Ухвала

від 14.01.2021 по справі 916/1390/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

14 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1390/20 Південно -західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба"

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020, прийняте суддею Невінгловською Ю.М., м. Одеса, повний текст складено 02.11.2020,

у справі №916/1390/20

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:

-Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда";

-Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба";

-державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича

про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна та визнання протиправним і скасування запису про право власності

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда", Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" та державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича, в якому просив визнати недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 14.02.2018, що оформлене протоколом №4 зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 08.12.2018, визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, щодо передачі бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати протиправним і скасувати запис про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 03.06.2020 відкрито провадження у справі №916/1390/20.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 (суддя Невінгловська Ю.М.) позов задоволено; визнано недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 14.02.2018, що оформлене протоколом №4 зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" від 14.02.2018 року; визнано недійним акт прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, щодо передачі бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано протиправним та скасовано запис про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3153 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3153 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20, відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" від 28.02.2018, та про визнання протиправним і скасування запису про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Троянда" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1051 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1051 грн; в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 залишити без змін.

Дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 2102 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік").

За умовами абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В силу частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Колегією суддів враховується, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 лише в частині задоволення двох позовних вимог немайнового характеру (про визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна та про визнання протиправним і скасування запису про право власності), за розгляд яких позивач відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" повинен був сплатити 4204 грн (2102 грн х 2).

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання даної апеляційної скарги, складає 6306 грн (4204 грн х 150%).

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В силу частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №916/1390/20.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, однак при цьому заявлено клопотання б/н від 18.12.2020 (вх.№112/21 від 11.01.2021) про відстрочення сплати останнього, мотивоване скрутним фінансовим становищем Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба", зумовленим тим, що внаслідок введення на території України карантинних обмежень апелянт тимчасово припинив здійснювати господарську діяльність.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Отже, колегія суддів зауважує, що Законом України "Про судовий збір" суду надано право відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, звільнити заявника від його сплати за наявності відповідних обставин (умов), визначених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає.

Відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, при цьому вказане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин.

Водночас положення частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачають право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 18.06.2020 у справі №905/6165/13.

Суд апеляційної інстанції вбачає, що скаржником до апеляційного господарського суду не надано жодного доказу на підтвердження наявності передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи наведені норми та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, колегія суддів зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги, необхідність якої передбачена положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов`язувати скаржника усувати виявлені недоліки.

У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, всіх учасників справи поставлено законом у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

За таких обставин, оскільки за суб`єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" (відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" клопотання б/н від 18.12.2020 (вх.№112/21 від 11.01.2021) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/1390/20 залишити без руху.

Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Макумба" строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі - апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук