.

При цьому потрібно пам`ятати, що навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, пам`яток культурної спадщини встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, підлягають унесенню до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Проте в цьому випадку жодної документації щодо земельної ділянки із зазначенням відповідного правового режиму не було.

Отже, надання дозволу позивачу на отримання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки за викладених умов, не відповідає законодавчим приписам щодо охорони земель історико-культурного призначення.

Правовий режим земель історико-культурного призначення належить установлювати у зв`язку із фактом розміщення на такій земельній ділянці будинку історико-культурного значення, і він не залежить від рішення органів місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення відповідної земельної ділянки. Постанова ВС від 31 липня 2019 року справа №813/4701/16.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову, проте допустив помилку щодо мотивів відмови у позові, яка виправляється судом апеляційної інстанції шляхом зміни судового рішення.

Частиною четвертою статті 317 КАС України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно по суті вирішив даний публічно-правовий спір, однак не надав належної оцінки вказаним у мотивувальній частині постанови апеляційного суду обставинам, а тому оскаржуване рішення суду слід змінити у частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог , частково задовольнивши апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Драчинецьке-1 задовольнити частково .

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Драчинецьке-1 до Чернівецького міського голови Каспрука Олексія Павловича, третя особа - Чернівецька міська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження змінити у частині мотивів відмови у задоволення позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 січня 2021 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Боровицький О. А.