Рішення

від 16.01.2021 по справі 520/18023/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 січня 2021 року № 520/18023/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В. ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 2 під`їзд, поверх 8, 9) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) члена колишнього КТАГО «Росія» з метою передачі її у власність ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Черненської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6321485500:02:000:0377.

-зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) члена колишнього КТАГО «Росія» з метою передачі її у власність ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Черненської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6321485500:02:000:0377.

-зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) члена колишнього КТАГО «Росія» з метою передачі її у власність ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Черненської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6321485500:02:000:0377.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від

19 березня 2010 року по справі № 2-203/2010 визнано за ОСОБА_1 с. Гогіне Великобурлуцького району Харківської області право на земельну частку (пай) в розмірі 8,78 умовних кадастрових гектара середнього розміру паю члена колективного територіального агрогосподарського об`єднання Росія Великобурлукського району Харківської області, нормативною грошовою вартістю земельної ділянки 29770,15 коп.

Виділено ОСОБА_1 даний земельний пай в натурі (на місцевості) із земель запасу, площею 31,2 га., розташованих за межами населених пунктів, біля села Гогіне Черненської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Зобов`язано Великобурлуцьку районну державну адміністрацію Харківської області видати розпорядження на виготовлення проекту відводу ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі (на місцевості) та оформлення Державного акту на право власності на нього.

Розроблений проект землеутрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

За погодженням з органами землеустрою, ОСОБА_1 був наданий дозвіл на зменшення площі земельної ділянки до 7,54 умовних кадастрових гектарів.

Тобто, виконано всі необхідні дії для отримання земельної ділянки.

На виконання Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області 25.08.2020 року було направлено адвокатський запит до Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області щодо видачі розпорядження на виготовлення проекту відводу ОСОБА_1 земельної ділянки в натурі (на місцевості) та оформлення державного акту на право власності на землю.

У відповіді на адвокатський запит від 28.08.2020 № 01-71/2485 Великобурлуцька района державна адміністрація Харківської області повідомила про відсутність у неї повноважень щодо розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів для передачі у власність або у користування для всіх потреб, та з посиланням на частину 4 статті 122 Земельного кодексу України порекомендувала звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області для затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та оформлення права власності на землю.

05.10.2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Репетун К. В. було направлено адвокатський запит до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в якому адвокат прохав відповідача якнайшвидше вчинити дії ля затвердження проекту відведення земельної ділянки та повідомити порядок дій, які необхідно вчинити для завершення процедури отримання права власності на земельну ділянку.

У відповіді на адвокатський запит від 12.10.2020 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило, що наказом Головного управління Держгеокадастру від 21.07.2020 року № 146 затверджена інформаційна картка адміністративної послуги з видачі рішення про передачу земельної у власність, надання у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, якою визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки разом з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку подається на затвердження до Головного управління Держгеокадастру через центр надання адміністративних послуг.

Позивач через свого адвоката - Репетун К, В. звернувся до ЦНАП, проте в усному порядку отримав відмову у прийнятті документів на підставі відсутності рішення про передачу земельної ділянки у власність (для отримання якої позивач і звернувся до ЦНАП).

Окрім цього, у відповіді на адвокатський запит від 12.10.2020 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області наголосило, що Управління не брало участі та не було залучене у справі №2- 203/2010 в якості сторони чи третьої особи, а рішенням Великобурлуцього районного суду Харківської області від 19.03.2010 року не було зобов`язано Головне управління вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Позивач категорично не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.12.2020 року, власником земельної ділянки з кадастровим номером 6321485500:02:000:0377 є Держава Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.10.2020 р. до Головного управління надійшов адвокатський запит від адвоката ОСОБА_2 (представника за договором про надання правової допомоги № б/н від 27.07.2020 р. ОСОБА_1 ) від 05.10.2020 р.

В додатках до адвокатського запиту були надані наступні документи: оригінал ордеру; засвідчена копія свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю; копія відповіді Великобурлупької районної державної адміністрації Харківської області від 28.08.2020 р. № 01-71/2485 на адвокатський запит від 25.08.2020 року.

Відповідно до тексту вказаного адвокатського запиту представник позивача просив вчинити дії для затвердження проекту відведення земельної ділянки та оформлення права власності на землю ОСОБА_1 , та повідомити порядок дій, які необхідно вчинити для завершення процедури отримання права власності па земельну ділянку.

12.10.2020 р. Головним управлінням адвокату Регіетун К.В. було надано відповідь № 29-20-11,1-7948/0/19-20 на адвокатський запит, в якій було роз`яснено порядок затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки У власність та оформлення права власності на неї з посиланням на статті 118, 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) та ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Головним управлінням було повідомлено про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки разом із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку подається на затвердження до Головного управління через центр надання адміністративних послуг м. Харкова.

Також було повідомлено про те, що Головне управління не було залучене та не брало участі у справі № 2-203/10 в якості сторони чи третьої особи.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 19.03.2010 у справі № 2-203/10 не було зобов`язано Головне управління вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Відповідь на адвокатський запит від 12.10.2020 р. № 29-20-11.1-7948/0/19-20 була надана позивачем в додатках до його позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗКУ відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗКУ, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗКУ).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11 ст.118 ЗКУ ).

Відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 цього кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, на думку суду, позивач безпідставно вважає відповідь на адвокатський запит від 12.10.2020 р. № 29-20-11,1-7948/0/19-20 відмовою Головного управління в затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки, оскільки звернення останнього до Головного управління шляхом подачі адвокатського запиту з метою затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки є порушенням процедури, передбаченої для цього ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України. Крім того, позивачем було порушено порядок затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки та не надано необхідних для цього документів, як того вимагає ЗКУ.

Крім того, суд звертає увагу на те, що порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) передбачено ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

Згідно із частинами 1, 2 статті 3 цього закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Статтею 5 цього закону передбачено повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності внесено зміни до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України та із 01.01.2013 року центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. З Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Харківської області.

Згідно з п. 13 Положення про Головне управління, до компетенції останнього належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Харківської області.

На підставі наведеного, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України з 01.01.2013 наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.

У відповідності до вимог чинного законодавства Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не наділено повноваженнями що розпорядження землями колективної власності.

Стосовно зобов`язання Головного управління затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язання Головного управління надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) члена колишнього КТАГО Росія суд вказує наступне.

Частиною 2 статті 84 ЗК передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування! що падають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору .

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження прийнятих рішень виконавців влади, у відповідності та на виконання положень, передбачених частиною третьою статті 2 КАС України, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин визначені Главою З ЗК України.

У відповідності до пункту є-1 статті 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадасгру від 1741.2016 № 308 Головне управління розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Харківської області.

Передача земельної ділянки у власність в порядку безоплатної приватизації врегульована ст. ст. 116, 118, 121, 122 ЗК України.

Системиий анал із наведених норм дає підстави вважати, що ними встановлені виключні підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність в порядку безоплатної приватизації та органи, уповноважені розглядати ці питання і приймати рішення.

Зазначені статті Земельного кодексу України надають Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області дискреційне (самостійне) право на вирішення кола питань в межах закону. Тобто, дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення.

Враховуючи наведені вище норми, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передача у власність останніх в порядку безоплатної приватизації відповідно до вимог статей 15-1, 116, 118, 121, 122 ЗК України, віднесено до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. З ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Верховний Суд України у постанові від 07.06.2016 по справі № 806/2256/15 дійшов висновку, що суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання, які віднесені до виключної компетенції державного органу, перебирати на себе відповідні повноваження.

Крім того, подібна правова позиція міститься в постанові ВСУ від 18.03.2014 року № 21 -11 а 14.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області затвердити позивачеві проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та передати у власність останню суперечать статті 118 Земельного кодексу України та статті 19 Конституції України, оскільки Головне управління користується незалежним дискреційним правом щодо рішень, коли він може або надати земельні ділянки у власність або надати вмотивовану відмову в їх наданні.

Крім того, зазначаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 73 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАСУ).

Згідно з абзацом 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправність дій Головного управління, не зазначено норму чинного законодавства, яку було порушено останнім.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 2 під`їзд, поверх 8, 9) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.