Рішення

від 11.01.2021 по справі 389/2653/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. Кропивницький справа № 389/2653/19

провадження № 2-іс/340/59/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр-Плюс" (вул. Голого, 99, кв.7, м.Знам`янка, Кіровоградська область, 27406, код ЄДРПОУ - 24148960) до таГоловного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області Фролової Тетяни Віталіївни (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022) Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 28, м. Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ - 37471912) провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №1011-3/16/955 від 29.08.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр-Плюс" звернулось до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом в якому просить скасувати постанову про накладення штрафу №1011-3/16/955 від 29.08.2019 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.08.2019 року відповідачем складено припис №66/2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил. 20.08.2019 року відповідачем винесено постанову №1011-3/16/955 від 29.08.2019 року у розмірі 36 126,00 грн.

Відповідач скористався своїм правом на надання письмового відзиву, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, оскільки наголошує на тому, що управління Державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області в результаті проведеної перевірки виявлено порушення, які підлягають усуненню та наполягають на правомірності дій контролюючого органу.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.08.2020 року справу передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 року прийнято справу до спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.174).

30.09.2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.176,177).

12.10.2020 року на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України подано відповідь на відзив (а.с.198, 199).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Відповідно до вимог статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Враховуючи перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.ч.1, 6 ст.120, ст.193 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст.193, 263 КАС України.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

27.06.2019 року на адресу Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області надійшла декларація про готовність до експлуатації об`єкта: Будівицтво гаража № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

Згідно поданої декларації, замовником виконання будівельних робіт виступав ОСОБА_1 , а підрядною організацією "ГОВ Сервіс-Центр-Плюс директором якої є ОСОБА_2 .

З метою необхідності проведення перевірки достовірності даних наведених в поданій декларації, головним інспектором будівельного нагляду Фроловою Т.В. на підставі направлення па проведення перевірки №275 від 05.08.2019 року здійснено виїзд за вказаною вище адресою (а.с.178).

Під час проведення перевірки встановлено, що ведення підрядною організацією виконавчої документації здійснено з порушеннями будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме, не надані для перевірки:

- документ, то підтверджують якість та відповідність проекту бетонної суміші, застосованої при бетонуванні фундаменту;

- виконавча схема влаштування фундаменту;

- акти на закриття прихованих робіт з влаштування горизонтальної гідроізоляції;

- акт на закриття прихованих робіт з влаштування зворотної засипки пазух фундаменту;

- геодезична схема виносу в натурі осей будівлі;

-документи щодо випробувань та лабораторною контролю матеріалів та конструкцій.

Крім того, перевіркою встановлено, що надані для перевірки акти на закриття прихованих робіт не відповідають встановленим вимогам (в описі застосованих матеріалів та конструкцій відсутнє посилання на сертифікати або інші документи).

Також, ведення загального журналу робіт не відповіла встановленим вимогам, згідно Вказівок щодо ведення загального журналу робіт.

Пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва передбачено, що за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація.

Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконаним відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

29.08.2019 головним інспектором будівельного нагляду Фроловою Т.В. розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову №1011-3/16/955 про накладення штрафу на ТОВ Сервіс-Центр-Плюс у розмірі 36 126,00 грн. (а.с.6).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання її протиправною та скасування.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного спору є встановлення правомірності постанови №1011-3/16/955 про накладення на ТОВ Сервіс-Центр-Плюс штрафу в сумі 36 126,00 грн.

Правовідносини щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та притягнення винних у порушенні законодавства у сфері містобудування осіб до відповідальності врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон України №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року №208/94-ВР (далі - Закон України №208/94-ВР).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Аналогічні приписи містяться і в статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою проведення позапланової перевірки позивача є подання замовником ОСОБА_1 декларація про готовність до експлуатації об`єкта: Будівицтво гаража № НОМЕР_1 по вул. Маяковського, 42-А у м. Знам`янка.

Згідно з пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до абз.11 п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, чинного на час проведення позапланової перевірки (далі - Порядок №553) під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

У відповідності до п. 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як передбачено нормами п.14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Системний аналіз вищенаведених нормативно-правових актів вказує, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю перед початком проведення позапланового заходу контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. В свою чергу, суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Вказаному кореспондує закріплене нормами Порядку №553 та Закону №877-V право суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

В акті перевірки в розділі Х зазначено запис, що направлення пред`явлено, зауважень не має. Також, у направленні ОСОБА_1 зазначено, що з направленням проведення перевірки ознайомлен. На порушення організації та проведення перевірки позивач не нарікає, такі порушення не встановлено під час судового розгляду.

Також, відповідно до зазначених відомостей акту перевірки №263 від 20.08.2019 року вбачається, що до участі у проведенні заходу контролю присутнім директор ТОВ Сервіс-Центр-Плюс ОСОБА_2 , саме у розділі ІV (а.с.68).

Згідно п. 14 вищевказаного Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ Сервіс-Центр-Плюс недобросовісно використано свої зобов`язання, не надавались докази та документи під час розгляду справи про порушення містобудівних умов. Під час перевірки та розгляду справи, необхідна виконавча документація і журнали були відсутні чи складені з порушеннями.

Згідно частин 1, 6 ст.31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Затвердження проектної документації на будівництво об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Згідно ст.9, ст.27 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності . Замовники та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов`язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам`яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об`єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. Замовники, крім виконання обов`язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов`язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об`єкт архітектури, власникові такого об`єкта для постійного зберігання.

У контексті приведених норм, встановлено, що будівництво, монтаж, реконструкції архітектурних об`єктів здійснюються на підставі затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Згідно п. 1 Державних Будівельних Норм України А.3.1 -5-2009 Організація будівельного виробництва , затверджені наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25.12.2009 року № 689, від 25.05.2011 року № 53, від 31.08.2010 року № 334, норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час здійснення капітального будівництва (нове будівництво, реконструкція існуючих будівель і споруд, технічне переоснащення діючих підприємств) об`єктів будь-якого призначення. Цих вимог повинні дотримуватись усі учасники будівництва, незалежно від форм власності і відомчої належності. Вимоги цих Норм не поширюються на організацію будівельного виробництва під час здійснення капітального ремонту та реставрації існуючих будівель і споруд.

Відповідно до п. 10.8.1 Державних Будівельних Норм України А.3.1 -5-2009 Організація будівельного виробництва , приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою додатку К.

При перевірці інспектору не надано:

- документ, то підтверджують якість та відповідність проекту бетонної суміші, застосованої при бетонуванні фундаменту;

- виконавча схема влаштування фундаменту;

- акти на закриття прихованих робіт з влаштування горизонтальної гідроізоляції;

- акт на закриття прихованих робіт з влаштування зворотної засипки пазух фундаменту;

- геодезична схема виносу в натурі осей будівлі;

-документи щодо випробувань та лабораторною контролю матеріалів та конструкцій.

Крім того, перевіркою встановлено, що надані для перевірки акти на закриття прихованих робіт не відповідають встановленим вимогам (в описі застосованих матеріалів та конструкцій відсутнє посилання на сертифікати або інші документи).

Також, ведення загального журналу робіт не відповіла встановленим вимогам, згідно Вказівок щодо ведення загального журналу робіт.

Пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва передбачено, що за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація.

Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконаним відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

У свою чергу, до виконавчої документації належать:

а)загальний журнал робіт (додаток А):

б)спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток 1 );

в)журнал авторського нагляду та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу відповідно до ДБН В. 1.2-5);

г)акти на закриття прихованих робіт (додаток В);

д)акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г);

є)виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2;

ж)документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій;

і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання;

к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідні документи під час розгляду справи позивачем суду надані не були.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що він не має відношення до спорудження гаражу, ніяких угод та документів з ОСОБА_1 не укладав та не підписував, оскільки це спростовується наступним.

Так у поданій ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації збудованого гаража ТОВ Сервіс-Центр-Плюс зазначене як підрядна організація.

Крім того, існуюча виконавча документація Акти огляду прихованих робіт №1, №З, загальний журнал робіт доводить факт виконання будівельних робіт саме ТОВ Сервіс-Центр-Плюс , про що свідчать підписи ОСОБА_2 як директора товариства (а.с.181,182).

Щодо тверджень позивача, що гараж ніби був побудований ще 12 років спростовується також технічним паспортом, який виготовлений 03.12.2018 Знам`янським міжміським комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації, містить інформацію про рік побудови зазначеного вище гаража - 2018 (а.с.180).

Передбачена відповідальність за невідповідність виконавчої документації будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: 1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 3) виконання будівельних робіт без направлення повідомлення про початок виконання таких робіт: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 4) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов`язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; 8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно ст. 25 Закону України Про основи містобудування особи, винні у: недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві; проектуванні об`єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації; виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об`єктів; прийнятті в експлуатацію об`єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил; наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, - несуть відповідальність, передбачену законом. Законами може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень містобудівного законодавства.

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3, 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244, штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пунктів 19, 22 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 - доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів. За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на викладене постанова про накладення штрафу є правомірною, відповідає чинному законодавству та прийнята на підставі підтверджених висновків.

Так, аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять поданих позивачем жодного доказу наданого суду та взагалі позивачем не викладено жодних обґрунтувань щодо оскаржуваного рішення та дій відповідачів.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують вчинені позивачем порушення та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VI. Судові витрати.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, та відсутності доказів про понесення судових витрат відповідачем, такі у відповідності до статті 139 КАС України розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук